29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"18" квітня 2025 р. Справа № 924/379/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Оксі Банк" про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оксі Банк", м.Львів
до:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрікор Вайн", м.Хмельницький
ОСОБА_1 , с.Зіньківці, Хмельницький район, Хмельницька область,
про стягнення 6 201 205,49 грн. заборгованості
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду Хмельницької області 17.04.2025 надійшла заява Акціонерного товариства "Оксі Банк" (79019, м. Львів, вул. Газова, 17, ідентифікаційний код 09306278) про забезпечення позову (разом із пред'явленням позову) шляхом накладення арешту на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрікор Вайн" (ідентифікаційний код 44509310) (далі - ТОВ "Петрікор Вайн") та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в межах суми заборгованості за кредитним договором з відкриття відновлювальної кредитної лінії №50/23-ВКЛ, яка складає 6 201 205,49 грн, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, а також заборони ТОВ "Петрікор Вайн" повного або часткового відчуження, будь-якої іншої передачі третім особам права власності та/або користування або розпорядження майном, а саме: товарами в обороті за договором застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023 без письмової згоди та поза контролем (участю) АТ "Оксі Банк", а саме на товари в обороті згідно до додатку №1 до договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023, укладеним між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "Петрікор Вайн", ринковою вартістю 15 355 165,86 грн та згідно додатку №2 до договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023, укладеним між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "Петрікор Вайн", ринковою вартістю 5 690 599,14 грн. (вх.№05-08/1143/25).
В поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник вказує, що 14.12.2023 між ТОВ "Петрікор Вайн", як позичальником, та АТ "Оксі Банк" укладено кредитний договір з відкриття відновлювальної кредитної лінії №50/23-ВКЛ (далі - кредитний договір), до якого в подальшому сторонами внесено зміни, зокрема, додатковим договором про внесення змін №1, згідно якого розмір кредитної лінії збільшено до 8 000 000 грн. Банк, як кредитодавець, надав позичальнику грошові кошти (відкрив відновлювальну відкличну кредитну лінію) в розмірі 8 000 000 грн на строк із 14.12.2023 по 13.12.2024, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити фіксовану процентну ставку у розмірі 24% річних, а також комісії на умовах, передбачених кредитним договором. Кредит наданий на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язався здійснювати щомісячне погашення процентів за кредитом та щомісячне погашення кредиту в розмірі згідно з графіком зміни ліміту кредитної лінії в межах строку кредитування.
За твердженням заявника, відповідно до п.3.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується: порукою ОСОБА_1 відповідно до договору поруки №50/23-ВКЛ-П від 14.12.2023, заставою товарів в обороті (алкогольна продукція), відповідно до договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-то від 14.12.2023 зі змінами та доповненнями відповідно до додаткового договору про внесення змін №1 від 01.02.2024 до договору застави. Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 год. 00 хв. 13.12.2024.
Заявник стверджує, що в порушення умов кредитного договору, позичальник невчасно та не в повному обсязі здійснює повернення наданих йому кредитних коштів, а також не сплачує проценти за користування кредитними ресурсами та пеню. Банк неодноразово письмово звертався до позичальника та поручителя з вимогами щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами прострочених процентів, проте такі вимоги банку не виконані.
Загальний розмір заборгованості ТОВ "Петрікор Вайн" станом на 01.04.2025 перед АТ "Оксі Банк" складає 6 201 205,49 грн., у тому числі: 6 000 000 грн - заборгованість по простроченому кредиту; 201 205,49 грн. - заборгованість по прострочених процентах.
Також заявник вказує, що працівниками банку здійснено виїзди на адреси зберігання товарів, які є предметами застави за договорами застави, з метою перевірки наявності та стану заставного майна. За результатами перевірки 31.03.2025 складено акт фіксації відсутності доступу до заставного майна товарів в обороті що знаходяться в заставі АТ "Оксі Банк" за договорами застави товарів в обороті № 57/24-ВКЛ-ТО від 14.10.2024 та № 50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023 (адреса м. Хмельницький, проспект Миру, 85 та акт перевірки наявності та оцінки майна, переданого в заставу за договором застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023 (адреса: м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Сім'ї Хохлових, буд 11/2, літера Ф).
Заявник вважає, що наявні підстави стверджувати, що позичальником (ТОВ "Петрікор Вайн") не виконано вимогу статті 43 Закону України "Про заставу" та п.п.1.6., 1.7 договору застави товарів в обороті, та дає можливість стверджувати, що такі дії з боку ТОВ "Петрікор Вайн" свідчать про намір цього товариства приховати від банку (кредитора) фактичну відсутність товарів в обороті у складських приміщеннях, визначених договором застави товарів в обороті. На думку заявника наведене обґрунтовано свідчить, що позичальником здійснені заходи, метою яких є приховування від банку, як кредитора, місця зберігання товарів в обороті з метою уникнення зобов'язань із реального виконання умов укладеного Кредитного договору. Водночас, ця обставина також обтяжена тим, що виконання Кредитного договору з боку ТОВ "Петрікор Вайн" не здійснюється протягом тривалого часу. Крім того, заявник звертає увагу на невиконання ТОВ "Петрікор Вайн" обов'язку щодо повідомлення актуальної інформації про зміни у складі засновника зазначеного товариства.
Наведені обставини дають заявнику об'єктивні підстави вважати, що існує обґрунтована ймовірність можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення та наявні підстави для забезпечення позову.
До заяви про забезпечення позову додано роздруківку з інтернет-сервісу Опендатабот щодо ТОВ "Петрікор Вайн" (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 14.12.2023), лист АТ "Оксі Банк" №1030-281/БТ від 21.03.2025, адресований ТОВ "Петрікор Вайн", щодо необхідності врегулювання простроченої заборгованості та проведення перевірки заставного майна, наданого в забезпечення своїх зобов'язань, з доказами його відправки адресату 24.03.2025 цінним листом з описом вкладення, акт фіксації відсутності доступу до заставного майна товарів в обороті від 31.03.2025, акт перевірки наявності та оцінки майна переданого в заставу від 31.03.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 вказану заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Грамчуку І.В.
У зв'язку з перебуванням судді Господарського суду Хмельницької області Грамчука І.В. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №16/25 від 17.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову у справі №924/379/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Шевчук О.І.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову з доданими документами, суд зазначає та враховує таке.
За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.13) кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом (рішення від 29.06.2006).
Конституційний Суд України у рішенні від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказав, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Положеннями статті 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Пунктом 2 ч.1 ст.138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заявник обґрунтовує подану до суду заяву про забезпечення позову тим, що ТОВ "Петрікор Вайн", як позичальником, та ОСОБА_1 , як поручителем, вчинено дії з метою уникнення виконання умов кредитного договору, договору застави товарів в обороті, їх поведінка є недобросовісною та свідчить про намагання сприяти ухиленню від виконання узятих на себе зобов'язань, продовжувати безпідставно утримувати в себе отримані як кредит грошові кошти, що, на думку заявника, свідчить про існування обґрунтованої ймовірності можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).
Як зазначає заявник, саме такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на всі відкриті в усіх банківських установах ТОВ "Петрікор Вайн" та фінансового поручителя ОСОБА_1 в межах суми заборгованості за кредитним договором №50/23-ВКЛ, яка складає 6 201 205,49 грн. та заборони ТОВ "Петрікор Вайн" повного або часткового відчуження, передачі третім особам права власності та/або користування або розпорядження майном, а саме: товарами в обороті за договором застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023 без письмової згоди та поза контролем (участю) АТ "Оксі Банк", а саме на товари в обороті згідно до додатку №1 до договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023, укладеним між АТ "Оксі Банк" та ТОВ 2Петрікор Вайн", ринковою вартістю 15 355 165,86 грн та згідно додатку №2 до договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023, укладеним між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "Петрікор Вайн", ринковою вартістю 5 690 599,14 грн., у даному випадку буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів.
При вирішенні поданої заяви суд виходить з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання заявника на ймовірність настання обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 136 ГПК України.
Суд звертає увагу, що заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів, на які він покликається як на підставу своїх вимог, а саме: кредитного договору з відкриття відновлювальної кредитної лінії №50/23-ВКЛ від 14.12.2023, договору поруки №50/23-ВКЛ-П від 14.12.2023 та договору застави товарів в обороті №50/23-ВКЛ-ТО від 14.12.2023 з додатками №1 та №2, а також розрахунку заборгованості та виписки з рахунків позичальника.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зроблено висновок, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що матеріали заяви про забезпечення позову не містять договорів, порушення умов яких заявник зазначає підставою для звернення із заявою про забезпечення позову, що своєю чергою унеможливлює встановлення судом обставин не лише виникнення договірних відносин між АТ "Оксі Банк", ТОВ "Петрікор Вайн" та ОСОБА_1 , а й наявності зобов'язань у ТОВ "Петрікор Вайн" та ОСОБА_1 перед АТ "Оксі Банк", строку їх виконання, обставин порушення зазначеними особами договірних зобов'язань, а також суми заборгованості в межах якої заявник просить накласти арешт на відкриті рахунки в банківських установах та майна - товарів в обороті (алкогольної продукції) ринковою вартістю на загальну суму 21 045 765 грн. без ПДВ, повне або часткове відчуження якої заявник просить заборонити.
Суд звертає увагу, що жодних інших доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються необґрунтованими та не підтвердженими, заявником не наведено.
Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходів забезпечення позову та не доведено, що невжиття обраних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 136, 137, 138-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оксі Банк" про забезпечення позову (вх.№05-08/1143/25 від 17.04.2025) відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана 18.04.2025.
Суддя О.І. Шевчук