Справа № 703/884/25
2/703/645/25
18 квітня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Овсієнка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
13.02.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19325,31 грн заборгованості за кредитними договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.09.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №703012.
Договір про надання споживчого кредиту №703012 від 10.09.2021 було укладено строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 10.09.2024. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, ст. 526, 527 ЦК України.
28.08.2023, згідно умов договору факторингу №2808-23, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №703012 від 10.09.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 19325,31 грн, з яких: 8937,49 грн заборгованість за тілом кредиту; 10387,82 грн заборгованість за відсотками.
У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
За вказаних обставини, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2025 вирішено відкрити провадження за вказаним позовом, розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Судом встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 у письмовій формі укладено договір про споживчий кредит №703012.
Згідно п. 1.1 вказаного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами в порядку та на умовах викладених в договорі. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п.1.3 зазначеного Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 12500,00 грн.
Згідно з п. 1.4 вказаного Договору, кредит надається строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення - 10.09.2024 включно.
Пунктом 1.5 вказаного договору встановлено, що тип процентної ставки фіксована. За перший день користування кредитом (включно) 25% в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Згідно з п. 2.1 вказаного Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом, зокрема, перерахування на користь споживача на рахунок в АТ «Банк Форвард».
Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору, товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (підп. 3).
У Паспорті споживчого кредиту передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту кредит; сума кредиту 12500,00 грн; строк кредитування 1096 днів; мета отримання кредиту - споживчі потреби; спосіб надання кредиту: шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів на поточний рахунок споживача. Без забезпечення; реальна річна процентна ставка 190,32% річних. Дата надання інформації 10.09.2021. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 10.09.2021.
Відповідно до платіжного доручення №8907 від 10.09.2021, ТОВ «Слон Кредит» перерахував на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Банк Форвард» грошові кошти, згідно договору №703012, у сумі 10000,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Слон Кредит» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вказаним договором, здійснивши переказ коштів на користь відповідача.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строк, визначений у п. 1.4 Договору, тобто до 10.09.2024, щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, не виконала.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
28.08.2023 між ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладено договір факторингу №2808-23.
Згідно 2.1 вказаного договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
В п. 4.1 зазначеного договору вказано, що права вимоги переходять від клієнта до фактора в день підписання цього договору.
Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №703012 від 10.09.2021 у загальній сумі 19325,31 грн, з яких: 8937,49 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 10387,82 грн сума заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №703012 від 10.09.2021, складеного ТОВ «Діджи Фінанс» станом на 28.08.2023, ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у сумі 19325,31 грн, з яких: 8937,49 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 10387,82 грн сума заборгованості за відсотками.
Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України з урахуванням висновку, сформульованого ВП ВС 22.11.2023 в справі №712/4126/22.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Застосовуючи такий підхід в даній справі, суд не вважає заявлений до відшкодування позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, відповідним критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги суду надані договір від 01.11.2024, укладений позивачем із адвокатом Білецьким Б.М., що діє до 24.12.2024, передбачена умова про продовження його дії, а деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 28.01.2025; детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом. При цьому додаткові угоди, якими б підтверджувалося надання адвокатом послуг саме в цій справі, відсутні. Формулювання договору, акту, опису, жодним чином не пов'язують послуги, вказані в них, з даною справою, а обмежуються лише загальними формулюваннями про назву послуги та її вартість відповідно до одиниці часу, що, враховуючи рід діяльності юридичної особи-позивача, може бути застосовано до будь-якої судової справи за її участю.
Судом також приймається до уваги загальний розмір заборгованості, заявленої до стягнення, розгляд справи, що здійснений без повідомлення сторін, відтак не потребував явки в судове засідання, невеликий обсяг документів, поданих до суду, а також ту обставину, що позов та додатки подані до суду від імені керівника юридичної особи, а не представника.
За таких умов витрати позивача на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню із відповідача, оскільки не є обґрунтованими.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №703012 від 10.09.2021 у сумі 19325,31 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн, всього 21747 (двадцять одну тисячу сімсот сорок сім) грн 71 коп.
В стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 18.04.2025.
Суддя: І.В.Овсієнко