Справа № 643/12285/24
Провадження № 2/643/875/25
08.04.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем. Позивач вказує, що на дату смерті матері через активні бойові дії на території м. Харкова та Харківської області, вже перебувала за межами України та не змогла займатись похованням та отримати свідоцтво про смерть. Похованням займалася місцева влада. Свідоцтво про смерть позивачем отримано лише 14.08.2024 року. Строк для подання заяви про прийняття спадщини спливав 14.09.2022 року. 27.08.2024 року позивач через свого представника звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробової І.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті мати - ОСОБА_2 . Однак, 27.08.2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Герасимовою О.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що позивач не подав відповідну заяву до нотаріальної контори у передбачений законом строк. Позивач зазначає, що не зміг подати у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні. Разом з цим, позивач був переконаний, що існують усі законні підстави не хвилюватися щодо подальшого оформлення спадщини поки триває воєнний стан у країні з урахуванням постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» в частині зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час воєнного стану. За таких обставин вважає, що строк для подання заяви нею пропущений з поважних причин.
Ухвалою від 28.10.2024 року Московський районний суд м. Харкова позов прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі № 643/12285/24, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.12.2024 року.
30.10.2024 року представником позивача подано до суду клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.12.2024 року та у наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 01.11.2024 року Московський районний суд м. Харкова клопотання представника позивача - Блохіної Наталії Вікторівни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
28.11.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що наведені позивачем обставини не обґрунтовують позовну заяву та не доводять наявності поважних причин для надання додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини. Одночасно представник відповідача просить суд продовжити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та розгляд справи проводити за відсутністю представника відповідача.
У підготовчому засіданні 02.12.2024 року протокольною ухвалою клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено та продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 28.11.2024 року.
02.12.2024 року підготовче засідання відкладено на 08.01.2025 року за клопотанням представника позивача.
17.12.2024 року представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.
Ухвалою від 08.01.2025 року Московський районний суд м. Харкова оголосив у підготовчому засіданні перерву до 11.02.2025 року, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Герасимової О.О. (61007, м. Харків, пров. Північний, буд. 1), письмову інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у разі її заведення надати належним чином засвідчену копію спадкової справи, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував з Центру надання адміністративних послуг м. Харкова (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 26), письмову інформацію про адресу реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зареєстрованих разом з нею осіб на цю ж дату.
21.01.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Герасимової О.О. надійшли витребуванні документи.
22.01.2025 року на адресу суду від Центру надання адміністративних послуг м. Харкова надійшла інформація, відповідно до змісту якої Центр надання адміністративних послуг м. Харкова повідомляє, що виконати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08.01.2025 року не вбачається можливим через відсутність повноважень.
Ухвалою від 11.02.2025 року Московський районний суд м. Харкова закрив підготовче провадження та призначив справу № 643/12285/24 до судового розгляду по суті на 31.03.2025 року.
У судовому 31.03.2025 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 31.03.2025 року після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08.04.2025 року.
У судовому засіданні 08.04.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане повторно 05.02.1993 року завідуючим відділом (бюро) актів громадянського стану, батьками записані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Таким чином, позивач є донькою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно Третім відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 19.07.2003 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова.
Після смерті ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округ Харківської області Герасимовою О.О. заведена спадкова справа № 50/2024.
Постановою від 27.08.2024 року, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Герасимова О.О. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Підставою для відмови стало те, що ОСОБА_1 попустила строк для прийняття спадщини.
Зі спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 за життя заповіт не склала.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Згідно зі ч. 1 ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За правилами ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Причини пропуску позивачем вказаного строку, на переконання суду, є поважними і внаслідок їх існування позивач дійсно мав перешкоди для вчасного подання заяви про прийняття спадщини.
Так, загальновідомим є факт того, що 24 лютого 2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який був продовжений наступними Указами Президента України і триває до цього часу.
Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор.
На переконання суду, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова у період з 24 лютого 2022 року, що є загальновідомою обставиною, виїзд позивача за кордон з метою збереження свого життя та здоров'я, слід розцінювати як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за місцем її відкриття.
Водночас відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , актовий запис № 5999 складено 07.07.2022 року.
Таким чином строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривав до 07.01.2023 року.
Постанова КМУ № 164 в період часу з 06.03.2022 до 28.04.2022 містила пункт 3, згідно якого на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
У подальшому, в період часу з 28.04.2022 до 29.06.2022, пункт 3 Постанови КМУ № 164 діяв в новій редакції, згідно якої на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється; свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
У період часу з 29.06.2022 по 23.05.2023 пункт 3 Постанови КМУ № 164 діяв в редакції, згідно з якою перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці; свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Таким чином, у період строку для прийняття позивачем спадщини, вказана вище Постанова КМУ № 164 містила три різні редакції пункту 3, кожна з яких передбачала зупинення строку для прийняття спадщини. При цьому у період часу з 06.03.2022 до 29.06.2022 діяла редакція вказаного пункту, яка передбачала зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на весь період воєнного стану.
Станом на даний час сформована судова практика, згідно якої законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 676/47/21).
Разом з тим, станом на час відкриття спадщини та у період строку для її прийняття, відповідна практика Верховного Суду сформована не була.
Ураховуючи завдання цивільного судочинства та вказані вище висновки щодо застосування норм права, ключовим для вирішення даної справи, на переконання суду, є отримання відповіді на питання, чи характеризувалась поведінка позивача дотриманням стандартів добросовісності та розумності.
Насамперед суд звертає увагу, що позивач є особою, яка не має юридичної освіти та не є фахівцем у галузі права.
До суду з даним позовом позивач звернулась 21.10.2024 року.
Закон України «Про правотворчу діяльність», яким встановлено юридичну силу та ієрархію нормативно-правових актів, зокрема передбачено, що закони мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України (п. 3, 5 ч. 2 ст. 19 вказаного закону), прийнятий 24.08.2023 та набрав чинності 20.09.2023, тобто після виникнення спірних правовідносин.
Ураховуючи наведене, станом на час виникнення спірних правовідносин питання визначення ієрархії нормативно-правових актів та встановлення їх юридичної сили не було врегульовано законом, а відтак потребувало наявності спеціальних знань у сфері права та навичок тлумачення нормативно-правових актів.
Позивач, не маючи юридичної освіти та виходячи з положень ст. 113, 116 Конституції України, при оцінці змісту пункту 3 Постанови КМУ № 164 мала правомірні та легітимні підстави очікувати, що вказана норма постановлена на виконання законів України, у відповідності з ними та є обов'язковою для виконання в силу імперативних положень ст. 117 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії позивача, пов'язані з неподанням заяви про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк через наявність не скасованих та невизнаних протиправними і нечинними на той час положень пункту 3 Постанови КМУ № 164, не можна визнати такими, що характеризуються нерозумністю або недобросовісністю.
За таких обставин, наявність встановлених судом обставин у своїй сукупності свідчить про те, що у позивача дійсно були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи поважність причин, з яких позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, відсутність інших спадкоємців за законом та за заповітом, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про задоволення позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 264, 265 ЦПК суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.
3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
5. Відповідач: Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243; м. Харків, м-н Конституції, буд. 7).
Повне рішення складено та підписано 18.04.2025 року.
Суддя Н.В. Новіченко