Дата документу 19.03.2025
Справа № 2-5580/07
Провадження № 4-с/334/2/25
19 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,
представника заявника - Ярошенко О.О.,
державного виконавця - Головко О.В.,
представника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя скаргу ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову у скасуванні обтяження - арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, орган примусового виконання, рішення посадових осіб якого оскаржується: Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління забезпечення примусового віиконання рішення у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного мівжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса),
21 листопада 2024 року до Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ярошенко Олександр Олегович про визнання протиправною відмову у скасуванні обтяження - арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування скарги зазначено, що на підставі рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя №2-5580/07 від 18.12.2007 року, зі скаржника - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.12.2007 року. Рішення набрало законної сили 29.12.2007 року.
На виконання судового ріщення, Ленінським районним судом м.Запоріжжя виданий 19.12.2007 року виконавчий лист №2-5580/07, який був пред'явлений до виконання до Хортицького ВДВС м.Запоріжжя. Виконавче провадження №25708472.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 було накладено 19.10.2011 року на підставі постанови державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Демянко О.О. по виконавчому провадженню №25708472, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-5580, виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 19.12.2007 року. Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 11741529.
Постановою державного виконавця Хортицького ВДВС Демянко О.О. від 02.03.2012 року Виконавче провадження №25708472 було закінчене на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV - у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Виконавчий документ був направлений до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, де було відкрите виконавче провадження №36269393.
Постановою Державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Беленко О.М. від 04.10.2013 року по виконавчому провадженню №36269393, виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача).
З письмової заяви стягувача - ОСОБА_5 , вбачається, що вона ще у 2013 році уклала шлюб із громадянином російської федерації та змінила прізвище.
Зараз достовірне місцезнаходження ОСОБА_5 невідоме.
Стягувачка залишилася проживати в Криму. Де вона знаходиться зараз - невідомо.
Після початку військової агресії російської федерації будь-які засоби зв'язку з нею та сином скаржника втрачені. Можливість спілкування з сином у ОСОБА_2 втрачена.
Представник скаржника звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту, проте у скасуванні арешту було відмовлено.
Хортицький ВДВС послався на те, що скасовувати арешт повинен був Центральний ВДВС м.Сімферополя у 2013 році, при поверненні виконавчого документа стягувачу.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Міністерство юстиції України наказом від 27.04.2023 № 1499/5 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень» визначило, що під час дії воєнного стану примусове виконання рішень, місцем виконання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь здійснює відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Представником скаржника до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано заяву про скасування арешту, але у скасуванні арешту також було відмовлено, оскільки виконавче провадження №36269393 на виконанні у відділі не перебувало.
Також, відмовляючи у скасуванні арешту, виконавча служба посилалася на норми Закону України «Про виконавче провадження» (1405-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 року. Оскільки виконавчий лист повертався 04.10.2013 року, то підстави зняття арешту не могли регламентуватися цим законом.
Посилання на Закон «Про виконавче провадження» (606-XIV) зазначені невірно, оскільки абсолютно аналогічна ситуація аналізувалася Верховним Судом (приклад наведено нижче за текстом) та неодноразово підтверджено у різних справах.
Таким чином, у випадку закінчення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу арешт майна мав бути скасований.
За даним АСВП, відкритих виконавчих проваджень, боржником за якими є ОСОБА_2 , немає - тобто виконавчий лист на примусове виконання не пред'являвся.
Наявність арешту не дає можливості заявнику вільно розпоряджатися належним йому майном, що є надмірним втручанням в особисті права, враховуючи фактичні обставини справи та військовий стан.
Просить визнати протиправною відмову у скасуванні обтяження - арешту майна ОСОБА_2 , оформлену листом Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.11.2024 року №145832/29.25-41/13.
Визнати протиправною відмову у скасуванні обтяження - арешту майна ОСОБА_2 , оформлену листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.11.2024 року №59042/04.118.
Зобов'язати Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати наступне обтяження: арешт нерухомого майна (1/4 частина квартири АДРЕСА_1 ), який було накладено 19.10.2011 року - на підставі постанови Державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Демянко О.О. - по виконавчому провадженню №25708472, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-5580, виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 19.12.2007 року. Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 11741529.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати наступне обтяження арешт нерухомого майна (1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ), який було накладено 19.10.2011 року - на підставі постанови Державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Демянко О.О. - по виконавчому провадженню №25708472, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-5580, виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 19.12.2007 року. Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 11741529.
Представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Ярошенко О.О. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд скарги без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просила в задоволенні скарги відмовити з підстав викладених у відзиві.
Стягувач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася.
Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білий О.П. заперечував проти задоволення скарги, посилався на те, що Управління не має державних виконавців.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя №2-5580/07 від 18.12.2007 року, зі скаржника - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.12.2007 року. Рішення набрало законної сили 29.12.2007 року.
19.12.2007 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя виданий виконавчий лист №2-580/07, який в подальшому був пред'явлений до примусового виконання до Хортицького ВДВС м.Запоріжжя. Виконавче провадження №25708472.
Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 було накладено 19.10.2011 року на підставі постанови державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Демянко О.О. в мкжах виконавчого провадження №25708472, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-5580, виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 19.12.2007 року. Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 11741529.
02.03.2012 року постановою державного виконавця Хортицького ВДВС Демянко О.О. виконавче провадження №25708472 було закінчене на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV - у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
02.03.2012 року виконавчий документ був направлений до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, де було відкрите виконавче провадження №36269393.
01.06.2013 року стягувач ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_7 » у зв'язку із укладенням шлюбу, що підтверджується копією свідцтва про шлюб.
Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг №06.4-06/02/17018 від 09.12.2024 місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 з 16.09.2014 по 17.10.2014.
В теперішній час достовірне місцезнаходження ОСОБА_5 скаржнику невідоме. Після початку військової агресії російської федерації будь-які засоби зв'язку з нею та сином скаржника втрачені. Можливість спілкування з сином у ОСОБА_2 відсутня.
04.10.2013 року постановою ВП №36269393 державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Беленко О.М. виконавчий лист №2-5580/07 був повернутий стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача).
24.10.2024 представник скаржника звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту.
Листом №145832/29.25-41/13 від 15.11.2024 Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що скасовувати арешт повинен був Центральний ВДВС м.Сімферополя у 2013 році, при поверненні виконавчого документа стягувачу.
24.10.2024 представник скаржника звернувся до Управління забезпечення примусового віиконання рішення у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного мівжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) із заявою про скасування арешту.
Листом від 13.11.2024 Управління забезпечення примусового віиконання рішення у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного мівжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) повідомило, що фактично виконавчі проваджеення, а також будь-які інші документи, які перебували на території АР Крим та м. Севастополь, в тому числі відносно стягнення з ОСОБА_2 , до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового віиконання рішення у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного мівжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) не передавались, а також виконавче провадження №36269393 на виконанні у Відділі не перебувало. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового віиконання рішення у Херсонській області не є правонаступником органів ДВС АР Крим та м. Севастополь.
Суд враховує, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження у відповідності до ст.447 ЦПК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 року №904/51/19.
Таким чином, оскільки підставами та предметом поданої скарги є захист майнових прав заявника щодо законності подальшого обтяження у вигляді арешту його майна, накладеного в рамках виконавчого провадження, у якому останній був боржником, суд вважає, що в даному випадку заявником обрано належний спосіб захисту шляхом подачі скарги в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Згідно ст. 1 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», який діяв на момент відкриття виконавчого провадження №39305795 та до повернення виконавчого документу стягувачу (далі - Закон №606-ХІV), а також Закону України від 02.06.2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» в діючій редакції (даліЗакон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону №606-ХІV та п.1 ч.1 ст.10 Закону №1404-VІІІ, одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника.
Згідно ч.1 ст.52 Закону №606-ХІV та ч.1 ст.48 Закону №1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.57 Закону №606-ХІV та ч.ч.1,2 ст.56 Закону №1404-VІІІ передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника.
Підстави для зняття арешту з майна боржника за рішенням суду або державним виконавцем визначені ст.60 Закону №606-ХІV та ст.59 Закону №1404-VІІІ.
Як встановлено судом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна міститься запис про обтяження за реєстраційним номером 11741529, зареєстроване 19.10.2011, 16:24:28 за №11741529 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 40.
Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 2/929/11, 19.10.2011, Державний виконавець Хортицького ВДВС ЗМУ О.О. тел. НОМЕР_1 , ВП № 25708472, виконавчий лист №2-5580, від 19.12.2007 виданий Ленінським районним судом.
Об'єкт обтяження: квартира, 1/4 частина, адреса: АДРЕСА_3 .
Власник: ОСОБА_2 .
Обтяжувач: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міської юстиції, Код: 35037233, 69076, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48-а, тел. (061) 222-32-07, 222-32-06, 222-32-08.
Враховуючи що місто Севастополь і відповідний відділ виконавчої служби з 2014 року знаходяться у тимчасової окупації, то всі питання діяльності вказаного відділу передані до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси ), згідно листа якого вказане виконавче провадження або інформації про таке виконавче провадження немає.
Частиною першоюстатті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннямистатті 18 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першоїстатті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились устатті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові винесеної 13.07.2022 року у справі №2/0301/806/11 визначив, що «відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно боржника у виконавчих провадженнях, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у інший спосіб.
При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (майже 14 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».
Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Так, на підставі наявних у справі даних та доказів, суд приходить до висновку, за необхідне задовольнити вимоги скаржника щодо скасування обтяження за реєстраційним номером 11741529, зареєстроване 19.10.2011, 16:24:28 за №11741529 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 40. Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 2/929/11, 19.10.2011, Державний виконавець Хортицького ВДВС ЗМУ О.О. тел. НОМЕР_1 , ВП № 25708472, виконавчий лист №2-5580, від 19.12.2007 виданий Ленінським районним судом. Об'єкт обтяження: квартира, 1/4 частина, адреса: АДРЕСА_3 . Власник: ОСОБА_2 . Обтяжувач: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міської юстиції, Код: 35037233, 69076, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48-а, тел. (061) 222-32-07, 222-32-06, 222-32-08.
Керуючись статтями: 353, 354, 447-451 ЦПК України, -
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати обтяження за реєстраційним номером 11741529, зареєстроване 19.10.2011, 16:24:28 за №11741529 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 40. Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 2/929/11, 19.10.2011, Державний виконавець Хортицького ВДВС ЗМУ О.О. тел. НОМЕР_1 , ВП № 25708472, виконавчий лист №2-5580, від 19.12.2007 виданий Ленінським районним судом. Об'єкт обтяження: квартира, 1/4 частина, адреса: АДРЕСА_3 . Власник: ОСОБА_2 . Обтяжувач: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міської юстиції, Код: 35037233, 69076, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48-а, тел. (061) 222-32-07, 222-32-06, 222-32-08.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Заявник (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Стягувач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації з 16.09.2014 по 17.10.2014: АДРЕСА_2 .
Орган примусового виконання, рішення посадових осіб якого оскаржуються:
Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 35037233, адреса: м.Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 48-А.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 43315529, адреса: м. Одеса, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 34.
Суддя Д.О. Ісаков