Справа № 686/3453/25
Провадження № 2/686/2674/25
17 квітня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Хараджі Н.В., за участі:
секретаря судового засідання Польної Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яка подана представником Тертиць Тамарою Василівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
05 лютого 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1318-3271 від 19.12.2023 року в загальній сумі 42000,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом складає 8400,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 33 600,00 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Вимоги позову мотивує тим, що 19.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (Позивач) і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 (Відповідач)за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1318-3271.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (наданняспоживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волюсторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології Bank ID; (Bank ID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються); отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»; в «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно по Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені, за власним інтересом, не стримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара).
Після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор це - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора, після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта). Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними Клієнтом.
Відповідно Правил надання споживчих кредитів, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на Сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в Заявці в якості обов'язкових для заповнення. У Заявці Клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про подальше надання Кредиту Клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання Договору.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору, Відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С2070, для підписання Кредитного договору №1318-3271 від 19.12.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 30 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання, а саме: отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання за Кредитним договором.
Станом на 17.12.2024 року, загальний розмір заборгованості Відповідача, яка виникла на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 82 740,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 8400,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 74 340,00 грн.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме: часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 40 740,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 42 000,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 8400,00 грн.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 33600,00 грн., що разом становить 42000,00 грн.
Таким чином, з боку Відповідача по відношенню до Позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького міськрайоннного суду від 05.02.2025 року, суддю Хараджу Н.В. визначено головуючою суддею
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, проте до позовної заяви було додано клопотання директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєва Є.В. про розгляд справи без участі представника позивача, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, в судове засідання не з'явилась, відзив на позовну заяву не надала. Клопотань про розгляд справи з викликом учасників у порядку загального позовного провадження від відповідачки не надходило.
Оскільки відповідачка повідомлялась належним чином про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилась в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 19.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (Позивач) і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 (Відповідач)за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1318-3271.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С2070, для підписання Кредитного договору №1318-3271 від 19.12.2023 року,підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 30 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит Позичальнику 300 календарних днів (тобто дата повернення кредиту 13.10.2024 року) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (п.п. 4.12 Договору).
Відповідно до п.п. 5.1. п. 5 цього Договору, Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий кредит, та нараховану Кредитодавцем неустойку ( якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаного в п.4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.
Якщо Позичальник має намір повністю право в будь-який час повністю достроково повернути Кредит, тобто до закінчення Строку кредитування, Позичальник сплачує у повному обсязі всю суму неповерненого Кредиту та залишок несплачених процентів за фактичний строк користування Кредитом за ставкою визначеною умовами даного Договору, тобто за строк з моменту отримання Кредиту до моменту повернення Кредиту Кредитодавцю шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах (п.п. 5.3 Договору).
Відповідно до п.п. 4.7. Договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Згідно до п.п. 6.9 п.6 Кредитного договору, Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня ухвалення Договору відмовитися від Договору без пояснень причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов'язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця.
Підтвердження отримання з боку відповідача кредитних коштів свідчить наявна в матеріалах справи Довідка позивача про перерахування суми кредиту, яке здійснювалося за допомогою системи LigPay на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
Встановлено, що таке перерахування здійснено АТ КБ «ПриватБанк» на підставі укладеного договору з позивачем за № 4010 від 02 грудня 2019 року.
Таким чином, у листі АТ КБ «ПриватБанк», зазначено стосовно кредитного договору № №1318-3271 від 19.12.2023 року ( ID транкзація, канал, дата видачі, сума, номер договору та номер картки).
Крім того, в матеріалах справи міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями, що підписані позичальником електронним підписом ідентифікатором (одноразовим паролем) С2070, а також паспорт споживчого кредиту, інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Встановлено, що відповідачка порушила умови кредитного договору, де станом на на 17.12.2024 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до відповідачки, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 82 740,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 8400,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 74 340,00 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості.
В зазначеному розрахунку відображено нарахування відсотків у відповідності до умов договору, сума боргу на яку нараховувалися відсотки, сплата боргу тощо.
Встановлено, що, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме: часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 40 740,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 42 000,00 грн.
За умови здійснення відповідачкою часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позивачем позовних вимог, а саме у розмірі 42000,00 грн. та компенсації суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, позивачем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 40740 грн., а дію Кредитного договору припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим погашенням боргу.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом -8400,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 33 600,00 грн.
Як зазначено вище, вказаний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг Кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрові підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути передані йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше і встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмо форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомого телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Суд також зауважує, що обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти відповідно не перераховані відповідачу.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі 127/33824/19.
Так, Клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології Bank ID; (Bank ID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються); отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»; в «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно по Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені, за власним інтересом, не стримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара).
Після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор це - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними Клієнтом.
Відповідно Правил надання споживчих кредитів, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на Сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в Заявці в якості обов'язкових для заповнення. У Заявці Клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про подальше надання Кредиту Клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання Договору.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору, Відповідачкою здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідачки укладення договору було б неможливе.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С2070, для підписання Кредитного договору №1318-3271 від 19.12.2023 року,підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно з п.п. 11.1. п. 11 Договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Позичальник підтверджує, що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» на сайті, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для Позичальника (п.п. 11.3., 11.3.1., 11.3.3. п. 11 Договору).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язанні настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою відповідно до ч. 3. ст. 549 ЦК України є пеня.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання ).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобов'язана, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідачка підписуючи договір про надання кредитної лінії №1318-3271 від 19.12.2023 року, погодилась з його умовами.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
В свою чергу, у відповідності до п.п. 6.9. п.6 Кредитного договору, відповідач протягом 14 календарних днів з дня ухвалення Договору не відмовився від Договору.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», стороною відповідачки суду не надано.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки суми простроченої заборгованості за кредитом 8400,00 грн, та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 33 600,00 грн.
Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення процентів згідно кредитного договору суд встановив таке.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
Так, за умовами укладеного сторонами договору кредиту від 19.12.2023 року, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачці суму кредиту 8400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 30 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Відповідно до п.п. 4.7. Договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України), отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у сумі 33600,00 грн.
До того ж, в правових позиція Верховного Суду зазначено про відсутність підстав для визнання договорів недійсними, зокрема, пунктів договору щодо нарахування процентів за користування кредитом та відсутність порушень зі сторони кредитодавця вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», які укладені відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», що відображено в постановах від 12 січня 2022 року у справі № 524/5556/19; від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 28 квітня .2021 року у справі № 234/7160/20; від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20; від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20.
В свою чергу, суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачкою було укладено Договір про відкриття кредитної лінії, умовами якого передбачено та встановлено відсотки за користування кредитними коштами, з чим погодилась відповідачка підписуючи вказаний договір (з усіма його умовами).
Волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору.
Крім того встановлено, що, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме: часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 40 740,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 42 000,00 грн.
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Однак, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1318-3271 від 19.12.2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», отже вимога позивача про стягнення із відповідачки простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 33600,00 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором №1318-3271 від 19.12.2023 року є такими, що підлягають задоволенню у загальному розмірі 42000,00 грн.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ТОВ ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень, які документально підтверджені.
Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то у відповідності до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловлену Верховним Судом в ухвалах від 14.12.2021р. у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022р. у справі № 316/356/20, від 03.02.2022р. у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022р. у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022р. у справі № 560/8629/21.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2422,40 гривень, понесення яких документально підтверджується наявною платіжною інструкцією № 45692 від 29.01.2025 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133,141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яка подана представником Тертиць Тамарою Василівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість за договором №1318-3271 від 19.12.2023 року в загальній сумі 42000,00 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом складає 8400,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 33 600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування, ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ЄДРПОУ: 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ: 38548598;
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа