08 квітня 2025 року м. Київ № 320/7982/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Гайдар С.А.
від відповідача (Київська митниця) - Лич С.В.,
від відповідача (військова частини НОМЕР_1 ) - не з'явились,
від відповідача ( ОСОБА_1 ) - не з'явився,
від відповідача - Соколов Сергій Євгенович
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Вимпел»
до військової частини НОМЕР_1 ,
Київської митниці,
майора ОСОБА_1 ,
старшого державного інспектора відділу Соколова Сергія
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Київської митниці, майора ОСОБА_1 , старшого державного інспектора відділу Соколова Сергія, в якому просить суд:
- визнати протиправними і такими що порушують Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» дії Військової частини НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України щодо примусового відчуження без попереднього повного відшкодування вартості 5 000 комплектів захисних (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітники) загальною вартістю 3 324 079 грн. 20 коп. належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел»;
- визнати протиправними дії старшого державного інспектору відділу Київської митниці Соколова Сергія щодо підписання акту про примусове відчуження майна від 25.07.2022 замість власника (його законного представника);
- визнати протиправними дії представника Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 щодо здійснення примусового відчуження майна згідно з Актом про примусове відчуження майна від 25.07.2022 року без повідомлення власника (його законного представника);
- визнати протиправним і таким що порушує Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України щодо примусового відчуження 5 000 комплектів захисних (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітники) загальною вартістю 3 324 079 грн. 20 коп. належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» 5 000 комплектів захисних (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітники) загальною вартістю 3 324 079 грн. 20 коп. або відшкодувати вартість 5 000 комплектів захисних (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітники) в сумі 3 324 079 грн. 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправне рішення Військової частини НОМЕР_1 про відчуження та передачу майна на користь держави згідно з положеннями Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", що позбавило позивача належного йому на праві власності майна вартістю 3 324 079, 20 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Київська митниця проти заявлених позовних вимог заперечувала, оскільки військова частина правомірно здійснила відчуження майна власника (позивача) у останньої, яка зберігала таке майно. Разом із тим, позивач вирішив стягнути вартість майна з відповідача, який не має підстав для компенсації за відчужене майно. Крім того, позивач, на думку відповідача, безпідставно завищив вартість придбаного ним та у подальшому відчуженого на потреби Збройних Сил України майна більш ніж 15 разів.
Військова частина НОМЕР_1 своїм правом про надання письмового відзиву не скористалась, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надала.
Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач наголошував, що підстави для задоволення позову відсутні.
На адресу суду представниками сторін було направлено клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
Протокольною ухвалою від 28.11.2024 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання сторін, закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 08.04.2025 представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник Київської митниці проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Також у судовому засіданні був допитаний в якості свідка колишній працівник Київської митниці старший державний інспектор відділу Соколов Сергій, який також просив у задоволенні позову відмовити. Стверджував, що на момент підписання акту про примусове відчуження майна від 25.07.2022 діяв у межах, на підставі та у спосіб, визначений законодавством.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
01.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» (покупець) та фірмою Suzhou Yifeite Sports Goods Co., Ltd (постачальник, Шанхай, Китай) укладено контракт на поставку товару № 11/04-22 (далі - Контракт), за умовами якого постачальник зобов'язується продати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах CPT Київ партії товарів відповідно до Специфікацій, які є невід'ємними частинами даного Контракту.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2022 року в зоні діяльності Закарпатської митниці (п/п «Ужгород - Вишнє Нємецьке») через митний кордон України транспортним засобом комерційного призначення з д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на підставі митної декларації типу ІМ/40/ЕА від 20 травня 2022 року № UA100180/2022/016860 на адресу ТОВ «Промислова група «Вимпел» (код ЄДРПОУ 39360717) переміщено товари «наколінники - 5000 пар, кепки з козирками - 5000 шт., чоловічі костюми в комплектах, що складаються з кофти та штанів - 5 035 шт., чоловічі черевики - 1 720 пар.», загальною вагою брутто 10 788,00 кг, нетто - 10 223,00 кг, задекларованою вартістю 66 797,50 доларів США на умовах поставки СРТ м. Київ згідно з Інкотермс.
Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено із наданням документів, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, а саме: попередня митна декларація від 20.05.2022 № UA100180/2022/017161, інвойс від 03.05.2022 № F20220503, CMR від 19.05.2022.
Відправником товарів виступала компанія " Suzhou Yifeite Sports Goods Co., Ltd" (Room 17011, Zhongxiang Financial Building, 1060 Jiayuan Road, Yunhe Street, Xiangheng District, Suzhou City, Jiangsu Province, China), одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» (код ЄДРПОУ 39360717).
23 травня 2022 року зазначені товари доставлено до Київської митниці та того ж дня заявлені до митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування до ВМО №1 м/п «Ліски» (м. Київ, вул. Довбуша, 22) за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ №UA100180/2022/017161.
Посадовою особою підрозділу митного оформлення, з урахуванням пункту 2 статті 338 Митного кодексу України, проведено митний огляд зазначених товарів із розкриттям пакувальних місць до 100 %, за результатами якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.05.2022 року №UA100180/2022/017161.
У ході проведення митного огляду виявлено, що "в оглянутих місцях знаходились товари «головні убори трикотажні - кепки різних кольорів та розмірів; костюми (комплекти з кофти та штанів; комплекти з куртки та штанів) різних кольорів та розмірів); взуття чоловіче; комплекти захисні (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітники) - 5 000 комплектів; окуляри тактичні захисні в комплекті зі змінним склом - 49 шт.".
Таким чином, за результатами проведеного митного огляду встановлено, що в оглянутих місцях знаходились товари: окуляри тактичні захисні в комплекті зі змінним склом - 49 шт.», відомості про які відсутні в митних деклараціях типу ІМ/40/ЕА від 20 травня 2022 року № UA100180/2022/016860 та типу ІМ/40/ДЕ від 23 травня 2022 року № UA100180/2022/017161, а також в поданих до митного контролю та оформлення документах, а товари, які вказані в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03 травня 2022 року № F20220503, автотранспортній накладній від 19 травня 2022 року № Б/Н та в специфікації № 3 від 17 травня 2022 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11/04-22 від 01 квітня 2022 року як «наколінники - 5 000 шт.», фактично являють собою 5 000 комплектів захисних, що складаються з 2 наколінників та 2 налокітників.
Враховуючи вищенаведені обставини, 01.06.2022 року Київською митницею складено протокол про порушення митних правил №1332/10000/22 стосовно особи, що притягується до відповідальності, - громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сучжоу (Suzhou) Китайської Народної Республіки - керівника відділу продажів компанії «SUZHOU YIFEITE SPORTS GOODS CO., LTD.».
Крім іншого, за цим протоколом на підставі статті 511 Митного кодексу України тимчасово вилучено окулярів тактичних захисних в комплекті з додатковими лінзами (2 шт.), невідомого виробництва у кількості 49 шт.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.09.2022 року в справі № 760/10480/22 при розгляді матеріалів, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сучжоу (Suzhou) Китайської Народної Республіки - керівника відділу продажів компанії «SUZHOU YIFEITE SPORTS GOODS CO., LTD.» за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 483 Митного кодексу України, встановлено, що товари, виявлені під час проведення митного огляду за митною декларацією від 20 травня 2022 року № UA100180/2022/016860, а саме: окуляри тактичних захисних в комплекті з додатковими лінзами (2 шт.), невідомого виробництва у кількості 49 шт., переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо їх кількості).
Таким чином, керівником відділу продажів компанії «SUZHOU YIFEITE SPORTS GOODS CO., LTD.» гр. ОСОБА_4 вчинено дії/бездіяльність, які призвели до переміщення зазначених вище товарів через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо їх кількості.
У наведеній постанові судом також було встановлено, що окуляри тактичні захисні в комплекті з додатковими лінзами (2 шт.), невідомого виробництва у кількості 49 шт. - вилучені і зберігаються на складі Київської митниці за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А.
Враховуючи вказані обставини, 09.09.2022 постановою Солом'янського районного суду міста Києва визнано винним громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сучжоу (Suzhou) Китайської Народної Республіки - керівника відділу продажів компанії «SUZHOU YIFEITE SPORTS GOODS CO., LTD.» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил № 1332/10000/22 від 01.06.2022), та наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 56 879,20 грн. Також, з громадянина ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Право власності позивача підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.10.2023 про роз'яснення судового рішення, згідно з якою: безпосередній предмет правопорушення - вилучені комплекти захисні (в комплекті 2 наколінники та 2 налокітники) - 5 000 комплектів, передані на відповідальне зберігання на склад Київської митниці за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, підлягають поверненню власнику майна - Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, оф. 804, ЄДРПОУ: 39360717).
Вказане судове рішення на час розгляду даного спору набрало законної сили.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» посилалося на те, що всупереч постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2023 року в справі № 760/10480/22 відповідач не повернув належне позивачу на праві власності майно.
Відповідач повідомив позивача, що зазначене майно було примусово відчужене Збройним Силам України в рамках Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», погоджене начальником Київської міської військової адміністрації від 22.07.2022 року № 001-1107 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2022 року №126.
Зважаючи на те, що неповернення Київською митницею на користь позивача безпідставно набутих 5000 захисних комплектів (в комплекті 2 наколінники та 2 налокітники) (невідшкодування їх вартості за ринковою ціною) наносить збитки та порушує права і законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел», останнє звернулося до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Частиною сьомою статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власник може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
У п. 8 цього Указу встановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За умовами частини 1 статті 3 Закону №389-389-VIII, військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно частини другої статті 3 Закону №389-VIII військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами пункту 4 частини першої статті 8 Закону №389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 № 4765-VI (далі - Закон №4765-VI).
Частиною першою статті 1 Закону №4765-VI встановлено, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Відповідно до статті 3 Закону №4765-VI примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.
Згідно статті 4 Закону №4765-VI примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
З урахуванням приведених положень законодавства, Військова частина НОМЕР_1 відноситься до військового командування, таким чином, уповноважена на прийняття рішення про вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"від 17.05.2012 № 4765-VI.
Матеріалами справи підтверджується, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.07.2022 року №126 «Про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану» вирішено провести примусове відчуження наступного майна, яке перебуває у розпорядженні Київської митниці, на складі Київської митниці за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, в справі, зокрема, про порушення митних правил № 1332/1000/22 від 01.06.2022 у відношенні громадянина КНР ОСОБА_2 : жилети з конструктивними можливостями для закріплення бронеплит - 770 шт.; бронеплити з маркуванням “material - Alumina+PE, Protection Level - NIJ IV STA, Specification - 2500*300 mm, Strike Face» - 1 500 шт.; окуляри тактичні захисні в комплекті зі змінним склом - 49 шт.; комплекти захисні (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітника) - 5000 компл.
Пунктами 2, 3 наведеного наказу відчуження та передачу вищевказаного майна до Військової частини НОМЕР_1 доручено майору ОСОБА_1 , а Київську митницю зобов'язано сприяти у виконанні заходів примусового відчуження матеріальних цінностей у порядку, встановленому діючим законодавством.
За змістом частини 1 статті 4 Закону примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану за загальним правилом здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Судом встановлено, що листом Київської міської військової адміністрації від 22.07.2022 року № 001-1107 "Про погодження рішення", підписаним начальником КМВА генерал-майором ОСОБА_5 , погоджено виконання рішення командира Військової частини НОМЕР_1 , оформлене наказом від 14.07.2022 року № 126, щодо примусового відчуження вищевказаного майна, за умов дотримання і виконання вимог Закону (зі змінами).
Згідно з частинами 1, 3 статті 7 Закону про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
На підставі рішення командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2022 року № 126 та з урахуванням погодження цього рішення листом КМВА від 22.07.2022 року № 001-1107, майором в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 складено акт про примусове відчуження або вилучення майна від 25.07.2022 року, яким зафіксовано здійснення примусового відчуження майна: жилети з конструктивними можливостями для закріплення бронеплит - 770 шт.; бронеплити з маркуванням “material - Alumina+PE, Protection Level - NIJ IV STA, Specification - 2500*300 mm, Strike Face» - 1 500 шт.; окуляри тактичні захисні в комплекті зі змінним склом - 49 шт.; комплекти захисні (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітника) - 5000 компл., яке зберігається і обліковується Київською митницею.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.
У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.
Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
З матеріалів справи вбачається, що акт про примусове відчуження або вилучення майна від 25.07.2022 року був складений без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» з огляду на відсутність представника позивача безпосередньо під час складання цього акта.
Наведене майно загальною вартістю 10 646 379,20 грн. було фактично вилучене та передане в/ч НОМЕР_1 на підставі накладної (вимоги) від 25.07.2022 року № КИЇМ22-28102/68/10000/22, підписаної представниками Київської митниці та в/ч НОМЕР_1 , а також скріпленої відбитком печатки Військової частини НОМЕР_1 .
Оглянутий судом акт про примусове відчуження або вилучення майна від 25.07.2022 року містить відомості, що передбачені законом: назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; відомості про власника (власників) майна: опис майна, достатній для його ідентифікації.
Щодо звіту про оціночну (ринкову) вартість майна, на який покликається відповідач в Акті, суд зазначає, що така оціночна вартість майна не є предметом цього спору та обґрунтованість звіту не перевіряється судом у межах спірних правовідносин.
У позовній заяві та у судовому засіданні Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Вимпел» вказувало, що воно на підставі Контракту набуло право власності на 5000 комплектів захисних (в комплекті 2 наколінника та 2 налокітника) та всупереч постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 25.10.2022 року в справі №760/10480/22 відповідач не повернув належне позивачу на праві власності майно.
Проте такі твердження не беруться судом до уваги з огляду на те, що наведене судове рішення було постановлено та набрало законної сили вже після прийняття командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу від 14.07.2022 року № 126, після його погодження Київською міською військовою адміністрацією та після фактичного примусового відчуження майна на користь держави.
Крім того, позивач не надав суду належні та допустимі докази, що свідчать про факт оплати вказаного майна з огляду на зазначення у інвойсі від 03.05.2022 №F20220503 способу оплати - 90 днів після отримання товару.
Посилання позивача на відсутність у наказі від 14.07.2022 року № 126 та як результат в акті про примусове відчуження або вилучення майна від 25.07.2022 року інформації, яка ідентифікує позивача як власника майна не може слугувати підставою для визнання такого наказу протиправним, оскільки такі посилання зводяться лише до порушення Військовою частиною НОМЕР_1 встановленого Законом порядку примусового відчуження майна позивача.
Слід також зазначити, що Законом не обумовлено здійснення процедури примусового відчуження майна лише безпосередньо від його власника, оскільки примусовим відчуженням майна є фактичне позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, і таке примусове відчуження може відбуватися за відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника з подальшим забезпеченням власнику майна або його законному представнику права на ознайомлення з відповідним актом про примусове відчуження або вилучення майна (стаття 7 Закону № 4765-VI).
З цих же підстав судом не приймаються до уваги твердження позивача щодо визнання протиправними дій представника Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 щодо здійснення примусового відчуження майна згідно з Актом про примусове відчуження майна від 25.07.2022 року без повідомлення власника (його законного представника).
Щодо визнання протиправними дії старшого державного інспектору відділу Київської митниці Соколова Сергія щодо підписання акту про примусове відчуження майна від 25.07.2022 замість власника (його законного представника) суд відхиляє як необґрунтовані, позаяк спірне майно перебувало на зберіганні та обліковувалось Київською митницею, а не було власністю Київської митниці.
Також позивач вказував, що згідно з пунктом 17 розділу 1 “Митні правопорушення» Спеціального додатку H Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, товари, на які накладений арешт, або затримані товари не повинні бути об'єктом продажу або розпорядження з боку митної служби іншим способом до моменту набуття чинності рішенням про їхню конфіскацію в адміністративному чи судовому порядку або про передачу їх державі, за винятком випадків, коли товари є швидкопсувними або митна служба не може забезпечити зберігання цих товарів через їхній характер.
Однак ці посилання позивача не є релевантними до фактичних обставин цієї справи, оскільки, спірні товари не були об'єктом продажу або іншого розпорядження з боку Київської митниці у класичному розумінні цієї правомочності, адже остання не вчиняла дій та фактично не мала вільного волевиявлення на відчуження цього майна третім особам.
У той же час, відчуження майна, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2022 року № 126 не передбачало наявності у відповідача волевиявлення на фактичне розпорядження чи надання останнім згоди на відчуження тимчасово вилучених товарів, оскільки було примусовим та передбачало позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно в обов'язковому порядку без відповідної згоди.
Більше того, пунктом 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2022 року № 126 на Київську митницю було покладено обов'язок сприяти у виконанні заходів примусового відчуження спірних матеріальних цінностей у порядку, встановленому діючим законодавством.
Твердження позивача про відсутність у Київської митниці нагальної потреби у розпорядженні майном, щодо якого ще не було судового рішення, також судом відхиляються, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами щодо невчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на розпорядження цим спірним майном на власний розсуд.
Беручи до уваги вищенаведене, на переконання суду, оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим, та таким, що спрямований на забезпечення оборони держави Україна в умовах правового режиму воєнного стану.
Щодо посилання позивача стосовно незаконності рішень та дій, які позбавляють позивача права на отримання компенсації вартості майна, відповідно до приписів Закону України №4765-VI, суд зазначає таке.
Згідно статті 9 Закону України № 4765-VI право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.
Частиною другою статті 10 Закону України №4765-VI встановлено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п'яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому, для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму надзвичайного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму надзвичайного стану звертається до органу, що прийняв рішення про таке відчуження, за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
Порядок розгляду заяв та здійснення виплат з метою наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 11 Закону України № 4765-VI).
За приписами статті 12 Закону України № 4765-VI, у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, зберігалося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов'язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв'язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998 (далі - Порядок).
Пунктами 2-4 Порядку встановлено, що право на відшкодування вартості майна в разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають особи, зазначені в статті 9 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно (далі - заява) приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна: в умовах правового режиму воєнного стану - територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.
Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.
За результатами розгляду заяви органи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану (пункти 7, 8 Порядку).
Беручи до уваги вищенаведене, суд констатує, що після закінчення воєнного стану, позивач відповідно до статті 12 Закону України № 4765-VI, наділений правом повернути собі майно, або отримати компенсацію відповідно до Порядку.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач вказав ціну позову (вартість 5000 комплектів, що складаються з 2 наколінників та 2 налокітників) у розмірі 3 324 079,20 грн. (За курсом НБУ на день подання декларації, який вказано в графі 23 декларації (29,2549 грн./1дол. США) це складало б - 113 624 дол. США.
Разом з тим, до митного оформлення разом з митною декларацією позивачем надано інвойс (рахунок) від 03.05.2022 №F20220503, згідно якого ТОВ «ТД «РЕДУТ» придбав даний товар (5000 комплектів захисних «knee pad») у компанії «SUZHOU YIFEITE SPORTS GOODS CO., LTD.» (Китай) за 7500 доларів США.
Вказана сума купівлі бронежилетів також задекларована ним в графі 42 митної декларації. Номер даного інвойсу вказаний в графі 44 декларації.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують вартість товарів на загальну суму 3 324 079,20 грн.
Посилання позивача на ціну товару в зробленому Київською митницею висновку та накладній, суд відхиляє, оскільки висновок робився з метою оприбуткування предметів правопорушення. До того ж експерт митниці посилається лише на українські сайти, тобто на товари, в ціну яких вже входять і сплачені при розмитненні митні платежі, аренда магазину, тощо.
Отже доводи позивача, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими і відхиляються судом.
У свою чергу, відповідачем подані належні та достатні докази на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 квітня 2025 р.