17 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/1174/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - Батовська Т.І., адвокат (дов. від 20.11.2024),
відповідача - публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» - Капуста А.В., адвокат (дов. від 11.12.2024),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (головуючий суддя: Дармін М.О., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В.)
у справі № 908/1174/23
за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»)
до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго»)
про стягнення 82 614 035,63 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення 82 614 035,63 грн заборгованості за договором від 27.05.2019 № 0503-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії (з них: 79 547 695,80 грн основного боргу, 2 133 326,00 грн інфляційних втрат, 933 013,83 грн - 3% річних), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині оплати за надані послуги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2023 у справі № 908/1174/23 (суддя Зінченко Н.Г.), яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ «Запоріжжяобленерго», з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про застосування судом апеляційної інстанції норми права (статті 625 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 зі справи № 910/4590/19, від 19.07.2023 зі справи № 910/16820/21.
Також скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
Доводи інших учасників справи
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у відзиві на касаційну скаргу, з посиланням на додержання судами попередніх інстанцій у вирішенні спору норм матеріального та процесуального права, просило Суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Суду від 25.03.2025 зі справи задоволено заяву ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Суду від 15.04.2025 зі справи задоволено клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» про участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Заяви та клопотання учасників справи
Від ПАТ «Запоріжжяобленерго» 16.04.2025 надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 908/1174/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 у подібних правовідносинах.
У судовому засіданні 17.04.2025 представник ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» проти задоволення зазначеного клопотання заперечив.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як встановленого судами попередніх інстанцій, державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Оператор системи передачі (ОСП) і ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Користувач системи передачі) укладено договір від 27.05.2019 № 0503-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Договір), за умовами якого Національна енергетична компанія «Укренерго» (ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а ПАТ «Запоріжжяобленерго» - здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Додатковою угодою від 17.09.2021 № 4 до Договору та додатковою угодою від 31.12.2021 до Договору зазначений договір викладений в новій редакції.
Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюються ОСП на власному веб-сайті в мережі інтернет.
Пунктом 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) встановлено, що для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень, плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг надано послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з пунктом 4.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному веб-сайті ОСП.
Пунктом 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) сторонами погоджено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Як встановлено в пункті 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з пунктом 5.5 Договору (в редакції Додаткової угоди від 31.12.2021) користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП) або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматична система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу коригування в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуги, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно до абз. 4 пункту 5.7 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021), у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Пунктом 13.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) передбачено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей договір вважається подовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Сторонами Договору доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
На виконання умов Договору листом від 24.08.2022 № 007-72/4106 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на вересень 2022 року в обсязі 36 579,991 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 36 579,991 МВт*год х 345,64 грн. = 15 172 209,71 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж таким чином:
1 платіж - до 17:00 02.09.2022 у розмірі 1/5 від планової вартості 15 172 209,71 грн, що становить 3 034 441,86 грн;
2 платіж - до 12.09.2022 в сумі 3 034 441,86 грн (з урахуванням того, що 10.09.2022 і 11.09.2022 є вихідними днями);
3 платіж - до 15.09.2022 в сумі 3 034 441,86 грн;
4 платіж - до 20.09.2022 в сумі 3 034 441,86 грн;
5 платіж - до 26.09.2022 в сумі 3 034 441,86 грн (з урахуванням того, що 25.09.2022 є вихідним днем).
Відповідачем оплату планових платежів за вересень 2022 року не здійснено.
На виконання пункту 5.5 Договору сторонами 20.09.2022 був складений акт коригування до акта приймання-передачі за квітень 2022 року, згідно з яким послуги збільшено на суму 5 096 418,66 грн.
Акт коригування від 20.09.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 20.09.2022 і отриманий 20.09.2022.
Акт коригування від 20.09.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом коригування від 20.09.2022 є 17.10.2022 (з урахуванням того, що 15 і 16 жовтня 2022 року є вихідними днями).
Відповідач оплату послуги за актом коригування від 20.09.2022 до акта приймання-передачі за квітень 2022 року не здійснив.
Крім того, на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 14 565 169,37 грн з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 30.09.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 09.10.2022 і отриманий 09.10.2022.
Акт приймання-передачі послуги від 30.09.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року є 17.10.2022 (з урахуванням того, що 15 і 16 жовтня 2022 року є вихідними днями).
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року не здійснив.
На виконання умов Договору листом від 26.09.2022 № 007-72/4701 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на жовтень 2022 року в обсязі 47 130,00 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 47 130,00 МВт*год х 345,64 грн. = 19 548 051,84 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж таким чином:
1 платіж - до 17:00 03.10.2022 у розмірі 1/5 від планової вартості 19 548 051,84 грн, що становить 3 909 603,17 грн (з урахуванням того, що 02.10.2022 є вихідним днем);
2 платіж - до 10.10.2022 в сумі 3 909 603,17 грн;
3 платіж - до 17.10.2022 в сумі 3 909 603,17 грн (з урахуванням того, що 15 і 16 жовтня 2022 року є вихідними днями);
4 платіж - до 20.10.2022 в сумі 3 909 603,17 грн;
5 платіж - до 25.10.2022 в сумі 3 909 603,17 грн.
Відповідачем оплату планових платежів за жовтень 2022 року не здійснено.
На виконання пункту 5.5 Договору 20.10.2022 сторонами був складений акт коригування до акта приймання-передачі за травень 2022 року, згідно з яким послуги збільшено на суму 190 121,36 грн.
Акт коригування від 20.10.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 20.10.2022 і отриманий 20.10.2022.
Акт коригування від 20.10.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом коригування від 20.10.2022 є 15.11.2022.
Відповідач оплату послуги за актом коригування від 20.10.2022 до акта приймання-передачі за травень 2022 року не здійснив.
Крім того, на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 17 120 920,84 грн з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 31.10.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 09.11.2022 і отриманий 09.11.2022.
Акт приймання-передачі послуги від 31.10.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року є 15.11.2022.
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року не здійснив.
На виконання умов Договору листом від 26.10.2022 № 007-63/5191 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на листопад 2022 року в обсязі 47 834,856 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 47 834,856 МВт*год х 345,64 грн. = 19 840 367,55 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж наступним чином:
1 платіж - до 17:00 02.11.2022 у розмірі 1/5 від планової вартості 19 840 367,55 грн, що становить 3 968 073,43 грн;
2 платіж - до 10.11.2022 в сумі 3 968 073,43 грн;
3 платіж - до 15.11.2022 в сумі 3 968 073,43 грн;
4 платіж - до 21.11.2022 в сумі 3 968 073,43 грн (з урахуванням того, що 20.11.2022 є вихідним днем);
5 платіж - до 25.11.2022 в сумі 3 968 073,43 грн.
Відповідачем оплату планових платежів за листопад 2022 року не здійснено.
На виконання пункту 5.5 Договору 18.11.2022 сторонами був складений акт коригування до акта приймання-передачі за червень 2022 року, згідно з яким послуги зменшено на суму 1 765 033,60 грн та 29.11.2022 сторонами був складений акт коригування до акта приймання-передачі за липень 2022 року, згідно з яким послуги зменшено на суму 229 334,77 грн.
Крім того, на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 13 615 748,41 грн з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 30.11.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 08.12.2022 і отриманий 08.12.2022.
Акт приймання-передачі послуги від 30.11.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року є 15.12.2022.
При цьому, сума платежів за актом приймання-передачі послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року зменшена з урахуванням актів коригування за червень і липень 2022 року та становить 11 621 380,04 грн.
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 30.11.2022 за листопад 2022 року не здійснив.
На виконання умов Договору листом від 25.11.2022 № 007-63/5726 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на грудень 2022 року в обсязі 31 500,012 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 31 500,012 МВт*год х 345,64 грн. = 13 065 196,98 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж наступним чином:
1 платіж - до 17:00 02.12.2022 у розмірі 1/5 від планової вартості 13 065 196,98 грн, що становить 2 613 039,23 грн;
2 платіж - до 12.12.2022 в сумі 2 198 271,65 грн (з урахуванням того, що 10 і 11 грудня 2022 року є вихідними днями);
3 платіж - до 15.12.2022 в сумі 2 198 271,65 грн;
4 платіж - до 20.12.2022 в сумі 2 198 271,65 грн;
5 платіж - до 26.12.2022 в сумі 2 198 271,65 грн (з урахуванням того, що 25.12.2022 є вихідним днем).
Відповідачем оплату планових платежів за грудень 2022 року не здійснено.
На виконання пункту 5.5 Договору 21.12.2022 сторонами був складений акт коригування до акта приймання-передачі за серпень 2022 року, згідно з яким послуги збільшено на суму 3 417 898,19 грн.
Акт коригування від 21.12.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 21.12.2022 і отриманий 21.12.2022.
Акт коригування від 21.12.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами 5.5 Договору останнім днем сплати за актом коригування від 21.12.2022 є 16.01.2023 (з урахуванням того, що 15.01.2023 є вихідним днем).
Відповідач оплату послуги за актом коригування від 21.12.2022 до акта приймання-передачі за серпень 2022 року не здійснив.
На виконання пункту 5.5 Договору сторонами 30.12.2022 був складений акт коригування до акта приймання-передачі за вересень 2022 року, згідно з яким послуги зменшено на суму 5 984 259,43 грн.
Крім того, на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 10 253 287,69 грн з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 31.12.2022 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 09.01.2023 і отриманий 09.01.2023.
Акт приймання-передачі послуги від 31.12.2022 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року є 16.01.2023 (з урахуванням того, що 15.01.2023 є вихідним днем).
При цьому, сума платежів за актом приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року визначена з урахуванням актів коригування за серпень і вересень 2022 року та становить 7 686 927,45 грн.
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за грудень 2022 року не здійснив.
На виконання умов Договору листом від 26.12.2022 № 007-72/6344 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на січень 2023 року в обсязі 26 590,026 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 26 590,026 МВт*год х 380,28 грн = 12 133 986,11 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж наступним чином:
1 платіж - до 17:00 02.01.2023 у розмірі 1/5 від планової вартості 12 133 986,11 грн, що становить 2 426 797,13 грн;
2 платіж - до 10.01.2023 в сумі 2 426 797,13 грн;
3 платіж - до 16.01.2023 в сумі 2 426 797,13 грн (з урахуванням того, що 15.01.2023 є вихідним днем);
4 платіж - до 20.01.2023 в сумі 2 426 797,13 грн;
5 платіж - до 25.01.2023 в сумі 2 426 797,13 грн.
Відповідачем оплату планових платежів за січень 2023 року не здійснено.
Також на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 14 753 830,70 грн з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 31.01.2023 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 08.02.2023 і отриманий 08.02.2023.
Акт приймання-передачі послуги від 31.01.2023 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно з умовами пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 31.01.2023 за січень 2023 року є 15.02.2023.
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 31.01.2023 за січень 2023 року не здійснив.
На виконання умов Договору листом від 25.01.2023 № 007-72/532 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на лютий 2023 року в обсязі 25 000,00 тис. МВт*год. Вартість планової послуги складає 25 000,00 МВт*год х 380,28 грн. = 11 408 400,00 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язаний оплатити плановий платіж наступним чином:
1 платіж - до 17:00 02.02.2023 у розмірі 1/5 від планової вартості 11 408 400,00 грн., що становить 2 281 680,00 грн;
2 платіж - до 10.00.2023 в сумі 2 281 680,00 грн;
3 платіж - до 15.02.2023 в сумі 2 281 680,00 грн;
4 платіж - до 20.02.2023 в сумі 2 281 680,00 грн;
5 платіж - до 27.02.2023 в сумі 2 281 680,00 грн (з урахуванням того, що 25 і 26 лютого 2023 року є вихідними днями).
Відповідачем оплату планових платежів за лютий 2023 року не здійснено.
На виконання пункту 5.5 Договору сторонами 21.02.2023 був складений акт коригування до акта приймання-передачі за жовтень 2022 року, згідно з яким послуги зменшено на суму 4 191 611,40 грн та 17.03.2023 сторонами був складений акт коригування до акта приймання-передачі за листопад 2022 року, згідно з яким послуги зменшено на суму 1 633 986,84 грн.
Крім того, на виконання пункту 5.5 Договору позивачем був складений акт приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 14 338 526,62 грн. з ПДВ.
Акт приймання-передачі послуги від 28.02.2023 направлено за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу «АСКОД.Онлайн») 08.03.2023 і отриманий 08.03.2023.
Акт приймання-передачі послуги від 28.02.2023 підписаний з боку ОСП та користувача за допомогою КУЕП без жодних зауважень та претензій щодо обсягу та вартості послуги.
Згідно умов пункту 5.5 Договору останнім днем сплати за актом приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року є 15.03.2023.
При цьому, сума платежів за актом приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року зменшена з урахуванням актів коригування за жовтень і листопад 2022 року та становить 10 146 915,22 грн.
Відповідач оплату послуги за актом приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за лютий 2023 року не здійснив.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасної та повної сплати коштів за надані послуги за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуг становить 79 547 695,80 грн.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача суми основного боргу, а також нарахований на суму основного боргу інфляційних втрат та 3% річних.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить Верховний Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції (якою рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін) та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд розглядає доводи касаційної скарги у їх взаємній та логічній послідовності у контексті пунктів 1 і 4 частини другої статті 287 ГПК України, та пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, та зазначає таке.
В обґрунтування пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
У зазначеному аспекті скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував подані відповідачем до суду апеляційної інстанції нові докази - акти коригування на зменшення наданих послуг, які були підписані сторонами в кінці вересня 2024 року, та не мотивував свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17).
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц.
Водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 924/232/18, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23).
З огляду на викладене Суд відхиляє доводи скаржника про безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції у вирішенні спору поданих відповідачем новий доказів, яких не існувало на момент прийняття рішення судом першої інстанції.
При цьому обговорення клопотання відповідача про долучення нових доказів, заслуховування позицій учасників справи підтверджується звукозаписом судового засідання та протоколом судового засідання від 12.11.2024 із зазначенням судом апеляційної інстанції про те, що питання стосовно можливості прийняття/неприйняття нових доказів буде вирішено в нарадчій кімнаті при ухваленні судом рішення за наслідками апеляційного розгляду.
Скаржник також посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про застосування судом апеляційної інстанції норми права (статті 625 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 зі справи № 910/4590/19, від 19.07.2023 зі справи № 910/16820/21.
У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України виснувала, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання, тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято до уваги те, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат були зменшені з урахуванням актів коригування до актів надання послуг за спірний період, відповідно до яких обсяг фактично наданих послуг зменшився.
Суд зазначає, що відповідні доводи скаржника безпосередньо пов'язані з тим, що судом апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не були прийняті нові докази (акти коригування), яких не існувало станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції.
Як зазначено вище, відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
Отже, з урахуванням тих доказів (зокрема, актів приймання-передачі, актів коригування), які були наявні в матеріалах справи та досліджувалися як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді справи не були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання.
Міра та обсяг, якими обґрунтовує суд свої мотиви, залежить від характеру рішення і перебуває поза межами перевірки Верховним Судом з огляду на приписи статей 300, 310 та частини другої статті 311 ГПК України.
Водночас принцип змагальності сторін господарського судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом попередньої інстанції надано оцінку всім поданим (з урахуванням вимог ГПК України) сторонами доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
Стосовно клопотання скаржника про зупинення касаційного провадження у справі № 908/1174/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23, Суд зазначає таке.
Скаржник посилається на те, що у справі № 908/1162/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано питання щодо відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 стосовно того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів у справі № 908/1162/23 вважала, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Водночас скаржник залишає поза увагою те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилався на застосування судом апеляційної інстанції норми права (статті 625 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду, перелік яких наведений скаржником у касаційній скарзі (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України), а також на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача щодо встановлення обставин (з посиланням на нові докази - акти коригування), які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України), відповідно, за доводами скаржника, безпідставне неприйняття судом апеляційної інстанції нових доказів й вплинуло на правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
Отже, безпосередньо питання щодо застосування Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у спірних правовідносинах не є предметом касаційного розгляду, з огляду на зміст касаційної скарги.
Ураховуючи визначені самим скаржником підстави касаційного оскарження, результат вирішення спору об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23, не вплине на результат касаційного перегляду судового рішення попередньої інстанції у цій справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» про зупинення касаційного провадження у справі № 908/1174/23.
Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що в ухваленні цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено у рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на касаційну скаргу у тій частині, в якій вони не суперечать викладеному у цій постанові.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення попередньої інстанції - відсутні.
Судові витрати
Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» без задоволення, а судове рішення попередньої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 908/1174/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець