Справа № 369/1561/25
Провадження № 3/369/2700/25
Іменем України
09.04.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659367 від 14.01.2025, ОСОБА_1 14.01.2025, близько 10 год. 30 хв, на автодорозі М06 «Київ-Чоп», 26 км, порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не виконав неодноразову вимогу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 вийти з автомобіля та прослідувати до найближчого РТЦК та СП, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського Бондаренка Олександра при виконанні ними службових обов'язків.
ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Адвокат Аніпко С.В., просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Аніпка С.В. дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659367 від 14.01.2025, протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 150320 від 14.01.2025, рапорт працівника поліції, диски з відеозаписами, на яких, зокрема зафіксована вимога поліцейського до ОСОБА_1 проїхати до найближчого ТЦК та СП.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2011 за № 10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» від 26.06.1992 за № 8 злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Однак, дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, судом встановлено, що матеріали справи не містять звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України про доставку особи до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України.
Отже, фактично за відсутності звернення вищевказаних органів про доставку особи, вимога працівників поліції проїхати до ТЦК та СП не може вважатись «законною вимогою», а її невиконання не може вважатись злісною непокорою працівникам поліції.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського, такі докази не додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись статтями ст. 247 п. 1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ