Справа № 188/1425/23
Провадження № 1-кп/188/64/2025
17 квітня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 42023132240000004 від 03.02.2023р. відносно обвинуваченої:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, раніше не судима,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України, -
за участю захисника в режимі відеоконференції: ОСОБА_4
за участю: прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_5
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та
співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу га судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
24 лютого 2022 року російською федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на свій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області, в результаті чого 03 липня 2022 року здійснено тимчасову окупацію території м. Лисичанськ Луганської області.
Судовим слідством встановлено, що в жовтні 2022 року (більш точної дати в ході судового розгляду не встановлено), перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Лисичанськ Сєвєродонецького району Луганської області, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел, направлений на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, а саме російській федерації (далі - держава-агресор), шляхом реалізації та підтримки рішень, пов'язаних із створенням незаконних органів влади.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора
ОСОБА_3 , діючи умисно, за погодженням з окупаційною владою, добровільно здійснила умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, реалізовувавши рішення окупаційної адміністрації держави-агресора щодо створення «гуманитарного центра «Единая Россия», шляхом зайняття посади «заместителя начальника гуманитарного центра «Единая Россия» (мовою оригіналу).
В подальшому, ОСОБА_3 з метою реалізації вказаного рішення, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв'язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, умисно та добровільно приймала участь у популяризації діяльності «гуманитарного центра «Единая Россия» (мовою оригіналу), шляхом залучення волонтерів з числа місцевих жителів, з метою роздачі гуманітарної допомоги від вказаного центру.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 вірними за ч. 1 ст. 111-2 КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 пояснив, що не мав можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території, але вважає, що достовірних доказів стосовно добровільного вчинення дій обвинуваченою, у вчиненні яких вона обвинувачується, прокурором не надано.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачену знає з 2021 року в зв'язку зі своєю діяльністю і познайомився з нею у Лисичанській адміністрації, де зустрічались по робочим питанням. ОСОБА_3 на той період була членом партії ОСОБА_7 . Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, свідок виїхав з м. Лисичанська в травні 2022 року. В той час адміністрацією міста була організована евакуація всіх бажаючих виїхати місцевих жителів, спочатку залізницею, а потім, коли почали обстрілювати залізницю - автомобільним транспортом. Всі бажаючі мали змогу виїхати з м. Лисичанська навіть за відсутності власного транспорту. В жовтні 2022 року йому зателефонувала ОСОБА_3 і запропонувала повернутись до м. Лисичанська, запропонувавши працювати разом із нею в гуманітарному штабі «Единая Россия» та роздавати гуманітарну допомогу в м. Лисичанську, на що свідок категорично відмовився. Свідок одразу видалив номер її телефону і більше з нею не спілкувався.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що знайомий із ОСОБА_3 особисто з 2018 року, коли вона працювала в партії «Солідарність». З м. Лисичанська свідок виїхав в травні 2022 року, оскільки вже почали обстріли міста. У кожного бажаючого була можливість виїхати з міста, так як була оголошена евакуація, надавався транспорт та пальне для цього. Восени 2022 році свідок побачив ОСОБА_3 на відео в телеграм-каналі, коли вона роздавала гуманітарну допомогу мешканцям м. Лисичанська і військовим РФ, і дякувала керівництву партії «Единая Россия» за надану допомогу.
Прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначила, що показання свідків та подані докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_3 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною для того, щоб довести винуватість останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, поза розумним сумнівом.
Відтак, прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області просив суд визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 111-2 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим остання викликалась в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території, але вважає, що достовірних доказів стосовно добровільного вчинення обвинуваченою дій, у вчиненні яких вона обвинувачується, та залишення на окупованій території прокурором не надано.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
- витяг з ЄРДР № 42023132240000004 від 03.02.2023р. за ч. 1 ст. 111-2 КК України, згідно якого до Лисичанської окружної прокуратури надійшли матеріали ГУ СБУ в Донецькій та Луганській області за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, відносно громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в 2022 році, точний час встановити не вдалось можливим, перебуваючи на території м. Лисичанська Луганської області, прийняла пропозицію представників т.зв. «лнр» та добровільно зайняла посаду т.зв. заступника начальника гуманітарного центру «єдина росія», який розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Гарібальді, будинок № 13, та прийняла участь у популяризації його діяльності шляхом залучення волонтерів з числа місцевих мешканців, з метою роздачі гуманітарної допомоги від вказаного центру;
- доручення про проведення досудового розслідування від 03.02.2023 року;
- постанова про призначення групи слідчих від 03.02.2023р.;
- повідомлення про прийняття кримінального провадження № 78/3/3/1826 від 06.02.2023 року;
- постанова про визначення групи прокурорів від 07.02.2023р.;
- повідомлення про скоєне кримінального правопорушення від 25.01.2022р., направлене ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на адресу заступника керівника Луганської обласної прокуратури;
- акт огляду телеграм-каналу «Администрация Лисичанска» від 23.01.2023 року, відповідно до якого під час перегляду вказаного відеозапису встановлено, що на ньому виступає заступник начальника гуманітарного центру «единая россия» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Вязови Зєлєнодольського району Татарстан рф, зареєстрована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Карбишева, 9, яка зайняла посаду заступника начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- акт огляду телеграм-каналу «Администрация Лисичанска» від 23.01.2023 року, відповідно до якого під час перегляду вказаного відеозапису встановлено, що на ньому виступає т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Вязови Зєлєнодольського району Татарстан рф, зареєстрована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Карбишева, 9;
- постанова про визначення підслідності та доручення на проведення досудового розслідування від 03.02.2023 року;
- доручення на проведення слідчих дій від 07.02.2023 року;
- протокол огляду від 07.02.2023 року, яким переглянуто відеоматеріал під назвою «Благодаря всем неравнодушным людям со всей России, в гуманитарных центрах «Единая Россия» лисичане могут получить помошь в виде теплой одежды, обуви, детских игрушек. Также, при поддержке депутата Государственной Думы РФ ОСОБА_9 и заместителя председателя Комитета Народного Совета ЛНР ОСОБА_10 в город была доставлена партия новой обуви для жителей и военных. Ее уже развели по всем центрам гуманитарной помощи, в том числе в Новодружеск и Приволье. На днях будет производиться раздача населению», розміщений 23.11.2022 в мережі Інтернет в телеграм спільноті «Администрация Лисичанска». В ході огляду встановлено, що на відеоматеріалі присутня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Вязови Зєлєнодольського району Республіки Татарстан рф, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия». Зокрема, протягом всього відео зображено ОСОБА_3 , яка виступає із словами: «В кабинете гуманитарной помощи которую у нас создала «единая россия» школа № 14, сюда приходят вещи от благотворительных фондов - «доброта и справедливость», «своих не бросаем», «гольфстрим». Как видете вещей очень много как мужских, женских и детских. В настоящее время у нас город обеспечен, но не охвачена категория от 14 до 16 лет и не хватает мужской зимней обуви. Было очень большое количество женской и мужской одежды верхней, но вот за 3-4 дня разобрали, тоже надо, нуждается город, потому что в городе свыше 30 тис. Население. Помогите кто занимается благотворительными делами, помочь нам именно в этой одежде и обуви, именно зимняя обувь для женщин, мужчин и подростков от 14 до 16 лет. Спасибо вам большое»;
- протокол огляду від 08.02.2023 року, яким переглянуто відеоматеріал під назвою «Теплые вещи лисичанам. Лисичанский гуманитарный центр «Единая Россия активно работает, помогая нуждающимся в помощи горожанам. Прибывающие гуманитарные грузы распределяются по отделениям, формируются адресные пакеты помощи. Особое внимание к малышам. Детское питание, подгузники, предметы гигиены получили родители. «Бабушкина забота» - так называется общероссийская акция по сбору теплых вещей, особенно вязаных. Из разных мест страны поступает помощь, особенно важная в осеннее-зимний период»», розміщений 31.10.2022 в мережі Інтернет в телеграм спільноті «Администрация Лисичанска». В ході огляду встановлено, що на відеоматеріалі присутня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Вязови Зєлєнодольського району Республіки Татарстан рф, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая розсип». Зокрема, протягом всього відео зображено ОСОБА_3 , яка виступає зі словами: «Здесь находится вещевая гуманитарка, поступающая на центр помощи «единая россия», люди здесь могут получить вещевую гуманитарку в виде теплых вещей, которые сейчас поступают со всей рф. В россии запущена акция «Бабушкина забота», как вы видите очень много вязаных вещей, огромное спасибо всем кто откликнулся помочь Донбассу в виде теплых вещей. Со всей россии везут - Псков, Курск, Москва, Петербург, Татарстан, Удмуртия я не перечислю все республики рф. Спасибо всем, огромное спасибо, вы видите какой обьем гуманитарной помощи нам пришел, наши люди очень довольны, одеваются»;
- протокол огляду від 17.02.2023 року, яким переглянуто відеоматеріал під назвою «Дети Татарстана и их семьи передали очередную партию посылок для защитников Лисичанска. Письма с искренними словами поддержки и верой в победу, продукты питания и теплые вещи в ближайшее время будут переданы военнослужащим», розміщений 20.10.2022 в мережі Інтернет в телеграм спільноті «Администрация Лисичанска». В ході огляду встановлено, що на відеоматеріалі присутня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Вязови Зєлєнодольського району Республіки Татарстан рф, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия». Зокрема, протягом всього відео зображено ОСОБА_3 , яка виступає зі словами: «Хотелось бы очень отметить что приходит помощь от Татарстана, для наших бойцов, которые защищают город Лисичанск ЛНР, в виде носки шерстяные, кальсоны, теплая одежда, носки утепленные, рубашки все это на теплой основе, для того чтобы наши бойцы могли не замерзнуть в зимний период и доблестно нас защищать. Спасибо им огромное»;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав серед чотирьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протокол огляду від 09.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду свідку ОСОБА_8 представлений відеозапис, розміщений о 11 год. 29 хв. 23 листопада 2022 року, тривалістю 01 хв. 22 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 09.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду свідку ОСОБА_8 представлений відеозапис, розміщений о 12 год. 04 хв. 31 жовтня 2022 року, тривалістю 00 хв. 42 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 09.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В ході огляду свідку ОСОБА_8 представлений відеозапис, розміщений о 13 год. 59 хв. 20 жовтня 2022 року, тривалістю 00 хв. 41 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 22.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». В ході огляду свідку ОСОБА_8 представлений відеозапис, розміщений о 16 год. 10 хв. 21 лютого 2023 року, тривалістю 05 хв. 00 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.02.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав серед чотирьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протокол огляду від 10.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду свідку ОСОБА_6 представлений відеозапис, розміщений о 11 год. 29 хв. 23 листопада 2022 року, тривалістю 01 хв. 22 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 10.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду свідку ОСОБА_6 представлений відеозапис, розміщений о 12 год. 04 хв. 31 жовтня 2022 року, тривалістю 00 хв. 42 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 10.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В ході огляду свідку ОСОБА_6 представлений відеозапис, розміщений о 13 год. 59 хв. 20 жовтня 2022 року, тривалістю 00 хв. 41 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- протокол огляду від 22.02.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 на ноутбуці «DELL» провів огляд контенту телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». В ході огляду свідку ОСОБА_6 представлений відеозапис, розміщений о 16 год. 10 хв. 21 лютого 2023 року, тривалістю 05 хв. 00 сек., в якому зокрема виступає призначена окупаційною владою т.зв. заступник начальника гуманітарного центру «единая россия». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку призначили т.зв. заступником начальника гуманітарного центру «единая россия»;
- постанова про внесення змін до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.03.2023 року;
- інформація Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 16.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована 02.05.2018 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , орган видачі 4430;
- заява-анкета № 9907700 від 14.04.2018р. для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру;
- особова картка на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- інформацією Центральної виборчої комісії від 16.05.2023р., згідно якої відомостей про обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, а також на інших місцевих виборах (проміжних, повторних, позачергових), що проводилися після цієї дати, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою до Центральної виборчої комісії не надходило;
- інформацією Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09.05.2023р., згідно якої відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період з 24.02.2022 по 18:12 11.05.2023 (теперішній час) громадянином України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Базі даних не виявлено;
- повідомлення про підозру від 28.03.2023 року за ч. 1 ст. 111-2 КК України;
- висновок портретної експертизи № 277 від 18.07.2023р., відповідно до якого зображення жінки, яка дає інтерв'ю у відеоролику, що міститься в електронному файлі під назвою «video5409100813517728986.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску, при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:45 та підписана як «Заместитель начальника гуманітарного центра «Единая Россия» ОСОБА_12 », придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. У відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «video5409100813517728986.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску, при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:45 (зображення жінки, яка дає інтерв'ю та підписана як «Заместитель начальника гуманітарного центра «Единая Россия» ОСОБА_12 » та на фотозображенні в особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електрофотографічна та електронна (електронний файл під назвою «Копія особової картки громадянки України ОСОБА_3 ) копії якої надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа. Зображення жінки, яка дає інтерв'ю у відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «WhatsApp Video 2023-02-08 at 11.46.05.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску, при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:42 та підписана як «Заместитель начальника гуманітарного центра «Единая Россия» ОСОБА_12 », обмежено придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. У відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «WhatsApp Video 2023-02-08 at 11.46.05.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:42 (зображення жінки, яка дає інтерв'ю та підписана як «Заместитель начальника гуманітарного центра «Единая Россия» ОСОБА_12 ») та на фотозображенні в особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електрофотографічна та електронна (електронний файл під назвою «Копія особової картки громадянки України ОСОБА_3 ) копії якої надані на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та ж сама особа. Зображення жінки, яка дає інтерв'ю у відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «WhatsApp Video 2023-02-17 at 13.45.42.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску марки «Axent», при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:10; 00:00:22 - 00:00:26, придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. У відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «WhatsApp Video 2023-02-17 at 13.45.42.mp4», наданому на дослідження на оптичному DVD-R диску марки «Axent», при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у період часу: 00:00:00 - 00:00:10; 00:00:22 - 00:00:26 (зображення жінки, яка дає інтерв'ю) та на фотозображенні в особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електрофотографічна та електронна (електронний файл під назвою «Копія особової картки громадянки України ОСОБА_3 ) копії якої надані на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та ж сама особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, кваліфікуючи її дії за ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянином України, добровільно вчинила умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винної, яка раніше не судима.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Доводи захисника щодо недоведеності обвинувачення ОСОБА_3 спростовуються безпосередніми показами свідків в судовому засіданні та вищевказаними належними доказами, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.111-2 КК України, який віднесено до тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винної, відомості про неї, наявність обставини, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України як обов'язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є її особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, оскільки за глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речовий доказ в кримінальному провадженні: оптичні носії інформації - оптичні диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, призначивши покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 7 408 (сім тисяч чотириста вісім) грн. 38 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речовий доказ в кримінальному провадженні: оптичні носії інформації - оптичні диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченої та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному вебсайті суду.
Суддя ОСОБА_1