Справа № 369/12753/24
Провадження №2-зз/369/30/25
18.04.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Осіпова В.І.
за участі
представника представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання позивача ОСОБА_2 про зміну та скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійним договору позики грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
24 березня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про заміну та скасування заходів забезпечення позову. Свої вимоги заявник мотивував тим, що судом вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на частину належної йому на праві власності квартири. Ст.156 ЦПК України він має право за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вимог позивача. Вказав, що за зустрічним позовом ОСОБА_3 пред'явила вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 411 835,60 грн. Саме такий розмір коштів ним внесено на депозитний рахунок суду 21 березня 2025 року.
Просив суд:
змінити заходи забезпечення позову з накладення арешту на майно на забезпечення зустрічного позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 411 835,60 грн.;
скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року у справі 369/12753/24 шляхом накладення арешту на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 778999732224.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Юлія Шишка подане клопотання підтримала, просили задоволити.
За ст. 156 ЦПК України питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
У судове засідання інші учасники не з'явились. Клопотань про відкладення розгляду заяви про зміну заходів забезпечення позову до суду не надходило. Про розгляд заяви учасники повідомлялися належним чином шляхом направлення смс-повідомлень. Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про зміну та скасування заходів забезпечення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, доводи заяви, приходить до висновку про задоволення заяви про закриття провадження, скасування заходів забезпечення позову, залишення зустрічного позову без розгляду, виходячи з наступного.
При розгляді клопотання судом встановлено, що у липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. Просив суд визнати договір позики грошових коштів від 29 червня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 1 038 520,60 грн., що еквівалентно 28 000 дол.США на день посвідчення цього договору.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20 листопада 2024 року.
10 вересня 2024 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Просила суд:
розірвати договір позики грошових коштів від 29 червня 2023 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидкою І.М. та зареєстрований в реєстрі за №310;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 29 червня 2023 року у розмірі 411 835,60 грн.;
покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійним договору позики грошових коштів.
За приписами ст.156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна (Постанова ВС від 27 серпня 2020 року у справі № 638/18499/18), що не позбавляє відповідача у даній справі права подати суду відповідне клопотання.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому скасування вжитих заходів до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
Встановлено, що 12 лютого 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року накладено арешт на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 778999732224.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 156 ЦПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
Так, за приписами ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, які можуть вноситись на депозитний рахунок суду.
Представник позивача просить суд замінити раніше застостосований захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача: частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 778999732224 - на інший - внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів на суму вимоги позивача за зустрічним позовом в розмірі 411 835,60 грн.
На підтвердження своїх доводів надав суду оригінали платіжних інструкцій на переказ готівки у розмірі 411 835,60 грн.: №1.108362171.1 від 21 березня 2025 року та №1.108376871.1 від 21 березня 2025 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити та невиконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 звернуто уваги, щоповинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, у постанові Верховного Суду у справі №916/10/18 від 14.06.2018 року зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Проте, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року в справі № 914/1570/20).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Таким чином, саме на заявника відповідної заяви покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. ст. 76-78 ЦПК України, обов'язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов'язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд оцінює критично доводи представника ОСОБА_3 щодо відсутності права власності у відповідача за зустрічним позовом на майно, оскільки доказів неправомірності укалденого правочину суду не подано, зокрема судового рішення про визнання правочину недійсним, не наведено докази нікчемності правочину. Крім того, даний спір стосується виконання договору позики та повернення грошових коштів, а не спору щодо нерухомого майна, належного боржнику або іншій особі.
У ч.4-6 ст.156 ЦПК України встановлено, що у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.
Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Натомість заявник вніс на депозитний рахунок кошти, заявлені у зустрічному розмірі у повному обсязі. Докази того, що дані кошти не внесені або не можуть бути зняті позивачем за зустрічним позовом, у разі задоволення позову, суду не надано.
При вирішенні поданого клопотання про зміну заходів забезпечення позову суд здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає за необхідне задоволити заяву про зміну заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -
постановив :
Клопотання позивача ОСОБА_2 про зміну та скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійним договору позики грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Змінити заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року.
Вжити у справі № 369/12753/24 заходи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача ОСОБА_3 , а саме в розмірі 411 835,60 грн. (чотириста одинадцять тисяч вісімсот тридцять пять грн. 60 коп.), внесених відповідно платіжних інструкцій на переказ готівки №1.108362171.1 від 21 березня 2025 року та №1.108376871.1 від 21 березня 2025 року.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року у справі 369/12753/24 шляхом зняття арешту з частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 778999732224.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 18 квітня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ