Справа № 750/15144/24
Провадження № 2/750/380/25
10 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
за участю представника позивача Підгорного К.Є.,
представника відповідача Тарабанька Д.М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про витребування квартири,
14 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про витребування квартири АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити державним реєстраторам, особам, які виконують функції, повноваження реєстратора вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2024 року в справі № 750/14524/24 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг». В іншій частині вимог заяви - відмовлено.
25 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг», в якому просить витребувати квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 20 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» (Сторона 1) та позивачем (Сторона 2) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги. Предметом договору є купівля майнового права вимоги щодо набуття права власності на об?єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору. У пункті 1.2. договору зазначено, що об?єкт: право вимоги за договором на будівельно-монтажні роботи по об?єкту: будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями соціально-побутового призначення по АДРЕСА_2 від 12 лютого 2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд», на квартиру АДРЕСА_3 , що вводиться в експлуатацію 30 грудня 2021 року. Згідно із пунктами 2.2.-2.4. договору Сторона-1 зобов?язується передати дійсне право вимоги на об?єкт, зазначений у пункті 1.2. даного договору, з повним комплексом опоряджувальних робіт на прибудинковій території, а саме: висадженими зеленими насадженнями та облаштованим дитячим майданчиком. Сторона-2 зобов?язується здійснити оплату за даним договором у порядку та на умовах, встановлених у цьому договорі. Сторони домовились, що ціна об?єкта на момент укладення цього договору визначається грошовим еквівалентом в національній валюті України. Грошові кошти, що сплачені (переказані) Стороною-2 на користь Сторони-1 за цим договором, будуть зараховані як плата за уступлення права вимоги на об?єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору за договором на будівельно-монтажні роботи, укладеним 23 листопада 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд». Загальна вартість об?єкта на момент укладання цього договору (досягнення усіх істотних умов та його підписання сторонами) становить 951000 грн. без ПДВ. Ціна 1 квадратного метру площі об?єкта складає 10000 грн. без ПДВ. Сторона-2 зобов'язана перерахувати на поточний рахунок Сторони-1 даного договору грошові кошти в розмірі 951000 грн. протягом 4 місяців з дати підписання даного договору. Пунктом 5.5 договору встановлено, що Сторона-2 набуває права вимоги від Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд» на об?єкт договору, визначений у пункті 1.2 даного договору. Таке право вимоги також базується на нормах договору на будівельно-монтажні роботи між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд» і розповсюджується на Сторону-2 даного договору лише в частині відступлення самого права вимоги без будь-яких інших умов. У період з 25 серпня 2021 року до 17 січня 2022 року відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 1331400 грн. (зокрема станом на 20 грудня 2021 року - 1305400 грн.) з призначенням (підставою) платежу: згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року. Таким чином, позивачем було повністю виконано зобов?язання, що передбачені нормами пункту 4.1. договору (Сторона-2 зобов?язується здійснити своєчасне та повне перерахування грошових коштів на користь Сторони-1 (в порядку та на умовах, визначених у розділі 3 даного договору)), а тому до позивача перейшло право вимоги до Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд» на об?єкт договору, визначений у пункті 1.2 даного договору, тобто позивач на заміну Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» став новим кредитором щодо квартири АДРЕСА_1 . Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» припинило свій статус кредитора щодо вказаної квартири перед Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд». Станом на 30 грудня 2021 року будинок в експлуатацію введено не було. Не зважаючи на надмірну сплату позивачем коштів за договором, зокрема, станом на 17 січня 2022 року - 1331400 грн., замість 951000 грн., відповідач не визнає виконання позивачем умов договору і вжив заходів щодо позбавлення прав позивача на квартиру. Так, відповідач зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , чим порушив право позивача на вказану квартиру. Позивач, яка викупила право вимоги на квартиру є особою, яка набуває первісне право власності на новостворений об'єкт інвестування. Позивач після виконання умов договору набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об?єкт і після завершення будівництва об?єкта нерухомості набуває права власності на об?єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об?єкт за собою. Стаття 387 Цивільного кодексу України гарантує позивачу право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Після виконання умов договору позивач набуває майнові права на об?єкт, що зазначений у пункті 1.2. договору, які після завершення будівництва об?єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності позивача на цей об?єкт, як первісного власника, а тому відповідач позбавлений будь-яких прав на об?єкт, що зазначений у пункті 1.2. договору. Оскільки у позивача виникло право на квартиру з моменту завершення будівництва, а тому позивач має право на її витребування від відповідача, який протиправно заволодів нею, у зв'язку з чим звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що 20 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу права вимоги. У розділі 9 договору «Реквізити сторін» не зазначено жодних даних, які б могли ідентифікувати позивача та особу, з якою було укладено вказаний договір. Фактично з даних Сторони-2 за договором зазначено: в графі «П.І.Б.» « ОСОБА_2 »; реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначено; паспорт серія та номер не зазначено, вказано лише виданий «741 l» та дата видачі 24.02.2020; у графі «адреса» вказано неповну адресу «Любеч Ріпкинський р-н», яка не дозволяє здійснювати зі Стороною-2 комунікацію засобами поштового зв?язку; вказано номер телефону НОМЕР_1 . При цьому, у пункті 8.7. договору зазначено, що сторона несе повну відповідальність за достовірність вказаних нею у договорі даних та зобов?язується протягом 3 календарних днів у письмовій формі повідомляти іншу сторону про зміну свого найменування, реквізитів, адреси, податкового статусу та будь-яких інших даних, а в разі неповідомлення несе ризик настання пов?язаних із цим несприятливих наслідків. Позивач у позові заявляє, що саме з нею було укладено зазначений договір, однак жодних доказів, які б на це вказували не надає. Якщо проаналізувати дані позивача, вказані на першій сторінці позовної заяви, та дані, вказані в розділі 9 договору «Реквізити сторін», то дані особи позивача та особи, з якою було укладено договір відрізняються, крім прізвища, ім?я та по батькові. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не навела достатніх належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме її права за договором були порушені відповідачем. Ні договір, ні квитанції про оплату, надані позивачем, не містять жодних даних, крім прізвища, ім?я та по батькові, які б могли ідентифікувати позивача та Сторону 2 по договору як одну і ту ж саму особу. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2021 року до договору на будівельно-монтажні роботи по об?єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 » строки виконання будівельних робіт були змінені і встановлені: початок робіт - лютий 2020 року, закінчення робіт - червень 2024 року. Інформація про строки виконання будівельних робіт зазначається в паспорті об?єкта будівництва. Паспорт об?єкта - спеціальний інформаційний стенд для будівельних майданчиків із зображенням об?єкта і його назвою, інформацією про дозвільну документацію, назвою замовника та підрядника. Паспорт об?єкта будівництва розміщується на видному місці, щоб усі охочі мали доступ до розміщених на ньому даних. Таким чином, інформація про зміну строків виконання будівельних робіт була розміщена на паспорті і позивач мала вільний доступ до нього та мала змогу вільно ознайомлюватися з ним. Додатковим підтвердженням того факту, що позивачу було відомо про зміну строків виконання робіт слугує і той факт, що починаючи з 31 грудня 2021 року вона жодного разу не зверталася до відповідача за роз'ясненнями, не висловлювала претензій або будь-яких вимог щодо строків. Відповідно до пункту 3.2. договору загальна вартість об?єкта на момент укладення цього договору (досягнення усіх істотних умов та його підписання сторонами) становить 951000 грн. без ПДВ. У той же час, 20 серпня 2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, відповідно до якої сторони домовилися змінити ціну договору. Згідно з пунктом 3.2. договору (в редакції додаткової угоди від 20 серпня 2021 року) загальна вартість об?єкта - 1331400 грн. без ПДВ. Таким чином, твердження позивача про надмірну сплату грошових коштів за договором є необгрунтованим. Відповідно до пункту 3.6. договору Сторона-2 зобов?язана перерахувати на поточний рахунок Сторони- 1 даного договору грошові кошти в розмірі 951000 грн. протягом 10 календарних днів з дати підписання даного договору. При чому, у примірнику договору, поданому позивачем слова «10 (десяти)» закреслено. Однак, у примірнику договору відповідача такі виправлення відсутні. Враховуючи, що виправлення в примірнику позивача не засвідчені належним чином підписами сторін та печаткою Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» та те, що відповідно до пункту 8.2. договору зміни і доповнення до даного договору вносяться за домовленістю сторін, у письмовій формі (додаткова угода), то такі виправлення не можуть братися судом до уваги, оскільки могли бути вчинені позивачем навмисно з метою створення та подання в подальшому суду доказів у такій редакції, яка вигідна їй. Оскільки договір між сторонами було укладено 20 серпня 2021 року, останній день виконання позивачем обов?язку з оплати 951000 грн. - це 30 серпня 2021 року. Додані до позовної заяви квитанції свідчать, що позивачем не було дотримано свого обов?язку з перерахунку грошових коштів у розмірі 951000 грн. у встановлений у пункті 3.6. договору строк. Згідно із пунктом 3.4. договору сторони домовились, що загальна вартість об?єкта може бути уточнена (змінена) Стороною-1 в односторонньому порядку після остаточного обміру та отримання документів від БТІ у м. Чернігові. Пунктом 3.7. договору визначено, що Сторона-2 зобов?язана здійснити остаточний розрахунок за даним договором у строк не пізніше дати вводу в експлуатацію будинку, про що буде вивішено оголошення на об?єкті (будинку). На підставі вказаних пунктів договору відповідачем було виставлено ОСОБА_2 рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 27 серпня 2024 року на суму 175200 грн. Оскільки в реквізитах сторін у договорі не зазначено повної адреси ОСОБА_2 , а лише вказано « Любеч Ріпкинського р-ну », що унеможливлює направлення кореспонденції засобами поштового зв'язку та враховуючи, що з моменту укладення договору ОСОБА_2 жодного разу не зверталася до відповідача в письмовому вигляді і не повідомляла про зміну своїх реквізитів, єдиним способом повідомлення ОСОБА_2 про необхідність здійснення остаточного розрахунку за договором залишався телефонний номер, вказаний у договорі (063-441-12-11). ОСОБА_2 засобами телекомунікаційного зв?язку саме на цей номер в інтернет-месенджер Viber було направлено як рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 27 серпня 2024 року так і лист Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» № 24 від 05 вересня 2024 року, в якому зазначено про введення вказаного вище будинку в експлуатацію 05 вересня 2024 року та про те, що враховуючи ситуацію в країні, правлінням Товариства вирішено надати набувачам права вимоги додаткові 3 робочі дні з дня введення будинку в експлуатацію для здійснення остаточного розрахунку. Також, повідомлено, що у разі недотримання умов договору по остаточному розрахунку товариство має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року. ОСОБА_2 у встановлений термін остаточного розрахунку не здійснила, грошові кошти в розмірі 175200 грн. не сплатила, чим порушила умови договору, зокрема, пункт 3.7. договору. Пунктом 6.5. договору передбачено, що у випадку невиконання Стороною-2 пункту 3.7. даного договору Сторона-1 має право здійснити дострокове розірвання договору в односторонньому порядку. У зв?язку з вказаним відповідачем було направлено ОСОБА_2 засобами телекомунікаційного зв?язку в інтернет-месенджер Viber за вказаним у договорі номером телефону НОМЕР_2 листа № 12/09 від 12 вересня 2024 року, в якому повідомлено про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 6.5. договору. Таким чином, починаючи з 12 вересня 2024 року договір між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» було розірвано, у зв?язку з чим зобов?язання сторін за ним припинено, про що повідомлено позивача. Натомість, 13 вересня 2024 року (вже після розірвання договору) від фізичної особи ОСОБА_4 на рахунок Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» було здійснено оплату в розмірі 175200 грн. При цьому, в призначенні платежу вказано «Оплата згідно Рах-Факт СФ-0000004 від 27 серпня 2024 року по договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_3 ». Відповідачем направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв?язку в інтернет-месенджер Viber за вказаним у договорі номером телефону НОМЕР_2 листа № 44 від 23 вересня 2024 року, в якому повторно повідомлено про необхідність надати заяву за власним підписом із реквізитами для повернення коштів. Також, ОСОБА_2 направлявся лист № 96 від 04 жовтня 2024 року, в якому відповідач повторно просив надати заяву про повернення сплачених коштів та повідомити актуальну адресу проживання для обміну поштовою кореспонденцією. Відповіді на вказані листи відповідачем отримано не було. Відповідач правомірно в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством та договором, розірвав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року та готовий повернути всі сплачені за договором кошти на актуальний розрахунковий рахунок позивача, який нею буде наданий. У даному випадку в пункті 7.3. та пункті 6.5. договору передбачено право відповідача на дострокове розірвання даного договору, яке і було використано останнім. У зв?язку з розірванням договору та припиненням зобов?язань сторін по ньому в ОСОБА_2 відсутнє суб?єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку. Крім того, предметом купівлі-продажу права вимоги, укладеного між сторонами, є купівля майнового права вимоги на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач зобов?язується передати ОСОБА_2 дійсне право вимоги на об?єкт, а не квартиру в розумінні об?єкту нерухомості. Право вимоги за договором розповсюджується на ОСОБА_2 лише в частині відступлення самого права вимоги без будь-яких інших умов. Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 здійснювалось згідно з договором на будівельно-монтажні роботи по об?єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 », за яким відповідач є замовником будівництва, а Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяєвробуд» - генпідрядником. Пунктом 7.1 зазначеного договору передбачений обов?язок генпідрядника передати замовнику (відповідачу) об?єкт, готовий до експлуатації. Відповідач є правомірним первісним набувачем права власності на новостворений об?єкт нерухомості, замовником будівництва якого він є. Право вимоги майнового характеру за юридичною спрямованістю на певний результат можна поділити на: право вимоги щодо надання послуг; право вимоги щодо виконання певних робіт; право вимоги щодо передачі майна; право вимоги щодо сплати коштів та ін. Згідно з умовами укладеного договору у відповідача виник лише обов?язок передати право вимоги на право вимоги на квартиру (тобто право зобов'язального характеру), а не передати право вимоги безпосередньо на квартиру (тобто речове право на майно). Право вимоги є більш вужчою категорією, ніж майнове право. Оскільки право вимоги за своїми властивостями дуже відрізняється від об?єкту права власності (його не можна вручити, здати), фізична передача прав неможлива, можлива лише їх юридична передача. Тобто, без цесії (відступлення права вимоги) купівля-продаж прав вимоги не можлива взагалі. А тому, для того, щоб здійснилася зміна осіб у зобов?язанні необхідно вчинити певний правочин, який відбувається на виконання договору купівлі-продажу права вимоги, предметом якого і виступить право вимоги. Таким чином, посилання позивача в позові на застосування норм про купівлю-продаж майнових прав є хибним та помилковим, оскільки до правовідносин, в яких перебували сторони слід застосовувати норми про купівлю-продаж права вимоги. Застосування позивачем у позові положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» може ввести суд в оману щодо правовідносин, які виникли між сторонами, адже сторони не наділені ознаками учасників інвестиційної діяльності в сфері фінансування будівництва житла, а укладений між ними договір купівлі-продажу права вимоги не є інвестиційним договором в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а тому в даному випадку позивач не має правових підстав для визнання її первісним власником нерухомого майна.
Позивач подала відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначила, що не визнає всі обставини, що зазначені відповідачем у відзиві на позов та заперечує їх існування, а саме не визнає, що: 20 серпня 2021 року позивачем було укладено договір у тій редакції договору, яка надана відповідачем до відзиву, зокрема, пункту 3.6 договору щодо строку сплати коштів протягом 10 календарних днів з дати підписання даного договору, оскільки в примірнику позивача відповідач закреслив у макеті договору і зазначив строк 4 місяці з дати підписання даного договору; 20 серпня 2021 року позивачем було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, зокрема через те, що ніщо не заважало умови, зазначені в додатковій угоді від 20 серпня 2021 року, щодо ціни договору зазначити в основному договорі; настали обставини, що дозволяли відповідачу застосувати пункт 3.4. договору; позивач отримала від відповідача дані про настання обставин, що передбачені пунктом 3.4. договору; розмір зобов'язань, які відповідач додатково виставив позивачу в 2024 році є належним, обгрунтованим, узгодженим; виникнення в позивача додаткових зобов'язань щодо сплати коштів у 2024 році, зокрема, в розмірі 175200 грн.; виникнення у позивача обов?язку з граничного строку виконання додаткових зобов?язань за 2024 рік в розмірі 175200 грн.; прострочення позивачем граничного строку виконання додаткових зобов?язань за 2024 рік у розмірі 175200 грн.; настання обставин, які дозволяють відповідачу розірвати договір в односторонньому порядку. Так, відповідач уклала з позивачем договір від 20 серпня 2021 року. Позивач виконувала вказаний договір, сплачувала відповідачу кошти на виконання умов договору. Наявність у позивача оригіналів документів, зокрема, укладеного між сторонами договору та копій квитанцій, не може не свідчити, що позивач є стороною договору, як наслідок позивач є належним позивачем у справі, чиї права порушені. Відповідач розроблював макет договору та заповнював його, вносив у нього виправлення (поверх тексту), позивач під час укладання договору надала відповідачу свій паспорт на підтвердження своєї особи. Таким чином, питання, чому відповідач не заповнив решту реквізитів договору, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, виникає до відповідача. При цьому, у позивача новий паспорт, що виданий 24 лютого 2020 року, орган, який його видав - 7411, що збігається з даними, що зазначені в договорі. Зазначення номеру телефону позивача в позові іншого, ніж в договорі, не свідчить, що позивач і Сторона-2 в договорі є різними особами. Щодо адреси позивача, зазначеної в договорі (Ріпкинський район, с. Любеч), то вона була усно повідомлена відповідачу, у зв'язку з тим, що 02 серпня 2021 року позивач знялася з реєстрації місця проживання і не була офіційно зареєстрована, а фактично проживала у рідних в Ріпкинському районі в с. Любеч. Позивач виконувала умови договору від 20 серпня 2021 року відповідно до тієї редакції договору, яка залишилася у позивача, зокрема дотримувалася пункту 3.6 договору щодо строку сплати коштів - протягом 4 місяців з дати підписання даного договору. При цьому, періодичність сплати коштів по договору та їх розмір позивачу повідомляв відповідач, який клопотав, щоб 01 вересня 2021 року позивач сплатила відповідачу кошти в розмірі 380400 грн. готівкою через касу відповідача, що було і зроблено позивачем. Відповідач посилається на пункт 3.4 договору, при цьому не надає допустимого доказу (документ від БТІ у м. Чернігові), який дозволяє відповідачу правомірно посилатися на пункт 3.4 договору, що свідчить про необґрунтованість рахунку-фактури від 27 серпня 2024 року та необґрунтованість розміру зобов?язань позивача. Позивач у 2024 році ніколи не отримувала від відповідача ніяких листів, рахунків-фактур. Відповідачем надано копії листів, що адресовані позивачу, в яких стверджується, що вони підписані представником відповідача по довіреності, проте особа, яка підписувала такі листи, не надавала доказів наявності в неї повноважень на вчинення таких дій (підписання листів), як наслідок, листи, що додані до відзиву, не є юридично значимими, зокрема зобов?язуючими для позивача. Твердження відповідача щодо наявності подій, з наявністю яких відповідач набуває право на розірвання договору в односторонньому порядку, не доведено відповідачем за допомогою належних, допустимих доказів, враховуючи, що позивач заперечує наявність таких подій, а також те, що з 12 вересня 2024 року відповідачем в односторонньому порядку розірвано договір. Без надання відповідачем суду на дослідження доказів на підтвердження тих дій відповідача, наявність тих подій, які зазначені у відзиві, відповідач лише стверджує щодо наявності таких дій відповідача, а це є не виконання відповідачем обов?язків щодо доказування, подання доказів, не приховування доказів, що призводить до юридичних наслідків, які встановлені законом - суд визнає встановленою обставину не вчинення відповідних дій, відсутність певної події.
Відповідач подав заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що доказів того, що виправлення в примірник договору позивача були внесені саме відповідачем позивач суду не надала. Виправлення в примірнику позивача не засвідчені належним чином підписами сторін та печаткою Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг». Крім того, відповідно до пункту 8.2. договору зміни і доповнення до даного договору вносяться за домовленістю сторін. Таким чином, під час розгляду даної справи суд має посилатися саме на примірник договору відповідача, який не містить жодних виправлень чи закреслень. Додаткова угода від 20 серпня 2021 року містить підпис ОСОБА_2 . Дана додаткова угода не скасована, в судовому чи іншому порядку недійсною не визнана. Якщо позивач заперечує підписання такої додаткової угоди, то вона не позбавлена процесуального права заявляти клопотання про призначення судом відповідної судової експертизи. Крім того, ОСОБА_2 в період з 25 серпня 2021 року до 17 січня 2022 року сплатила на користь Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» 1331400 грн., тобто саме ту суму, яка вказана сторонами в додатковій угоді від 20 серпня 2021 року. При цьому, за весь час з 17 січня 2022 року по сьогоднішній день від позивача не надходило жодних звернень, заяв, претензій, вимог щодо повернення надміру сплачених коштів. Пунктом 3.4 договору передбачено, що загальна вартість об'єкта може бути уточнена (змінена) відповідачем в односторонньому порядку після остаточного обміру та отримання документів від БТІ. Позивачем протягом дії договору не було вчинено жодної дії, окрім подачі заяви про забезпечення позову та самого позову, направленої на встановлення контакту з відповідачем щодо оформлення права власності на квартиру. Оскільки договір купівлі-продажу права вимоги укладався на етапі будівництва будинку, то площа квартири, зазначена в ньому, є орієнтовною, а кінцева (остаточна) площа квартири визначалася після завершення будівництва, шляхом проведення остаточних обмірів БТІ. Відповідно, із зміною площі, відповідач скористався своїм правом на односторонню зміну остаточної загальної вартості квартири. Позивач знала про цю умову договору, і підписуючи договір погоджувалася з нею та усвідомлювала можливість застосування такої умови. Таким чином, позивач не могла не знати про наявність технічного паспорту, змінену (уточнену) площу квартири, а відтак і про правомірне застосування відповідачем пункту 3.4 договору, оскільки в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдинего реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна зазначена інформація про загальну площу квартири (яка відрізняється від зазначеної в договорі), а в розділі «Актуальна інформація про право власності» міститься, в тому числі, інформація про наявність технічного паспорту.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача вказав, що відповідач позов не визнає в повному обсязі.
Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
12 лютого 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» (замовник) та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю» «Поліссяєвробуд» (генпідрядник) укладено договір на будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 », за яким замовник доручає, а генеральний підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 » відповідно до умов цього договору (а.с. 65-68).
20 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» (Сторона 1) та фізичною особою ОСОБА_2 (Сторона 2) укладено договір купівлі-продажу права вимоги (а.с. 14-17, 60-63).
Предметом вказаного договору є купівля майнового права вимоги щодо набуття права власності на об?єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору (пункт 2.1.договору).
У пункті 1.2. договору визначено, що об?єкт: право вимоги за договором на будівельно-монтажні роботи по об?єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями соціально-побутового призначення по АДРЕСА_2 від 12 лютого 2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю» «Поліссяєвробуд» на квартиру АДРЕСА_3 , яка вводиться в експлуатацію 30 грудня 2021 року.
Згідно із пунктами 2.2.-2.4. договору Сторона-1 зобов?язується передати дійсне право вимоги на об?єкт, зазначений у пункті 1.2. даного договору з повним комплексом опоряджувальних робіт на прибудинковій території, а саме: висадженими зеленими насадженнями та облаштованим дитячим майданчиком. Сторона-2 зобов?язується здійснити оплату за даним договором в порядку та на умовах, встановлених в даному договорі.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що договір вважається виконаним сторонами з моменту повного перерахунку грошових коштів Стороною-2 та фактичного отримання об'єкту та відповідних документів щодо наявності права власності Стороною-2, передбачених у пункті 1.2. договору.
Сторони домовились, що ціна об?єкта на момент укладання цього договору визначається грошовим еквівалентом в національній валюті України. Грошові кошти, що сплачені (переказані) Стороною-2 на користь Сторони-1 за цим договором будуть зараховані як плата за уступлення права вимоги на об?єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору за договором на будівельно-монтажні роботи, укладеним 23 листопада 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю» «Поліссяєвробуд» (пункт 3.1. договору).
Загальна вартість об?єкта на момент укладання цього договору (досягнення усіх істотних умов та його підписання сторонами) становить 951000 грн. без ПДВ. Ціна 1 квадратного метру площі об?єкта складає: 10000 грн. без ПДВ (пункти 3.2., 3.3. договору).
У пункті 3.6. договору, наданого відповідачем, зазначено, що Сторона-2 зобов'язана перерахувати на поточний рахунок Сторони-1 даного договору грошові кошти в розмірі 951000 грн. протягом 10 календарних днів з дати підписання даного договору.
При цьому, у договорі, який наданий позивачем, словосполучення «10 (десяти)» закреслено, а поверх нього зазначено «4 місяці».
Відповідно до пункту 3.7. договору Сторона-2 зобов'язана здійснити остаточний розрахунок за даним договором в строк не пізніше дати вводу в експлуатацію будинку, про що буде вивішено оголошення на об'єкті (будинку).
Згідно з пунктом 5.5 договору Сторна-2 набуває права вимоги від Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю» «Поліссяєвробуд» на об?єкт договору, визначений у пункті 1.2 даного договору. Таке право вимоги також базується на нормах договору на будівельно-монтажні роботи між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» та Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю» «Поліссяєвробуд» і розповсюджується на Сторону-2 даного договору лише в частині відступлення самого права вимоги (пункт 1.2 договору) без будь-яких інших умов.
У випадку невиконання Стороною-2 пункту 3.6. даного договору даний договір вважатиметься автоматично розірваним (строк дії припиненим) на 30-й (тридцятий) календарний день з дати підписання даного договору та не потребує укладення сторонами додаткової угоди до даного договору. У випадку невиконання Стороною-2 пункту 3.7. даного договору, Сторона-1 має право здійснити дострокове розірвання даного договору в односторонньому порядку (пункти 6.4., 6.5. договору).
Відповідно до пункту 7.1. договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.
Вказаний договір діє до повного виконання сторонами своїх обов?язків по даному договору. Даний договір припиняється (розривається) у разі: повного та належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором; укладення сторонами угоди про розірвання даного договору (припинення строку дії); оголошення сторони договору банкротом; ліквідації сторони договору; спливу строку дії договору; настання обставин, коли подальше виконання сторонами договору стало неможливе; за згодою сторін або за рішенням суду; настання обставин, передбачених пунктами 3.5., 6.4., 6.5. даного договору. Одностороння відмова від даного договору в повному обсязі чи частково не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим договором (пункт 3.5. договору) і законодавством України (пункти 7.2, 7.3., 7.4. договору).
Згідно з пунктами 8.6., 8.7 договору після підписання договору всі листування, попередні договори, протоколи про намір та будь-які інші усні та письмові документи, які стосуються договору, втрачають юридичну силу. Сторона несе повну відповідальність за достовірність вказаних нею у договорі даних та зобов?язується протягом 3 (трьох) календарних днів у письмовій формі повідомляти іншу сторону про зміну свого найменування, реквізитів, адреси, податкового статусу та будь-яких інших даних, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов?язаних із цим несприятливих наслідків.
Також, 20 серпня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» (Сторона 1) та ОСОБА_2 (Сторона 2) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, відповідно до якої сторони домовилися змінити ціну договору і викласти пункт 3.2. та пункт 3.3. договору купівлі-продажу прав вимоги від 20 серпня 2021 року в наступній редакції: 3.2. Загальна вартість об?єкта 1331400 грн. без ПДВ. 3.3. Ціна 1 (одного) квадратного метра площі об'єкта складає 14000 грн. без ПДВ. (а.с. 64).
Вказана додаткова угода містить підписи сторін та їх реквізити.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2021 року до договору на будівельно-монтажні роботи по об?єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 » строки виконання будівельних робіт були змінені і встановлено, що генпідрядник зобов'язується виконати роботи в терміни: початок робіт - лютий 2020 року, закінчення робіт - червень 2024 року (а.с. 69).
У період з 25 серпня 2021 року до 17 січня 2022 року позивач сплатила відповідачу грошові кошти в розмірі 1331400 грн., що підтверджується копіями квитанцій № ПH192 від 25 серпня 2021 року на суму 145000 грн., № 2 від 01 вересня 2021 року на суму 380400 грн., № ПН335 від 15 вересня 2021 року на суму 195000 грн., № ПH576 від 20 жовтня 2021 року на суму 195000 грн., № ПН336 від 23 листопада 2021 року на суму 195000 грн., № ПH256 від 20 грудня 2021 року на суму 195000 грн.; № ПH480 від 17 січня 2022 року на суму 26000 грн. з призначенням (підставою) платежу: згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, платник ОСОБА_2 (а.с. 18, 19, 20).
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 09 травня 2024 року № 288 присвоєно адресу об?єкту будівництва, зокрема, багатоквартирному житловому будинку Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг», який будується на підставі дозволу на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_4 (а.с. 21-24).
27 серпня 2024 року ОСОБА_2 Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 27 серпня 2024 року на суму 175200 грн. (а.с. 70).
05 вересня 2024 року замовнику Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг» видано сертифікат № ЧГ122240826932, який підтверджує введення будинку за адресою: АДРЕСА_2 в експлуатацію (а.с. 71-75).
У копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , який виготовлений 06 вересня 2024 року суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_5 , зазначено, що загальна площа приміщень, підрахована за формулами розрахунку площі становить 97,7 кв.м.
Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» засобами телекомунікаційного зв?язку на номер телефону, зазначений у договорі від 20 серпня 2021 року (380634411211), у месенджер Viber направлено Рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 27 серпня 2024 року та лист Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» № 24 від 05 вересня 2024 року (а.с. 80-81).
У листі Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» № 24 від 05 вересня 2024 року, зокрема, зазначено, що 05 вересня 2024 року будинок за адресою: АДРЕСА_2 , було введено в експлуатацію, про що повідомлено шляхом розміщення оголошення на об?єкті будівництва. Враховуючи ситуацію в країні, правлінням Товариства вирішено надати набувачам права вимоги додаткові 3 робочі дні з дня введення будинку в експлуатацію (10 вересня 2024 року) для здійснення остаточного розрахунку. У той же час, повідомлено, що у разі недотримання умов договору по остаточному розрахунку Товариство має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року (пункт 6.5. договору). Також, поінформовано про необхідність здійснення остаточного розрахунку з Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» в термін до 10 вересня 2024 року (а.с. 77).
Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» також було направлено засобами зв?язку в месенджер Viber на номер телефону, зазначений у договорі від 20 серпня 2021 року ( НОМЕР_2 ), листа № 12/09 від 12 вересня 2024 року, в якому позивачу повідомлялося про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 6.5. договору. Одночасно в даному листі Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» проінформувало позивача, що всі грошові кошти сплачені та зараховані та/або ті які будуть сплачені та зараховані будуть повернуті на розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» просило терміново надати лист з актуальними реквізитами. Крім того, зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» вважає договір купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року розірваним в односторонньому порядку з дня відправлення даного письмового повідомлення. Оскільки не надана актуальна поштова адреса для листування, обов?язок Товариства щодо сповіщення про розірвання, вважається виконаним з моменту відправки даного листа за допомогою засобів телекомунікаційного зв?язку на Viber зареєстрований за особистим номером НОМЕР_2 (а.с. 85).
13 вересня 2024 року від фізичної особи ОСОБА_4 на рахунок Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» було здійснено оплату в розмірі 175200 грн. У призначенні платежу вказано «Оплата згідно Рах-Факт СФ-0000004 від 27.08.2024 по договору купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНН НОМЕР_3 , що підтверджується випискою по рахунку відповідача за 13 вересня 2024 року (а.с. 86).
Листом № 44 від 23 вересня 2024 року, направленим засобами телекомунікаційного зв?язку в месенджер Viber на номер телефону, зазначений у договорі від 20 серпня 2021 року ( НОМЕР_2 ), Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» повідомило позивача про необхідність надання заяви за власним підписом із зазначенням актуальних реквізитів для повернення сплачених коштів (а.с. 87).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 01 жовтня 2024 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг». Підстава виникнення права власності: Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЧГ122240826932, виданий 05.09.2024, видавник: ЄДЕССБ, Додаткові відомості: Документ отримано з ЄДЕССБ. Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: AR01:4863-3490-2724-3066, виданий 10.05.2024 00:00:00, видавник: ЄДЕССБ, Додаткові відомості: Документ отримано з ЄДЕССБ Технічний паспорт (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: TIO1:5980-0927-0494-9540, виданий 13.09.2024 00:00:00, видавник: ЄДЕССБ, Додаткові відомості: Документ отримано з ЄДЕССБ Інформація від ЄДЕССБ, серія та номер: б/н, виданий 27.09.2024 00:00:00, видавник: ЄДЕССБ (а.с. 26-28).
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із статтею 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та інші папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із частинами першою, другою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами першою-третьою статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва та майбутніх об'єктів нерухомості визначаються законом. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, на яку посилається у позові позивач, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє майном, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Метою такого позову є повернення об'єкта права власності у володіння власника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16 зазначила, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Таким чином, віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Позивач зазначає, що вона виконала умови договору купівлі-продажу права вимоги, а тому з моменту завершення будівництва у неї виникло право на спірну квартиру, у зв'язку з чим вона набула також і право на витребування її від відповідача, який протиправно заволодів нею.
Однак, суд враховує, що згідно із договором купівлі-продажу права вимоги від 20 серпня 2021 року, укладеним між сторонами, предметом вказаного договору є купівля саме майнового права вимоги щодо набуття права власності на об?єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, положення законодавства та те, що позивач не набула у власність спірне нерухоме майно, а тому обраний нею спосіб захисту порушеного права, передбачений статтею 387 Цивільного кодексу України (віндикація), не може бути застосований до спірних правовідносин, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.
Так, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідачу правничу допомогу надавав адвокат Тарабанько Дмитро Миколайович на підставі договору № 01/11-1 про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2024 року (а.с. 90-91).
У пункті 2 вказаного договору зазначено, що розмір гонорару за домовленістю сторін за підготовку і подання відзиву у вказаній справі та здійснення представництва в суді першої інстанції становить 50000 грн. без ПДВ.
Копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 9481 від 13 листопада 2024 року підтверджується сплата відповідачем адвокату Тарабаньку Дмитру Миколайовичу 50000 грн. за надання правової (правничої) допомоги за договором № 01/11-1 про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2024 року (а.с. 92).
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи положення законодавства, керуючись одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, беручи до уваги складність справи, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 10000 грн.
Також, частинами дев'ятою, десятою статті 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про витребування квартири - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» 10000 грн. витрат на правничу допомогу.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2024 року в справі № 750/14524/24, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг», місцезнаходження: вул. Гонча, 59, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 03336396.
Повний текст рішення складено 18.04.2025.
Суддя