Справа № 932/840/22
Провадження № 2/0203/42/2025
20.02.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ганіної Н.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
представника позивача - адвоката Зінченка О.В.,
представника відповідача - адвоката Колінько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
09.06.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2022 року надійшли матеріали цивільної справи за позовом, з урахуванням ухвал суду від 02.03.2023 року, зміненої редакції позовної заяви від 13.03.2023 року, ухвали суду від 11.12.2023 року, ухвали суду від 20.11.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора (далі - нотаріальна контора, державний нотаріус, третя особа-1), ОСОБА_5 (далі - третя особа-2), про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому позивач просить суд:
- визначити за позивачем ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням зміненої редакції позовної заяви від 13.03.2023 року, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті батька позивач звернулась до П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого державним нотаріусом було відкрито спадкову справу №67143501. До спадкової маси увійшла 1/3 частка квартири АДРЕСА_3 , що належала померлому на праві приватної власності. Проте 08.10.2021 року державним нотаріусом було винесено постанову про відмову позивачу у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю у позивача оригіналу документа на право власності спадкодавця ОСОБА_6 на частку вказаної квартири.
За поясненнями представника позивача, померлий батько позивача є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_5 належить 2/3 частки спірної квартири. Проте на момент звернення позивача до нотаріуса свідоцтво про право власності на нерухоме майно було втрачене, а місце його знаходження невідоме. Витребувати оригінал свідоцтва у співвласниці спірної квартири неможливо, оскільки право володіння частками у квартирі здійснюється на різних правових підставах.
З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
11.07.2023 року відповідач, з урахуванням зміненої редакції позовної заяви від 13.03.2023 року, подала до суду свої пояснення по суті спору із запереченнями проти задоволення позовних вимог, в яких зазначила, що на її думку, ОСОБА_2 не може спадкувати після смерті свого батька ОСОБА_6 та має бути усунена від спадкування. Отже, відповідач вважає, що за нею не може бути визнано право власності на спірне майно померлого ОСОБА_6 . Як пояснила відповідач, її рідний брат - ОСОБА_6 в останній період свого життя дуже хворів тяжкими хворобами та довгий час перебував у безпорадному стані, потребував постійного догляду, допомоги та піклування. Відповідач як його рідна сестра увесь час його хвороби проживала разом з ним, доглядала за ним, дбала про нього, допомагала як могла, не спала ночами, контролювала, щоб він приймав ліки, за необхідності робила йому уколи, годувала його, купувала йому ліки, продукти, прибирала за ним, була з ним до останньої хвилин. Напередодні смерті вона викликала швидку допомогу та була з ним у лікарні, дбала про нього. Проте позивач ухилялась від допомоги батьку та бажала тільки, щоб батько якомога скоріше помер та вона змогла б отримати квартиру.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що за позивачем не може бути визнане право власності на спірну квартиру.
Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.
Треті особи не подали до суду письмових пояснень по суті спору.
Під час судового розгляду справи по суті позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснили суду таким чином, як про це вказано вище.
При цьому представник позивача пояснив, що у позивача відсутній оригінал свідоцтва про право власності на квартиру, та співвласнику майна - ОСОБА_5 належить 2/3 часток спірної квартири. Також представник позивача пояснив, що сторона відповідача не подавала позов про усунення позивача від спадкування. Водночас ОСОБА_5 є донькою відповідача та племінницею померлого ОСОБА_6 , яка проживала у спірній квартирі. Крім того, як пояснила позивач, її батько до моменту смерті не перебував у безпорадному стані, він до останнього працював, проте їй не давали бачитися з батьком. При цьому допитані у судових засіданнях свідки спростували твердження сторони відповідача щодо того, що померлий батько позивача тривалий час перебував у безпорадному стані, а позивач йому не допомагала, не спілкувалась з ним, не доглядала, коли він хворів. Оскільки померлий батько позивача з 2019 року отримував пенсію та перестав ходити на роботу тільки за 3 місяці до смерті, самостійно себе забезпечував, а позивач з ним спілкувалась, бачилась на родинні свята. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування, а інші діти - відмовились від спадщини.
Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивач має бути усунута від спадкування, бо її батько був у безпорадному стані, не міг обслуговувати себе самостійно. Натомість відповідач доглядала за братом, який тривалий час хворів, та спірна квартира належала її батькам.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.06.2022 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, визначені недоліки позовної заяви позивачем постановлено усунути шляхом надання суду: виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін із зазначенням ціни позову.
У встановлений судом строк 02.08.2022 року позивачем були усунені недоліки позовної заяви та надано суду виправлену редакцію позовної заяви ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відповідно до кількості сторін із зазначенням ціни позову - 500000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та звільнено позивача - ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви в цивільній справі №932/840/22, провадження №2/0203/954/2022, прийнято до свого провадження цивільну справу №932/840/22, відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, зобов'язано позивача надати у судове засідання для огляду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.10.2022 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі та витребувано у П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №35/2021, яка відкрита після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.01.2023 року П'ята дніпровська державна нотаріальна контора на виконання ухвали суду від 25.10.2022 року подала до суду копію спадкової справи №35/2021, яка була відкрита 02.02.2021 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оригінал якої зберігається у справах П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори.
Ухвалами суду від 02.03.2023 року, з урахуванням виправлень, було частково задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача на належного відповідача в цивільній справі та замінено первісного відповідача - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради на належного відповідача - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у задоволенні іншої частини вимог клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача на належного відповідача в цивільній справі - відмовлено, у прийнятті уточненої редакції позовної заяви від 28.11.2022 року в цивільній справі №932/840/22 - відмовлено.
Ухвалою суду від 27.09.2023 року було задоволено заяву представника позивача про виклик свідків, заявлену в усній формі, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та викликано в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ).
Ухвалою суду від 06.11.2023 року було закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання було замінене прізвище позивача: з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », у зв'язку з реєстрацією 22.10.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 шлюбу; прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_11 , дружини - ОСОБА_11 , відповідно до копії свідоцтва від 22.10.2024 року, серії НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 11.12.2023 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в цивільній справі №932/840/22 - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відома адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ).
Ухвалою суду від 20.02.2025 року були внесені виправлення у текст рішення суду (вступна та резолютивна частини) від 20.02.2025 року та постановлено зазначити правильно: «в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом» замість неправильного: «в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом».
У судові засідання з розгляду справи по суті з'являлись сторони та їх представники.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, проте у судові засідання не з'являлись.
Третя особа-1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа-2 не повідомила суд про причини неприбуття у судове засідання, не подала до суду будь-яких заяв по суті спору.
У судове засідання, призначене на 20.02.2025 року, з'явились позивач та її представник, а також представник відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши думки учасників справи, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України розглянув справу за відсутності третіх осіб.
Під час судового розгляду справи судом були заслухані усні пояснення учасників справи по суті спору, допитані свідки, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, оглянуті матеріали спадкової справи, у судовому засіданні 20.02.2025 року були проведені судові дебати та заслухані заключні слова учасників справи по суті спору, проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та єдиним спадкоємцем першої черги після його смерті.
Це підтверджується копіями матеріалів спадкової справи №35/2021, яка відкрита 02.02.2021 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтва про народження позивача від 08.02.1985 року, серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_6 від 01.06.2021 року, серії НОМЕР_4 з відміткою повторно; свідоцтва про шлюб від 22.10.2024 року, серії НОМЕР_2 , відповідно до якого 22.10.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 був зареєстрований шлюб; прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_11 , дружини - ОСОБА_11 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спадкоємцем другої черги після його смерті.
Це підтверджується копіями матеріалів спадкової справи №35/2021, яка відкрита 02.02.2021 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_6 від 01.06.2021 року, серії НОМЕР_4 з відміткою повторно; свідоцтва про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 02.01.1958 року, серії НОМЕР_5 .
За відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.01.2022 року, приватне право власності на квартиру АДРЕСА_8 , 04.02.2008 року - зареєстроване за ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частки; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 14.11.2007, видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради, та 14.10.2010 року - зареєстроване за ОСОБА_5 у розмірі 2/3 частки; підстава виникнення права власності: договір дарування, ВМР №469119, реєстр. №3-587, 20.03.2010 року, посвідчений П'ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою.
Відповідач та позивач звернулись до державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини від 02.02.2021 року та 01.07.2021 року, відповідно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №35/2021 та відповідними заявами.
Постановою державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори від 08.10.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дій державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 на частку квартири АДРЕСА_3 .
За змістом постанови державним нотаріусом вказано, що у ОСОБА_2 відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на частку квартири АДРЕСА_3 . Тому видати ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 після смерті - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , неможливо.
Постановою державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори від 19.11.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 на частку квартири АДРЕСА_3 , у зв'язку із наявністю спадкоємця за законом першої черги, згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу України.
За змістом постанови державним нотаріусом вказано, що після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін подала його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємця першої черги згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу України. ОСОБА_4 є спадкоємцем другої черги, згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу України, тобто до спадкування не закликається, так як є спадкоємець першої черги, яка прийняла спадщину.
На підтвердження тверджень про те, що померлий ОСОБА_6 хворів відповідач надала суду копії медичних документів щодо померлого брата копії: виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультаційного висновку спеціаліста.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надала наступні показання. Вона, зокрема, пояснила, що померлий ОСОБА_6 є її вітчимом, а ОСОБА_2 - її рідною сестрою по матері, ОСОБА_4 - їй знайома, але не родичка, ОСОБА_7 - це її брат. Свідок пояснила, що вона підтримувала дружні відносини з померлим ОСОБА_6 . Вітчим пив алкогольні напої, ходив на роботу. Йому стало зле та він був у тяжкому стані, на наступний день помер. Зі своїми братами та сестрами, вітчимом свідок була та перебуває у гарних відносинах. Вітчим любив свою доньку ОСОБА_14 та їй відомо, що брат до 2019 року працював разом з вітчимом. Померлий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та працював до дня смерті, а його тяжка хвороба тривала 3-5 днів, все сталося швидко. Вітчим ходив на роботу, сам себе забезпечував, вони завжди були на зв'язку один з одним, разом святкували свята з ОСОБА_4 також. ОСОБА_2 спілкувалась зі своїм батьком, який ніколи не просив допомоги для себе, вона любила його та піклувалась про нього, у неї не було потреби доглядати за батьком. Свідок пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є рідними кровними дітьми померлого ОСОБА_6 , проте ОСОБА_7 не бажав приймати спадщину після смерті батька. Свідок чотири рази на місяць дзвонила померлому ОСОБА_6 , один раз на місяць вони бачились, проте вона не знає, де та ким він працював, проте знає, що він працював з камінням.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , пояснив, що він перебуває у дружніх відносинах з позивачем, часто допомагав позивачу, часто приїжджав у гості до ОСОБА_6 . Йому відомо, що ОСОБА_2 добре спілкувалась з померлим ОСОБА_6 . Останній хворів, мав хронічну хворобу, лікувався та працював разом зі своїм сином ОСОБА_7 . У позивача не було документів щодо майна її батька. Свідок знає позивача з 2016 року та раз на тиждень приїжджав до батька позивача разом з позивачем. Свідку невідомо ким та де працював померлий, проте він знає, що ОСОБА_6 був працевлаштований, проте йому невідомо чим у період з 2019 року по 2021 року займався померлий ОСОБА_6 . Він знав, що померлий був вдома та офіційно не працював, проте працював на підробітках.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , пояснив, що позивач - це його рідна сестра та він підтримує бажання сестри отримати квартиру у спадок. ОСОБА_6 - це померлий батько свідка, а ОСОБА_4 - це рідна сестра померлого ОСОБА_6 . Відносини у їх родині гарні, він працював з батьком на одній роботі та постійно спілкувався з ним. Батько працював офіційно з 2008 року по 2019 року, продовжував працювати до пенсії. За два, три місяці до смерті батько перестав працювати, частково перебував на утриманні ОСОБА_4 , бо вона йому допомагала, готувала їжу як рідна сестра, батько сам забезпечував себе грошима. ОСОБА_5 - це донька ОСОБА_4 та двоюрідна сестра свідка. Батько не перебував у зовсім безпорадному стані. З ОСОБА_15 всі спілкувались добре, у встановлений законом строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, бо поступився сестрі. Батько працював на посаді каменотеса, вони разом обробляли каміння, бралися за роботу, яку їм пропонували. Як син він взяв батька на роботу та останній був працевлаштований за рекомендацією сина, батько заробляв близько 20 тисяч гривень. Десь у 2020 році батько ліг до лікарні, проте їм повідомили, що немає сенсу продовжувати лікування. Позивач та померлий батько часто спілкувались у вільний час. Свідок проживав разом з батьком 15 років, тобто з дня народження 1983 року. Батько помер у лікарні та у цей день поряд з ним були сестра ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інший брат ОСОБА_16 .
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 5 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, згідно з якою способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. ст. 1220, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до положень ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно з частинами 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Аналіз викладених вище норм та обставин справи дає суду підстави для висновку, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька, та незалежно від часу прийняття спадщини вона належить їй з часу відкриття спадщини.
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що спірна спадщина складається з 1/3 частки нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 , в якій позивачу належить 1/3 частка квартири з часу відкриття спадщини, яку вона прийняла у встановлений законом строк. Натомість відповідач є спадкоємцем другої черги права на спадкування за законом як рідна сестра померлого спадкодавця, та до спадкування не закликається, так як є спадкоємець першої черги - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину. Про це вказано і в постанові державного нотаріуса від 19.11.2021 року про відмову відповідачу у вчиненні нотаріальної дії, яка є чинною та відповідачем не оскаржувалась.
При цьому суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані твердження сторони відповідача про необхідність усунення позивача від спадкування за законом після смерті батька. Оскільки такі зустрічні позовні вимоги стороною відповідача не заявлялись, в рамках судового спору, що розглядається, судом не вирішуються. Також будь-які спори між сторонами з цього приводу на вирішенні у суді не перебувають та не перебували, судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо усунення позивача від спадкування за законом після смерті батька суду не надано. Крім того, показаннями свідків спростовані твердження відповідача про неналежний догляд позивача за хворим батьком протягом його життя, ненадання допомоги хворому батьку.
З огляду на викладене вище, суд вважає обґрунтованими та доведеними належними, допустимими та достатніми доказами позовну вимогу про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька.
З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5000,00 грн (ціна позову - 500000,00 грн; 500000,00 грн х 0,01 = 5000,00 грн).
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на 1/3 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5000,00 грн (ціна позову - 500000,00 грн; 500000,00 грн х 0,01 = 5000,00 грн).
Керуючись статтями 3, 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 90, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на 1/3 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 06.03.2025 року.
Суддя Ф.М. Ханієва