справа № 619/9492/24
провадження № 2-во/619/30/25
іменем України
17 квітня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про виправлення описки у судовому рішенні у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2024 року, в якій просив вірно зазначити в повному найменуванні (ім'я) сторін - його РНОКПП: НОМЕР_1 , замість невірного РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява заявника ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2024 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задоволено.
Як роз'яснено в п. 19 Постанови № 14 Пленуму ВСУ від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 521/1074/17 від 21.07.2020 року.
Судом встановлено, що у рішенні суду у справі № 619/9492/24 допущена описка, яку слід виправити, зазначивши правильно РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 258-261, 269, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки -- задовольнити.
Виправити описку в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши правильно в резолютивній частині рішення, а саме в повному найменуванні (ім'я) сторін:
-«заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Пруднікова