Справа № 405/2134/25
провадження № 1-кп/405/94/25
18.04.2025 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2025 за №12025121010000462 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новгород-Волинський Житомирської області, маючому середню спеціальну освіту, не одруженого, малолітніх, неповнолітніх дітей на утриманні не має, депутатом будь-яких рад не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.03.2024 Ленінським районним судом міста Кіровограда визнаного винним за ч.1 ст.121 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
- 11.04.2025 Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.369 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
прокурор під час підготовчого судового засідання подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів. Мотивуючи своє клопотання прокурор зазначив, що на даний час мають місце ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- незаконно впливати на свідків, потерпілого, з метою уникнення покарання, так як підозрюваному в разі визнання його винуватим, загрожує покарання строком від 7 до 15 років, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів, обґрунтованості підозри, перебуваючи поза місцем позбавлення волі, ОСОБА_3 зможе незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у суді, так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Реальність настання вказаного ризику, підтверджена в т.ч. самими обставинами вчинення злочинів, які йому інкриміновано, зокрема з тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так, у разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні інкримінуємого діяння, йому може загрожувати позбавлення волі строком від 7 до 15 років або довічним позбавленням волі, у зв'язку із чим останній з метою уникнення відповідальності може виїхати за межі Кіровоградської області, та потрапити на непідконтрольні на даний час Україні території.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити правоохоронні органи та суд в оману, ухилятись від викликів;
- вчиняти нові кримінальні правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази, що повністю підтверджують причетність ОСОБА_3 у інкримінованому йому злочині, що підтверджується показами потерпілого, а саме наявність реального мотиву та підстав скоїти новий злочин, з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі, з урахуванням обставин скоєння злочину, а також з урахуванням зухвалості та жорстокості особи підозрюваного, реальність настання даного ризику, не виключається.
Можливість настання ризиків безпосередньо залежить від застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, зокрема таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, застава.
Так, запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою ОСОБА_3 , з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не стане на перешкоді до вчинення ним дій, які будуть сприяти уникненню від відповідальності насамперед здійснення дій до переховування від суду.
Перебування ОСОБА_3 на волі не забезпечить виконання ним передбачених ст.194 КПК України обов'язків. Насамперед не залишати житло цілодобово або у певний період, що у свою чергу не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, одним з яких є прибуття за викликом до суду.
ОСОБА_3 не має постійного джерела доходів, та схильний до вчинення насильницьких дій, що може стати підґрунтям для вчинення нових кримінальних правопорушень.
Крім того, прокурор під час підготовчого судового засідання зазначив, що ОСОБА_3 11.04.2025 засуджено вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда за ч.3 ст.369 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Даним вирок визначено продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. За ОСОБА_3 вже раніше вносилась застава, але він порушив покладені на нього обов'язки, що призвело до зміни запобіжного заходу на тримання під вартою, що є беззаперечним доказом наявності ризиків зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник зазначив, що дійсно по іншому кримінальному провадженню, в якому винесено відносно ОСОБА_3 обвинувальний вирок з призначенням покарання у виді позбавлення волі, останньому також обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак, захисник просив врахувати, що обвинувачений має постійне місце проживання, має на утриманні дідуся та бабусю похилого віку, які потребують стороннього догляду, є сиротою. Потерпілий є представником ТЦК та СП, а свідки працівники правоохоронних органів (поліції та СБУ), тому він не має можливості впливати на них у незаконний спосіб.
Судом встановлено, що 21.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_3 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025 застосовано до ОСОБА_3 строком до 14-00 год. 20.04.2025 включно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави. Дана ухвала слідчого судді залишена без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду 10.03.2025.
Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали надані останніми, вважає, що тяжкість обвинувачення, яке була пред'явлене, а також існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що обвинувачений може, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання (позбавлення волі строком від 7 до 15 років), яка може бути до нього застосована, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності; вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема з метою уникнення кримінальної відповідальності, дають суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Суд враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про можливу причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання та той факт, що існуючі та враховані при обранні запобіжного заходу ризики із врахуванням стадії судового провадження не зменшилися.
Суд також враховує, особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я потерпілого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий злочин відбуваючи іспитовий строк, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_3 є чоловіком молодого віку (20 років). Як встановлювалось ще слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та апеляційним судом при перевірці законності та обґрунтованості обрання запобіжного заходу, обвинувачений рухомого, не рухомого майна у власності не має, як і накопичень, офіційно не працевлаштований, проте має постійне місце проживання та реєстрації, сирота, має ІІІ групу інвалідності, отримує соціальну допомогу від держави, за його неспростованих доводів допомагає бабусі та дідусю похилого віку, підтримує родинні зв'язки зі старшим братом.
Дані обставини хоча і підтверджують наявність сталих соціальних зв'язків, однак, вони не стали стримуючим фактором від вчинення інкримінованого злочину проти життя та здоров'я потерпілого.
Крім того, в обґрунтування неможливості обрання іншого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд зазначає, що в рамках іншого кримінального провадження до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яку ОСОБА_3 вніс, однак все зазначене не стало стримуючим фактором від вчинення обвинуваченим протиправних дій. Як вже зазначалось в іншому кримінальному провадженні 11.04.2025 Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.369 КК України ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Суду не надано неспростовних доказів неможливості підзахисного за станом здоров'я утримуватися під вартою.
Доводи захисника про необґрунтованість клопотання прокурора є безпідставними, оскільки прокурором доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину у вчиненні, якого обвинувачується ОСОБА_3 , а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній відноситься до категорії особливо тяжких, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку про наявність підстав для продовження відносно обвинуваченого строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Також, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, такий як тримання під домашнім арештом, особисте зобов'язання чи порука, не забезпечить на початковому етапі судового провадження та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Оскільки, ОСОБА_3 обвинувачується у незакінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тому відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено на даному етапі судового провадження розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197, 314-316, 369 КПК України, суд,
постановив:
клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.
Дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто з 18 квітня 2025 року до 16 червня 2025 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 16 червня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_6