17 квітня 2025 року справа №320/43354/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ №327 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про застосування дисциплінарного стягнення від 13.06.2024, згідно з яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ по особовому складу від 03.07.2024 №1250 о/с, що прийнятий у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення та згідно з яким позивача звільнено зі служби в поліції;
поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині;
стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.07.2024 по день поновлення на службі в поліції.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних наказів, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, а саме порушені вимоги статті 27 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», не направлення позивачу виклику для надання пояснень засобами поштового зв'язку.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.06.2024 №327 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3, 6 частиш третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, статті 254, частини першої та другої статті 266, статті 265-1 КУпАП, пунктів 1, 4 розділу X, пункту 1 розділу ХП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, пунктів 4, 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, абзаців другого, третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 3.2 доручення Департаменту патрульної поліції від 20.02.2017 № 762/41/3/02-2017 «Про організацію використання спеціальних технічних засобів», підпунктів 1,2, 4, 5, 6, 10 пункту 3, підпункту 3 пункту 13 Порядку дій нарядів (екіпажів) УПП у місті Києві ДПП, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події, отримані від диспетчера (оперативного чергового) та окремих питань організації службової діяльності, затвердженого дорученням УПП у місті Києві ДПП від 06.09.2023 № 5656вн/41/11/2/02-2023, пунктів 1,10 та 13 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до підполковника поліції ОСОБА_1 (0053322), інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.07.2024 №1250 о/с «По особовому складу інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Позивач, вважаючи протиправними накази відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Відповідно до частини 1 статті 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частинами першою четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контрактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його направлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Відповідно до розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.
Під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 визначаються основні вимоги до поведінки поліцейського, зокрема, вказується, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 визначається взаємодія поліції з громадськістю та іншими державними органами, зазначається, що поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 17 липня, 28 листопада 2019 року в справах №806/2555/17, №120/860/19-а та від 24 вересня, 13 жовтня 26 листопада 2020 року у справах №420/602/19, №805/3079/17-а, №580/1415/19 вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
У свою чергу, адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Отже, як зазначено вище, підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі оскаржуваного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, що виразились у керуванні автомобілем у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.
З матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП 16.04.2024 за № 3066вн/41/11/2-2024 надійшов рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП майора поліції Руслана Тесленка про порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП у місті Києві ДПП.
У рапорті вказано, що під час звірки кількості позитивних тестів, виконаних на приладах «Drager Alcotest 6820», з кількістю відповідних адміністративних матеріалів було виявлено, що тест № 3133 виконаний на приладі «Drager Alcotest 6820» № ARJL-0258, не був зареєстрований в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП). Дата проведення тесту: 15.04.2024 о 10 год. 49 хв. Результат тесту: 0,35 проміле.
За допомогою відеозаписів комплексної системи відеоспостереження «Безпечне місто» було встановлено, що екіпаж патрульної служби о 10 год. 43 хв. зупинив транспортний засіб «BMW 5201», номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При перевірці за допомогою функції «пошук аналітичний адмінпрактика» в ІПНП адміністративних матеріалів за даним автомобілем за 15.04.2024 не виявлено.
Відповідно до відомостей відділу зв'язку та телекомунікацій УПП у місті Києві ДПП 15.04.2024 наряд отримав на зміну службові портативні відеореєстратори Motorola VB-400 № 473541 та 472246.
Відеозаписи з зазначених пристроїв у проміжку час з 10 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. відсутні.
ОСОБА_1 зі своїм напарником ОСОБА_3 15.04.2024 на денну зміну отримали портативні відеореєстратори №№ 473541 та 472246 відповідно, про що поставили відповідні особисті підписи. ОСОБА_1 у той же день на денну зміну отримав спеціальний прилад «Drager alcotest» № ARJL-0258, про що поставив відповідний підпис. При цьому згідно вказаного журналу при отриманні вказаного спеціального приладу останній тест на стан алкогольного сп'яніння був № 3123, а після здачі вказаного приладу до групи зв'язку та комунікацій полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП останній тест був під № 3134, тобто за час денної зміни 15.04.2024 нарядом «Рубін-0251» було проведено 11 тестів за допомогою вказаного спеціального приладу.
Дисциплінарною комісією було вивчено відеозаписи з камер відеоспостереження інформаційно-комунікаційної системи «Безпечне місто», які були долучені до рапорту на диску DVD-R. При цьому на жодному відеозаписі пішоходів, стосовно яких можливо був би проведений огляд на стан сп'яніння, не зафіксовано, а підстави щодо проведення огляду пасажирів транспортних засобів в нормативно-правових актах, що регламентують діяльність патрульної поліції, відсутні.
Отже, огляд на стан сп'яніння був проведений стосовно одного з водіїв (в час проведення огляду на стан сп'яніння біля службового автомобіля перебувало два транспортні засоби, один з яких BMW 520і, номерний знак НОМЕР_1 , який перебував на місці зупинки автомобіля близько 50 хвилин).
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 15.04.2024 несумлінно, некомпетентно та безвідповідально виконував службові повноваження і професійні обов'язки.
Крім того, дисциплінарний проступок підполковника поліції ОСОБА_4 виразився в учиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, несприянні проведенню службового розслідування, нездійсненні відеозйомки на портативний відеореєстратор під час проведення згаданих оглядів на стан сп'яніння та упродовж денної зміни 15.04.2024.
Водночас установлено дисциплінарний проступок у діях капітана поліції ОСОБА_5 , що виразився у неналежному контролі за дотриманням підлеглим підполковником поліції ОСОБА_6 службової дисципліни, неотриманні його від учинення правопорушень, невжитті заходів із виявлення указаних порушень.
Капітан поліції ОСОБА_7 15.04.2024, перебуваючи в наряді спільно з підполковником поліції ОСОБА_6 , не здійснював відеозйомку на портативний відеореєстратор.
З метою ознайомлення з наказом Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 №816 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» членом дисциплінарної комісії ОСОБА_8 23.04.2024 о 10:00 був здійснений виїзд за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 . Під час спілкування ОСОБА_9 відмовився від ознайомлення з відповідним наказом під особистий підпис, про що складено Акт про відмову від ознайомлення з наказом «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 23.04.2024 № 3221вн/41/11/2-2024 та відмовився від надання письмових пояснень, про що складено Акт фіксації відмови від надання пояснень від 23.04.2024 № 3222вн/41/11/2-204, проте попрохав отримати копію вказаного наказу, внаслідок чого відповідну копію останньому було надано, що зафіксовано на портативний відеореєстратор № 0000065.
Позивач 29.04.2024 о 10:00 прибув за адресою м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9 та ознайомився з наказом про призначення службового розслідування під особистий підпис, проте відмовився від надання письмових пояснень, в наслідок чого було складено акт фіксації відмови від надання пояснень по службовому розслідуванні, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 № 816.
Таким чином, твердження позивача щодо порушення його права та надання пояснення спростовуються відеодоказом та актом про відмову від надання пояснень в рамках службового розслідування.
Суд також зазначає, що у контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
При цьому, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
З огляду на викладене у суду є всі підстави для висновку про те, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з вчиненням дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, є обґрунтованим та вмотивованим, з наданням оцінки діям поліцейського.
Встановлена судом під час вирішення справи обґрунтованість наказу від 13.06.2024 №327 прямо вказує на відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині, а саме щодо скасування наказу від 03.07.2024 №1250 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, на підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.