Номер провадження 2/754/325/25
Справа №754/7537/24
Іменем України
10 березня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Москович В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник ТОВ «Інстафінанс» - Халупко С.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 10.10.2020 року між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної ліні/позики №ID7654641. Також 24.10.2020 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (дистанційних засобів) було укладено ще один електронний договір кредитної лінії/позики за № IU2556234, додатки та додаткові угоди до якого є його невід'ємними частинами та є обов'язковими для виконання їх сторонами. У відповідності до умов кредитних договорів, позивач надав, а відповідач прийняв у власне користування грошові (кредитні кошти), який відповідач зобов'язався повернути у строки, визначені у кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, які передбачені кредитними договорами. Однак відповідач у порушення умов кредитних договорів свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем за кредитним договором №ID7654641, виникла заборгованість у розмірі 13 095 грн., у тому числі: 3 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 495 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості; 9 000 грн. - заборгованість за процентною ставки в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту. А за кредитним договором №IU2556234, виникла заборгованість у розмірі 8 443 грн., у тому числі: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 2 443 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами складає: 21 538 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи та з урахуванням того, що від відповідача на адресу суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання», ухвалою суду від 11.11.2024 року було здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд дослідивши матеріли справи приходить до наступного.
Судом встановлено, що 10.10.2020 року між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної ліні/позики №ID7654641.
Також 24.10.2020 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (дистанційних засобів) було укладено ще один електронний договір кредитної лінії/позики за № IU2556234.
Згідно наданого ТОВ «Інстафінанс» розрахунку заборгованості за кредитним договором №ID7654641, виникла заборгованість у розмірі 13 095 грн., у тому числі: 3 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 495 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості; 9 000 грн. - заборгованість за процентною ставки в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту.
Та за кредитним договором №IU2556234, виникла заборгованість у розмірі 8 443 грн., у тому числі: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 2 443 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами складає: 21 538 грн.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України (далі по тексту - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України (далі по тексту - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «Інстафінанс» свої зобов'язання за договором позики виконав повністю.
Відповідач належним чином не виконав умов договорів позики у встановлений строк, у відповідача перед ТОВ «Інстафінанс» виникла заборгованість у загальному розмірі 21 538,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Інстафінанс».
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Інстафінанс» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за споживчими кредитами у загальному розмірі 21 538,00 грн.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Щодо витрат на правничу допомогу варто зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію ордеру серії АІ №1611247 на ім'я Халупко С.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; платіжну інструкцію від 21.05.2024 року на суму 1 500 грн.; копію рахунку на оплату №5 від 14.05.2024 р.; копію довіреності.
Таким чином матеріалами справи підтверджено, представництво позивача в судових засіданнях адвокатом. Отже позивачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов'язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не подано.
Враховуючи викладене, суд вважає вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (ЄДРПОУ 43449827) заборгованість за договорами кредитних ліній/позики № ID7654641 та № IU2556234 в загальному розмірі 21 538 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду складено 10.03.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша