1Справа № 335/14141/24 2/335/893/2025
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,
У грудні 2024 року ТОВ «Авікон Груп» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
В обґрунтування позову зазначало, що 15.05.2019 року між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» укладено договір № 007/у про надання послуги з управління будинком.
За умовами Договору позивач зобов'язався надавати співвласникам послуги з управління будинком згідно з визначеним в Договорі переліком, а співвласники зобов'язались оплачувати Послугу за узгодженим сторонами тарифом.
Ціна послуги з управління на момент укладання Договору становила 4,8 грн. за 1 кв.м загальної площі квартири. Згідно з Наказом № 205-А/23 від 31.05.2023 року про індексацію вартості послуги з управління багатоквартирним будинком з 01.06.2023 р. ціну послуги збільшено до 4,97 грн. за 1 кв.м загальної площі квартири. Згідно з Наказом № 216-А/24 від 31.01.2024 року про індексацію вартості послуги з управління багатоквартирним будинком з 01.02.2024 року ціну послуги збільшено до 5,47 грн. за 1 кв.м загальної площі квартири.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що кожен співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати нараховані йому відповідно до договору платежі на банківський рахунок Позивача щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Договір набрав чинності 01 липня 2019 року та, за відсутності письмової заяви від жодної із сторін про відмову від нього, наразі продовжує діяти (пункт 10.2 Договору, абз.4 частини 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 44,2 кв.м., проте в порушення п. 3.3. Договору зобов'язання по оплаті послуги відповідачі не виконують, у зв'язку з чим заборгованість за період з липня 2019 року по листопад 2024 року складає 14 148,86 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також 566,34 грн. пені, 2 348,42 грн. інфляційних втрат, 465,49 грн. трьох відсотків річних, а всього 17 529,11 грн., та, крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді від 06.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзив на позов або письмові пояснення не надходили, відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позов або письмові пояснення не надходили, в судове засідання відповідач повтороно не з'явилася, неодноразово просила відкласти розгляд справи, та в день розгляду справи представником останньої подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Неодноразове відкладення розгляду справи при наданні відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, подати відзив та користуватися іншими процесуальними правами, якими відповідач ОСОБА_1 не скористалася, не є перешкодою для розгляду справи.
Як передбачено ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02.
За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлено, що 15.05.2019 року між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» укладено договір № 007/у про надання послуги з управління будинком.
За умовами Договору позивач зобов'язався надавати співвласникам послуги з управління будинком згідно з визначеним в Договорі переліком, а співвласники зобов'язались оплачувати Послугу за узгодженим сторонами тарифом.
Згідно із пунктом 3.1 Договору ціна Послуги на момент його укладення становила 4,8грн. за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення. В зв'язку із збільшенням окремих складових кошторису витрат, які не залежать від управителя та змінилися на державному рівні (зокрема, підвищення цін і тарифів на паливо-енергетичні ресурси, а також розміру мінімальної заробітної плати), на підставі пункту 3.6. Договору з 01.06.2023 року ціну Послуги було збільшено до 4,97 грн. за 1 кв.м. (наказ 205-А/23 від 31.05.2023 року), а з 01.02.2024 року - до 5,47 грн. за 1 кв.м. (наказ № 216-А/24 від 31.01.2024 року).
Пунктом 3.3. Договору визначено, що кожен співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати нараховані йому відповідно до договору платежі на банківський рахунок Позивача щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із стороні не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Договір набрав чинності 01.07.2019 року (пункт 10.1 договору) та в результаті автоматичної пролонгації (відсутність письмової заяви від жодної із сторін про відмову від нього за два місяця до закінчення річного строку дії), продовжує діяти.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,2 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (додається).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за період з липня 2019 року по листопад 2024 року позивач надав відповідачам послуги з управління будинком на загальну суму 14 148,86 грн., а відповідачами жодного разу не здійснено оплату за послуги з управління.
Суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є вірним, відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких інших розрахунків заборгованості матеріали справи не містять. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який іншими доказами не спростований.
Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначені особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Кожний співвласник, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним (в тому числі витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та оплату комунальних послуг стосовно цього майна; ... витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення тощо) - розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
За положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
управитель багатоквартирного будинку це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком це результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі статтею12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлений порядок укладання договору про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком та, зокрема, визначено, що в одному багатоквартирному будинку відповідну послугу може надавати лише один виконавець, а його обрання та оформлення договірних стосунків від імені всіх співвласників здійснюють уповноважені більшістю таких співвласників особи.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Опалення є однією із витрат пов'язаною зі зберіганням майна, а отже оплата за надані послуги для сталого функціонування приміщення є обов'язком власника.
У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 викладено правову позицію, згідно з якою за приписами пункту 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Таким чином, за умови встановлення факту надання відповідними організаціями житлово-комунальних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, відсутність договору з обслуговування, що має бути укладено між власником квартири і відповідним об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не звільняє таку особу від несення витрат на утримання спільного майна. Отже, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Також у постановах від 22.02.2018 по справі № 910/13182/17 та від 22.02.2018 по справі № 910/11312/17 Верховний Суд зазначив, що «обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею, зокрема, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.6 Договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг, які надаються позивачем, співвласники будинку сплачують пеню із розрахунку 0,01% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості.
Пеня нараховується окремо кожному співвласнику, який несвоєчасно та/або не в повному обсязі оплатив послугу з управління будинком.
Відповідачі не оплачували належну їм частку у вартості послуги з моменту укладення Договору, тобто починаючи з липня 2019 року.
В той же час, пунктом 4 частини 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово- комунальні послуги забороняється.
Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), на усій території України, безперервно діяв з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р., тож, нарахування пені за невиконання вказаних вище зобов'язань в державі відновлено з 31 липня 2023 року.
Згідно розрахунку позивача передбачена Договором неустойка (пеня) за несвоєчасну оплату послуг з управління будинком за період з 31.07.2019 року по 31.12.2022 складає 566,34 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.
Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне збільшення та відсотки, які нараховуються на суму боргу згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою не неустойкою, тож, згадані вище обмеження, встановлені на період дії карантину, на ці платежі не розповсюджуються. За таких обставин Позивач вимагає від Відповідача сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь період прострочення.
Інфляційна складова становить 2 348,42 грн., сума трьох відсотків річних становить 465,49 грн., що підвереджується розрахунком заборгованості.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «АВІКОН ГРУП» законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з кожного відповідача окремо у рівних частках по 605,60 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 40653787) 14 148,86 грн. - заборгованість зі сплати послуги з управління багатоквартирного будинку, 566,34 грн. - пеню, 2 348,42 грн. - інфляційних втрат, 465,49 грн. - трьох відсотків річних, а всього стягнути 17 529 грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 40653787) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 40653787) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 40653787) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 40653787) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 17.04.2025 року.
Суддя Ю.В.Геєць