Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Косарєва В.І.,
суддів Кліменко М.Р. і Коротких О.А.,
за участю прокурора Ковтун Н.Я.,
захисника ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора та касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 2 червня 2010 року, яким
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України,
засуджено:
- за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_6 - 47 153 грн. 35 коп. на відшкодування шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 - 7 006 грн. 22 коп. судових витрат.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він, 24 липня 2009 року, близько 21 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля торгівельного кіоску по вулиці Іскрівській в м. Києві, стоячи у черзі голосно розмовляв по мобільному телефону, вживаючи нецензурні слова. Коли потерпілий ОСОБА_6 зробив йому зауваження та, боячись погроз останнього, насильно обшукав його, ОСОБА_7 вирвався і відбіг на дорогу. ОСОБА_6 зробив у його бік декілька кроків. Тоді ОСОБА_7, як зазначив суд, із хуліганських спонукань, через незначний привід витягнув із кишені невстановлену зброю типу револьвера «Флоберо» і з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень здійснив два постріли у ОСОБА_6 з відстані 2,5 - 3 метри.
В результаті дій ОСОБА_7 ОСОБА_6 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Доводи подання, як видно з їх змісту, обґрунтовуються тим, що суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого ОСОБА_7 на ст. 121 ч. 1 і ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки за матеріалами справи у нього був умисел на вбивство потерпілого, а тому внаслідок неправильного застосування закону суд призначив ОСОБА_7 м'яке покарання.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий розгляд у зв'язку з тим, що суд неправильно застосував кримінальний закон і тому призначив засудженому м'яке покарання. Вважає, що у справі є докази умислу засудженого на убивство, яким суд дав невірну оцінку.
Засуджений ОСОБА_7, як видно із змісту його касаційної скарги, просить змінити вирок і пом'якшити йому покарання.
Вважає, що суд безпідставно кваліфікував його дії як хуліганство, оскільки він застосував травматичну зброю у відповідь на неправомірні дії потерпілого. Просить врахувати його з'явлення зі зізнанням, часткове відшкодування шкоди та активне сприяння у розкритті злочину.
Захисник ОСОБА_5 просить вирок суду щодо ОСОБА_7 змінити. Скасувати в частині засудження за ч. 4 ст. 296 КК України, а справу в цій частині закрити, посилаючись на те, що за матеріалами справи першим неправомірно застосував насильство до засудженого потерпілий, чим спровокував подальші дії ОСОБА_7 на застосування травматичної зброї.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5, які підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання і касаційна скарга потерпілого підлягають задоволенню, а касаційні скарги засудженого і його захисника - частковому задоволенню з таких підстав.
Суд, перевіряючи пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, дійшов висновку, що засуджений вчинив хуліганські дії, під час яких не з метою убивства, як було пред'явлене обвинувачення, а з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно з відстані 2,5 - 3 метри провів два постріли у верхню частину тулуба потерпілого ОСОБА_6
Мотивуючи свої висновки щодо умислу засудженого, суд послався на те, що у ОСОБА_7 за його словами не було умислу на вбивство і що застосована ним зброя та набої до неї не мають достатньої вражаючої здатності для ураження людини.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, і, зокрема, із висновку судово - криміналістичної експертизи, на поверхні сорочки потерпілого виявлено наскрізне пошкодження, яке утворилося від однократної дії тупого твердого предмета округлої форми, що діяв з великою кінетичною енергією, контактуюча поверхня якого містила сполуки свинцю (т. 2, а. с. 193).
За висновком судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_6 спричинено сліпе вогнепальне поранення грудної клітки з пошкодженням легень, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент спричинення (т. 2, а. с. 172).
Із висновку спеціаліста НДЕКЦ видно, що вилучений із тіла потерпілого ОСОБА_6 предмет схожий на кулю розміром 5,6 х 3,6 мм вагою 4,3 г, який не притягується магнітом (т. 2 а. с. 126 - 127).
За висновком експерта НДЕКЦ склад цього металевого предмету виготовлений із сплаву на основі свинцю з домішками заліза, міді, олова і т. ін. (т. 2, а. с. 209).
Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який робив операцію потерпілому ОСОБА_6, куля пройшла відстань до 25 см на відстані 1,5 - 2 см від серця (т. 4, а. с. 113).
За наявності таких доказів вважати, що знаряддя злочину - зброя, яка використана засудженим не мала достатньої вражаючої здатності для ушкодження людини, колегія суддів підстав не знаходить.
Крім того, суд допустився суперечностей у висновках.
Спростовуючи у вироку доводи ОСОБА_7 про те, що він не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, суд вказав, що він як колишній працівник міліції, маючи спеціальну підготовку по користуванню зброєю, застосовуючи зброю з тієї відстані, на якій він знаходився від потерпілого (2,5-3м) знав, що це було небезпечним для життя ОСОБА_6
З огляду на зазначене, колегія суддів не може визнати висновки суду про відсутність у ОСОБА_7 умислу на убивство обґрунтованими.
Оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок відповідно до ст. ст. 367, 369 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Крім того, суд визнаючи доведеним хуліганський мотив дій ОСОБА_7 не навів переконливих доказів на підтвердження своїх висновків.
Мотивуючи відсутність у засудженого умислу на убивство суд вказав, що враховує при цьому те, що між потерпілим ОСОБА_6 і засудженим виник конфлікт не тільки через поведінку ОСОБА_7, а й через дії самого потерпілого, що не ОСОБА_7, вирвавшись від ОСОБА_6 чинив кроки до наближення до потерпілого, а навпаки - потерпілий ішов слідом за ним на дорогу.
За таких обставин, наведених у вироку, у суду не було підстав вважати, що ОСОБА_7 діяв із хуліганських мотивів.
Оскільки суд при оцінці обставин вчиненого засудженим злочину допустився суперечностей, які мають істотне значення для правильної кваліфікації дій ОСОБА_7 то також із цих підстав вирок, відповідно до ст. 369 КПК України, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду слід всебічно, повно і об'єктивно дослідити усі докази у справі в їх сукупності, дати їм належну оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,
Касаційне подання прокурора, касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду м. Києва від 2 червня 2010 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Косарєв В.І. Кліменко М.Р. Коротких О.А.