Справа № 953/2969/25
н/п 2/953/1909/25
"18" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
31 березня 2025 року представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № АЗН9СТ155101166864 від 17.08.2021 у розмірі 60 306,94 грн станом на 29.03.2025, яка складається з 40 891,76 грн - заборгованості за кредитом, 19 415, 18 грн - заборгованості за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією та пенею, а також просив стягнути сплачений судовий збір.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 року позовну заяву передано судді Юрлагіній Т.В.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, зазначено підстави залишення без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до постанови КГС ВС від 28.04.2023 по справі № 904/272/22 суд зазначає наступне:
- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;
- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;
- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;
- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;
- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них;
- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;
- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;
- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки.
У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.
Отже, повідомивши суду, як один із своїх засобів зв'язку електронну пошту, заявник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної заяви, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації .
Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Крім цього Суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.
Крім того, позивач зареєстрований в системі «Електронний суд».
Згідно довідки про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, ухвалу про залишення позовної заяви без руху було доставлено на електронну пошту позивача, зазначену у позові, Legal.Collect@a-bank.com.ua, 01.04.2025 17:26:21.
Згідно довідки про доставку електронного документу, що міститься в матеріалах справи, ухвалу від 01.04.2025 по справі № 953/2969/25, а також прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу (позивачу, представнику позивача) в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02.04.2025 2:05:04, а тому позивач був зобов'язаний до 15.04.2025 усунути недоліки вказані в ухвалі.
Станом на 18.04.2025 у встановлений судом строк позивач вимоги ухвали від 01.04.2025 року не виконав.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Однак у встановлений строк недоліки усунуті не були, позивач заяв та документів до суду не подавав.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Крім того, у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві, оскільки недоліки вказані в ухвалі не було усунуто.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, судя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В.Юрлагіна