Справа № 624/354/25
провадження №2/624/238/25
18 квітня 2025 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В. розглянувши матеріали цивільної справи позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №78667461 в розмірі 17997,50 грн, з яких: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13497,50 грн - сума заборгованості за відсотками. Також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Позовна заява обгрунтована тим, що 10.05.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78667461. Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого, відповідно до реєстру боржників №30 від 19.08.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17997,50 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.03.2025, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики №2785129 в розмірі 48000 грн та за договором позики №78667461 в розмірі 17997,50 грн - були роз'єднані. Виділено в окреме самостійне провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики №78667461 в розмірі 17997,50 грн, з яких: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13497,50 грн - сума заборгованості за відсотками. Виділені в самостійне провадження матеріали позовної заяви ухвалено передати до канцелярії суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду відповідно до п.п. 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та подальшої передачі судді.
16 квітня 2025 року канцелярією суду здійснено реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду виділених в самостійне провадження матеріалів позовної заяви..
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16.04.2025 позовна заява, у зв'язку з несплатою судового збору, була залишена без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Позивачу було роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
На виконання ухвали суду представником позивача, Кресною О.М., було подано заяву про усунення недоліків. В заяві зазначає, що судом позовна заява була залишена без руху. На виконання ухвали суду повідомляє таке. Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК (1618-15). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову. Відповідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог. По справі позивачем подано 1 (одну) позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з Відповідача за двома кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: 1) всі два правочини укладені з одним відповідачем; 2) право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; 3) всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; 4) всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України. Отже, позивач вважає, що звернувся до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Таким чином, об'єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянути одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог. Якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може призвести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості. В разі ухвалення такого рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження, у відповідності до пункту 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами), у разі роз'єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, а реєструється як така, що надійшла вперше та передається судді, яким ухвалено рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження. Відповідно до п.3 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. На підставі викладеного позивач вважає, що суд має продовжити розгляд справи, без додаткової сплати позивачем судового збору.
Надаючи оцінку доводам заяви про усунення недоліків, суддя звертає увагу позивача, що як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків, а тому порушення, які були допущені як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо). Отже, вимоги позивача, хоча й пред'явлені до одного й того ж відповідача, проте випливають з окремих самостійних підстав, не поєднаних спільними доказами та не є однорідними. Тобто, позивачем заявлено (об'єднано) позовні вимоги до відповідача, які випливають з різних правових підстав (кредитних договорів), тобто є відмінними між собою за предметом спору, підставою, а також доказами, що підлягають дослідженню для встановлення таких підстав. Заявлені позовні вимоги також не є однорідними, основними та похідними. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до умов, визначених у таких окремих договорах.
За таких обставин, фактично має бути розглянуто дві окремі позовні вимоги майнового характеру.
Отже, позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог і, при цьому, не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Посилання позивача на положення п.3 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», що після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується є безпідставними, оскільки вимоги суду щодо сплати судового збору за позовні вимоги, за які не було сплачено належний судовий збір не є вимогою про повторну сплату судового збору.
Недоліки позовної заяви у встановлений судом строк позивачем не виконані, документ про сплату судового збору суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 11, 13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, у разі якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ч.ч. 11, 13 ст. 187, 257, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Суддя Т.В. Богачова