18 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6292/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши заяву
Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"
про відвід судді Студенця Володимира Івановича
від розгляду справи №910/6292/24
у справі за позовом
Громадської організації "Житомирська обласна федерація боксу"
до: 1. Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України",
2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій
1. Громадська організація "Житомирська обласна федерація боксу" (далі - ГО "Житомирська обласна федерація боксу", Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" (далі - до ВГО "Федерація боксу України", Відповідач-1) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Ввідповідач-2) про:
- визнання недійсними рішень конференції Відповідача-1, оформлених протоколом від 17.12.2021;
- скасування реєстраційних дій з реєстрації змін до відомостей про Відповідача-1, проведених Відповідачем-2 на підставі рішень конференції Відповідача-2, оформлених протоколом від 17.12.2021.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 закрито провадження у справі №910/6292/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу Позивача задоволено.
4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 скасовано, справу №910/6292/24 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 до участі в розгляді справи № 910/6292/24 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1 - ОСОБА_1 .
6. 04.03.2025 року ОСОБА_1 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/6292/24, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 повністю та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/6292/24.
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 для розгляду справи № 910/6292/24 визначено склад суду: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.
8. У зв'язку з відрядженням суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. автоматизованою системою документообігу для розгляду справи № 910/6292/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025.
9. Ухвалою від 25.03.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/6292/24, датою проведення судового засідання визначено 15.04.2025 року.
10. До Верховного Суду надійшла заява Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/14451/22 (дослівно) [що, вочевидь є опискою, оскільки в тексті касаційної скарги також вказується номер справи, яка переглядається, - №910/6292/24).
11. Заяву вмотивовано тим, що у зв'язку з поширенням інформації у засобах масової інформації про особисте спілкування судді Студенця Володимира Івановича та ОСОБА_1 у справі № 910/14451/22 (за касаційною скаргою Відповідача-1 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора) Відповідач-1 звертався із заявою про відвід судді Студенця Володимира Івановича;
ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 910/14451/22 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду справи № 910/14451/22; задоволено заяву суддів Бакуліної Світлани Віталіївни та Студенця Володимира Івановича про самовідвід від розгляду справи № 910/14451/22;
12. Підставою для подання відводу стали відповідні публікації у засобах масової інформації. Наявність такої інформації, опублікованої в різний час, викликає обґрунтовану підозру та сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Студенця Володимира Івановича, свідчить, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною або зацікавленості прямо чи побічно у результатах розгляду справи №910/6292/24. Такі сумніви підтверджує заявлений та задоволений самовідвід у справі № 910/14451/22.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 910/6292/24 заявлений відвід судді Студенцю В.І. визнано необґрунтованим, передано матеріали справи на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №910/6292/24.
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі № 910/6292/24 визначено суддю Верховного Суду Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025.
15. Розглянувши зазначену заяву, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
16. Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
17. Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
18. У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
19. Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
20. Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
21. При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
22. Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
23. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
24. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
25. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
26. За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
27. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
28. Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
29. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, А, N 86).
30. Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
31. Суд виходить також з того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
32. Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
33. Заява ВГО "Федерація боксу України" про відвід судді Верховного Суду Студенця В.І. від розгляду справи № 910/6292/24 ґрунтується на припущеннях, однак не містить обґрунтованих доводів, які б викликали сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
34. Враховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає об'єктивних обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, а відтак, враховуючи положення частини 4 статті 35 ГПК України, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №910/6292/24.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-
1. У задоволенні заяви Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 910/6292/24 відмовити.
2. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Погребняк