16.04.2025 Справа № 914/3217/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Прокопів І. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Імпорт" (надалі - ТОВ "Бас - Імпорт" або Позивач),
до відповідача:Львівської митниці (надалі - Відповідач),
третя особа:ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або Третя особа),
про:стягнення 70'781,95 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_2 ,
відповідача:Бурбило Галина Богданівна,
третьої особи:Пащук Артем Ігорович.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 70'781,95 гривень. В подальшому Позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути ці грошові кошти з Державного бюджету України.
2. Ухвалою від 31.12.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.01.2025. Цією ухвалою суд також залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача ОСОБА_1 .
3. Рух справи відображений в попередніх ухвалах суду.
4. Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 02.04.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.04.2025.
5. Третя особа 16.04.2025, до початку розгляду справи по суті, подала клопотання про закриття провадження у справі. Це клопотання мотивоване тим, що деліктні зобов'язання не віднесені до юрисдикції господарських судів відповідно до переліку, визначеного статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Також, на її думку, відсутність господарських правовідносин між сторонами унеможливлює розгляд справи в межах господарського судочинства.
6. Суд ухвалою, відображеною в протоколі судового засідання, відмовив у задоволенні цього клопотання.
7. Суд виходив з того, що відповідно до пункту 15 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать також інші справи, що виникають у спорах між суб'єктами господарювання. Це свідчить про те, що господарські суди розглядають не лише спори, пов'язані з виконання господарських договорів, але й інші категорії спорів за умови, що їхніми учасниками є юридичні особи або фізичні особи - підприємці. У цій справі спір виник із деліктних зобов'язань між юридичною особою та органом державної влади щодо відшкодування шкоди на підставі статей 1166 та 1172 Цивільного кодексу України. З огляду на склад учасників справи вона підлягає розгляду саме в господарському суді.
8. Суд вважає необґрунтованими посилання Третьої особи на судову практику Верховного Суду, наведеною нею у клопотанні про закриття провадження у справі (постанови від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 07.04.2020 у справі № 904/657/18, від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 та інші), оскільки ці приклади не є релевантними для вирішення цього спору. Зокрема, у наведених справах судами досліджувалося питання юрисдикції спорів, що виникли із договірних та земельних правовідносин, а не з позадоговірних зобов'язань між суб'єктами господарювання.
9. В судовому засіданні 16.04.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
10. Через недотримання відповідальними особами Відповідача вимог щодо належного утримання дорожнього покриття на території митного посту "Краковець" автобус Позивача потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (ДТП) та був пошкоджений. На момент події проїзна частина була вкрита суцільною ожеледицею, не очищена та не посипана, не було встановлено відповідних попереджувальних знаків і розмітки. У результаті ДТП Позивач зазнав матеріальної шкоди, пов'язаної із необхідністю відновлення пошкодженого транспортного засобу.
11. Шкода, заподіяна бездіяльністю посадової особи Львівської митниці, підлягає відшкодуванню державою.
12. Предметом позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову є стягнення з Державного бюджету України 70'781,95 грн завданої шкоди.
13. Підставою позову є завдання Позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП.
14. Позивач зазначив у позові, що очікує зазнати 3'028,00 грн витрат на оплату судового збору.
Заперечення відповідача
15. Подані Позивачем докази не доводять вини відповідальної особи Відповідача - ОСОБА_1 у заподіянні шкоди, зважаючи на такі аргументи:
15.1. Постанова суду у справі № 944/1552/24 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, змінена Львівським апеляційним судом шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частини посилання про визнання його винним у вчинені адміністративного правопорушення.
15.2. Постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/7157/24 про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_3 (водія автобуса) за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не містить посилань на вину ОСОБА_1 у спричинені ДТП.
15.3. Протокол про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не є належним доказом у справі, адже у посадовій інструкції ОСОБА_1 немає положення щодо обов'язку дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць...
16. Позивач не довів протиправної поведінки Відповідача, оскільки не довів обставини неналежного стану покриття проїзної частини, на якій трапилась ДТП.
17. Стан дорожнього покриття у пункті пропуску "Краківець" 06.12.2023 знаходився у належному стані, оскільки 04.12.2023 для прибирання території від снігу та посипання його проїжджої частини піщано-соляною сумішшю залучалась снігоприбиральна машина Облавтодору. Здійснено прибирання всієї проїжджої частини території від кордону з Республікою Польщею до виїзду за межі пункту пропуску на територію України. Це підтверджується Листом Львівської митниці від 20.02.2024.
18. Позивач не довів розміру шкоди. Представлений ним висновок експертного транспортно-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 329 від 29.12.2023 не є належним доказом у справі, оскільки не містить інформації про обізнаність судового експерта про кримінальні відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
19. Причиною ДТП є вина водія Позивача, адже останній не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, особливості вантажу, що перевозиться, та стан транспортного засобу.
Позиція третьої особи
20. Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію Відповідача. Зокрема зазначив, що Позивач не довів ані причинного зв'язку між шкодою та діями (бездіяльністю) Відповідача, ані самого розміру шкоди.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Факти
21. ТОВ "Бас-Імпорт" є власником автобуса марки VAN HOOL, д. н. з НОМЕР_1 (надалі - Автобус), про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.10.2022 (а. с. 22).
22. Автобус під керуванням водія ОСОБА_3 06.12.2023 об 11:00 потрапив у ДТП по вулиці Вербицького, 54, селище міського типу Краковець, Яворівського району Львівської області (МП "Краковець), про що свідчить складена працівниками поліції схема ДТП (а. с. 7-8).
23. На момент ДТП Автобус перебував в оренді ТОВ "Люкс-Рейзен-Біс", про що свідчить Акт приймання-передачі транспортного засобу до договору оренди транспортних засобів № 10/22 від 21.10.2022 (а. с. 21).
24. Працівники поліції 06.12.2023 склали акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (Львівська область, Яворівський район, село Краковець, вулиця Вербицького, 54 (МП "Краковець) (а. с. 6), яким установили такі обставини:
24.1. На проїзній частині наявна ожеледиця протяжністю 500 метрів.
24.2. На момент обстеження дорожні роботи не проводилися.
24.3. Відсутні дорожні знаки, які інформують про небезпеку.
24.4. Дорожню розмітку не видно у зв'язку з нашаруванням льоду та снігу.
24.5. Після виявлення зимової слизькості оброблення дорожнього покриття не здійснювалося, що суперечить ДСТУ 3587.
25. Львівська митниця у листі № 7.4-1/7.4-21-01/8.5/5381 від 20.02.2024 (а. с. 13) поінформувала управління поліції, що стан дорожнього покриття на момент події був належним. Зокрема, 04.12.2023 для очищення території міжнародного пункту пропуску «Краківець» від снігу та посипання проїжджої частини піщано-соляною сумішшю було залучено снігоприбиральну техніку Облавтодору. Також митниця вказала, що відстань між стійками радіаційного контролю, з якими зіткнувся водій автобуса, становить 3,60 м, що є достатнім для проїзду автобусного транспорту. У місці заїзду на радіаційний контроль встановлено дорожній знак, який обмежує швидкість руху до 5 км/год. Пропускна спроможність цієї ділянки для автобусів становить 54 одиниці на добу, або 1620 на місяць. За таких умов, за умови дотримання безпечної швидкості, виключається можливість заносу транспортного засобу та виникнення аварійної ситуації. У цьому ж листі вказано відповідальну особу, на яку покладено обов'язки з контролю за експлуатаційним станом вулично-дорожньої мережі на території митного поста «Краковець» - державного інспектора відділу розбудови інфраструктури управління адміністративно-господарської діяльності Львівської митниці ОСОБА_1 .
26. Згідно з розділом 3 посадової інструкції державного службовця (а. с. 11-12) на державного інспектора відділу розбудови інфраструктури управління адміністративно-господарської діяльності покладені, серед іншого, такі посадові обов'язки:
26.1. Безпосереднє виконання покладених на відділ розбудови інфраструктури управління адміністративно-господарської діяльності Львівської митниці завдань і функцій, визначених у розділі «Основні завдання і функції» Положення про відділ розбудови інфраструктури управління адміністративно-господарської діяльності Львівської митниці.
26.2. Підготовка та участь у підготовці вихідних даних для проектування, реконструкції, капітального будівництва та капітального ремонту об'єктів матеріально-технічної бази та забезпечення виконання функцій технічного нагляду за проведенням ремонтно-будівельних робіт Львівської митницю.
26.3. Підготовка необхідних матеріалів для укладення договорів із підрядними та проектними організаціями, оформлення цих договорів та контроль за їх виконанням.
26.4. Прийняття документації за актами, участь у підписані актів виконаних робіт, затвердження та підготовка до погодження титулів будов.
26.5. Подання документів на початок будівельних та підготовчих робіт, отримання дозволів на виконання будівельних робіт, подання документів, що засвідчують готовність об'єктів до експлуатації та реєстрація об'єктів будівництва у відповідних органах.
26.6. Вжиття заходів із спорудження, облаштування та проведення ремонту пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон України, а також забезпечення в межах компетенції розроблення технічних вимог до нерухомого майна та пов'язаних об'єктів, які є інфраструктурою пунктів пропуску через державний кордон.
27. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2024 у справі № 686/7157/24 закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
28. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 07.10.2024 у справі № 944/1552/24 (а. с. 16-18) ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією ж постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито на підставі статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
29. Львівський апеляційний суд постановою від 22.11.2024 (а. с. 19-20) змінив Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 07.10.2024, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини посилання про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення. Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд.
30. З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження Автобуса в ДТП, експерт провів транспортно-товарознавче дослідження з оцінки транспортного засобу, за результатами якого склав висновок № 329 від 29.12.2023 (а. с. 24-35). У цьому висновку зазначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику Автобуса станом на момент огляду складає 70'781,95 гривень.
Право
31. Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
32. Необхідною підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність чотирьох умов: протиправність поведінки (бездіяльності), наявність шкоди, причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, вина.
Протиправність
33. Статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, серед іншого, належить: забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях.
34. У частині 1 статті 24 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
35. Згідно з пунктом 5 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 (надалі - Єдині правила) власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.
36. Відповідно до пункту 11 Єдиних правил власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані … вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов…
37. Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі № 904/5489/18).
38. ДТП трапилась на території міжнародного пункту пропуску "Краківець", який входить до складу Львівської митниці. Відповідач підтвердив, що він є балансоутримувачем дороги, на якій трапилась ДТП. Отже, відповідальність за утримання та забезпечення безпечних умов руху на ділянці дороги по вулиці Вербицького, 54, селище міського типу Краковець, Яворівського району Львівської області (МП "Краковець") покладається на Львівську митницю. У листі № 7.4-1/7.4-23-01/8.5/5381 від 20.02.2024 (а. с. 13), що стосується ДТП, Відповідач повідомив про відповідальну особу Львівської митниці, на яку були покладені обов'язки щодо контролю за експлуатаційним станом вулично-дорожньої мережі на території митного поста "Краковець" ( ОСОБА_1 ).
39. Відповідно до пункту 11 Єдиних правил власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
40. Наведені вище нормативні акти підтверджують, що Львівська митниця була зобов'язана вчиняти дії з належного утримання дорожнього покриття на території митного посту "Краковець" з метою запобігання виникненню небезпечних обставин, що можуть спричинити ДТП.
41. Як установив суд, цього обов'язку Відповідач не виконав, про що в сукупності свідчать акт обстеження ділянки вуличної мережі від 06.12.2023 (а. с. 6), схема місця ДТП (а. с. 7), фотознімки (а. с. 63-66) з місця події, в яких зафіксований незадовільний стан дороги на момент ДТП.
42. Натомість протилежні аргументи Відповідача, що вказані у пункті 17 цього рішення, не підтверджені жодними доказами.
43. При цьому суд не вважає за необхідне робити висновки, з вини якого конкретного працівника Львівської митниці не були виконані конкретні дії з належного утримання дорожнього покриття в зимовий період.
44. Щодо заперечень Відповідача, що вказані у пункті 15.1, то суд зазначає, що в межах цієї справи суд не досліджує вину у вчиненні адміністративного правопорушення, а на підставі наявних у справі доказів встановлює наявність чи відсутність підстав для притягнення саме Львівської митниці до цивільної відповідальності. Непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не звільняє Львівську митницю від відповідальності, оскільки протиправність її дій (бездіяльності) підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами.
45. Крім того, суд не бере до уваги аргументи Відповідача, що вказані у пункті 19 цього рішення, адже відсутність вини водія Позивача у спричиненні ДТП встановлена Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2024 у справі № 686/7157/24 (див. пункт 27 рішення), яка набрала законної сили.
46. Отже, суд установив перший склад цивільного правопорушення - протиправна поведінка (бездіяльність).
Шкода
47. Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
48. На підтвердження розміру заявленого до стягнення розміру шкоди Позивач надав суду висновок експертного транспортно-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 329 від 29.12.2023 (а. с. 24-53), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику Автобуса внаслідок виявлених пошкоджень, отриманих у ДТП, станом на момент огляду складає 70'781,95 гривень.
49. Хоч цей висновок не містить застереження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків, проте в ньому відображений детальний опис виявлених пошкоджень автобуса та обґрунтований розрахунок вартості матеріального збитку.
50. Факт заподіяння шкоди підтверджується й іншими письмовими доказами:
50.1. Видатковою накладною № 38 від 18.12.2023 (а. с. 60) на купівлю скла лобового Van Hool Altano upper 1204 х 272 вартістю 86'100,00 грн з ПДВ.
50.2. Рахунком на оплату № 38 від 12.12.2023 на суму 98'400,00 грн з ПДВ.
50.3. Актом надання послуг (монтаж скла) № 39 від 18.12.2023 (а. с. 61) на суму 12'300,00 грн з ПДВ.
51. Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9696/17 зазначив, що у разі наявності спору щодо розміру завданої шкоди у сфері страхування наземного транспорту, суд повинен виходити з фактичної вартості, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, яка здійснювала ремонт транспортного засобу.
52. Відповідач не надав жодних доказів, які би спростовували поданий Позивачем експертний висновок, а також не скористався можливістю бути присутнім під час проведення експертизи, попри те, що ТОВ "Люкс-рейзен біс" листом від 08.12.2023 (а. с. 54-56) повідомило його про дату та час її проведення. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати зазначений висновок необґрунтованим, неналежним чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Враховуючи викладене, суд вважає цей висновок як належний і допустимий доказ у справі.
53. Отже, суд встановив наступний склад правопорушення - шкода.
Причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою
54. Невиконання Відповідачем його обов'язків з належного утримання дороги та забезпечення безпеки руху стало причиною ДТП, що завдало Позивачу шкоди. Тому суд встановив наступний елемент складу правопорушення - причинний зв'язок.
Вина
55. У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
56. Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню Позивачем. Водночас Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини.
57. Відповідач не навів обґрунтованих аргументів, які спростовують його вину у незабезпеченні належного утримання дорожнього покриття в зимовий період на МП "Краковець".
Щодо стягнення шкоди з Державного бюджету України
58. За змістом частини другої статті 2 Цивільного кодексу України одним із учасників цивільних відносин є держава Україна. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).
59. З огляду на вказані приписи Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками та набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка самої держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу (наприклад, постанова від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21).
60. Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.
61. Тому те, що позивач вказав відповідачем за вимогою про відшкодування шкоди конкретний орган державної влади не означає, що у спірних правовідносинах суб'єктом відповідальності є не держава, а саме певний її орган. Інакше кажучи, у спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів як відповідача, а не суб'єкт владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц).
62. Отже, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, як правило, в особі органу, діями якого завдано шкоду.
63. За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а з Державного бюджету України підлягає стягненню шкода у розмірі 70'781,95 гривень.
IV. Судові витрати
Розподіл витрат на оплату судового збору.
64. Витрати на оплату судового збору покладаються на Відповідача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Імпорт" (адреса: 29011, Хмельницький район, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 12/2, ідентифікаційний код: 43838393) завдану шкоду у сумі 70'781 (сімдесят тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 95 коп та 3'028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після /повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2025.
Суддя Рим Т.Я.