621/274/25
2/621/531/25
іменем України
(заочне)
18 квітня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Литвин А. Є..
позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції,
представник позивача - Касьянов В. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, що надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2023 по 31.12.2024, станом на 31.12.2024 в розмірі 20 708 грн 30 коп.
На обґрунтування позовної заяви представник позивача Касьянов В. В. послався на Статут та Положення про Зміївську ТЕС, якими передбачено здійснення позивачем, крім іншого, господарської діяльності щодо надання послуг з центрального опалення, водопостачання та водовідведення.
Відповідач до Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" з відмовою від отримання комунальних послуг не звертався, жодних заяв не направляв. Комунальні послуги отримує своєчасно.
У період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року позивачем надавалися послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 .
Відповідач прострочила виконання свого зобов'язання та станом на 31.12.2024, має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 20 708 грн 30 коп.
Споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 14.03.2025.
14.03.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідачки відкладено судовий розгляд.
18.04.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися повторно.
Представник позивача Касьянов В. В. в позовній заяві просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала, хоча мала для цього достатньо часу.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Немає відомостей про причину повторного нез'явлення відповідача, яку суд повідомляв про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і яка не подала відзив чи заяву про судовий розгляд за її відсутності, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних (постановлення заочного рішення) відповідно до частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Під час судового розгляду встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно довідок ГУ ДМС України в Харківській області від 12.02.2025, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 18, 19).
Даними копії договору купівлі-продажу, посвідченого 08.09.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 465, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та РЕєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 362585344 від 20.01.2024 підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 9-11).
З довідки Зміївської теплової електричної станції ПАТ "Центренерго" № 08/14 вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , відкритий на ім'я ОСОБА_2 (а. с. 12).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 01.10.2023 по 31.12.2024, станом на 31.12.2024, наявна заборгованість - 20 708 грн 30 коп. (а. с. 6-8).
Відповідачем не подано будь-яких заяв, у яких заперечувалася б правильність зазначеного розрахунку, а також ті обставини, що за адресою: АДРЕСА_1 , їй надавалися позивачем послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, з централізованого водовідведення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пунктів 18, 20, 21 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов на допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з наданням позивачем комунальних послуг та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.
Доказів, які б спростовували зазначену позивачем суму заборгованості або обов'язок щодо її погашення, відповідачем не надані.
Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов'язання по своєчасній оплаті житлово-комунальних послуг, тому позов про стягнення з неї заборгованості, є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 20 708 грн 30 коп., нараховану станом на 31.12.2024.
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а. с. 5).
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції 20 708 (двадцять тисяч сімсот вісім) грн 30 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2023 по 31.12.2024, станом на 31.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго", місцезнаходження: вул. Рудиківська, буд. 49, с-ще Козин, Обухівський район, Київська область, 08711, код ЄДРПОУ: 22927045, в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, місцезнаходження за адресою: Балаклійське шосе, 2, с-ще Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 05471247.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 18.04.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко