Справа № 953/1000/25
н/п 2-а/953/88/25
18 квітня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), в якому просить:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 18536 від 25.11.2024, видану ТЦК та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позов обґрунтовано таким:
- 19.11.2024 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 07.02.2025;
- 23.01.2025 позивачу стало відомо про відкрите щодо нього виконавче провадження, де стягувачем є ТЦК, однак під час оформлення відстрочки жодних обставин стосовно порушення ОСОБА_1 повідомлено не було;
- про притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку повідомлено не було, засобами поштового зв'язку жодних документів не надходило.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 05.02.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 14.02.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснив відповідачу обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин. Також ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача, клопотаннями позивача про відкладення та необхідністю повідомлення відповідача належним чином. Суд повторно зобов'язував відповідача надати витребовувані документи. Так, розгляд справи було відкладено до 18.04.2025.
18.04.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
18.04.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися. Учасники справи про дату, час та місце судового засіданні повідомленні належним чином. Представник позивача отримав судову кореспонденцію в електронному кабінеті. Відповідачу надсилалась ухвала та повістка суду поштою, які отримані ним 04.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Так, відповідач додатково повідомлявся телефонограмами від 18.02.2025 та 05.03.2025, тобто відповідач обізнаний про судове провадження та належним чином повідомлений про дату судового засідання. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду та судових повісток до електронного кабінету (доставлено 11.02.2025, 18.02.2025, 10.03.2025, 12.03.2025).
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що учасники справи обізнані про дане провадження та судові засідання. Крім того, суд відповідно до статей 4, 18, 44 КАС України зобов'язував відповідача зареєструвати електронний кабінет та згідно зі статтями 2, 9, 80 КАС України витребовував документи, які стосуються предмету спору. Однак, відповідач не вчинив жодних дій на виконання вимог ухвали суду.
Суд, враховуючи належне повідомлення сторін та третьої особи про дату, час та місце судового засідання, відсутність від них клопотань про неможливість розгляду справи, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно з довідкою т.в.о. начальника ТЦК від 19.11.2024 № 17544 ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 07.02.2025.
25.11.2024 т.в.о. начальника ТЦК ухвалив постанову № 18536, відповідно до якої 25.11.2024 10 год. 00 хв. під час перевірки в ТЦК відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 . В абзаці 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-1X "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон 3633), який набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону 3633, абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"; не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
22.01.2025 старший виконавець Київського ВДВС у місті Харкові СМУМЮ Лаптікова Д.В. постановою від 22.01.2025 на підставі постанови ТЦК № 18536 від 25.11.2024 відкрила виконавче провадження № 76836192. Стягувач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; боржник: ОСОБА_1 .
Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказів на спростування / підтвердження обставин, наведених в позові не надав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до пунктів 1 - 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзацу 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за що передбачена адміністративна відповідальність частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Позивач вказує, що йому стало відомо про відкрите стосовно нього виконавче провадження та накладений арешт на його кошти, підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова № 18356 від 25.11.2024. При цьому розгляд постанови про адміністративне правопорушення проводився за його відсутності, жодних повідомлень про місце і час розгляд справи або постанова про адміністративне правопорушення не надходили.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:
-закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи;
-обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа;
-повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що заявник заперечує факт його оповіщення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Також суд повторно витребовував у відповідача документи, про що постановляв відповідні ухвали, які не були виконані.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані витребовуваних документів.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для уточнення даних та повідомлення особи для розгляду справи про адміністративне правопорушення (докази надсилання повістки, повідомлення, їх отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема дотримання частини першої статті 268, статті 278 КУпАП. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного повідомлення позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, належного повідомлення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не повідомлення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для уточнення даних, надання додатковим відомостей тощо (докази надсилання повістки). Також суд враховує, що позивач з'являвся до ТЦК для оформлення відстрочки від призову. У свою чергу ТЦК у оскаржуваній постанові не наведено, які саме дані необхідну уточнити особі, які ТЦК не може встановити самостійно відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Отже, позов заявлений до ТЦК є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо суб'єктного складу учасників справи
Суд враховує, що відповідач (районний центр комплектування) відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб'єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24).
Отже, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є належним відповідачем у цій справі.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, тому постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати
З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 - 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
2. Скасувати постанову № 18536 від 25.11.2024 у справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК