Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Пивовара В.Ф.,
суддів Гошовської Т.В., Кривенди О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 8 жовтня 2009 року,
Цим вироком:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку м. Білозірське Донецької області,
жительку м. Добропілля Донецької області,
громадянку України, не судиму,
засуджено за ст. 15, ст. 198 КК України на 1 місяць 12 днів арешту;
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця с. Виноградово Закарпатської області,
жителя м. Добропілля Донецької області,
громадянина України, такого, що не має судимості
згідно зі ст. 89 КК України,
засуджено за ст. 15, ст. 198 КК України на 1 місяць 12 днів арешту.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за те, що вони 20 червня 2008 року на ринку в с. Олександрівка Донецької області, достовірно знаючи, що майно ОСОБА_6 вартістю 4 975 грн. здобуте неповнолітнім ОСОБА_7 шляхом крадіжки, взяли частину викраденого на суму 1 700 грн. та намагались його збути, однак були затримані працівниками міліції.
У касаційному поданні прокурор зазначає, що при призначенні покарання у виді арешту на строк 1 місяць 12 днів судом не дотримані вимоги ст. 73 КК України. Також судом не враховано, що засуджені, будучи працездатними особами, суспільно-корисною працею не займалися, а тому призначене їм покарання в мінімальних межах вважає явно несправедливим внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та кваліфікація їх дій за ст. 15, ст. 198 КК України є правильними та у касаційному поданні не оспорюється.
Призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини цього діяння. Досліджуючи дані про особу винних, суд з'ясував, що вони за місцем проживання характеризуються задовільно. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд обґрунтовано визнав щире каяття засуджених. Також колегія суддів ураховує, що викрадене майно в повному обсязі повернуто потерпілій ОСОБА_6
Ураховуючи наведені обставини, рішення суду про призначення засудженим покарання в мінімальних межах санкції статті обвинувачення, обґрунтоване. Таке покарання є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.
Посилання прокурора на те, що суд, призначаючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 198 КК України покарання у виді арешту на 1 місяць 12 днів, порушив вимоги ст. 73 КК України і це є підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, є необґрунтованими.
Санкцією ст. 198 КК України серед інших передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців.
Згідно ж із ч. 1 ст. 60 КК України покарання у виді арешту встановлюється на строк від одного до шести місяців.
Отже, суд призначив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання за ст. 198 КК України у межах санкції цього закону, урахувавши при цьому термін, який вони перебували під вартою, а саме 1 місяць 12 днів.
За таких обставин, незважаючи на те, що у ст. 73 КК України дійсно міститься положення про те, що строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах, колегія суддів приходить до висновку, що підстав вважати це порушення вимог кримінального закону таким, яке істотно вплинуло на правильність прийнятого судом рішення, немає.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 КПК України, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.
судді:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Кривенда О.В.