18.04.2025
Справа № 642/1977/25
Провадження № 2/642/989/25
18 квітня 2025 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,
14.04.2025 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, в якій позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 25.10.2011, реєстраційний номер обтяження 11763638.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд зазначає таке.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження.
Відповідно до копії листа Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївід 17.03.2025 № 199957 арешт на майно позивача ОСОБА_1 накладено державним виконавцем в порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова суду в межах виконавчого провадження № 27613845, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх доходів. Виконавче провадження № 27613845 закінчене 11.10.2012 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». На теперішній час оригінали виконавчого провадження знищені та в архіві відділу не зберігаються, з огляду на що скасувати арешт майна боржника та заборону його відчуження не вбачається за можливе.
Отже позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження № 27613845, оскільки є боржником в рамках вказаного виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (далі - Постанова) у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Згідно з п. 2 Постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
За змістом вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» в позовному провадженні може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку, коли особа є або вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, і не є боржником у відповідному виконавчому провадженні, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Питання зняття арешту з майна, яке не пов'язане зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 02.06.2020 р. у справі №201/10187/18, від 20.06.2018 р. у справі №210/1072/15-ц, №712/12136/18 від 24.05.2021 року.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18 зроблено висновок про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Отже боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовом про зняття арешту з майна, оскільки законом для нього встановлений інший порядок захисту його прав, а саме: шляхом звернення до суду зі скаргою на дії державного або приватного виконавця відповідно до розділу VII ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, що розглянув справу як суд першої інстанції, яким у цьому випадку є Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вказане у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна слід відмовити, оскільки заява про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 354, 447, 448 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.
Роз'яснити позивачу його право звернутися зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України, до суду, що розглянув справу як суд першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА