Справа № 183/3364/25
№ 2-аз/183/6/25
18 квітня 2025 року м.Новомосковськ
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
08.04.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пономаренко О.Ю., звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №289 від 25.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
18.04.2025 представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити виконання постанови у частині стягнення штрафу за ОСОБА_1 в розмірі 17000 грн, до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішенням законної сили.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 4 цієї статті, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України).
Підстави для зупинення вчинення виконавчих дій передбачені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній статті не передбачено можливість зупинити вчинення виконавчих дій у разі оскарження в судовому порядку постанов про накладення штрафів.
У Законі України «Про виконавче провадження» взагалі відсутні норми, які б передбачали можливість зупинення вчинення виконавчих дій чи зупинення виконавчого провадження у випадку оскарження в судовому порядку, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 580/1381/19 колегія суддів Верховного Суду вважала обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову , оскільки відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваних постанов суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача такими постановами, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Подана позивачем ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не містить вимоги про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (оскаржуваної постанови).
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі зокрема й рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відтак, вказана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №289 від 25.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо виконання таких виконавчих документів.
Разом з тим, матеріалами заяви про забезпечення позову не підтверджено, що наразі постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №289 від 25.03.2025, правомірність якої оскаржує ОСОБА_1 , передано для примусового виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби та відповідною посадовою особою вказаного відділу вживаються відповідні заходи для виконання зазначених постанов.
Водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, допустимо за умови, що вже вчиняються дії щодо стягнення коштів на підставі такого виконавчого документа.
Враховуючи, що заходи забезпечення позову про які просить представник позивача не передбачені ст.151 КАС України, такі не можуть бути вжиті судом для забезпечення позову, крім того, зважаючи на відсутність у поданій заяві доказів на підтвердження фактичного відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №289 від 25.03.2025, а також відсутність підтвердження вжиття заходів з примусового виконання цієї постанови, суд дійшов висновку, що і підстави для зупинення стягнення за такою постановою відсутні, тому звернення заявника із вказаною заявою про забезпечення адміністративного позову є передчасним. Відтак у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити..
Керуючись ст.ст.150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала суду складена і підписана 18 квітня 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.