Справа № 686/6061/25
Провадження № 2-а/686/125/25
17 квітня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
Головуючої судді - Хараджі Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Польної Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 поданий та підписаний його представником - адвокатом Ковальчук Іриною Миколаївною до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
04 березня 2025 року представник позивача адвокат Ковальчук І.М. через «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просила суд скасувати постанову №2230 від 28.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з системи РЕЗЕРВ+. Як вбачається з системи РЕЗЕРВ+, Позивач вчасно оновив військово-облікові дані, 22.10.2024 рокупройшов ВЛК, яким визнаний придатним до військової служби, має відстрочку від призову під час мобілізації, як заброньований.06.02.2025 року, в чергове оновивши систему РЕЗЕРВ+, Позивач звернув увагу, що в документі з'явився напис «Порушення правил військового обліку».Одразу ж, 07.02.2025 року Позивач прибув до Відповідача з метою уточнення, чому саме так сталося. Адже Позивач вчасно уточнив облікові дані, неодноразово подавав пакет документів на ім'я Відповідача для отримання відстрочки від призову під час мобілізації. Отримав відстрочку як заброньована особа.Проте, представниками Відповідача без будь-яких, було складено протокол №333 від07.02.2025 року про порушення абз. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою (для уточнення облікових даних) згідно розпорядження підприємства ТОВ «ТАС НЕЙЛ» за №1279 від 31.01.2025 року.В пояснення в протоколі Позивач зазначив, що жодних повідомлень від ТОВ «ТАС НЕЙЛ» Позивач не отримував. Ніхто Позивачу не телефонував, повістки не вручалося.Також, у вищевказаному протоколі було зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 40 хв. 28 лютого 2025 року.28 лютого 2025 року Позивач прибув до Відповідача з метою прийняти участь у розгляді протоколу та дачі відповідних пояснень. Також, Позивачем було отримано на підприємстві наказ №00000000047 про те, що в період з 27.01.2025 по 31.01.2025 року Позивач перебував у відпустці, тому не міг фізично ознайомитися з розпорядженням підприємства ТОВ «ТАС НЕЙЛ» за №1279 від 31.01.2025 року та прибути на 09 год. 00 хв. того ж дня до Відповідача.Проте на дверях приміщення було розміщено оголошення про те, що розгляд протоколів про адміністративне правопорушення, які заплановані на 28.02.2025 року відбудеться 03.03.2025 року о 14:00-17:00.В подальшому, Позивач 03.03.2025 року прибув до приміщення Відповідача з метою прийняття участі в розгляді протоколу №333 від 07.02.2025 року.Проте, представниками Відповідача без будь яких пояснень було вручено Позивачу Постанову №2230 від 28.02.2025 року про притягнення Позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.Позивач повістку, що стала підставою для притягнення до адміністративноївідповідальності, не отримував. Не представники ТЦК та СП, ні представники, ні представники будь-яких інших вповноважених органів Позивачу не телефонували, листів за адресою проживання Позивача не надсилали, особисто повістку не вручали. Більше того, Позивача було позбавлено можливості прийняти участь в розгляді протоколу №333.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд скасувати постанову №2230 від 28.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 справу передано на розгляд судді Хараджі Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області від 18 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цим судовим рішення, в порядку ч. 4 ст. 159 КАС України, судом було запропоновано відповідачу подати до суду матеріали, які підтверджують факт вручення 31.01.2025 року повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та документи, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови від 28.02.2025 року №2233.
Згідно з даними довідки про доставку електронного документу, вищезазначена ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача 19.03.2025 року о 05:00:09. Однак станом на дату ухвалення судового рішення до суду не надійшли витребувані судом документи.
Окрім того, на час прийняття судом рішення у справі на адресу суду від відповідача відзив на адміністративний позов, письмові та електронні докази чи заяви, що підтверджують заперечення проти позову, не надходили. Таким чином, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №2230 від 28.02.2025 року, визнано військовозобов'язаного ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КупАП, та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн. При цьому суд бере до уваги не правильне зазначення прізвища особи, яка притягнута до відповідальності, замість ОСОБА_1 вказано ОСОБА_1 .
Так, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст.210-1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим постанова не містить посилання на норму нормативно-правового акту, яку саме порушив останній.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 31.01.2025 року останній був повідомлений, згідно розпорядження підприємства ТОВ «ТАС НЕЙЛ» за № 1279 від 31.01.2025 року про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення його облікових даних.
При цьому слід зазначити, що розрядження датується 31.01.2025 року, при цьому за вказаним розпорядженням позивач мав з'явитися ІНФОРМАЦІЯ_3 того ж дня 31.01.2025 року о 9.00.
Разом з тим, як вбачається з копії наказу 00000000047 від 20.01.2025 року ОСОБА_1 у період часу з 27.01.2205 р. по 31.01.2025 р. перебував у відпустці.
Таким чином, доказів того, що ОСОБА_1 був обізнаний проте, що йому потрібно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 31.01.2025 року на 09 год. 00 хв., матеріали справи не містять.
Крім того, згідно з даними додатку «Резерв+» ОСОБА_1 вчасно оновив військово-облікові дані, 22.10.2024 рокупройшов ВЛК, яким визнаний придатним до військової служби, має відстрочку від призову під час мобілізації, як заброньований.
При цьому згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.02.2025 року № 333, ОСОБА_1 зазначав, що він повістку не отримував, повідомлення пошти не було, на його номер телефону ніхто не телефонував. Оновив данні вчасно, має бронювання. Проте вказані пояснення під час складання оскаржуваної постанови перевірені та оцінені не були.
Згідно оголошення розгляд протоколів про адміністративне правопорушення та винесення постанов, які заплановані на 28.02.2024 року, будуть відбуватися 03.03.2025 року о 14.00-17.00. Проте оскаржувана постанова датована 28.02.2025 року.
Вказані обставини стороною відповідача не спростовані.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, - неправомірною. Доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідач не надав. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Отже ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, був фактично позбавлений не лише права брати участь у розгляді справи щодо нього, користуватися відповідними процесуальними правами для власного захисту або доведення невинуватості, але і не мав змоги вчасно оскаржити винесену щодо нього постанову як в адміністративному порядку, так і до суду, оскільки був повідомлений про її винесення та отримав другий примірник вже після її винесення.
Відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є копія оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до правової позиції, сформульованої Касаційним адміністративним судом 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, постанова у справі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З приписів ч. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд вважає, що зазначена постанова, складена т.в.о. начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки як суб'єктом владних повноважень, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак в порушення вказаної норми, а також ст.ст. 251, 255 КУпАП відповідачем не надано доказів того, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянуто у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд наголошує,що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.
Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої наведеної статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з наведеним позовом, ОСОБА_1 приєднав до матеріалів справи квитанцію ID: 0136-5975-7139-7949 від 04.03.2025 року про сплату 605,60 грн. судового збору.
Відтак слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72, 77, 139, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_2 № 2230 від 28.02.2025 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа