17 листопада 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,
Данчука В.Г., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю “Юнор”, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2010 року,
встановила:
У грудні 2009 року публічне акціонерне товариство “Сведбанк” (далі - ПАТ “Сведбанк”) звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області (далі - ВДВС) під час проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа від 31 грудня 2008 року № 2-529/08 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором у сумі 106 860 грн. на користь ПАТ “Сведбанк” описав і наклав арешт на майно боржників, а саме автомобіль марки “Фіат Добло”, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 95 197 грн.
11 вересня 2009 року державний виконавець провів переоцінку зазначеного майна та оцінив автомобіль на суму 55 532 грн., про що було складено акт, а 1 жовтня 2009 року під час проведення прилюдних торгів ОСОБА_3 придбав цей автомобіль. Посилаючись на те, що автомобіль було реалізовано з прилюдних торгів без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та, оскільки банк не є платником цього податку, сума продажу автомобіля була б перерахована на рахунок банку як заборгованість третіх осіб: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Просив визнати прилюдні торги, що відбулися 1 жовтня 2009 року, недійсними та скасувати акт переоцінки майна від 11 вересня 2009 року.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС від 23 січня 2009 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 31 грудня 2008 року № 2-529/08, виданого Теофіпольським районним судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ “Сведбанк” заборгованості за кредитним договором у сумі 106 860 грн. (а.с. 60).
Згідно з актом опису й арешту майна від 29 січня 2009 року проведено опис майна, що належить ОСОБА_4, а саме автомобіля марки “Фіат Добло”, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 9-10).
Постановою державного виконавця ВДВС від 16 лютого 2009 року призначено експерта - суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки майна боржників (а.с. 61-62).
За висновком оцінювача вартість майна боржників складає 79 331 грн. без ПДВ та 95 197 грн. з ПДВ (а.с. 66).
Актом від 11 вересня 2009 року державний виконавець провів переоцінку належного боржникам майна на 30 % у сумі 55 532 грн. (а.с. 13).
20 липня 2009 року ВДВС і товариства з обмеженою відповідальністю “Юнор” (далі - ТОВ “Юнор”) уклали договір про надання послуг з організації та проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, за умовами якого ТОВ “Юнор” надає послуги з організації та проведення аукціону з реалізації майна боржників (а.с. 14-16).
Згідно з протоколом проведення аукціону з реалізації рухомого майна, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 придбав автомобіль марки “Фіат Добло”, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, за 55 560 грн. (а.с. 20).
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ “Сведбанк” суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що чинним законодавством не передбачено право боржника та стягувача звертатись із позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, а містяться лише норми про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.
Однак з висновком судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів обох інстанцій не відповідають.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог відповідно до положень ст. 214 ЦПК України суд повинен був вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України “Про виконавче провадження”, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Абзацом 5 п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна.
Абз. 3 п. 5.12.2 Інструкції встановлено, що якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна.
Згідно з п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація, яка проводить публічні торги не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
З моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні. Аукціонне майно з інформаційними картками виставляється у спеціально відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям (п. 3.7. Порядку).
Однак судом у порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України не встановлено, чи розміщувалась інформація про хід виконавчого провадження, ціну майна, дату проведення аукціону; чи повідомлялися сторони виконавчого провадження про проведення переоцінки транспортного засобу; чи були присутні сторони під час проведення переоцінки арештованого майна; чи вручено державним виконавцем акт переоцінки транспортного засобу сторонам.
За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку з чим вони на підставі чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Теофіпольського районного суду Хмельницької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор'єва
Судді М.І. Балюк
В.Г. Данчук
Д.Д. Луспеник
Л.І. Охрімчук