1Справа № 335/3529/25 2-о/335/156/2025
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Калініної-Заєць Юлії Михайлівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -
14 квітня 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, у якій заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши матеріали заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, доходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність цієї заяви. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин встановлено, що вказаний факт йому необхідно встановити з метою підтвердження родинних відносин заявника із померлим батьком ОСОБА_3 для подальшого одержання права на спадкування. При цьому, як зазначено у заяві, право на спадкування, як спадкоємця першої черги, він не може підтвердити нотаріусу, оскільки в нього відсутній оригінал свідоцтва про народження, яке залишилось на тимчасово окупованій території.
Відповідно до п. 4.3., п. 4.4. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.
Таким чином, для підтвердження права заявника на спадкування після смерті свого батька нотаріусу необхідно надати свідоцтво про народження, яке підтверджує родинний зв'язок між заявником та його померлим батьком.
Факт родинних відносин у судовому порядку встановлюється лише в тих випадках, коли неможливо отримати або відновити документи, що підтверджують цей зв'язок (свідоцтво про народження, шлюб тощо).
Разом із тим, у разі втрати свідоцтва про народження дитини, Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено порядок повторного отримання свідоцтва про народження дитини у відповідному відділі державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі встановлення відсутності актового запису про народження дитини, заявник має право звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про поновлення відповідного актового запису.
Питання щодо поновлення актових записів цивільного стану у разі їх втрати врегульовано Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 3.13. цього Положення, у разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, а також у разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо (відповідь не надходить тривалий час, стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Вказані обставини свідчать про те, що заявник має можливість у позасудовому порядку або повторно отримати свідоцтво про народження, або звернутися із заявою про поновлення актового запису про народження до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у порядку визначеному Законом.
Враховуючи викладені обставини, які свідчать про те, що заявником не використана можливість отримати відповідні документи у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у порядку, передбаченому діючими нормативно-правовими актами, заява ОСОБА_1 , з наведених ним у заяві обставин, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 258, 260, 293, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Калініної-Заєць Юлії Михайлівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.В. Гашук