Справа №504/773/25
Провадження №3-зв/504/4/25
Комінтернівський районний суд Одеської області
18.04.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенії Володимирівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАп, -
До провадження судді Барвенка В.К. надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенії Володимирівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАп.
Заява мотивована тим, що пані ОСОБА_1 працювала у Комінтернівській окрудній прокуратурі на посаді прокурора, мала професійні зв'язки із суддею Литвинюк А.В., і тому вважає, що існують сумніви в упередженості судді.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід. Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Статтею. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення N 34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, з метою забезпечення виконання положень статей 1, 7 КУпАП, у разі вирішення питання про відвід судді необхідно застосовувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, тобто, кримінального процесуального права, та при вирішенні зазначеного питання керуватися вимогами статті 81 Кримінального процесуального кодексу України.
У відповідності до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуга проти України", від 28.10.98 р. "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Принцип неупередженості відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає: Неупередженість судді є необхідною умовою для належного виконання ним або нею своїх обов'язків. Вона виявляється не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Пункт 2.5 вищезазначених принципів вказує на те, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Вважаю, що існують підстави для відведення судді Литвинюк А.В. від розгляду цієї справи, оскільки дійсно пані ОСОБА_1 працювала на посаді прокурора Комінтернівської окружної прокуратури Одеської області, знайома з суддею Литвинюк А.В., мала з нею професійні стосунки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя,-
Відвести суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк Аксенії Володимирівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАп.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. К. Барвенко