Справа № 127/9979/25
Провадження №11-сс/801/310/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку ч.4 ст. 107 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.02.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 року поновлено ОСОБА_5 строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.02.2025.
У задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.02.2025 року відмовлено.
ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 року, вимоги скарги задоволити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду є недостовірними, суперечать матеріалам справи.
Судом зроблено висновок , що заява мотивована одним епізодом, не враховано, що його заява містила інформацію про кілька епізодів кримінальних правопорушень, відомості про злочини не були предметом судового розгляду.
Його заява містить повідомлені факти в розумінні діючого законодавства і на думку ОСОБА_5 викладено достатньо щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України, ст.ст.161, 366, 364, 365 КК України.
Заява про злочин від 23.02.2025 року оформлена відповідно до вимог ст. 214 КПК України, з урахуванням узагальнення судової практики ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/417, в ній вказано на фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину та викладені відомості про кримінальні правопорушення, заява подана як потерпілим.
Заявник вважає, що слідчим суддею порушено принцип обґрунтованості рішення, необгрунтовано оцінку обставин та правового статусу заявника, висновок про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР є нелогічними, не враховано міжнародні стандарти.
Заявник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, в апеляційній скарзі просив розгляд проводити у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею ст.303КПК України передбачено оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_5 23 лютого 2025 року звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що кримінально-процесуальне законодавство згідно положень ст. 214 КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Доводи апеляційної скарги, що не усі епізоди, які вказані у заяві ОСОБА_5 про злочин були предметом судового розгляду є безпідставними.
Слідчий суддя, проаналізувавши доводи скарги ОСОБА_5 поданої до суду, оцінивши зміст заяви ОСОБА_5 від 23.02.2025 року, з якою він звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до ЄРДР, з урахуванням положень ст. 214 КПК України, правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 30.01.2019 року, прийнявши до уваги лист керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 №544зкп/х/14-01-04-15561/2025 від 07.03.2025, в якому зазначено , що заява від 23.02.2025 року не містить обставин як б вказували на вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР на даний час не вбачається, дійшов висновку, що заява ОСОБА_5 від 23.02.2025 року не є заявою про злочин.
Як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_5 дійсно звертався до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому із заявою від 23.02.2025 року про скоєння посадових злочинів працівниками поліції в порядку ст. 214 КПК України.
В заяві просив внести відомості даної заяви до ЄРДР після чого розпочати розслідування та викладав обставини, які він вказував трьох злочинних епізодів.
Доводи заявника, що предметом розгляду слідчого був лише один епізод є помилковими.
З рішення слідчого судді слідує, що зміст заяви в повному обсязі досліджувався та перевірявся на відповідність заяви про вчинення злочину.
Слідчий суддя оцінив наведені у заяві ОСОБА_5 відомості, врахував те, що у заяві є посилання на місце, спосіб, час тощо та вірно зазначив, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 ставить питання про наявність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ст.ст.161, 366, 364, 365, 376 КК України.
При цьому у заяві від 23.02.2025 року не викладає обставини, що свідчать конкретно про вчинення кожного з зазначених ним у переліку кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що зі змісту заяви ОСОБА_5 не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру, якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Суд апеляційної інстанції, перевіривши заяву ОСОБА_5 від 23.02.2025 року вважає, що відомості, вказані у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, не можуть свідчити про факти вчинення злочинів.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.09.2021 року, згідно яких слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказівкою в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею допущено істотні протиріччя, нелогічність і необґрунтованість висновків в ухвалі суду.
На даній стадії слідчий суддя вирішує питання щодо відповідності заяви про злочин вимогам ст. 214 КПК України, а також про наявність або відсутність правових підстав для зобов»язання слідчого чи прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вказані доводи апелянта побудовані на власному тлумаченні норм кримінального процесуального закону, та є недостатніми для задоволення апеляційних вимог.
Безпідставними є посилання ОСОБА_5 на те, що закон не наділяє слідчого суддю повноваженнями оцінювати без відповідного досудового розслідування достатність даних про злочин в заяві.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.
Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заява ОСОБА_5 від
23.02.2025 року була розглянута керівником четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_7 .
Згідно листа №544зкп/х/14-01-04-15561/2025 від 07.03.2025 року заявнику дано вичерпну відповідь щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а також прийнято рішення для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які викладені у заяві від 23.02.2025 року направити її за належністю на адресу ГУНП у Вінницькій області для проведення службового розслідування за вказаним фактом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 , враховуючи положення ст. 214, 303 КПК України, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 щодо процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя перевірив всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, заяву на предмет відповідності вимогам КПК щодо заяв та повідомлень, на підставі яких, вносяться відомості до ЄРДР та належним чином обгрунтував своє рішення щодо відсутності підстав для визнання бездіяльності уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.02.2025 року.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст.303,306-307 КПК України.
Керуючись ст. 422 КПК України, суд апеляційної інстанції-
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 23.02.2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3