Справа № 317/5319/24
Провадження № 2/317/160/2025
16 квітня 2025 р.
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Ачкасова О.М.,
при секретарі - Фененко М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, про усунення перешкод у користуванні власністю,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, про усунення перешкод у користуванні власністю, уточнивши який, посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Після реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок позивачці стало відомо, що на належний їй житловий будинок накладений арешт на підставі ухвали про забезпечення позову від 05.07.2004 року, постановленою Запорізьким районним судом Запорізької області по цивільній справі №2-927/2004 року, де позивачем у справі було Комунальне підприємство «Обласна психіатрична лікарня». Відповідно до Інформаціі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що арешт на будинок був зареєстрований 09.07.2004 року реєстратором: Запорізькою районною державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 05.07.2004 року. В подальшому, 30.09.2024 року цей арешт був перенесений в держаний реєстр речових прав реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, номер запису про обтяження 56883299. Позивачка вважає, що арешт належного їй майна в вигляді житлового будинку в АДРЕСА_1 порушує її право на володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, тому вона звернулася до суду з цим позовом, тому що іншим шляхом зняти арешт неможливо, тому позивачка просила суд усунути їй перешкоди в розпорядженні належним на праві власності майном шляхом зняття арешту з житлового будинку в АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.07.2004 року, номер запису про обтяження 56883299 від 09.07.2004 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, від її представника надійшла заява, у якій до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, раніше надавав заперечення на позовну заяву, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що арешт на майно не перешкоджав ОСОБА_1 користуватися оспорюваним майном з 2010 року (тобто з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_2 ), або з 2012, коли рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21.06.2012 р. №0810/1989/2012 судом було визнано юридичний факт спільного проживання зазначених осіб. Оспорювання обтяження, у виді арешту, не створює перешкод позивачці перешкод у користуванні майном. Зазначив, що предметом позову має бути зняття арешту з майна. Крім того, у зв'язку із смертю ОСОБА_3 , з якого було стягнуто матеріальних збитків у розмірі 14072,00 грн, та на майно якого було накладено арешт, позивачка стала спадкоємцем, тому до неї перейшов обов'язок відшкодувати матеріальні збитки, тому просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, надали заяву, у якій підтримали свої заперечення, зазначили, що зняття арешту з нерухомого майна позивача знаходиться в компетенції Державної виконавчої служби (ВДВС, яким було прийнято рішення про накладення арешту на майно боржника), зазначив, що КНП не є органом повноважним здійснювати процесуальні дії щодо накладення арешту на майно боржника та через це не може бути належним відповідачем у позові, просив суд розглянути справу за його відстутності.
Суд вважає можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні, за відсутністю сторін, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що вимоги позивачки законні та обгрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню знаступних підстав.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення, постановленого 08.08.2024 року Запорізьким районним судом Запорізької області по справі №317/3812/24 визнано право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №397024949 від 30.09.2024 року право власності за ОСОБА_1 на підставі рішення суду по справі №317/3812/24 від 08.08.2024 року Запорізького районного суду Запорізької області зареєстроване, номер відомостей про речове право: 56883229, що також підтверджується копією технічного паспорту.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №397585553 від 02.10.2024 року вбачається, що на житловому будинку в АДРЕСА_1 є тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 56883299, зареєстровано 09.07.2004 року за №56883299 реєстратором Запорізька районна державна нотаріальна контора на підставі ухвали б/н від 05.07.2004 року Запорізького районного суду Запорізької області на будинок АДРЕСА_1 , власник будинку : ОСОБА_4 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №315574 від 09.07.2004 р.
Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 871.
Відповідно до відповіді, наданої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою від 26.12.2024 р. вих.№1670/02-14 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкривалась та спадкоємцем після його смерті є його донька ОСОБА_5 .
Також судом встановлено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02.11.2004 року (справа №2-927/2004 року) за позовом КУ «Обласна психіатрична лікарня» про стягнення матеріальних збитків з ОСОБА_4 на користь КУ «Обласна психіатрична лікарня» стягнуто збитки у розмірі 14072 грнивень.
Судом встановлено, що на підставі Ухвали Запорізького районного суду Запорізької області б/н від 05.07.2004 року судом накладено арешт не на житловий будинок в АДРЕСА_1 , а на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації та Акту №5 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду (цивільні справи) наданих Запорізьким районним судом Запорізької області за вих.№2-124/187/2024 від 24.07.2024 р., цивільна справа №2-927/2004 року, за позовом КУ «Обласна психіатрична лікарня» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, не зберіглася.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 28.11.2024 року по параметру запиту фізична особа ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 інформація відсутня.
Суду не надано доказів того, що по виконанню рішення суду по справі №2- 927/2004 року відповідачем, як стягувачем, пред'являвся до виконавчої служби виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
У постанові від 13.07.2022 року (справа № 2/0301/806/11) Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
У даному випадку, дослідивши доводи позивачки та надані на обґрунтування заявлених позовних вимог докази, суд приходить до висновку, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на житловй будинок, який не є і не був власністю померлого боржника ОСОБА_4 та за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право позивачки ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження (№ 61-12406св21), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21).
За висновком суду, позивачка, як власниця майна, на яке накладено арешт, правомірно вимагає усунення перешкод у реалізації своїх прав, так як відсутні підстави для того, щоб продовжувало свою дію обтяження у вигляді арешту належного їй на праві приватної власності майна.
Суд переконаний, що обтяження, накладене на майно позивачки підлягає зняттю як таке, що створює перешкоди, зокрема, для реалізації розпорядження майном. А тому суд вважає, що в інший правовий спосіб, ніж звернення до суду з даним позовом із визначеним колом сторін, позивачка захистити своє порушене право позбавлена можливості.
Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованим, вони спростовуються сукупністю доказів та суперечать висновкам суду.
Тому за таких підстав, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 128, 131, 223, 259, 263-265,
268, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 383, 391, 401, 406 ЦК України, суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Зняти арешт з житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), накладений ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області б/н від 05.07.2004 року, реєстраційний номер запису про обтяження №56883299 від 09.07.2004 року, усунувши перешкоди в розпорядженні належним ОСОБА_1 на праві власності нерухомим майном.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 16.04.2025 року.
Суддя: О.М. Ачкасов