Єдиний унікальний номер справи 333/9230/24
Номер провадження 2-а/333/27/25
іменем України
18 квітня 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Ординат З.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування зазначено, що 27.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № 565 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 25 500,00 грн. Позивач не погоджується з винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.10.2024, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 , має відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час. 25.08.2024 оператор рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_3 склав протокол № 694 про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Перед цим Позивача безпідставно було затримано на термін більше трьох годин. У протоколі вказано суть адміністративного правопорушення, в якому зазначено, що 11 серпня 2024 року позивач не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 та не повідомив про причини неявки. Окрім того, як зазначено в протоколі, «…порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. ___ ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період». У протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв. 27.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач від пояснень та підписання протоколу відмовився, проте отримав другий примірник. 27.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № 565 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 25 500,00 грн.. 09.10.2024 дізнався про винесену постанову, отримавши лист від Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса). Ппредставник позивача вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки: - до протоколу не долучено жодних доказів, що підтверджують факт вчинення правопорушення; - у протоколі не вказано адресу місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_2 , який взагалі перебуває на тимчасово окупованій території; - у протоколі та постанові містяться розбіжності щодо кваліфікації адміністративного правопорушення: не вказана частина статті 210-1 КУпАП, проте в постанові вже дописана; - у постанові вказано про проставлення підпису позивача на якійсь розписці від 10.08.2024 про отримання повістки, проте це жодним чином не підтверджується матеріалами адміністративного провадження - матеріали адміністративної справи складаються фактично з протоколу та копії паспорта ОСОБА_1 , з яких не вбачається порушень ним чинного законодавства. 4.1. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення. У матеріалах справи відсутня копія наказу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що особа, яка складала протокол, є уповноваженою особою. В графі «До протоколу додається» міститься лише копія паспорта НОМЕР_2 , проте що відсутні будь-які докази, що позивач не з'явився за повісткою на 11.08.2024: немає ані самої повістки, ані доказів вручення повістки, ані доказів відмови позивача від отримання повістки, що вказують взагалі на відсутність події адміністративного правопорушення. Окрім того, у протоколі не вказано за якою саме частиною статті 210-1 КУпАП особу притягають до відповідальності. У той же час ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» містить значний перелік абзаців (підстав) внаслідок яких особа, в разі порушення, може бути притягнута до адміністративної відповідальності. У протоколі не вказано адресу місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_2 , який взагалі перебуває на тимчасово окупованій території: АДРЕСА_3 . Незрозуміло, яким чином позивач мав з'явитись до вказаного ТЦК та СП для розгляду справи. Важливо, що інших реквізитів для контакту та реалізації громадянських прав ОСОБА_1 не надали.
Щодо постанови про адміністративне правопорушення. В протоколі зазначено, що позивач не з'явився за повісткою (не зазначено номер повістки, дата складання, чи вона взагалі була вручена, чи зафіксовано відмову у її отриманні, чи зафіксовано відмову від явки по повістці тощо). Проте вже постанові зазначається, що позивач отримав повістку (номер не вказано), здійснив особистий підпис в якійсь розписці від 10.08.2024. Жодних доказів, що підтверджують ці дописи, у матеріалах справи відсутні взагалі. Разом із тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при винесенні оскаржуваної постанови начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП. За наведеного вбачається, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна ця особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на вказане вище, в сукупності постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з адміністративним позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 12 год 30 хв 13 листопада 2025 року.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року зупинено стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 565 від 27 серпня2024 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 76173942, відкритого 02 жовтня 2024 року старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябінським А.В..
29 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, зазначили, що 10.08.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08:00 год. 11.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за адресою АДРЕСА_4 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 , отримав, про що свідчить проставлений його особистий підпис в розписці від 10.08.2024 року. Проте, у визначений у повістці час, а саме 11.08.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.08.2024 № 694 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 27.08.2024 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_4 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Отже, поважні причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП відсутні. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Такими своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період. Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в Україні діє особливий період. З зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), яке є триваючим правопорушенням. Щодо вручення повістки ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до абзацу 6 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Відповідно до абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Щодо наявності поважної причини не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то повідомляємо наступне. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). ОСОБА_1 не виконав ці вимоги діючого законодавства. Таким чином, можливо зробити висновок, що постанова № 565 від 27.08.2024 року винесено з додержанням вимог чинного законодавства України, тому позовна заява задоволенню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити.
31 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року та 13 березня 2025 року витребувано Оригінал наказу, яким оператору рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшому солдату ОСОБА_3 надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Реєстр, книгу наказів, журнал, відомість або інший оригінальний носій інформації, в якому здійснено фіксацію видачі начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідного наказу щодо наділення старшого солдата ОСОБА_3 повноваженнями складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
05 квітня 2025 року від представника відповідача надійшли витребувані матеріали.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позові. Просять позов задовольнити з підстав зазначених у позові.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що охоплюється дією особливого періоду.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який Визначає:
- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Згідно з п. 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 № 565 від 27 серпня 2024 року постановлено накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500,00 гривень за те, що
10.08.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08:00 год. 11.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за адресою АДРЕСА_4 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 , отримав, про що свідчить проставлений його особистий підпис в розписці від 10.08.2024 року. Проте, у визначений у повістці час, а саме 11.08.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.08.2024 № 694 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 27.08.2024 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_4 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Отже, поважні причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП відсутні. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Такими своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період.
Судом встановлено, що 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення призначення на особливий період на 08 годину 11 серпня 2024 року, про що свідчить розписка № 168 ГО 3.
ОСОБА_1 не з'явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Посилання представника позивача, що ОСОБА_1 маєвідстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 04 жовтня 2024 року, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки воно видано вже після скоєного правопорушення, через 2 місяці.
Також, щодо заперечень представника позивача відносно повноважень на складання протоколу. То суду було надано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( з адміністративно-господарської діяльності) № 47 від 30 травня 2024 року про організацію роботи з ведення проваджень у справах про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_7 у 2024 році. Визначено основними завданнями, які спрямовані на покращення роботи з ведення проваджень у справах про адміністративні правопорушення у 2024 році: постійне виявлення правопорушників, складання протоколів про адміністративне правопорушення передбачені ст.. 210, 210-1, 211 КУпАП.
Уповноваженими на складання протоколів є :
«……. - оператор відділення рекрутінгу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_8 старшого солдата ОСОБА_3 …»
Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Під час розгляду даної справи позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням викладеного, відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, а відтак суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення справи, виходячи з вимог ст.139КАС України.
Керуючись ст. ст.2,5,8,9,77,90,139,159,229,241-246,255,268,269,286,288,293,294,297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України ,заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 квітня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов