Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/201/25
Провадження №: 2/332/977/25
18 квітня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Солтіс Ірини Володимирівни звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 16.07.2010 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 03.11.2011 шлюб було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає разом з позивачкою. Сторони проживають окремо спільний бюджет не ведуть. Відповідач у добровільному порядку не надає допомогу по утриманню дитини. ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття доньки.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, через канцелярію суду, від представника позивача адвоката Солтіс І.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, жодних заяв та клопотань не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Як зазначено в позові відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово окупованій території, куди «Укрпошта» тимчасово не здійснює поштові відправлення, що унеможливлює направлення йому судових повісток, у зв'язку з чим, у відповідності з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідача було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.ст. 12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що з 16 липня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 03.11.2011 шлюб було розірвано (а.с.19 зворотній бік).
Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини є ОСОБА_2 відповідач по справі, а матір'ю є позивачка ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 видане 19.08.2020, ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.20).
Неповнолітня ОСОБА_3 наразі проживає з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку не надає допомогу по утриманню дитини.
За змістом частини першої статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Так, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони мають неповнолітню доньку, яка після фактичного припинення подружніх відносин між сторонами проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 . Відповідач як батько зобов'язаний утримувати свою неповнолітню доньку до її повноліття. Відповідач працездатний, працює та має стабільний дохід, аліментних зобов'язань перед іншими особами не має.
За таких обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У зв'язку з чим суд вважає стягнути аліменти з відповідача з 10.01.2025 року, тобто з дня пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, тому в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 76-80, 259, 263-265 , 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.І. Ретинська