ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" квітня 2025 р. справа № 300/8440/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Донецькій області) в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові позивачу визнати нещасний випадок, який стався 21.02.2024, таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області скасувати Акт № 2/2024 від 08.03.2024 комісії ГУ ДСНС України у Донецькій області про нещасний випадок, що стався 21.02.2024, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області видати наказ про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався будівлі гуртожитку КП “Служба єдиного замовника», м. Добропілля, Покровського району, Донецької області, 21.02.2024 з начальником частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку скласти Акт про нещасний випадок, що стався 21.02.2024, пов'язаний з виконанням службових обов'язків ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перебування у відрядженні в місті Добропілля Донецької області пов'язаного із виконанням завдань із розмінування території у межах Донецької області, забруднених вибухонебезпеченими предметами внаслідок повномаштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну, 21.02.2024 ОСОБА_1 близько 00:35 год. отримав поранення внаслідок влучання безпілотного літального апарату в гуртожиток, в якому перебував позивач з особовим складом. 08.03.2024 комісія ГУ ДСНС України у Донецькій області, призначена наказом т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 22.02.2024 № НС-294/50 (із змінами від 29.02.2024 № 359/50) склала Акт № 2/2024 про те, що нещасний випадок, що стався 21.02.2024, не пов'язаний із виконанням позивачем службових обов'язків. Не погоджуючись із таким Актом № 2/2024 від 08.03.2024, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив повторно скласти Акт про нещасний випадок 21.022024, вказавши його статус як такого, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків при захисті Батьківщини з виданням відповідного наказу, однак листом № 5001-4591/50 від 08.06.2024 отримав відмову. Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягають у відмові визнати нещасний випадок, який стався 21.02.2024, таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки, на думку ОСОБА_1 , нещасний випадок, який трапився 21.02.2024, пов'язаний із виконанням позивачем службових обов'язків. Так, позивач зазначив, що вищевказаний нещасний випадок стався в період перебування ОСОБА_1 у відрядженні за межами постійної дислокації, у безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні керівництва відповідача до отримання наказу з ДСНС України про повернення з відрядження/ротації до Івано-Франківської області, - цілодобово, при виконанні безпосередніх службових обов'язків та розпоряджень ГУ ДСНС України в Донецькій області. На думку ОСОБА_1 , службовим відрядженням є цілодобове відрядження, а не робочий денний час без нічного часу, а тому у відповідача не було жодних законних та правових на те підстав вважати, що позивач та особовий склад, який був присутній при нещасному випадку 21.02.2024, не виконували свої службові обов'язки чи не перебували у відрядженні. Окрім цього, наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», Покровський район Донецької області в період з 01 по 25 лютого 2024 року визначений як район ведення воєнних (бойових) дій.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
15.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2024 про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, поновлено такий строк та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
04.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДСНС України у Донецькій області від 04.12.2024 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав на те, що доводи позивача про перебування його у відрядженні є цілодобовим виконанням безпосередніх службових обов'язків, не відповідає дійсності. Так, наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 24.01.2024 № НС-122/50 “Про організацію роботи Групи управління розмінуванням на території Донецької області» визначений час роботи приданих піротехнічних розрахунків та піротехнічних розрахунків Головного управління з 08 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. з урахуванням оперативної обстановки та своєчасним наданням звітів відповідно до форм, визначених керівними документами. Також пунктом 8 розділу І Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон, яка затверджена наказом МВС від 27.11.2017 № 958, та пунктом 8 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, визначено, що на особу, яка перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того органу (підрозділу) цивільного захисту, підприємства (установи, організації), до якого її відряджено. Відповідно до оперативних донесень позивача від 20.02.2024 № ГР-09-2024/045Д та № ОР-09-2024/046Д, які ним надіслані електронною поштою до оперативнокоординаційного центру Головного управління 20.02.2024 о 16 год. 30 хв., роботи піротехнічного розрахунку під керівництвом позивача були завершені 20.02.2024 о 16 год. 00 хв. Таким чином, на момент події від 21.02.2024 о 00 год. 35 хв., перебуваючи на нічному відпочинку, особовий склад піротехнічних розрахунків АРЗ СП ГУ ДСНС України у Івано-Франківській області, в тому числі позивач, не були залучені до виконання завдань із гуманітарного розмінування територій Донецької області або інших завдань визначених керівництвом. Також відсутні докази того, що позивач в час обстрілу здійснював евакуацію з верхніх поверхів гуртожитку місцевих мешканців, що проживали у гуртожитку. Представник відпоідача зазначив, що з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування, для належного та об'єктивного з'ясування всіх обставин була затверджена наказом Головного управління від 23.04.2024 № НС-645/50 Комісія із проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, яка в термін до 29.04.2024 ознайомилиась з матеріалами спеціального розслідування та встановила, що матеріали справи не містять жодних документів, які б могли свідчити про те, що висновок попередньої спеціальної Комісії є необґрунтованим, чи неправдивим. Висновки, яки були встановлені в Акті розслідування нещасного випадку (аварії), який, затверджений 09.03.2024, відповідають дійсності. Представник відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 97-101).
10.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача від 08.12.2024 на відзив, згідно якої ОСОБА_1 вказав на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач зазначив, що службовим відрядженням є цілодобове відрядження, а не робочий час тільки вдень, без нічного часу, тощо. Так, позивач перебував у відрядженні за межами місця постійної дислокації, у безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні керівництва відповідача до отримання наказу ДСНС України про повернення з відрядження/ротації до Івано-Франківської області - цілодобового, при виконанні безпосередніх службових обов'язків та розпоряджень ГУ ДСНС України в Донецькій області. Окрім цього, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що члени комісії, що проводила розслідування нещасного випадку, не були на місці події, що є порушенням Інструкції № 540, оскільки комісія має обстежити місце нещасного випадку (а.с. 102-107).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Наказом ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 26.06.2023 № 195 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено начальником частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Івано-Франкіській області (а.с. 13-14).
Згідно окремого доручення заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.01.2024 року № В-22 «Про проведення ротації та повернення піротехнічних підрозділів», доручення начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 15.01.2024 № 54 01-342/54 091 та наказу начальника АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 № 20-НК/54 «Про відрядження персоналу АРЗ СП», ОСОБА_1 відряджений з 17.01.2024 для проведення ротації особового складу підпорядкованого піротехнічного підрозділу (5 осіб особового складу та 2 одиниці техніки), залученого з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучення до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації і виконання завдань із розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності у межах Донецької області, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну (а.с. 18-40).
21.02.2024, приблизно об 00:35 год. відбувся обстріл житлових будівель (гуртожитків КП «Служба єдиного замовника» м. Добропілля) безпілотними літальними апаратами типу «Шахед-131/136», завданого військами Російської Федерації (повідомлення поступило на пункт зв'язку частини 62 державної пожежно-рятувальної частини (далі - ДПРЧ) 19 державного пожежно - рятувального загону (далі - ДПРЗ) Головного управління ДСНС України у Донецькій області). В цей час ОСОБА_1 перебував в гуртожитку КП «Служба єдиного замовника» за адресою: АДРЕСА_1 , в якому тимчасово дислокувався особовий склад приданих піротехнічних та медичних розрахунків з Івано-Франківської та Черкаської областей у складі 24 осіб. В результаті влучання в будівлю гуртожитку, ОСОБА_1 отримав поранення, внаслідок чого позивача евакуювали до стабілізаційного пункту в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з подальшою евакуацією до військового мобільного шпиталю (в/ч НОМЕР_2 ) АДРЕСА_2 та КНП Центральна міська клінічна лікарня м. Івано-Франківськ, що підтверджується Первинною медичною карткою № 3150/10ХВ від 21.02.2024, виданою в/ч НОМЕР_1 , виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1907 від 24.02.2024, виданого в/ч НОМЕР_2 та виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2961/24 від 29.02.2024, виданого КНП Центральна міська клінічна лікарня м. Івано-Франківська (а.с. 66-68).
На підставі наказу начальника ГУ ДСНС України у Донецькій області від 22.02.2024 № НС-294/50 призначено спеціальне розслідування за фактом надходження інформації про нещасний випадок, що стався в будівлі гуртожитку КП «Служба єдиного замовника» за адресою: АДРЕСА_1 .
08.03.2024 комісія склала акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 21.02.2024 о 00 год. 44 хв., який затверджений 09.03.2024 т.в.о начальника ГУ ДСНС України у Донецькій області (а.с. 41-54).
Згідно висновків комісії, викладених в акті розслідування нещасного випадку від 08.03.2024, нещасний випадок вважати таким, що трапився на території Донецької області, у вільний від несення служби час та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а.с. 49).
За висновками спеціального розслідування, 08.03.2024 складено акт № 2/2024 від 08.03.2024 про нещасний випадок, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, який вручено ОСОБА_1 (а.с. 55-61).
Позивач звернувся до відповідача з рапортом від 13.05.2024, в якому просив повторно скласти акт про нещасний випадок 21.02.2024, вказавши його статус як такого, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків при захисті Батьківщини з виданням відповідного наказу (а.с. 62-63).
Листом № 5001-4591/50 06 від 08.06.2024 ГУ ДСНС України у Донецькій області, зазначило, що у зв'язку із зверненнями співробітників Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області від 11.04.2024, Головним управлінням в період з 23.04.2024 по 30.04.2024 було проведено повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 21.02.2024 о 00 годин 44 хв. у місті Добропіллі Донецької області. Комісією Головного управління встановлено таке: матеріали справи не містять жодних документів, які б могли свідчити про те, що висновок попередньої спеціальної комісії є необгрунтованим чи неправдивим. Висновки встановлені в Акті розслідування нещасного випадку (аварії), за формою Нцз-5, який затверджений 09.03.2024, відповідають дійсності. Підстави для скасування попередніх Актів (за формами Нцз-5, НПВцз) - відсутні. Враховуючи вищенаведену інформацію, а також те, що нещасний випадок, який трапився 21.02.2024 о 00 год. 44 хв. в м. Добропіллі Донецької області, стався за однакових обставин та в той же час із приданими силами ДСНС, позивача повідомлено про недоцільність проведення ще одного повторного спеціального розслідування даного випадку (а.с. 64-65).
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові позивачу визнати нещасний випадок, який стався 21.02.2024, таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати ГУ ДСНС України у Донецькій області скасувати Акт № 2/2024 від 08.03.2024 комісії ГУ ДСНС України у Донецькій області про нещасний випадок, що стався 21.02.2024, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків; зобов'язати ГУ ДСНС України у Донецькій області видати наказ про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався будівлі гуртожитку КП “Служба єдиного замовника», м. Добропілля, Покровського району, Донецької області, 21.02.2024 з начальником частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 ; зобов'язати ГУ ДСНС України у Донецькій області за результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку скласти Акт про нещасний випадок, що стався 21.02.2024, пов'язаний з виконанням службових обов'язків ОСОБА_1 .
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Норми Закону України «Про Національну безпеку» визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (стаття 12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (стаття 18).
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулює Кодекс цивільного захисту України, який визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно із статтею 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків, які сталися з особами рядового і начальницького складу, слухачами і курсантами (далі - особи) центрального апарату МНС України, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установ, навчальних закладів, аварійно-рятувальних загонів, загону забезпечення МНС України (далі - органи і підрозділи МНС України) в період проходження ними служби станом на час виникнення спірних правовідносин визначала Інструкція про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.08.2006 №540 (чинна, на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №540).
Дія цієї Інструкції не поширюється на осіб, які працюють за трудовими договорами в органах і підрозділах МНС України. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з цими особами, проводяться згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".
Пунктами 2.1 - 2.4 Інструкції № 540 визначено, що розслідування нещасних випадків проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я особи, одержання нею поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати особою працездатності чи можуть становити загрозу життю і здоров'ю особи, у разі зникнення особи під час виконання нею службових обов'язків, а також у разі смерті особи на службі (далі - нещасні випадки). До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання. Гострі професійні отруєння спричиняються, в основному, шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену посадову особу органу і підрозділу МНС України та вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт чи уповноважена посадова особа органу і підрозділу МНС України зобов'язаний:
- терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника органу і підрозділу МНС України, службу з охорони праці або посадову особу, на яку покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на місці нещасного випадку та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших осіб і не призведе до більш тяжких наслідків), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник органу і підрозділу МНС України, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 3.2 цієї Інструкції), зобов'язаний негайно:
повідомити про нещасний випадок:
- керівництво вищого органу і підрозділу МНС України;
- Сектор з охорони праці центрального апарату МНС України;
- Державний департамент пожежної безпеки МНС України - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
- установу санітарно-епідеміологічної служби (далі - СЕС), яка обслуговує територію, на якій стався нещасний випадок, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
Призначити письмовим наказом комісію із розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.
До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку покладено наказом керівника виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці, керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, представник підрозділу роботи з персоналом, у разі спроби чи скоєння самогубства потерпілим - психолог, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. Головою комісії призначається посадова особа за рішенням начальника органу і підрозділу МНС України.
До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, у тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку, та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від керівника та інших посадових осіб органів і підрозділів МНС України, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №540 при розслідуванні нещасного випадку комісія зобов'язана у термін, визначений керівником органу і підрозділу МНС України: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці; з'ясувати обставини та причини нещасного випадку; встановити, чи пов'язаний цей випадок із виконанням службових обов'язків; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Нцз-5 згідно з додатком 1 (далі - акт форми Нцз-5).
У разі, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків, складається акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за формою Нцз-1 згідно з додатком 2 (далі - акт форми Нцз-1).
Якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, складається акт про нещасний випадок, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, за формою НПВцз згідно з додатком 3 (далі - акт форми НПВцз).
Зазначені акти передаються на затвердження керівнику органу і підрозділу МНС України, в якому стався нещасний випадок.
Акти форми Нцз-5 і форми Нцз-1 (або форми НПВцз) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії окремо письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Нцз-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Нцз-5.
У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з вищим органом і підрозділом МНС України, але не більш ніж на місяць, про що начальник органу і підрозділу, де стався нещасний випадок, видає наказ.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №540 визнаються пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особою під час виконання службових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:
перебування на робочому місці, на території органу і підрозділу МНС України або в іншому місці, пов'язаному з виконанням службових обов'язків, починаючи з моменту прибуття особи на робоче місце до їх відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього розпорядку органу і підрозділу МНС України, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань керівника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
підготовки до роботи та приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території перед початком роботи і після її закінчення;
проведення навчання, тренувань, обов'язкових занять з фізичної підготовки у встановлений час;
проїзду на службу чи зі служби на транспортному засобі, що належить органу і підрозділу МНС України, або на іншому транспортному засобі, наданому керівником;
використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;
ліквідації аварій, надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, пожеж або їх наслідків;
надання підрозділом шефської допомоги;
прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника;
прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Пунктом 2.9 Інструкції № 540 передбачено, що не визнаються пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особами:
під час виконання дій, що не входять до службових обов'язків;
під час використання ними в особистих інтересах транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються органами і підрозділами МНС України або належать потерпілим чи іншим особам;
унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у службовій діяльності чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби до настання нещасного випадку;
у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку, за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
під час скоєння ними злочину чи адміністративного правопорушення;
у разі навмисного завдання шкоди своєму здоров'ю;
у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 2.8 цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 2.10 Інструкції № 540 керівник органу і підрозділу МНС України, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити необхідну кількість примірників актів форми Нцз-5 і форми Нцз-1 (або форми НПВцз) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (далі - матеріали розслідування).
До першого примірника акта форми Нцз-5 додаються примірник акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а в разі потреби - також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування.
За результатами розслідування керівник органу і підрозділу МНС України видає наказ.
Згідно з пунктом 2.12 Інструкції № 540 примірник затвердженого акта форми Нцз-5 разом із примірником затвердженого акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз) і матеріалами розслідування протягом трьох діб передаються керівником до служби охорони праці органу і підрозділу, службовцем якого є потерпілий.
Пунктом 2.13 Інструкції № 540 примірники затвердженого акта форми Нцз-5 та акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз) протягом трьох діб надсилаються керівником органу і підрозділу МНС України:
потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
Сектору з охорони праці центрального апарату МНС України.
Оцінка аргументів сторін. Мотиви застосування судом норм права. Висновки суду.
Як встановлено судом, позивач не погоджується із Актом № 2/2024 від 08.03.2024 комісії ГУ ДСНС України у Донецькій області про нещасний випадок, що стався 21.02.2024, оскільки вважає, що такий нещасний випадок пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Натомість, представник ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначив, що нещасний випадок, що стався 21.02.2024, не пов'язаний із виконанням ОСОБА_1 службових обов'язків, оскільки позивач в момент отримання ушкоджень не виконував жодних службових обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що службові обов'язки - це функціональні обов'язки особи, що передбачають виконання робіт, які безпосередньо пов'язані з посадою, яку займає така особа, та спрямовані на виконання завданнь органу, в якому працює (проходить службу) особа.
В спірному випадку ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту на посаді начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Івано-Франкіській області.
Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно окремого доручення заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.01.2024 року № В-22 «Про проведення ротації та повернення піротехнічних підрозділів», доручення начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 15.01.2024 № 54 01-342/54 091 та наказу начальника АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 № 20-НК/54 «Про відрядження персоналу АРЗ СП», ОСОБА_1 відряджено з 17.01.2024 для проведення ротації особового складу підпорядкованого піротехнічного підрозділу (5 осіб особового складу та 2 одиниці техніки), залученого з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучення до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації і виконання завдань із розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності у межах Донецької області, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну (а.с. 18-40).
Відповідно до пункту 5 наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області «Про проведення ротації особового складу піротехнічного підрозділу ДСНС, який виконує завдання на території Донецької області» від 17.01.2024 № НС-88/50 зобов'язано керівника піротехнічного розрахунку Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області організувати та забезпечити виконання наступних заходів:
проведення робіт з обстеження та розмінування місцевості здійснювати згідно отриманих розпоряджень (заявок) у відповідності до вимог нормативних документів та з безумовним дотриманням особовим складом заходів безпеки з урахуванням оперативної обстановки;
з метою своєчасного прийняття рішень, впровадження організаційних заходів реагування та оцінки оперативної обстановки, достовірно інформувати керівництво Головного управління через керівника Групи управління розмінуванням про початок та закінчення робіт, місце їх проведення, обсяг виконаних робіт та надзвичайні події, які виникають під час виконання завдань за призначенням;
забезпечити щоденне надання до 16:00 інформації до Головного управління через сектор гуманітарного розмінування управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління про хід виконання робіт з розмінування за підпорядковане піротехнічне відділення, а саме: точну адресу місця залучення, вид робіт, обстежену площу, вид та кількість знайдених ВНП, початок та закінчення робіт (а.с. 26-29).
Згідно з пунктом 4 наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області «Про залучення піротехнічних та медичних підрозділів до проведення робіт з розмінування на території Донецької області 20.02.2024» від 20.02.2024 № НС-279/50, зобов'язано начальників піротехнічних розрахунків проводити роботи з розмінування та очищення території забрудненої ВНП відповідності до завдань, визначених у додатку 1, та з суворим дотриманням вимог:
Порядку оперативного реагування органів та підрозділів цивільного захисту на повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів, затвердженого окремим дорученням ДСНС України від 14 грудня 2021 року № В-485.
Стандартної операційної процедури 09.11 “Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту очищення (розмінування) району ведення бойових дій» введеної в дію окремим дорученням ДСНС України від 14 грудня 2021 року № 485.
Стандартної оперативної процедури 10.10-40 “Заходи безпеки під час розмінування» затвердженої наказом ДСНС України від 26 червня 2019 року № 375.
Стандартної операційної процедури 10.40 “Порядок організації в органах і підрозділах цивільного захисту медичного забезпечення робіт, пов'язаних із очищенням (розмінуванням) територій забруднених вибухонебезпечними предметами» (а.с. 31-34).
Згідно витягу із додатку 1 до наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 20.02.2024 № НС-279/50 в списку особового складу та техніки приданих та підпорядкованих піротехнічних розрахунків Головного управління, які 20.02.2024 залучаються до виконання завдань із розмінування (гуманітарного розмінування) територій Донецької області міститься розрахунок № 12 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, начальником якого був ОСОБА_1 . Завдання: обстеження (розмінування) ділянок території поблизу населеного пункту Водяне Друге Краматорського району, та за межами населеного пункту села Золотий Колодязь Покровського району (а.с. 35-36).
З огляду на вищевказані положення, ОСОБА_1 , в силу своїх посадових обов'язків як начальник частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, був відряджений з 17.01.2024 із конкретно визначено метою: організації і виконання завдань із розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності у межах Донецької області, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну.
Так, перед розрахунком № 12 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, начальником якого був ОСОБА_1 , 22.02.2024 було поставлено завдання з обстеження (розмінування) ділянок території поблизу населеного пункту Водяне Друге Краматорського району, та за межами населеного пункту села Золотий Колодязь Покровського району.
Таким чином, службові обов'язки позивача 22.02.2024 безпосередньо пов'язані з виконанням поставлених перед ним завдань щодо розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності у межах Донецької області, які відповідають визначеним в статті 101 Кодексу цивільного захисту України загальним завданням служби цивільного захисту щодо забезпечення пожежної охорони, захисту населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідація їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.
Пунктом 13 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, встановлено, що особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту вважаються такими, що виконують службові обов'язки:
1) на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3) під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).
Таким чином, виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на території органу і підрозділу цивільного захисту та поза ним здійснюється у встановлений робочий час.
Крім того, відповідно до пункту 19 Положення № 593 для осіб рядового і начальницького складу встановлюється п'ятиденний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Також пунктом 4 Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який затверджений наказом МВС від 10.12.2022 № 116, визначено, що особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у гарнізоні, посадові особи гарнізону визначаються наказом територіального органу ДСНС. Повсякденна діяльність особового складу і працівників, які не входять до складу чергових сил, організовується з урахуванням п'ятиденного 40-годинного робочого тижня з двома вихідними днями - субота та неділя. Установлюється робочий день з 08:00 до 17:00, обідня перерва - з 12:00 до 13:00.
Водночас, окремим дорученням Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.04.2022 № В-201 “Про організацію робочого часу» визначений такий графік роботи підпорядкованих піротехнічних підрозділів: роботи щодо планового залучення підрозділів здійснювати з понеділка по п'ятницю включно; у суботу роботи проводити до 14 години; неділя - вихідний день.
Крім того, згідно Стандартної оперативної процедури 10.10-40/ДСНС «Заходи безпеки під час розмінування», яка затверджена наказом ДСНС від 26.06.2019 № 375, роботи з розвідки і розмінування місцевості повинні виконуватись у світлий час доби за сприятливих погодних умов. Тривалість робочого дня залежить від умов роботи і здатності персоналу концентрувати увагу на виконанні робіт з розмінування місцевості і не повинен перевищувати 8 год.
В спірному випадку наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 24.01.2024 № НС-122/50 “Про організацію роботи Групи управління розмінуванням на території Донецької області» визначений час роботи приданих піротехнічних розрахунків та піротехнічних розрахунків Головного управління з 08 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. з урахуванням оперативної обстановки та своєчасним наданням звітів відповідно до форм, визначених керівними документами.
При цьому, пунктом 8 розділу І Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон, яка затверджена наказом МВС від 27.11.2017 № 958, та пунктом 8 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, визначено, що на особу, яка перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того органу (підрозділу) цивільного захисту, підприємства (установи, організації), до якого її відряджено.
З огляду на те, що начальник частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 згідно наказу АРЗ СП ГУ ДСНС України від 16.01.2024 № 20-НК/54 «Про відрядження персоналу АРЗ СП» відряджений з 17.01.2024 до особливого розпорядження у підпорядкування начальника Головного управління для виконання завдань із гуманітарного розмінування населених пунктів, територій об'єктів інфраструктури Донецької області, зобов'язаний виконувати свої безпосередні посадові обов'язки у період робочого часу, що встановлений наказом Головного управління від 24.01.2024 № НС-122/50 “Про організацію роботи Групи управління розмінуванням на території Донецької області».
Як встановлено судом, відповідно до наказу Головного управління від 20.02.2024 № НС-279/50 “Про залучення піротехнічних та медичних підрозділів до проведення робіт з розмінування на території Донецької області 20.02.2024» до виконання завдань і робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності в межах Донецької області, забруднених вибухонебезпечними предметами 20.02.2024 були направлені особовий склад приданих та підпорядкованих піротехнічних під керівництвом ОСОБА_1 .
Представник відповідача зазначив, що відповідно до Оперативних донесень ОСОБА_1 від 20.02.2024 № ГР-09-2024/045Д та № ОР-09-2024/046Д, які ним надіслані електронною поштою до оперативнокоординаційного центру Головного управління 20.02.2024 о 16 год. 30 хв., роботи піротехнічного розрахунку під керівництвом позивача були завершені 20.02.2024 о 16 год. 00 хв.
Таким чином, на час обстрілу гуртожитку КП “Служба єдиного замовника», м.Добропілля, Покровського району, Донецької області, 21.02.2024 о 00:35 год. ОСОБА_1 не виконував службових обов'язків з розмінування (гуманітарного розмінування) територій населених пунктів, територій об'єктів критичної інфраструктури та життєдіяльності в межах Донецької області, оскільки такий обстріл відбувся в нічний час, тобто в позаробочий час доби, коли ОСОБА_1 перебував на нічному відпочинку.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.6 Інструкції №540 передбачено випадки визнання пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особою під час виконання службових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні, однак за обов'язкової умови - виконання завдань керівника.
В спірному випадку, жодних завдань керівника 21.02.2024 о 00:35 год. ОСОБА_1 не виконував та не міг виконувати, оскільки перебував на нічному відпочинку. Доказів протилежного, зокрема отримання позивачем наказів чи вказівок керівника на виконання будь-яких завдань в ніч з 20.02.2024 на 21.02.2024, суду не подано.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він разом з особовим складом вживав заходів щодо евакуації з верхніх поверхів будівлі місцевих мешканців, які проживали у гуртожитку, то суд вказує на таке.
Під час обстрілу гуртожитку КП «Служба єдиного замовника» 21.02.2024 о 00:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , де перебував позивач, отримали поранення 3 співробітники Головного управління ДСНС України в Івано-Франківської області, серед яких ОСОБА_1 , та 2 співробітники Головного управління ДСНС України в Черкаської області.
Представник відповідача зазначив, що матеріали розслідування містять пояснення очевидців та учасників подій, які сталися 21.02.2024 о 00:35 год. під час обстрілу гуртожитку КП «Служба єдиного замовника» за адресою: АДРЕСА_1 , в яких відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 під час час обстрілу здійснював евакуацію з верхніх поверхів гуртожитку місцевих мешканців, що проживали у гуртожитку.
Так, письмові пояснення пожежного-рятувальника 62 ДПРЧ 19 ДПРЗ Головного управління сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 від 21.02.2024, механіка-водія-сапера відділення механізованого розмінування та спеціальних вибухових робіт ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України в Івано-Франківські області рядового служби цивільного захисту Макухи О.О. від 21.02.2024, водія-сапера відділення механізованого розмінування та спеціальних вибухових робіт ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України в Івано-Франківські області рядового служби цивільного захисту Лопатчука М.М. від 21.02.2024, фельдшера ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України в Івано-Франківські області рядового служби цивільного захисту Кузьми М.М. від 21.02.2024, водія-сапера відділу піротехнічних робіт ГПР ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України у Черкаській області майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 від 21.02.2024, сапера відділу піротехнічних робіт ГПР ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України у Черкаській області головного майстер-сержанта служби цивільного захисту Добрелі О.О. від 21.02.2024, начальника ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління ДСНС України у Черкаській області майора служби цивільного захисту Бондаренка М.О. від 21.02.2024 не підтверджують здійснення ОСОБА_1 евакуації з верхніх поверхів будівлі місцевих мешканців, що проживали у гуртожитку.
При цьому, особисте письмове пояснення позивача від 21.02.2024 також не містить інформації про здійснення ним евакуації місцевих мешканців. Так, після обстрілу, особовий склад почав виконувати заходи щодо найшвидшої евакуації з верхніх поверхів будівлі гуртожитку, тобто самоевакуації. Приблизно о 00:44 год. відбулося повторне влучання безпілотного літального апарату, ймовірно типу “Шахед», в будівлю гуртожитку КП “Служба єдиного замовника». В результаті обстрілу відбулося руйнування сходового маршу з 5 по 3 поверх, чим була ускладнена евакуація особового складу.
Представник відповідача зазначив, що наказом 19 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 21.02.2024 № 124 “Про залучення сил та засобів 19 ДПРЗ Головного управління до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії» до місця події були направлені сили і засоби 19 ДПРЗ з метою обстеження території, з'ясування наслідків обстрілів, своєчасного та якісного проведення робіт з ліквідації наслідків обстрілу, організації оперативного керівництва залученими силами і засобами, координації дій спеціалізованих служб цивільного захисту під час гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, надання допомоги населенню. Перелік залученого особового складу визначений у вказаному вище наказі 19 ДПРЗ.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що нещасний випадок стався з ним під час перебування у службовому відрядженні, яке є цілодобовим, то суд вказує на таке.
Визначення «службове відрядження» міститься в пункті 1 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 за № 59.
Так, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Пунктом 9 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон визначено, що якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 10 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
З огляду на зміст вищевказаних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, передбачено виконання робіт під час службового відрядження у дні відпочинку, у вихідні або святкові й неробочі дні, однак за роботу в такі дні особі надають дні відпочинку або компенсацію.
Водночас, згідно вимог пункту 8 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
Таким чином, перебуваючи в службовому відрядженні особа виконує службові обов'язки не безперервно, а відповідно до режиму робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
В спірному випадку наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 24.01.2024 № НС-122/50 “Про організацію роботи Групи управління розмінуванням на території Донецької області» визначений час роботи приданих піротехнічних розрахунків та піротехнічних розрахунків Головного управління з 08 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. з урахуванням оперативної обстановки та своєчасним наданням звітів відповідно до форм, визначених керівними документами.
При цьому, в пункті 2.6 Інструкції № 540 зазначено: «Пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особою під час виконання службових обов'язків, у тому числі у відрядженні…».
Тобто, першочерговим є встановлення факту виконання службових обов'язків, які під час відрядження особа може виконувати, а може і не виконувати. Тобто, факт перебування особи у відрядженні не має своїм наслідком автоматичне, безумовне та безперервне виконання такою особою службових обов'язків.
Пунктом 2.6 Інструкції №и540 також окремо передбачено визнання пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасних випадків, що сталися з особою, що сталися у період прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Таким чином, нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків за умови виконання працівником у відрядженні своїх безпосередніх посадових обов'язків, в тому числі під час прямування до місця їх здійснення чи повернення з такого місця.
Водночас, в спірному випадку позивач хоча і перебував у відрядженні, але станом на час отримання тілесних ушкоджень не виконував своїх безпосередніх посадових обов'язків та перебував на нічному відпочинку. Тобто, нещасний випадок стався з позивачем у позаробочий час.
Щодо дотримання процедури проведення спеціального розслідування, за висновками якого 08.03.2024 складено акт № 2/2024 від 08.03.2024 про нещасний випадок, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, то позивач вказав лише на одне порушення, яке допустила комісія, а саме: не провела огляд місця нещасного випадку.
Перелік дій, які зобов'язана вчинити комісія при розслідуванні нещасного випадку визначений в пункті 2.5 Інструкції № 540.
Так, при розслідуванні нещасного випадку комісія зобов'язана у термін, визначений керівником органу і підрозділу МНС України: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці; з'ясувати обставини та причини нещасного випадку; встановити, чи пов'язаний цей випадок із виконанням службових обов'язків; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Нцз-5 згідно з додатком 1.
Таким чином, обстеження місця нещасного випадку входить до переліку дій, які зобов'язана вчинити комісія при розслідуванні нещасного випадку.
В спірному випадку комісія не здійснила обстеження місця нещасного випадку з метою недопущення невиправданого ризику для життя і здоров'я членів комісії, оскільки місце, де стався нещасний випадок, перебуває в зоні проведення можливих бойових дій.
Про існування реальної загрози життю і здоров'ю людей, які перебувають в місті Добропілля Покровського району Донецької області, зазначив також ОСОБА_1 в позовній заяві, вказавши на те, що Покровський район Донецької області в період з 01 по 25 лютого 2024 року визначений як район ведення воєнних (бойових) дій.
Окрім цього, у відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що Добропільська міська територіальна громада Покровського району Донецької області з 24.02.2022 є територією виникненя можливих бойових дій.
Суд зазначає, що згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (в редакції, чинній на час складання 08.03.2024 комісією акту про нещасний випадок, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків) Добропільська міська територіальна громада Покровського району Донецької області (код UA14160070000097326) входить до переліку територій можливих бойових дій з дата виникнення можливості бойових дій з 24.02.2022.
Такі обставини свідчать про існування реальної загрози життю і здоров'ю для членів комісії під час можливого обстеження місця нещасного випадку, а саме гуртожитку КП «Служба єдиного замовника» за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, не зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що обстеження місця нещасного випадку комісією жодним чином не може змінити встановлені та визнані обома сторонами такі факти як час та місце отримання 21.02.2024 ОСОБА_1 ушкоджень, які є нещасним випадком.
Відповідно до пункту 3.15 Інструкції № 540 у разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник органу і підрозділу МНС України з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії, вжити заходів до активізації роботи щодо запобігання виникненню подібних випадків, притягнути до відповідальності посадових осіб органів і підрозділів МНС України, які порушили вимоги законодавства про охорону праці.
Згідно з пунктом 3.16 Інструкції № 540 у разі незгоди керівника органу і підрозділу МНС України, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Нцз-5, форми Нцз-1 (або форми НПВцз) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
В спірному випадку ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом від 13.05.2024, в якому просив повторно скласти акт про нещасний випадок 21.02.2024, вказавши його статус як такого, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків при захисті Батьківщини з виданням відповідного наказу (а.с. 62-63).
Листом № 5001-4591/50 06 від 08.06.2024 ГУ ДСНС України у Донецькій області, зазначило, що у зв'язку із зверненнями співробітників Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області від 11.04.2024, Головним управлінням в період з 23.04.2024 по 30.04.2024 було проведено повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 21.02.2024 о 00 годин 44 хв. у місті Добропіллі Донецької області. Комісією Головного управління було встановлено наступне: матеріали справи не містять жодних документів, які б могли свідчити про те, що висновок попередньої спеціальної комісії є необгрунтованим чи неправдивим. Висновки встановлені в Акті розслідування нещасного випадку (аварії), за формою Нцз-5, який затверджений 09.03.2024, відповідають дійсності. Підстави для скасування попередніх Актів (за формами Нцз-5, НПВцз) - відсутні. Враховуючи вищенаведену інформацію, а також те, що нещасний випадок, який трапився 21.02.2024 о 00 год. 44 хв. в м. Добропіллі Донецької області, стався за однакових обставин та в той же час із приданими силами ДСНС, позивача повідомлено про недоцільність проведення ще одного повторного спеціального розслідування даного випадку (а.с. 64-65).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.05.2024 за результатом розгляду справи № 227/2301/21 дійшла таких висновків:
«…До виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом.
8.17. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов'язаний / не пов'язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.
8.18. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов'язаності чи не пов'язаності нещасного випадку з виробництвом…».
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на підставі тих обставин, які були поставлені в їх основу, а не повторне проведення службового розслідування з встановленням складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Сторони не понесли судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, код ЄДРПОУ - 38652962, вулиця Першотравнева, 54-А, місто Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.