СПРАВА № 2-1249/10 р.
18 листопада 2010 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Копчинського В.І.
при секретарі Кулик Т.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі Служби у справах дітей Калинівської райдержадміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
Позивачі в заяві вказують, що їм на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Після одруження з їх сином в 2005 році відповідачка відповідачка разом зі своєю неповнолітньою дочкою прописалися в їх квартирі та стали разом проживати. 23.10.2009 р. внаслідок ДТП син загинув і з того часу відповідачі в квартирі не проживають, тобто більше 6-ти місяців, тому відповідно до ст.71 ЖК України втратили право користування квартирою. На цих підставах просять задовольнити позов.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали, вважають, що син загинув, невістка ОСОБА_3 з ними більше проживати не буде, тому бажають її виписати з квартири.
Представник відповідачки за дорученням ОСОБА_5 позов не визнає, оскільки ОСОБА_3 відсутня в квартирі позивачів понад встановлений законом 6-ти місячний строк по поважній причині - з моменту ДТП із-за одержаних травм знаходилася на лікуванні в різних медичних закладах та санаторії до теперішнього часу, є інвалідом І групи, без сторонньої допомоги не може пересуватися. Вважає, що після покращення здоров'я відповідачка самостійно випишеться з квартири позивачів.
Представник служби у справах дітей Калинівської райдержадміністрації Омельчук В.І., як захисник інтересів неповнолітньої відповідачки ОСОБА_4, позов також не визнає. Суду пояснила, що мати дитини після ДТП постійно знаходиться на лікуванні, є інвалідом І групи, потребує сторонньої допомоги, дитина залишилася без піклування, тому її було призначено опікуна, рідного дядька ОСОБА_7 Відповідачі не проживають в квартирі позивачів по поважній причині, тому в даний час не можуть бути виписані з квартири.
Вислухавши доводи та заперечення сторін, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає позов не задовольнити по таких підставах .
Так, судом достовірно встановлено, що в 2005 році син позивачів одружився з відповідачкою ОСОБА_8 і остання разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 зі згоди позивачів, як власників квартири, поселилися в їх квартирі як члени однієї сім'ї, вели з того часу спільне господарство і спільно проживали до 23 жовтня 2009 року, до трагічної ДТП, в результаті якої син позивачів загинув, а відповідачка одержала тяжкі тілесні ушкодження, із-за яких стала інвалідом І групи і до цього часу продовжує лікування.
Відповідно до ч.2 ст.65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що відповідачі вселилися в квартиру позивачів як члени однієї сім'ї зі згоди всіх осіб, які там проживали, будь-якої угоди між собою про порядок користування квартирою не укладали.
Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 відсутня в квартирі позивачів понад 6 місяців із-за знаходження її на лікуванні, тобто по поважній причині, і це не оспорюється самими позивачами.
Відповідно ч.3 ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад 6 місяців у випадку знаходження його на лікуванні - протягом всього часу перебування там. У цьому випадку право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом 6 місяців з дня закінчення строку, зазначеному в п.7 ч.3 ст.71 ЖК України.
Факт перебування відповідачки ОСОБА_3 на лікуванні підтверджується витягом з історії хвороби, довідкою з Калинівської ЦРЛ, довідкою з санаторія.
Неповнолітня відповідачка ОСОБА_4 не проживає у квартирі позивачів із-за знаходження матері на лікуванні, її призначено опікуна на період хвороби матері, тому вона проживає за місцем проживання опікуна без прописки.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченим законом.
Таким чином, відповідачі не проживають у квартирі позивачів понад 6 місяців з поважних причин, за ними зберігається право користування займаним жилим приміщенням, набуте на законних підставах, тому вимоги позивачів є безпідставні і їм слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст.64, 65, 71 ЖК України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку не задовольнити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.