Провадження № 6/742/22/25
Єдиний унікальний № 742/6024/24
іменем України
18 квітня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
Заявником подано до суду заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а саме: визнати виконавчі листи, видані у справі №742/6024/24 такими, що не підлягають виконанню.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що у провадженні Прилуцького міськрайонного суду перебувала справа №742/6024/24 за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 28.11.2024, стягнуто із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість за Кредитним договором № 1349-3943 від 15 лютого 2024 року в розмірі 68 756 грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі зазначеного рішення суду до примусового виконання вказаної заборгованості були видані виконавчі листи.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про відкриття провадження у справі неплатоспроможність, в порядку ст. 115 КУзПБ, у зв?язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05 березня 2025 року було припинено процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Вихор Ю.С., припинено дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, закрито провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 від боргів, а саме визнано погашеними грошові вимоги кредиторів у справі № 927/1176/24, вимоги конкурентних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами вважаються такими, що не підлягають виконанню.
Отже, як зазначає заявник, Господарським судом Чернігівської області було встановлено підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у справі № 742/6024/24, зокрема і виконавчі листи, за якими стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 68 756 грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., стягувачем за яким є ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Тому просить визнати виконавчі листи, видані у справі №742/6024/24 такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2025 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 , призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відкладене до 18 квітня 2024 року.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористався.
У відповідності до ч.3 ст.432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за відсутності учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частина 2 ст. 389-7 ЦПК України (в редакції, що діяла на час видачі виконавчого листа) передбачала, що заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 389-11 ЦПК України (у відповідній редакції), за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Судом установлено, що 17 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 листопада 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», заборгованість за Кредитним договором №1349-3943 від 15 лютого 2024 року в розмірі 68 756 грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп. Рішення набрало законної сили 14 січня 2025 року.
24.02.2025 надійшла заява від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про видачу виконавчих листів.
25.02.2025 виконавчі документи №2/742/1742/24 від 28 листопада 2024 року було скеровано на адресу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки буд. 26 оф. 407).
08 січня 2025 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області відкрито провадження в справі № 927/1176/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05 березня 2025 року було припинено процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Вихор Ю.С., припинено дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, закрито провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , звільнено ОСОБА_1 від боргів, а саме визнано погашеними грошові вимоги кредиторів у справі № 927/1176/24, вимоги конкурентних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами вважаються такими, що не підлягають виконанню (а.с.88-91).
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Крім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного, так і часткового визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 та від 30 жовтня 2019 року у справі справа № 686/5252/17.
Згідно преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Положеннями ст. 1 КУзПБ визначено, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав,
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно п. 1 ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 6 ст. 119 КУзПБ з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 90 КУзПБ у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Частиною 4 ст. 129 КУзПБ передбачено, що у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Порядок звільнення від боргів врегульовано ст. 134 КУзПБ, згідно якої господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилалася на матеріально-правові підстави, а саме встановлення підстав для визнання виконавчих листів такими, що підлягають виконанню, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 в справі №927/1176/24.
Разом із тим, п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 в справі №927/1176/24 за заявою ОСОБА_1 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, питання визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, вже вирішене безпосередньо в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 в справі №927/1176/24, а відтак не підлягає повторному вирішенню в порядку ст. 432 ЦПК України.
Суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 712/3686/15-ц (провадження № 61-5164св23), в якій зазначено таке: «Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Оскільки в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 в справі №927/1176/24 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, тому саме ця ухвала є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у строки, визначені частиною другою цієї статті.
Отже, належним способом захисту права боржника - фізичної особи, який скористався своїм правом на проходження процедури відновлення платоспроможності, передбаченої КУзПБ, виконав план реструктуризації та звільнився від боргів в порядку, встановленому його нормами, є звернення до державного або приватного виконавця, на виконанні якого перебуває відповідний виконавчий лист, із заявою про закінчення виконавчого провадження.
З огляду на викладене суд вважає, що в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА