Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Пивовара В.Ф.,
суддів Гошовської Т.В., Кривенди О.В.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз: 9 жовтня 2007 року Краснолуцьким міськрайонним судом Луганської області за ч. 1 ст. 390 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі; звільненого 24 жовтня 2008 року від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку,-
засуджено за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що на підставі ст. 89 КК України не має судимості,-
засуджено за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Постановлено стягнути із засуджених солідарно на користь потерпілого ОСОБА_7 витрати, пов'язані з похованням у розмірі 5 928 грн. 55 коп. та 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення із засуджених судових витрат у відповідності до вимог закону.
Як визнав встановленим суд, злочини були вчинені засудженими за таких обставин.
8 серпня 2009 року приблизно о 0 год. 30 хв. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, який діяв повторно, проникли до АДРЕСА_1 Луганської області, звідки таємно викрали майно, яке належало ОСОБА_8, на загальну суму 2 900 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_7 року приблизно о 9 год. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, повторно. проникли до АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно, яке належало ОСОБА_9, на загальну суму 1 370 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_7 року приблизно о 20 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та членів його сім'ї домовилися про вчинення розбійного нападу. Із цією метою, взявши із собою два кухонних ножі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приблизно о 22 год. 30 хв. того ж дня підійшли до будинку, де проживав ОСОБА_10, розташованого по АДРЕСА_3 та через вікно побачили, що на кухні знаходяться родичі ОСОБА_10: його колишня дружина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, його теща - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, та його діти - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6. Дочекавшись, поки в будинку погасло світло, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приблизно о 22 год. 45 хв. проникли до будинку та почали ходити по кімнатах, шукаючи гроші та цінні речі. Коли вони були виявлені потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_11, то вирішили вчинити їх умисне вбивство з корисливих мотивів під час розбійного нападу на них. Реалізуючи цей намір, ОСОБА_5 підійшов до ліжка, де знаходилася ОСОБА_12, та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, завдав їй ножем не менше ніж 4 удари в ліву частину тулуба, а ОСОБА_6 в цей момент підійшов до ОСОБА_11, яка стояла у дверях, та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, завдав їй ножем 1 удар в ліву частину тулубу, від якого остання впала на підлогу, вдарившись при цьому головою. У цей момент до кімнати зайшла донька ОСОБА_11 - малолітня ОСОБА_13, Незважаючи на це, засуджені у її присутності продовжили свої дії та вимагали, щоб ОСОБА_11 видала гроші. При цьому ОСОБА_6 періодично завдав ОСОБА_11 удари ножем в область тулубу, усвідомлюючи, що цими своїми діями завдає особливі моральні страждання як самій потерпілій, так і її близьким матері та доньці, які це бачили. Боячись за життя дітей, ОСОБА_11 повідомила засудженими місця, де зберігалися гроші та наказала доньці повернутися у свою кімнату і більше з неї не виходити, що остання й виконала. У цей час ОСОБА_12, скориставшись тим, що увага засуджених була прикута до її доньки, вискочила у вікно та намагалась втекти, проте її наздогнали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_5 затулив їй руками рот, а ОСОБА_6, реалізуючи спільний умисел на умисне вбивство двох осіб, почав завдавати потерпілій ОСОБА_12 чисельні удари ножем в область тулубу, після чого перерізав їй горло. Після цього засуджені затягнули тіло ОСОБА_12 до підвального приміщення будинку, а потім ОСОБА_6, продовжуючи спільні з ОСОБА_5 дії, спрямовані на умисне вбивство двох осіб, підійшов до ОСОБА_11 та перерізав їй горло. Смерть обох потерпілих настала на місці події внаслідок колото-різаних поранень шиї з ушкодженням органів та судин шиї. Заволодівши грошима та майном потерпілих на загальну суму 67 293 грн., а також автомобілем “Део-Ланос”, вартістю 72 780 грн., який належав ОСОБА_11 і стояв у дворі, засуджені з місця вчинення злочину зникли.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 , даючи свій аналіз зібраним доказам, вважає, що безпідставно засуджений за вчинення умисного вбивства при обтяжуючих обставинах. При цьому вказує, що особисто ніяких дій, які призвели до смерті обох потерпілих не вчиняв і у змові на це з ОСОБА_6 не перебував. Посилається на те, що висновки суду є однобічними, ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, його показаннях на досудовому слідстві, які були отримані з порушенням права на захист. Просить скасувати вирок або змінити, замінивши довічне позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6 також порушує питання про необґрунтованість засудження за вчинення умисного вбивства при обтяжуючих обставинах. Наводячи свої обґрунтування, вказує, що висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на недостовірних та недопустимих доказах. Крім того, посилається на те, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки всі слідчі дії відбувалися без участі захисника. Просить прийняти по справі законне рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, які підтримали касаційні скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні за попередньою змовою групою осіб крадіжок чужого майна, поєднаних з проникненням у житло, розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_11, поєднаного з проникненням у житло та із заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, незаконного заволодіння автомобілем “Део-Ланос”, який належав ОСОБА_11 ґрунтуються на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і в касаційних скаргах не оспорюються, як і правильність кваліфікації цих дій за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України.
Також обґрунтованим є і висновок суду про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб із корисливих мотивів з особливою жорстокістю умисного вбивства двох осіб.
Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях самих засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві під час їх допиту 19 серпня 2009 року як обвинувачених та при відтворенні обстановки й обставин події за їх участю, яке проводилось 18 серпня 2009 року, які покладені судом в основу обвинувального вироку, і у яких вони підтверджували факт вчинення ними умисного вбивства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за обставин, наведених у вироку. При цьому детально розповідали про роль та участь кожного з них у вчиненні цих злочинів, характер застосованого ними насильства, знаряддя та мотив їх дій.
У подальшому засуджені з посиланням на застосування до них недозволених методів слідства відмовилися від цих показань і кожний заявив про свою непричетність до вчинення дій, від яких настала смерть потерпілих. перекладаючи при цьому провинну один на одного.
Як свідчать матеріали справи, заяви засуджених про застосування до них недозволених методів слідства ретельно перевірялись судом й підтвердження не знайшли, про що обґрунтовано зазначено у вироку з наведенням відповідних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.
Також ретельно перевірялися та обґрунтовано визнані безпідставними заяви засуджених про порушення під час досудового слідства їх права на захист, яке полягало у тому, що при проведенні з ними слідчих дій були відсутні захисники.
Крім того, з пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні убачається, що при проведенні з ними слідчих дій, дані яких покладені судом в основу обвинувального вироку, були присутні їх захисники.
Отже, проаналізувавши причини зміни показань засудженими, суд обґрунтовано визнав достовірними та поклав в основу своїх висновків наведені їх показання на досудовому слідстві, належним чином умотивувавши своє рішення, з яким погоджується і колегія суддів.
Крім того, висновок суду ґрунтується на показаннях засуджених під час розгляду справи в суді, з яких убачається, що вони не заперечували свою причетність до заподіяння потерпілим окремих тілесних ушкоджень, однак вказували на те, що до заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала їх смерть вони не причетні, перекладаючи при цьому провинну за це один на одного; показаннях потерпілого ОСОБА_7, свідка ОСОБА_10 щодо обставин, за яких їм стало відомо про смерть близьких людей; показаннях свідка ОСОБА_10, з яких убачається, що вона бачила скривавлену матір, яка просила двох чоловіків, які перебували в кімнаті, не вбивати матір - ОСОБА_12. Одним із цих чоловіків був ОСОБА_5 Також вона чула, як вони вимагали у її матері віддати гроші; показаннях свідка ОСОБА_15 про те, що в ніч з 13 на 14 серпня 2009 року до неї прийшли колишній чоловік ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на одязі та обличчі яких вона побачила кров. ОСОБА_6 дав їй 500 грн., після чого разом з ОСОБА_5 уїхав на невідомому їй автомобілі темного кольору іноземного виробництва; на показаннях свідка ОСОБА_16 - співмешканця ОСОБА_15, які аналогічні за змістом; на показаннях свідка ОСОБА_17 про те, що останній раз вона спілкувалася з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 року, після чого вони несподівано зникли, а через деякий час їй зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що вимушений був уїхати та просив нікому не повідомляти про дзвінок; на показаннях свідка ОСОБА_18 - водія такси, з яких убачається, що вночі 14 серпня 2009 року він відвіз засуджених до м. Луганська; даних протоколу огляду місця події про те, коли і за яких обставин були виявлені трупи потерпілих та речові докази, зокрема, знаряддя злочину - два кухонних ножі; даних протоколу огляду автомобіля “Део-Ланос” про виявлення та вилучення із салону ножа зі слідами речовини бурого кольору; даних протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 про виявлення та вилучення у нього 318 грн., 100 дол. США та мобільного телефону “Нокія-6330” із сім-карткою; даних протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 про виявлення та вилучення у нього 107 грн., 7 400 дол. США, мобільного телефону “Соні Еріксон К 770” з сім-карткою”; даних протоколу відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_5, з яких убачається, що з останній вказав став, у який вони після вчинення злочину викинули свій одяг, ключі від будинку ОСОБА_12 та два мобільних телефони “Флай” і “Самсунг”, які були виявлені під час огляду цього ставка та долучені до матеріалів справи; даних протоколу впізнання потерпілим ОСОБА_7 виявлених у ставку мобільних телефонів телефонів, які впізнані ним як ті, що належали його дружині - ОСОБА_12 та доньці - ОСОБА_11; даних висновків судово-медичних експертиз про кількість, характер, локалізацію та механізм утворення виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень, причини їх смерті та знаряддя злочину, а також про те, що виявлені у потерпілих тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при відтворенні обстановки й обставин події; даних протоколу пред'явлення долучених до матеріалів справи ножів ОСОБА_6, з яких убачається, що він впізнав ніж з пластмасовою ручкою чорного кольору, яким розпочав завдавав удари ОСОБА_11, і який потім передав ОСОБА_5; даних судово-цитологічних експертиз, з яких убачається, що на ножі з чорною пластмасовою ручкою виявлені сліди крові людини, походження якої можливе від змішування крові ОСОБА_11 та ОСОБА_12; на ножі з пластмасовою ручкою помаранчевого кольору виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_11 не виключається; на клинці ножа, виявленого у будинку потерпілих виявлені сліди крові, які могли утворитися лише за рахунок крові ОСОБА_12; даних судово-цитологічної експертиз про те, що у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_12 виявлені сліди крові та епітелію, які належать ОСОБА_5
На підставі оцінки й аналізу наведених доказів, які повно й всебічно перевірялися у судовому засіданні, суд обґрунтовано визнав винними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб із корисливих мотивів з особливою жорстокістю умисного вбивства двох осіб.
Суд дійшов такого висновку, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, що були виявлені у потерпілих.
Висновку про те, що засуджені діяли за попередньою змовою групою осіб і з єдиним умислом, спрямованим на умисне вбивство двох осіб, суд дійшов на підставі оцінки дій засуджених, які, як свідчать їх показання на досудовому слідстві, покладені судом в основу своїх висновків, носили спільний та узгоджений характер. При цьому кожний з них виконував ту частину із загального обсягу дій, який вони вважали необхідним для реалізації цього спільного умислу.
Щодо наявності в діях засуджених корисливого мотиву та особливої жорстокості, то цей висновок суду також ґрунтується на оцінці сукупності наявних у матеріалах справи доказах, є належно мотивованим і з ним колегія суддів погоджується.
Отже, суд належно оцінив сукупність наявних у справі доказів і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Підстав для скасування вироку суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, яка призвела до необґрунтованого засудження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вчинення умисних вбивств при обтяжуючих обставинах, як про це йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів, не вбачає.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення доказів були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону та дані, котрі б давала підстави вважати недостовірними чи недопустимим зібрані у справі докази. Не виявлено й таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний та обґрунтований вирок.
Оригінал вироку, який є у справі, підписаний всіма суддями, а тому безпідставними є твердження засудженого ОСОБА_6 про порушення судом ст. 339 КПК України через нібито підписання вироку не всіма суддями.
Обґрунтованим є і висновок суду стосовно обрання виду й міри покарання засудженим.
Ураховуючи характер і ступінь тяжкості злочинів, зокрема вчинення умисного вбивства за кількох обтяжуючих обставин, дані про особи засуджених, з яких убачається, що ОСОБА_5 є раніше судимим, а ОСОБА_6 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, характер та ступінь участі кожного у вчиненні злочинів, наявність обтяжуючих покарання обставин та відсутність пом'якшуючих обставин, суд не знайшов можливості для призначення засудженим за ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував прийняте рішення про обрання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які являють собою підвищену небезпеку для суспільства, найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі.
Вирок у цій частині відповідає вимогам статей 64, 65 КК України, а доводи засуджених у касаційних скаргах про те, що суд не мав підстав для призначення їм такого суворого покарання, є необґрунтованими.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу 13 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів
касаційні скарги засуджених залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 б е з з м і н и.
Гошовська Т.В. Пивовар В.Ф. Кривенда О.В.