"18" квітня 2025 р.
Справа № 642/850/25
Провадження № 2/642/680/25
18 квітня 2025 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Цибульської С.В., за участю секретаря судового засідання Карпухіна Д.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17.02.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому позивач просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 30.09.1995 Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, про що складено відповідний актовий запис № 859 та видано свідоцтво про одруження повторно серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що спільне життя сторін не склалося, оскільки після спливу певного часу після укладення шлюбу та спільного мешкання сторони з'ясували, що мають різні характери та погляду на спільне життя, побут. На теперішній час спільне господарство позивач та відповідач не ведуть., з вересня 2017 року проживають окремо. Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вже є повнолітнім. Позивачка вказує, що категорично заперечує проти продовження шлюбу, вважає примирення неможливим, а тому просить суд розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.02.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надходило.
Відповідач щодо розгляду справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі направлялася відповідачу за місцем його реєстрації.
Відповідачем у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 30.09.1995 Жовтневим районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Харкова, про що складено відповідний актовий запис № 859 та видано свідоцтво про одруження повторно серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Спірні питання щодо поділу майна між сторонами на теперішній час відсутні.
Також встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, шлюб має формальний характер, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження є неможливим.
Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу вважатиметься примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Отже, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки сторони тривалий час не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, мешкають окремо, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечитиме інтересам сторін, відтак наявні підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 гривень, відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.09.1995 Жовтневим районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Харкова, про що складено відповідний актовий запис № 859 та видано свідоцтво про одруження повторно серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА