Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2555/21
Провадження №: 2/332/55/25
15 квітня 2025 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Сінєльніка Р.В.
при секретарі: Васильченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження : м.Запоріжжя бульвар Гвардійський , 137 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з вищезазначеним позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 01.10.2016р. по 01.05.2021 р. та зазначив, що надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач сплачує за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 33063,98 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі 2270,00 грн. судового збору.
Сторони в судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивачем не доведено факт надання відповідачу послуг з опалення, відповідач не проживав у спірній квартирі та комунальні послуги не споживав, також минув строк позовної давності. Просив у позові відмовити (а.с.72-73).
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу 15.04.25р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла , а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій , її збут та інше.
Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі у період з 01.10.2016 р. по 01.05.2021 р. надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач сплачує за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 33063,98 грн., що підтверджено відповідним розрахунком.
Згідно довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 259769011 від 03.06.2021 року квартира АДРЕСА_3 належить відповідачу (а.с. 9).
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому Кодексі УРСР ( ст. ст. 64, 67, 68). Відсутність між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення не є підставою для звільнення від сплати за надані послуги.
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання, підстави виникнення яких були
передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
В п. 18 « Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.
Правилами та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості) передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між Виконавцем та Споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-кому нальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексі УРСР (ст.ст. 67, 68).
За вказаний період заперечень з боку споживача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої воді на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надходило.
Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання (пункт 2 Правил).
Система опалення помешкання відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Відключення опалення в окремій квартирі значною мірою порушить вимоги ДБН України (Державні будівельні норми України), а саме вплине на якість наданих послуг до інших житлових приміщень.
Тож, послуга з централізованого опалення надавалась відповідачам в межах опалювального сезону, а послуга з постачання гарячої води (підігріву питної води) - постійно за спірний період. Отже, фактично були наявні відносини між сторонами з приводу надання вказаних послуг, які підтверджено доданим до позову детальним розрахунком, тому суд не вбачає за необхідне витребувати додаткову інформацію щодо тарифів нарахування послуг. Згідно норм діючого законодавства на відповідачів покладається обов'язок по оплаті наданих їм послуг.
Щодо зперечень відповідача, вказаних у його відзиву на позов, суд також зазначає наступне.
Згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води" затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, у платіжному документі передбачені графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
За період з 01.10.2016 рік по 01.05.2021 рік Позивач в силу виконання обов'язків, прямо передбачених законодавством, направляв на адресу Відповідача рахунки на оплату. Рахунки на оплату є належно оформленими та містять повну інформацію стосовно видів наданих послуг, тарифів, загальну вартість місячних нарахувань та ін.
Відповідно п. 20 Правил Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
У платіжному документі передбачені графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Згідно пп. 18 Правил сплата послуг та дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг є зобов'язанням Споживача.
Згідно п. 30 Правил Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п. 31 Правил Виконавець зобов'язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів. Обґрунтувавши вищевикладене суд зазначає, що зі сторони Позивача повністю дотримані всі норми законодавства, а саме: безперебійність надання послуг та повне сформування стосовно щомісячних нарахувань.
До позовної заяви було долучено витяг з єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого підтверджено, що Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 . Зарахування за послугу з централізованого опалення здійснюється по опалюваній площі квартири; нарахування з централізованого постачання гарячої води здійснюються згідно показників квартирного лічильника або за встановленими нормами споживання (в разі відсутності лічильника), тобто всі нарахування за вказані послуги, надані Позивачем, є неподільними.
Згідно п.5 ч.2 ст. 7 Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.
Відповідно пп. 18 Правил сплата послуг та дотримання вимог нормативно-правових норм у сфері житлово-комунальних послуг є зобов'язанням Споживача.
Відповідно до ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Тому витребувати інформацію у позивача про звернення відповідача щодо його не проживання суд не вважає за доцільне.
Також слід зазначити, що згідно ст.7, 8 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а Виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами чинного законодавства на Виконавця покладено перелік вимог(зобов'язань) щодо надання комунальних послуг, а саме: забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг, так і з боку Споживача є доцільним належне виконання зобов'язань, а саме оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою собою.
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом змоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора шикає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про числення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України. Відповідно до ст.253 К України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто, новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась Позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил).
З огляду на те, що між Позивачем та Відповідачами склалися фактичні договірні відносини, тобто не визначений інший, ніж встановлений у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.
Крім того, слід зазначити, що згідно п.5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» - Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 12-14 такого змісту:
12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Ця норма була включена до Цивільного кодексу Законом № 540-ІХ від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020р.
Стаття 257 ЦКУ - Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст.263 ЦКУ перебіг позовної давності зупиняється:
якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних мов подія (непереборна сила);
у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах/ встановлених законом;
у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту, який регулює відповідні відносини;
якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було установлено з12 березня 2020 р. на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин ЗО червня 2023 р. на всій території України карантин.
Першого квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та значна кількість процесуальних строків була зупинена або продовжена на період до завершення карантину, про що внесені відповідні зміни.
Строк, який підлягає встановленню судом, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19).
З прийняттям Закону № 731-ІХ від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 року, питання процесуальних строків під час карантину стало вирішуватись по-іншому, зокрема, ключова зміна полягала в тому, що якщо досі процесуальні строки під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, то тепер строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав для цього.
«...Позовна давність у даному, яка почала перебіг 19.04.2017 станом на момент введення карантину не збігла, отже звернення позивача до суду відбулося без пропуску позовної давності...»
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 по справі № 910/14346/21.
«...Запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, що визначено пунктом 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України. При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно..»
Постанова Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 р. по справі N° 947/8885/21.
Дію карантину продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023. Станом на день ухвалення судом рішення карантин не було відмінено.
На підставі вищевикладеного, ураховуючи продовження строків на період дії карантину, - вважаємо сплив позовної давності підлягає застосуванню до періоду з листопада 2016 по лютий 2017 рр. включно.
За період з жовтня 2016 по лютий 2017 р. включно, розмір нарахувань складає 3092,72 грн. Загалом за період з 01.10.2016 р. по 01.05.2021 р. нараховано 33063,98 грн. Сплив позовної давності підлягає застосуванню до періоду з жовтня 2016 по лютий 2017 р.
Згідноарифметичних розрахунків отримуємо: 33 063,98 - 3 092,72 = 29 971,26 грн. (за період з березня 2017 р. по травень 2021 р.).
Тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 29 971,26 грн.
Пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по платі судового збору на суму 2057,67 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2017 р. по 01.05.2021 р. в сумі 29971 грн. 26 коп. та судові витрати в розмірі 2057 грн. 67 коп. судового збору.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 18.04.2025.
Суддя Р.В.Сінєльнік