15.04.2025
Справа № 744/1138/24
Провадження № 2/744/58/2025
15 квітня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська державна нотаріальна контора Чернігівської області, -
Представником позивача - адвокатом Голиком Євгеном Валерійовичем в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред'явлено до суду позов до відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, в якому представник позивача просив: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами вцілому, який розташований по АДРЕСА_1 ; справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив про те, що по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та надвірними спорудами, в якому на даний час проживає позивач. Відповідно до виписки з погосподарської книги Семенівської міської ради Чернігівської області № 377 від 15 жовтня 2024 року домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за номером об'єкта погосподарського обліку № 03-0350-1 в погосподарській книзі № 02 на 2021-2025 роки на ім'я ОСОБА_1 станом на 15 жовтня 2024 року, рік забудови будинку - 1968. Коли позивач вирішила зареєструвати своє право власності на вищевказаний житловий будинок, то це виявилося не можливим через відсутність будь-яких документів щодо будівництва даного будинку. Вважає, що за позивачем може бути визнано право власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями за наступних підстав. Даний будинок було збудовано позивачем та її чоловіком ОСОБА_2 у 1968 році на відведеній для цього земельній ділянці. На час забудови будинку питання набуття права власності регулювалося постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків». Даний правовий акт не пов'язував виникнення права власності на житловий будинок з проведенням його реєстрації. Це також підтверджено правовим висновком Верховного Суду України в цивільній справі 6-137цс13 від 18.12.2013 року. 31 січня 1966 року наказом Мінкомгоспу УРСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, яка діяла до 13.12.1995 року (далі - Інструкція). Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у господарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та Цивільного кодексу України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.Таким чином, оскільки житловий будинок та господарські будівлі, який розташований по АДРЕСА_1 , було зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства за чоловіком позивача, тому він став власником житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача ОСОБА_3 помер, після чого житловий будинок було перереєстровано в погосподарській книзі за позивачем. Слід зазначити, що право власності позивача та її чоловіка на вищевказаний житловий будинок ніколи ніким не оспорювалось. Відповідно до вимог частини 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлена пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень".
В той же час в частині 5 ст. 3 цього ж Закону зазначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
В 2024 році позивач звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на свій житловий будинок, яким підтверджується належний технічний стан будинку та господарських будівель і споруд.
Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житловий будинок, який фактично є її власністю, яким вона володіє багато років, та розташований по АДРЕСА_1 , позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Ухвалою судді від 19 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, доручила представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.
У судове засідання представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду подав письмову заяву, згідно даних якої просив розгляд даної справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Семенівський міський голова Новгород-Сіверського району Чернігівської області Деденко Сергій Іванович у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву, згідно даних якої просив розглянути справу без представника Семенівської міської ради протягом усіх судових засідань, у задоволенні позовних вимог міська рада не заперечує.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Семенівської державної нотаріальної контори Чернігівської області, завідувач Семенівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Доля Наталія Миколаївна у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, подала до суду письмову заяву, у якій просила суд розглянути справу без участі представника Семенівської державної нотаріальної контори на розсуд суду, та надала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, згідно даних якого інформація про спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов повністю за наступних обставин.
У справі встановлено, що по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та надвірними спорудами, в якому на даний час проживає позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до виписки з погосподарської книги Семенівської міської ради Чернігівської області № 377 від 15 жовтня 2024 року домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за номером об'єкта погосподарського обліку № 03-0350-1 в погосподарській книзі № 02 на 2021-2025 роки на ім'я ОСОБА_1 станом на 15 жовтня 2024 року, рік забудови будинку-1968.
Коли позивач вирішила зареєструвати своє право власності на вищевказаний житловий будинок, то це виявилося не можливим через відсутність будь-яких документів щодо будівництва даного будинку.
За позивачем може бути визнано право власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями за наступних підстав.
Даний будинок було збудовано позивачем та її чоловіком ОСОБА_2 у 1968 році на відведеній для цього земельній ділянці. На час забудови будинку питання набуття права власності регулювалося постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків». Даний правовий акт не пов'язував виникнення права власності на житловий будинок з проведенням його реєстрації. Це також підтверджено правовим висновком Верховного Суду України в цивільній справі 6-137цс13 від 18.12.2013 року.
31 січня 1966 року наказом Мінкомгоспу УРСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, яка діяла до 13.12.1995 року (далі - Інструкція). Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у господарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та Цивільного кодексу України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.
Таким чином, оскільки житловий будинок та господарські будівлі, який розташований по АДРЕСА_1 , було зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства за чоловіком позивача, тому він став власником житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача ОСОБА_3 помер, після чого житловий будинок було перереєстровано в погосподарській книзі за позивачем. Слід зазначити, що право власності позивача та її чоловіка на вищевказаний житловий будинок ніколи ніким не оспорювалось.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлена пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень".
В той же час в частині 5 ст. З цього ж Закону зазначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
В 2024 році позивач звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на свій житловий будинок, яким підтверджується належний технічний стан будинку та господарських будівель і споруд.
Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житловий будинок, який фактично є її власністю, яким вона володіє багато років, та розташований по АДРЕСА_1 , позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є - визнання права.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки будь-яких заперечень проти позову від відповідача не надійшло, а тому немає ніяких перешкод для визнання права власності на зазначений будинок за позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська державна нотаріальна контора Чернігівської області, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами в цілому, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04062009, місцезнаходження: вулиця Героїв України, будинок 6, місто Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, 15400).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Семенівська державна нотаріальна контора Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02901718, місцезнаходження: вулиця Б. Майстренка, будинок 6, місто Новгород-Сіверський Чернігівської області, 15400).
Суддя: С. В. Смага