Справа № 645/4241/24
Провадження № 2/645/246/25
09 квітня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Феленко Ю.В.,
за участю секретаря судових засідань - Товстої Є.А.,
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним)- ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом ( представника відповідача за зустрічним)- адвоката Карпенка В.О.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним)- ОСОБА_2 ,
представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним)- адвоката Сисоєвої К.М.,
представника третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (за первісним та за зустрічним позовом) - Побережської Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
Позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути на свою користь аліменти на утримання спільної дитини - неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один календарний місяць; встановити фактичне місце проживання спільної дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 05.12.2003 року перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають спільних дітей: повнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання сторін останні декілька років між ними постійно виникали побутові сварки через різні погляди на життя. Крім того, ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями, виганяв позивачку з дому, погрожував фізичною розправою. За цей час вони неодноразово розходились, не проживали разом, та не спілкувались. Фактично, перестали бути родиною. В повній мірі шлюбні відносини були припинені з лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну російських окупаційних військ, оскільки ОСОБА_1 вимушена була виїхати за межі України разом з дітьми, в тому числі і з малолітньою ОСОБА_3 , до республіки Польща. На даний час позивач та відповідач за первісним позовом проживають окремо. Їх спільна донька, ОСОБА_3 , після повернення з Польщі постійно проживає з ОСОБА_2 (батьком). Позивач за первісним позовом вказує, що батько не здатний забезпечити належний рівень життя дитини, оскільки є безробітним та зловживає спиртними напоями. Крім того, ОСОБА_2 чинить на дитину психологічний вплив та перешкоджає у спілкуванні з матір'ю. Донька стала дуже нервовою, проводить багато часу в соціальних мережах в нічний час, навчанню не приділяє належної уваги. Разом з тим, донька в даний час стає підлітком та потребує уваги і порад з боку матері. ОСОБА_1 просить звернути увагу суду, що дитина є вразливою до маніпуляцій дорослих, тому може висловити думку щодо небажання проживати з матір'ю. Позивач спирається на Постанову ВС від 27.01.2021 у справі № 727/3856/18, згідно з якою - саме лише висловлене дитиною бажання проживати з батьком не може бути безумовною підставою для відповідного визначення місця проживання з батьком. Також позивач за первісним позовом вказує, що на даний час зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також зареєстрована неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач має постійну роботу в КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» на посаді головного фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку зі стабільним фінансовим доходом, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, шкідливих звичок не має. У зв'язку з вищевикладеним просить позов задовольнити.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.08.2024 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
13.08.2024 представником відповідача за первісним позовом - адвокатом Сисоєвою К.М. було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Зі змісту відзиву вбачається, що сторона відповідача за первісним позовом повністю не погоджується з зазначеними обставинами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях. Так, наразі дитина мешкає разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_3 . Квартира належить відповідачу за первісним позовом на праві власності. Для дитини це звичне місце проживання, оскільки вона живе за цією адресою від народження. Помешкання облаштоване в повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини, тому умови проживання є належними для проживання дитини. Відповідач забезпечує всі умови для нормального розвитку дитини: донька завжди охайно й чисто вдягнена, нагодована. Дитина навчається в КЗ «Харківський ліцей» №78 Харківської міської ради» з 01.09.2019 і на теперішній час. Відповідно до характеристики з ліцею, ОСОБА_3 має достатній рівень навчальних досягнень. Завжди якісно готується до уроків, має гарно розвинену пам'ять, логічне мислення, легко концентрує увагу, на уроках уважна. Вільно спілкується з однолітками, має друзів. З відповіді на адвокатский запит до вищевказаного навчального закладу, батьківські збори відвідували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , успіхами дитини цікавиться батько. До школи впродовж 2023/2024 навчального року разом із ОСОБА_3 , приходив батько - ОСОБА_2 . Крім того, дитина займається в спортивній секції з плавання «AQUA LIFE», відвідує інші гуртки, займається додатково з тренером із акробатики, танцями. За відвідування гуртків сплачує батько. Крім того, відповідач не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, у підтвердження чого надана довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин та дослідження на вміст наркотичних речовин, результати біохімічних досліджень. Також зазначає, що він не веде аморальний спосіб життя. У зв'язку з вищевикладеним, сторона відповідача за первісним позовом просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, 13.08.2024 представником відповідача за первісним позовом адвокатом Сисоєвою К.М. подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій вона просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування зустрічної позовної заяви вона зазначає, що 05.12.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають спільних дітей: повнолітню - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (мешкає окремо) та неповнолітню, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні стосунки між сторонами не склалися, тому наразі шлюб знаходиться на етапі розірвання. На цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 більше року проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Фактично сім'я припинила своє існування. На даний час дитина мешкає разом із позивачем за зустрічним позовом (батьком) за адресою: АДРЕСА_3 в належній йому на праві власності квартирі. Дитина самостійно виявила бажання і залишилася мешкати разом із батьком у квартирі, де мешкала з народження. Для дитини це звичне місце проживання. Помешкання облаштоване в повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини. Дитина завжди охайно й чисто вдягнена, доглянута. ОСОБА_3 навчається в КЗ «Харківський ліцей» №78 Харківської міської ради» з 01.09.2019 і на теперішній час. Має достатній рівень навчальних досягнень, товариська, має друзів. Батьківські збори відвідують мати та батько, успіхами дитини цікавиться батько. До школи впродовж 2023/2024 навчального року разом із ОСОБА_3 , приходив батько. Крім того, дитина займається в спортивній секції з плавання «AQUA LIFE», також відвідує інші гуртки, займається додатково з тренером із акробатики, танцями. Дитина перебуває на обліку в «Міській дитячій поліклініці №1 Харківської міської ради». Також звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом не перебуває на обліку психіатричного та наркологічного диспансерів, що підтверджується відповідними довідками.
На сьогодні сторони не дійшли згоди щодо місця проживання неповнолітньої доньки. Зважаючи на те, що умови проживання ОСОБА_2 є належними для проживання дитини, сторона позивача за зустрічним позовом вважає, що в інтересах дитини - проживати саме з батьком, а не з матір'ю. У зв'язку з чим зустрічний позов просить задовольнити.
Ухвалою суду від 05.09.2024 до участі у справі за первісним позовом було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради. Крім того було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, об'єднано в одне провадження вимоги за вищевказаним зустрічним позовом з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини. Надано відповідачу за зустрічним позовом строк для надання відзиву.
25.09.2024 від ОСОБА_1 (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини. Зміст відзиву аналогічний змісту первісної позовної заяви. Крім того зазначено, що дитина повинна мати належний рівень життя, необхідний для нормального фізичного, духовного, соціального розвитку та навчання. Відповідач за первісним позовом не здатний забезпечити його в силу того, що є безробітним. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з проханням знайти роботу, припинити вести аморальний спосіб життя і надавати достатню матеріальну допомогу по догляду за спільною дитиною - ОСОБА_3 , проте прохання були проігноровані. ОСОБА_1 звертає увагу, що під час проживання з батьком дитина почала частіше висмикувати собі вії на очах, стала дуже нервовою, зухвалою, почала грубити матері та проводити багато часу в соціальних мережах в нічний час. Раніше, під час лікарняного огляду (медична довідка від 12.03.2021) дитині був постановлений діагноз «депресивний розлад». Висмикування вій її донькою свідчить про захворювання на «трихотіломанію»- нав'язливий стан, при якому людина періодично висмикує власне волосся. Найбільш поширений вік початку захворювання - це початок підліткового віку. Вищевикладене свідчить про погіршення стану психічного здоров'я дитини. Відповідач за первісним позовом не приділяє цьому питанню уваги та не лікує вказане захворювання дитини. Крім того, ОСОБА_6 на даний час стає підлітком та потребує уваги та порад з боку матері більше ніж з боку батька. Також ОСОБА_1 звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , має шкідливі звички у вигляді паління та вживання спиртних напоїв, не працює, живе за рахунок сімейних заощаджень. До початку судового процесу батько не займався вихованням доньки, опосередковано приймав участь в навчальному процесі та не відвідував разом з нею будь-які секції та гуртки. У зв'язку з вищевикладеним просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.
26.09.2024 від представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Сисоєвої К.М. надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому вона зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з неможливістю батьками дійти згоди щодо визначення місця проживання дитини, ОСОБА_3 . Отже, даний спір виник з грудня 2023, коли подружжя почало проживати окремо. При цьому відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відзиву на зустрічну позовну заяву долучає консультативний висновок спеціаліста, датований 22.03.2021. На думку адвоката Сисоєвої К.М. вказаний висновок є неналежним та не відноситься до предмета доказування. Крім того, зазначення у відзиві, що ОСОБА_2 має шкідливі звички, не працює, живе за рахунок сімейних заощаджень, не займався вихованням спільної дитини, опосередковано брав участь в освітньому процесі дитини та не відвідував разом з нею будь-які секції та гуртки, є необґрунтованими та не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.
Крім того, ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26.09.2024 було зобов'язано Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надати суду письмовий висновок щодо визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.11.2024 було закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
27.01.2025 року до суду від третьої особи, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, надійшов висновок про визначення місця проживання неповнолітньої дитини від 24.01.2025 №81 та Акти обстеження умов проживання від 12.12.2024 та 27.01.2025.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити. Також пояснила, що після повернення з Польщі в липні 2023 року відносини з чоловіком погіршилися, через що вона була вимушена піти від нього. При цьому донька залишилась проживати з батьком через наявність власної кімнати, оскільки під час проживання у Польщі родина проживала в тісних умовах, що було некомфортно для дитини. Крім того вважає, що доньці зручно проживати з батьком, оскільки він не контролює час користування донькою ґаджетами, зокрема у нічний час, на відміну від матері. Разом з тим, ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з спільною дитиною, ОСОБА_3 . Фактично вона бачиться з донькою тільки на вихідних. При цьому доступу до помешкання, де проживає донька, у неї немає, вона позбавлена можливості оцінити, що саме необхідно купити дитині. Це стосується одягу, побутових речей. Також зазначає, що ОСОБА_2 не був гарним батьком, він зловживав спиртними напоями, дітьми не цікавився. На даний час батько також не приділяє належної уваги здоров'ю дитини. Вказала, що до повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 виривала собі вії через захворювання на «трихотиломанію» (2021 рік). Наразі ОСОБА_1 помітила, що в дитини недостає вій. Однак, вона не знає, коли це сталося. Наразі батько дитини змінився, та почав опікуватися молодшою донькою, водить її на гуртки, купує необхідні речі для доньки. На думку ОСОБА_1 , таким чином він хоче помститися їй через розрив відносин, а з часом дитина не буде йому потрібна.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - адвокат Карпенко В.О. підтримав первісну позовну заяву та пояснення ОСОБА_1 , просив позов задовольнити, в зустрічному позові відмовити.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що з липня 2023 він вдвох зі своєю донькою проживає за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки 05.08.2023 позивач за первісним позовом (мати спільної доньки) зібрала свої речі та пішла з дому. Він заперечив доводи позивача з приводу того, що він здійснює неналежний догляд за дитиною. Донька забезпечена всім необхідним. Він купує їй одяг, взуття, не відмовляє у жодних покупках. При цьому, дитина проживає з ним за своїм власним бажанням. Відповідач за первісним позовом не заперечує у наданні ОСОБА_1 доступу до квартири, в якій проживає з донькою, щоб вона могла пересвідчитись, що дитина забезпечена всіма необхідними речами. Стосовно твердження ОСОБА_1 про неконтрольоване користування донькою ґаджетами, зокрема у нічний час, пояснив, що о 23.00 вимикає роутер для роздачі інтернету на пристрої дитини, та контролює, щоб дитина в будні дні лягала спати не пізно. Також зазначив, що дитина гарно вчиться, зауважень від вчителів до неї немає. Крім того, ОСОБА_2 водить дитину на гуртки - акробатику, джаз фанк, спортивну гімнастику. На змагання з танців він ходить по черзі з матір'ю дівчинки, про що не заперечувала також ОСОБА_1 . Щодо евакуаційного виїзду з країни його сім'ї на початку повномасштабного вторгнення російських військ, ОСОБА_2 зазначив, що саме він організував цей виїзд та надав кошти на нього. Також зазначив, що дитина здорова. Проживаючи з батьком, дитина спокійна та щаслива. На підставі вищевикладеного, вважає доводи ОСОБА_1 надуманими, просить відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - адвокат Сисоєва К.М. до пояснень ОСОБА_2 додала, що неповнолітня ОСОБА_3 , проживаючи з батьком з липня 2023 року, матеріально та духовно забезпечена всім необхідним. Дитина вільно пересувається та спілкується, в тому числі з матір'ю, на канікулах їздить в гості до бабусі. З липня 2023 року дівчинка жодного разу не звернулася до матері чи бабусі з приводу того, що вона не хоче проживати з батьком. При цьому мати дитини з липня 2023 протягом року не зверталася за вирішенням питання з приводу проживання дитини з матір'ю. На даний час відповідач повністю займається вихованням дитини, донька гарно навчається. Також зазначає, що стороною позивача не надано жодного доказу з приводу того, що дитина страждає якимось захворюваннями. На підставі вищевикладеного просить зустрічний позов задовольнити, у первісному позові - відмовити.
Представник третьої особи, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, у судовому засіданні підтримала висновок про визначення місця проживання малолітньої, ОСОБА_3 разом з матір'ю. Проте, після проведення опитування дитини, з урахуванням думки самої дитини, залишила вирішення питання про визначення місця її проживання на розсуд суду.
На підтвердження своїх вимог та заперечень сторонами були подані заяви про допит свідків, які судом задоволені.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є подругою позивача за первісним позовом, пояснила, що познайомилася з ОСОБА_1 приблизно в 2010 році. Свідок знає ОСОБА_1 як дбайливу, відповідальну маму. Її діти завжди були доглянуті, вона водила їх на гуртки, прогулянки, до репетиторів, приділяла увагу зовнішньому вигляду, одягу, в тому числі доньці, ОСОБА_3 . Вони часто бачилися, оскільки діти відвідували один клас (старша донька позивача). На вихідних часто гуляли з дітьми. Крім того свідок приходила до ОСОБА_1 робити манікюр. Декілька разів ОСОБА_1 просила допомоги, а саме побути вдома у свідка через конфліктні ситуації з чоловіком. Свідок не бачила, щоб батько опікувався малолітньою ОСОБА_3 або прогулювався з дружиною та дітьми. Під час перебування в квартирі, де мешкала родина ОСОБА_1 , свідок чула, як батько робив зауваження доньці ОСОБА_3 . Дитина була дуже активною, що на думку свідка, дратувало батька дитина. Фактично батько почав приділяти увагу доньці після того, як родина повернулася з Польщі. При цьому у вказаний період відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 остаточно розладились, та позивач вимушена була піти від чоловіка. Дитина залишилась проживати з батьком.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є матір'ю позивача за первісним позовом, пояснила, що родина ОСОБА_1 проживала разом протягом 20 років. Теплих відносин в сім'ї не було, її донька неодноразово хотіла піти від чоловіка. Вона сама займалася вихованням дітей: водила їх в садочок, потім в школу, відвідувала батьківські збори, лікарів. На даний час мати також приділяє увагу ОСОБА_3 , слідкує за її зовнішнім виглядом, дитина доглянута, охайна. ОСОБА_2 не займався дітьми, в тому числі ОСОБА_3 . Іноді свідок бачила ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння. Також пояснила, що після евакуаційного виїзду з України, вона проживала разом зі своєю донькою та її двома дітьми в Польщі. В цілому в приміщенні, де вони мешкали, проживало 6 осіб, що було важко для онуки. Дитині не вистачало особистого простору, тому після повернення з Польщі вона залишилась проживати з батьком. В квартирі батька дитина має окрему кімнату. Свідок вважає, що вказана обставина, а також тиск батька зумовили проживання дитини з останнім.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , що є старшою донькою сторін у справі, пояснила, що вихованням ОСОБА_3 більше займалася мама та вона, як старша сестра. Батько не приділяв достатньої уваги сестрі, навпаки кричав на неї під час виконання шкільних домашніх завдань. Матір водила сестру на гуртки та на дні народження сама. Батько досить часто вживав спиртні напої, на фоні чого виникали сварки між батьками. Під час проживання в Польщі свідок зі своєю матір'ю працювали, щоб забезпечити родину, батько фінансово не допомагав. Останнім часом неповнолітня ОСОБА_3 мало спілкується з матір'ю та старшою сестрою. Після повернення з Польщі вона залишилася проживати з татом через наявність окремої кімнати та свій «підлітковий вік», оскільки батько наразі повністю стає на бік молодшої сестри, все їй дозволяє. На батька сестра в даний час не скаржиться, одягом та продуктами вона забезпечена, навчається добре, проте свідок вважає, що сестрі краще буде проживати з мамою.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який є другом та колегою відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), пояснив, що знайомий з ОСОБА_2 та його сім'єю протягом 20 років. Вони неодноразово разом їздили на відпочинок, який оплачував ОСОБА_2 . Також він повністю забезпечував родину, з дітьми поводився спокійно, був доброзичливим. Він ніколи не чув, щоб батько кричав на дітей чи на дружину. На даний час молодша донька, ОСОБА_3 , проживає разом з ОСОБА_2 . Дитина має кімнату, всі умови та зручності, вона охайно вдягнена. З батьком у ОСОБА_3 гарні стосунки, він піклується про доньку.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є хрещеною неповнолітньої ОСОБА_3 та подругою сім'ї, пояснила, що знайома зі сторонами у справі близько 30 років. У них була гарна сім'я. ОСОБА_2 завжди працював, забезпечував родину, кожного тижня купував продукти. Він завжди брав участь у вихованні дітей, сім'я на постійній основі їздила відпочивати за кордон, сплачував за відпочинок ОСОБА_2 ОСОБА_1 хоч і працювала, але мала маленьку заробітну плату. Після повернення ОСОБА_1 з дітьми з Польщі, відносини в сім'ї погіршилися, потім ОСОБА_1 пішла з сім'ї. При цьому дитина залишилась проживати з батьком. Дитина під час проживання з батьком гарно одягнена, охайна, доглянута, весела та позитивна. Вона відвідує гуртки, на які її водить тато. Вдома у ОСОБА_2 чисто, завжди є приготована їжа. Дитина нічого не потребує.
В судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_15 , була опитана малолітня дитина, ОСОБА_3 , яка пояснила, що з липня 2023 року проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_4 9. В 2022 році вона з матір'ю, старшою сестрою та бабусею виїжджали до Польщі. Після повернення додому літом 2023 року мама зібрала речі та пішла від батька. Мама пропонувала доньці піти разом з нею, але вона відмовилась. В квартирі батька дівчинка проживає від народження. Вона навчається у школі неподалік від дому, на даний час навчання проходить онлайн. Також має багато друзів за місцем мешкання. У квартирі батька дитина має свою кімнату, батько піклується про неї, купує їй одяг та інші необхідні речі. При цьому ОСОБА_3 гарно ставиться як до батька, так і до матері. З мамою бачиться на постійній основі, ходить до неї в гості або вони відвідують разом магазини. Часу, проведеного з матір'ю дівчинці вистачає. Також пояснила, що під час проживання з батьком вона має певний графік, згідно якого лягає спати не пізніше 22.30 або 23.00, на вихідних може лягати спати пізніше. При цьому вона достатньо часу приділяє навчанню, має гарні оцінки. Дитина бажає проживати з батьком, тиск з боку батьків відсутній. Зі слів дитини проживання з батьком є її свідомим вибором.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників та представника третьої особи, допитавши свідків, вислухавши малолітню дитину, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд зазначає таке.
Судовим розглядом встановлено, що сторони з 05.12.2003 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 05.12.2003, виданим Фрунзенським районним управління юстиції (а.с.5)
Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 15.11.2012 (а.с.6)
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з наданої копії паспорту та відповіді на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.7,15).
З довідки, виданої КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» вбачається, що ОСОБА_1 з 02.10.2023 працює на посаді головного фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку, форма працевлаштування - основна (постійна), середньомісячна заробітна плата якої становить 28774,34 грн (а.с.11).
ОСОБА_1 належить 1/3 частина квартири на праві спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №348556391 (а.с.12).
За даними довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №870 від 15.05.2024, виданої житловим кооперативом «ПРОСТОР-6» , до складу сім'ї ОСОБА_1 входить в тому числі дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12)
Відповідно до характеристики №1318/0/960-24, виданої КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» 14.05.2024 відносно ОСОБА_1 , остання за час роботи зарекомендувала себе як відповідальна, кваліфікована та дисциплінована працівниця. В колективі має доброзичливі відносини, дотримується корпоративних правил та норм (а.с.10).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.34).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горбатюк І.В., ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем за декількома видами діяльності, основний з яких - 06.22 Діяльність страхових агентів і брокерів, дата запису в реєстрі 22.11.2024. Вказана обставина також підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 , квитанцією до податкової декларації від 10.02.2025 (а.с.185, 262-265).
Крім того, ОСОБА_2 з 13.01.2025 працює в комунальному закладі «Харківський ліцей №78 Харківської міської ради» на посаді вчителя математики та інформатики з 13.01.2025 по теперішній час (наказ закладу від 10.01.2025 №02-к), що підтверджується довідкою №56/04-10/25 від 18.02.2025 (а.с.267).
З довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №2923 від 09.08.2024 та доданих до неї досліджень сечі та крові від 06.08.2024 та 08.08.2024, вбачається, що ОСОБА_2 не має психіатричних, в тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання обов'язків водія (а.с.45-47).
Малолітня ОСОБА_3 , навчається в комунальному закладі «Харківський ліцей №78 Харківської міської ради» (далі за текстом Харківський ліцей №78) з 01.09.2019 по теперішній час. На момент вторгнення рф до України проживала у АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою №304/04-10/24, виданою комунальним закладом «Харківський ліцей №78 Харківської міської ради» 06.05.2024 (а.с.40).
Довідка №372/04-10/24, видана вищевказаним навчальним закладом 09.08.2024 також підтверджує, що ОСОБА_3 є ученицею Харківського ліцею №78 (а.с.41).
З характеристики, виданої Харківським ліцеєм №78, ОСОБА_3 навчається у вказаному ліцеї з першого класу, зарекомендувала себе як здібна учениця. Має достатній рівень навчальних досягнень. Має добре розвинену пам'ять, логічне мислення, легко концентрує увагу. Під час уроків уважна, зосереджена, не відволікається. Дитина користується авторитетом серед однокласників, легко знаходить спільну мову з однолітками, товариська, має друзів. Завжди дотримується правил поведінки. З дорослими чемна, ввічлива. Батьки приділяють увагу вихованню доньки, підтримують зв'язок з класним керівником (а.с.38).
Свідоцтво досягнень ОСОБА_3 за 2023/2024 навчальний рік, наявне в матеріалах справи, підтверджує достатній рівень навчальних досягнень дитини (а.с.39).
Згідно з відповіддю Харківського ліцею №78 від 02.08.2024 № 371/04-10/24, наданою на адвокатський запит представника позивача за зустрічним позовом Сисоєвої К.М. , під час навчання успіхами дитини цікавиться батько, ОСОБА_2 . Батьківські збори відвідували батько, ОСОБА_2 , та мати, ОСОБА_1 . До школи протягом 2023/2024 навчального року разом із дитиною приходив батько, ОСОБА_2 (а.с.42).
ОСОБА_3 займається в спортивній секції з плавання у спортивному комплексі «AQUA LIFE», договір про надання спортивних послуг ОСОБА_3 укладений 22.01.2024 між ФОП ОСОБА_17 та батьком дитини, ОСОБА_2 , який є платником за надані фізично-оздоровчі послуги. Вказана обставина підтверджується довідкою з басейну«AQUA LIFE» від 09.08.2024 та додатком №1 до Договору №005476 від 10.05.2024 (а.с.43,44).
Відповідно до рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16.09.2024, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 квітня 2024 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.130-133).
З акту обстеження умов проживання квартири АДРЕСА_6 , який затверджено 12.12.2024 начальником Служби у справах дітей по Немишлянському району, убачається, що санітарний стан житла добрий, квартира чиста, затишна. Всі комунікації працюють, квартира мебльована в повній мірі, обладнана необхідною технікою. У вказаній квартирі проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 - співвласник, мати дитини; ОСОБА_12 - співвласник, баба дитини. ОСОБА_4 - сестра дитини, зареєстрована, не проживає. Для дитини створені умови проживання. Матір'ю по факту проживання дитини у вказаній квартирі будуть придбані всі необхідні речі для дитини (а.с. 61).
Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , складеного завідувачем сектору ССД по Слобідському району Колеснік Г.В. та фахівцем ОСОБА_18 27.01.2025, умови проживання у квартирі задовільні, квартира з сучасним ремонтом, є вся необхідна техніка та меблі. У вказаній квартирі проживають без реєстрації ОСОБА_2 та дитина, ОСОБА_3 . У дитини є окрема кімната з місцем для навчання та розвитку, наявний одяг відповідно до сезону. Зі слів дитини, вона хоче проживати з батьком (а.с.216).
Згідно з висновком від 24.01.2025 №81 Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір'ю, ОСОБА_1 (а.с.212-213).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З статті 7 СК України убачається, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Дитина сторін є малолітньою, що не досягла на момент розгляду справи 14 років.
Згідно з положеннями частини першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до положень частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом . Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини ( ст. 141 СК України).
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно з ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 15.04.2021 у справі № 243/13192/19.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-ІІІ (далі за текстом Закону України «Про охорону дитинства») кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору, зокрема щодо місця її проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 12 Конвенції про права дитинизакріплено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (дата підписання - 25.01.1996, дата набрання чинності для України - 01.04.2007) під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
Як убачається з висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 303/3102/19, з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Європейський суд з прав людини 11.07.2017 у справі «М.С. проти України» ухвалив рішення де визначив «інтереси дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Як вже було встановлено, мати дитини, ОСОБА_1 , має постійне працевлаштування та стабільний дохід, має на праві власності 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , добре характеризується, виконує свої материнські обов'язки з приводу виховання та матеріального забезпечення дитини, контролює надання дитині медичних послуг. Відповідно до рішення Фрунзенського районного суду Харківської області від 16.09.2024 сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки. Між матір'ю та дитиною гарні відносини.
Що стосується батька малолітньої дитини, то він офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, крім того він є ФОП. Має на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , в якій проживає з донькою. Батьківські обов'язки виконує у повному обсязі, купує дитині одяг та всі необхідні речі, готує для дитини, допомагає робити уроки, водить на гуртки та сплачує за них. Відносини між батьком і дитиною довірчі та доброзичливі.
Аналіз вищезазначених норм права та релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Суд зауважує, що сім'я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , з липня 2023 року проживає з батьком. Дитина має чітку позицію з приводу свого місця проживання. Дівчинка категорично не хоче проживати з мамою, при цьому виявляє до мами теплі почуття, як і до тата. ОСОБА_3 хоче зберегти відносини та спілкуватися з обома батьками, при цьому їй більш комфортно проживати з татом. За місцем проживання батька вона має сталі соціальні зв'язки: відвідує школу та гуртки, має друзів. Під час опитування дитина вела себе спокійно та впевнено, чітко формулювала свої думки. Підтвердила, що ні батько, ні мати не чинять на неї тиск з приводу висловлення думки щодо місця проживання.
Суд звертає увагу, що дитина, незважаючи на проживання з батьком, спілкується з матір'ю, яка зі слів доньки на даний час винаймає квартиру поблизу місця проживання доньки. ОСОБА_3 не обмежена у спілкуванні з мамою, однак через навчання у школі та відвідування гуртків, здебільшого дитина проводить час з мамою на вихідних.
Доводи позивача за первісним позовом щодо створення перешкод батьком у спілкуванні дитини з матір'ю, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, дитина під час опитування пояснила, що вона може спілкуватися з мамою, сестрою, бабусею тоді, коли вона сама хоче. Жодних обмежень у спілкуванні немає. Крім того, в судових засіданнях неодноразово мати дитини підтверджувала, що побачення з дитиною відбуваються на постійній основі. При цьому судом не встановлено, що між сторонами були чи є на даний час будь-які суперечки з приводу зустрічей матері з донькою. ОСОБА_1 вказувала на те, що з дитиною складно зустрітися на вихідних, оскільки донька довго спить або має свої плани з друзями. Суд зауважує, що тривалий сон дитини на вихідних чи її інші плани не можуть розцінюватися судом як створення батьком перешкод у спілкуванні з дитиною.
З приводу доводів позивача за первісним позовом щодо зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями чи проявів агресії у бік ОСОБА_1 , суд зазначає, що доказів на підтвердження вказаної обставини суду надано не було.
Як вже зазначалося, на виконання статті 19 СК України Департаментом служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради було надано висновок від 24.01.2025 №81щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір'ю, ОСОБА_1 .При цьому представники комісії у вказаному висновку рекомендували ОСОБА_1 покращити свої житлові умови та розглянути можливість орендувати квартиру, в якій буде окрема кімната для дочки.
Разом з тим, у вказаному висновку є посилання на акт обстеження умов проживання матері малолітньої дитини від 12.12.2024, згідно якого за адресою реєстрації ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , створено належні житлово-побутові умови. Однак вказаним висновком не враховано умови проживання батька дитини, які згідно акту обстеження умов проживання були оглянути 27.01.2025, тобто після складення письмового висновку про визначення місця проживання дитини.
Так, згідно акту обстеження умов проживання за адресою проживання батька в АДРЕСА_3 умови проживання у квартирі задовільні, квартира з сучасним ремонтом, є вся необхідна техніка та меблі. У дитини є окрема кімната з місцем для навчання та розвитку, наявний одяг відповідно до сезону.
Враховуючи зміст прийнятого Департаментом служб у справах дітей висновку щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю, обсяг досліджених обставин, суд вважає його необ'єктивним, та не погоджується з ним.
Стосовно долученого до матеріалів справи стороною відповідача за зустрічним позовом консультаційного висновку спеціаліста, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз «Депресивний розлад», суд звертає увагу, що вказаний висновок датований 22.01.2021. Тобто, станом на момент його складення, родина проживала разом. Будь-яких доказів того, що на даний час дитина страждає на вказане захворювання, чи має інші захворювання, в тому числі «трихотиломанію», на які захворіла під час проживання з батьком через нестабільний психоемоційний стан, суду не надано. Під час опитування в присутності психолога дитина була спокійною та врівноваженою, жодних скарг у бік батька не озвучила. Тому суд не приймає до уваги вказаний консультаційний висновок.
Крім того позивач за первісним позовом посилалась на постанову Верховного суду від 27.01.2021 у справі № №727/3856/18, згідно якої під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною), можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Крім того, враховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини (зокрема, дитина тривалий час проживає з батьком, який чинить перешкоди у спілкуванні матері з дитиною, що призвело до такого негативного наслідку, як втрата сталих емоційних зв'язків матері та дитини). Таким чином, саме лише висловлене дитиною бажання проживати з батьком не може бути безумовною підставою для відповідного визначення місця проживання, оскільки при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному окремо взятому та у сукупності.
Суд приймає до уваги правову позицію, викладену у вказаній постанові, та звертає увагу, що вона охоплює цілий ряд факторів, які враховуються судом при вирішенні спору. Так, саме лише висловлене дитиною бажання проживати з батьком не може бути безумовною підставою для відповідного визначення місця проживання. Однак, в даному випадку суд враховує не тільки думку дитини, а її емоційний стан, соціальні зв'язки, відносини з батьками, умови проживання обох батьків, особисті якості батьків, відсутність підтвердження щодо здійснення тиску на дитину з боку батька, відсутність доказів щодо аморального способу життя чи зловживання спиртними напоями з боку батька та інші обставини справи.
Що стосується показань свідків, то в суду відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, які хоч і мають деякі розбіжності, але в цілому не суперечать одне одному.
Так, свідок з боку позивача за первісним позовом ОСОБА_8 , повідомила, що ОСОБА_2 раніше мало приділяв уваги дітям, робив їм зауваження. Суд зауважує, що свідок ОСОБА_8 , яка є подругою ОСОБА_1 , бувала в неї вдома тільки під час процедур з манікюру, з ОСОБА_2 бачилася рідко. В основному проводила час з ОСОБА_1 та її дітьми на прогулянках, тому свідок не може в повній мірі бути обізнаним про взаємовідносини в родині.
Також свідки з боку позивача за первісним позовом - ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , повідомили, що відносини в родині не були гармонійними, подружжя сварилося. Батько приділяв дітям небагато уваги. Весь час дітьми опікувалася мати. Однак ні ОСОБА_12 , ні ОСОБА_19 не заперечували, що під час проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком, останній виконує свої батьківські обов'язки на належному рівні, піклується про доньку, купує одяг, необхідні речі, водить на гуртки.
Що стосується показань свідків з боку позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , то вони охарактеризували ОСОБА_1 , як гарну родину, що протягом 20 років проживали разом. Чоловік та дружина працювали, разом їздили відпочивати. ОСОБА_2 в повній мірі забезпечував родину. Підтвердили, що сім'я розпалася, з липня 2023 року дитина проживає з батьком, який має всі необхідні умови для її виховання, піклується про доньку, має з нею гарні відносини, в цілому добре виконує батьківські обов'язки.
Тож, врахувавши пояснення сторін та їх представників, пояснення представника Департаменту служб у справах дітей та свідків, досліджені судом письмові докази, думку дитини та її вік, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини. На думку суду, примусова зміна дитиною звичного їй місця проживання та розірвання сталих соціальних зв'язків може нашкодити психоемоційному стану дитини та мати негативний вплив на інші сфери її життя.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , суд зазначає, що у зв'язку з визначенням місця проживання дитини разом з батьком, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні первісного позову, задовольняє зустрічний позов та визначає місце проживання дитини з батьком.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-5, 13, 81, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, статтями 15-16, 29 ЦК України, статтями 6-7, 19, 141, 160-161, 171 Сімейного кодексу України, суд,
В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини, - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним)- адвокат Карпенко Віталій Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001512 від 10.04.2019, адреса: АДРЕСА_7 ;
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним): ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_5 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;
Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним): адвокат Сисоєва Катерина Миколаївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5091 від 25.07.2018, адреса: 61093 м. Харків, вул. Терихівська, б. 14Б;
Третя особа (за первісним та за зустрічним позовом): Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ЄДРПОУ 26489104, адреса: 61002 м. Харків, вул. Чернишевська, б. 55.
Повний текст рішення виготовлено 17.04.2025.
Суддя Ю.В. Феленко