79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.03.2025 Справа № 914/1290/24
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело», м. Моршин, Львівська область,
до відповідача: Моршинської міської ради, м. Моршин, Львівська область,
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дочірнього підприємства «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Моршин, Львівська область,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ,
предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 №469, зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою,
підстава позову: порушення права на отримання у користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування санаторно - оздоровчих закладів,
за участю представників:
позивача: Семенюк Ярослав Федорович, Мельник Леся Ярославівна,
відповідача: Більська Любов Володимирівна (в режимі відеоконференції),
третьої особи 1: Бауман Юрій Тіберійович (в режимі відеоконференції),
третьої особи 2: Матросов Олександр Олексійович (в режимі відеоконференції).
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 20.05.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» до Моршинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469, зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.
1.2. Ухвалою суду від 23.05.2024 позовну заяву залишено без руху, в ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства Лікувально - оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця», визначено наступні дати судових засідань: 24.07.2024 і 07.08.2024.
1.3. Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 07.08.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», у судовому засіданні 09.10.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 26.06.2024.
1.4. Відводів суду сторонами не заявлялось.
1.5. У судових засіданнях 06.11.2024, 23.12.2024 заслухано вступні слова, 09.01.2025 здійснено з'ясування обставин справи та дослідження доказів, 19.03.2025 заслухано виступи сторін в судових дебатах і закрито стадію розгляду справи по суті.
1.6. У судовому засіданні 27.03.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Позивач з метою здачі в експлуатацію завершеного спального корпусу та державної реєстрації речових прав на нього, неодноразово звертався до Моршинської міської ради щодо виділення земельної ділянки за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Джерельна, 9б. Рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) Дочірньому підприємству «Санаторій «Моршинкурорт». Відповідно у позивача були правомірні очікування, що ДП «Санаторій «Моршинкурорт» розробить технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, а позивач отримає в оренду земельну ділянку, на якій знаходиться здійснюване ним будівництво. Однак поділ цієї земельної ділянки згідно з рішенням Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 не здійснено по сьогодні, чим порушуються законні інтереси позивача.
2.2. Надалі заявою від 31.03.2022 позивач звернувся до відповідача щодо вирішення питання з орендою земельної ділянки площею 0,38 га, а згодом просив вирішити питання щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), розроблення технічної документації із землеустрою для будівництва та обслуговування санаторно-курортних закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна, 9б, м. Моршин, за рахунок земель оздоровчого призначення.
2.3. Рішенням Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469 відмовлено Товариству обмеженою відповідальністю «Моршинське джерело» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, загальною площею 6,5829 кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та наданні в оренду земельної ділянки, площею 0,3800 га, на вул. Джерельна, 9Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
2.4. Позивач вважає, що земельна ділянка площею (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) у 1994 році була надана у постійне користування санаторію “Світанок», який тоді був юридичною особою державної форми власності, а станом на сьогодні його діяльність є припиненою. ДП «Санаторій «Моршинкурорт» є юридичною особою приватної форми власності, приватного права, яка відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України не може мати в постійному користуванні земельні ділянки. Жодних рішень про реорганізацію санаторію «Світанок», де зазначено про вид його реорганізації та можливе правонаступництво, ДП «Санаторій «Моршинкурорт» не надало, як і не надало жодних рішень про створення ДП «Санаторій «Моршинкурорт», де могло б бути зазначено, що воно є правонаступником санаторію «Світанок». Статут не може бути достатнім та належним доказом того, що третя особа є правонаступником санаторію «Світанок». Щобільше, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ДП «Санаторій «Моршинкурорт» (станом на 24.01.2023) зазначено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа - Відомості відсутні», тобто ДП «Санаторій «Моршинкурорт» не є правонаступником жодної юридичної особи.
2.5. Тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469 і зобов'язати Моршинську міську раду прийняти рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Моршинське джерело» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 6,5829 га, по вул. Джерельна в місті Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) з метою наступного надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Моршинське джерело» (ЄДРПОУ 39135472) в оренду земельної ділянки, площею 0,3800 га, по вул. Джерельній, 9Б в місті Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
2.6. Відповідач стосовно позову заперечує, стверджуючи, що:
- статтею 25 Закону України «Про землеустрій» не передбачений вид технічної документації із землеустрою щодо виділу. Відповідно Моршинська міська рада не могла рішенням сесії надавати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, яка не передбачена чинним законодавством, що в свою чергу є однією із законодавчих підстави для відмови у задоволенні вищевказаного клопотання ТзОВ «Моршинське Джерело»,
- ТзОВ «Моршинське Джерело» не подано жодного правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва) по вул. Джерельна, 9Б,
- договір про заміну боржника від 31.10.2014 є нікчемним,
- земельна ділянка, загальною площею 6,5829 га, перебуває у постійному користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на підставі чинного Державного акту на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994, згоди законного користувача на розроблення технічної документації із землеустрою не було надано.
2.7. Третя особа 1 Дочірнє підприємство «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» заперечує стосовно позивних вимог стверджує, що, на відміну від позивача, йому належить на праві постійного користування земельна ділянка, площею 6,5829 га, на цій ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у його приватній власності, а саме з адресами вул. Проліскова, 6б, 6, 6а, 4, Джерельна, 11в, 5а. Крім того, позивач не є землекористувачем чи землевласником, а також не набув майнових прав по договору від 31.10.2014, так як не було згоди на заміну боржника від третьої особи 2.
2.8. Третя особа 2 Приватне акціонерне товариство лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підтримує позицію відповідача і зазначає, що позивач не надав підтверджуючі документи того, що він є власником, заставодержателем чи користувачем земельної ділянки; не надав правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва); земельна ділянка загальною, площею 6,5829 га, перебуває у постійному користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт» на підставі Державного акту на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994, право безстрокового постійного користування ділянкою ДП «Санаторій «Моршинкурорт» не припинено, а отже, позов позивача є по суті втручанням у право ДП «Санаторій «Моршинкурорт» на мирне володіння, користування своїм майном. Крім цього, позивач через пред'явлення позову за допомогою рішення суду намагається втрутитись в повноваження відповідача на розгляд питання, які відносяться до виключної його компетенції та прийняття таких рішень вимагає колегіального розгляду.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. У 1994 році вирішено видати санаторію «Світанок» державний акт на право користування землею, площею 3,40 га. До позову долучено копію державного акта на право постійного користування землею серії ЛВ 11, зареєстрованого за № 18 22.06.1994, виданого санаторію «Світанок» відповідно до рішення Моршинської селищної ради народних депутатів від 22.06.1994 № 110. Земля, площею 9,40 га, надана у постійне користування для оздоровчих цілей.
3.2. Відповідно до рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради № 153 від 21.06.2000 закріплено за спальним корпусом сан. «Світанок», який передано на період реконструкції на баланс Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь», земельну ділянку, площею 0,4251 га; надано Маріупольському металургійному комбінату «Азовсталь» вказану земельну ділянку в тимчасове користування на період будівництва та реконструкції спального корпусу № 5; комбінату укласти договір тимчасового користування на земельну ділянку із міською радою; у випадку зміни власника корпусу № 5 після закінчення реконструкції дане рішення втрачає чинність.
3.3. Докази виконання вказаного рішення у спосіб укладення договору тимчасового користування на земельну ділянку відсутні.
3.4. Листом від 24.10.2014 ПАТ «МК «Азовсталь» повідомило відповідача, що відповідно до договору уступки долі ПАТ припинило свою участь в будівництві 100-місного спального корпусу на вул. Джерельна, 9б, правонаступником прав і обов'язком забудовника є Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело». Стосовно земельної ділянки на вул. Джерельна, 9Б, то ПАТ «МК «Азовсталь» не є користувачем на підставі рішення міської ради від 21.06.2000, та не заперечує щодо оформлення користування вказаною земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю «Моршинське джерело» у встановленому законодавством порядку.
3.5. Так, ПАТ «МК «Азовсталь» і ТОВ «Моршинське Джерело» 31.10.2014 підписали договір про уступку долі в договорі № 1533/3/111 від 20.01.1988 та додатковій угоді № 1 від 16.10.2000 стосовно прав та обов'язків забудовника і майнових прав у незвершеній будові 100-місного корпусу в м. Моршин на вул. Джерельна, 9б. У такому договорі сторони засвідчили, що станом на червень 2014 технічний стан незавершеної будови не відповідає акту виконаних робіт від 14.07.200 про готовність на 67 %, за результатами експертизи відсоток виконаних робіт становить 53,2 % готовності об'єкта.
3.6. Сторони цього договору також підписали акт прийому-передачі долі ПАТ «МК «Азовсталь», відповідно до змісту якого сторона 1 уступила на користь сторони 2 права та обов'язки забудовника та майнових прав у незавершеній будові 100-місного корпусу. В акті зазначено характеристики будівлі: 4 поверхи, загальна площа забудови 909,4 м кв., загальна площа будівлі 2 6 м кв., з них підвал 573,3 м кв., будівельний об'єм 13 194,3 м кв., 16 службових приміщень, 2 ліфти, кількість ліжкомісць 100, кількість номерів 58, земельна ділянка у користуванні - 0,4251 га.
3.7. Щодо основного договору № 1533/3/111, то такий був укладений Ждановським металургійним комбінатом «Азовсталь» як забудовником і Прикарпатською територіальною радою з управління курортами профспілок як Радакурорт для проведення в 1987 - 1992 роках реконструкції спального корпусу № 5 за рахунок власних капіталовкладень. На час реконструкції будівля передається на баланс забудовнику, а по закінченню будівництва підгтовлений до експлуатації спальний корпус, прийнятий Державною приймальною комісією, передається Радакурорту. Остання після виконання забудовником обов'язків і введення об'єкта в експлуатацію щорічно виділяє йому путівки в цей корпус.
3.8. Додатковою угодою № 1 від 16.10.2000, укладеною між Закритим акціонерним товариством «Укрпрофоздоровниця» як власником майна санаторію «Світанок» та Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», узгоджено завершення реконструкції спального корпусу № 5 санаторію «Світанок» і закріплення права власності Комбінату в майні спального корпусу після її завершення. Зокрема, визначено, що після завершення реконструкції сторони виконають усі дії для закріплення права власності Комбінату у майні спального корпусу санаторію на суму, яка визначається експертною оцінкою.
3.9. Рішенням Моршинської міської ради № 1141 від 04.06.2015 надано дозвіл виконавчому комітету на розроблення детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу під курортний готель по вул. Джерельна, 9б, фінансування робіт здійснити на підставі тристороннього договору за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело». У той же день сторони уклали відповідний договір на виготовлення містобудівної документації.
3.10. Моршинська міська рада 17.12.2015 рішенням № 45 затвердила детальний план території для будівництва та обслуговування курортного готелю по вул. Джерельній в м. Моршин, розроблений приватним підприємством «Ардім» на замовлення виконавчого комітету Моршинської міської ради відповідно до рішення Моршинської міської ради № 1141 від 04.06.2015.
3.11. Метою розроблення детального плану був аналіз існуючої забудови та розробка варіанту планувальної структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянок. Відповідно до детального плану ділянка знаходиться на вул. Джерельна у м. Моршин, площа детального плану території становить орієнтовно 0,4332 га, площа ділянки, запропонованої для відведення - 0,3200 га, на момент проектування на території детального плану території знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, безпосередньо територія проектування розташована в кварталі курортної забудови. Крім будівництва та обслуговування курортного готелю, інших видів використання території не передбачено.
3.12. Проект містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачає наміри забудови - курортний готель, документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою - відсутній, площа земельної ділянки - 0,3200 га.
3.13. Відповідно до заяви позивача від 23.02.2016, адресованої відповідачу, надано копії документів, які стосуються розгляду заяви, поданої 28.12.2015, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для передачі позивачу в оренду для будівництва та обслуговування курортного готелю, орієнтовною площею 0,42 га.
3.14. Натомість рішенням Моршинської міської ради від 21.04.2016 № 135 надано Дочірньому підприємству «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в м. Моршин: санаторію «Світанок», санаторію «Дністер», санаторію «Черемош», санаторію «Лаванда», бальнеоологічної лікарні, Палац культури з метою передачі їх в оренду для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за рахунок земель оздоровчого призначення.
3.15. Позивач звернувся до міського голови м. Моршин із заявою від 30.09.2020 про те, що у м. Моршин на вул. Джерельна, 9б розташований об'єкт нерухомості, належний йому на праві власності, у зв'язку з чим просить поділити земельну ділянку, площею 6,5829 га, яка перебуває у користуванні ДПСКК «Моршинкурорт» з метою закріплення земельної ділянки на умовах оренди за таким об'єктом, площею 0,4251 га, яка визнана згідно з рішенням від 21.06.200 № 153.
3.16. Третя особа 1 зверталося до міського голови м. Моршин листом від 18.12.2020, в якому також заявлено вимоги щодо поділу земельної ділянки санаторію «Світанок» на чотири земельні ділянки, орієнтовними площами: 3 383,18 кв. м на вул. Джерельній, 9б, 920 кв. м на вул. Проліскова, 2 208,0 кв. на вул Проліскова, 59 317,82 кв. м на вул. Проліскова (сан. Світанок).
3.17. Рішенням Моршинської міської ради № 43 від 22.12.2020 надано Дочірньому підприємству «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною плошею 3,9360 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна в м. Моршині. Розроблену та погоджену технічну документацію надати на затвердження в міську раду.
3.18. Надалі Моршинська міська рада рішенням № 112 від 25.02.2021 надала Дочірньому підприємству «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною плошею 3,9360 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0032) для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Паркова площа, 3 в м. Моршині за рахунок земель оздоровчого призначення; надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною плошею 3,9360 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Проліскова в м. Моршині.
3.19. Заявою від 31.03.2022 позивач звернувся до відповідача (вх. № 402 від 06.04.2022), повідомивши про обставини уступки долі ПАТ «Азовсталь» в незавершеному будівництві 100-місного спального корпусу в м. Моршин на вул. Джерельна, 9б, і клопотав вирішити питання оренди землі, площею 0,38 га, за вказаною адресою.
3.20. Відповідач відповів листом від 28.04.2022 про необхідність надання витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно на відповідній земельній ділянці і згоду Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» на поділ земельної ділянки, площею 6,5829 га.
3.21. Надалі, упродовж 2022 року позивач звертався до відповідача стосовно поділу земельної ділянки, розроблення технічної документації із землеустрою для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей на вул. Джерельна, 9б, що підтверджується листом позивача від 02.05.2022; про отримання інформації та підтверджуючих документів стосовно суб'єкта права власності та користування земельною ділянкою, площею 6,5829 га, що підтверджується листом відповідача від 24.05.2022, запитами позивача від 01.08.2022 і від 04.10.2022.
3.22. Крім цього, директор позивача звернувся до відповідача листом від 22.09.2022, в якому зазначив про територіальне знаходження земельної ділянки, площею 0,38 га, у складі земельної ділянки, площею 6,5829 га, яка знаходиться у користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт», про нереалізацію останнім рішення міської ради від 22.12.2020 № 43 і не виготовлення технічної документації із землеустрою. Тому просив винести на засідання ради питання внесення змін до рішення Моршинської міської ради від 22.12.2020 № 43 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Джерельна в м. Моршині ДП «Санаторій «Моршинкурорт» та про надання ТзОВ «Моршинське Джерело» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, загальною плошею 6,5829 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045), та надання в оренду земельної ділянки, площею 0,3800 га по вул. Джерельна, 9Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей.
3.23. Розглянувши таке клопотання, у зв?язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Земельного Кодексу України, відсутністю поданих правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ТОВ «Моршинське Джерело» на об?єкт нерухомого майна (об?єкт незавершеного будівництва), та відсутністю виду технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, враховуючи те, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ДП «Санаторій «Моршинкурорт», рішенням Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469 відмовлено Товариству обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, загальною площею 6,5829 кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та наданні в оренду земельної ділянки, площею 0,3800 га, на вул. Джерельна, 9Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
3.24. Представник позивача отримав Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 4610700000:01:006:0045, відповідно до якого площа ділянки - 6,5829, цільове призначення - 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, категорія земель - землі оздоровчого призначення, а суб'єктом речового права на неї є санаторій «Світанок» (код 02649905).
3.25. Позивач долучає витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого за кодом 02649905 зареєстровано Дочірнє підприємство «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства Лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», дата реєстрації 01.03.2000, дата запису 16.02.2006, водночас графа «дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» не має відомостей.
3.26. У лютому 2023 року позивач отримав від третьої особи копію Статуту Дочірнього підприємства «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код 02649905) в новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів акціонерів ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 26.04.2021.
3.27. Відповідно до п. 1.1 Статуту Дочірнє підприємство «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» створене одним засновником - Приватним акціонерним товариством лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003. У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» змінило найменування в частині зміни типу товариства із закритого на приватне. Проведена зміна найменування не є складовою організаційно-правових змін, тобто реорганізацією, на підставі яких виникають відносин правонаступництва.
3.28. Відповідно до п. 1.4 Статуту у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання за рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.05.2003 Підприємство є правонаступником, серед іншого Дочірнього підприємства Санаторій «Світанок» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» стосовно всього майна, усіх прав та обов'язків, а також зобов'язань стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, стосовно прав користування земельними ділянками, родовищами, іншим майном, майнових і немайнових прав.
3.29. Відповідно до п. 3.8 Статуту майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, набутих згідно із законодавством України, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, у тому числі майно приєднаних дочірніх підприємств згідно з передавальними актами.
3.30. Позивач також отримав відповідь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.08.2022 про те, що земельна ділянка, площею 6,5829 га, кадастровий номер 4610700000:01:006:0045, перебуває в користуванні санаторію «Світанок»; державний акт на право постійного користування землею за № 18 від 22.06.1994. Земельна ділянка перенесена з державного реєстру земель в Державний земельний кадастр на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, за замовленням ДП СК «Моршинкурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
3.31. До того часу, листом від 04.06.2015 виконавчий комітет Моршинської міської ради повідомив позивача, що рішення про надання в постійне користування земельної ділянки по вул. Джерельна, 9б в м. Моршин Дочірньому підприємству «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» Моршинською міською радою не приймалося.
3.32. Позивач також отримав відповідь Фонду державного майна України від 08.02.2023 про те, що майновий комплекс санаторію «Світанок» не віднесений у встановленому порядку до сфери управління Фонду; Санаторій «Світанок» (смт. Моршин, вул. Джерельна, 2) Прикарпатського відділення закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» увійшов до Переліку організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української Республіканської ради по управлінню курортами профспілок Федерації профспілок України Загальної конфедерації профспілок СРСР; до прийняття спеціального закону, який остаточно на законодавчому рівні, визначить суб'єктів права власності на майно, яке знаходиться у віданні загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України, спори з питань щодо прав власності на таке майно можуть вирішуватися у судовому порядку. Водночас відповідно до актів законодавства загальносоюзне майно є державним, тому до прийняття закону змінювати власника майна, окрім майна, яке повернуто судами у державну власність, Фонд вважає неприпустимим.
3.33. Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» в 2023 році зверталося із позовом до Моршинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469, зобов'язання Моршинської міської ради прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою до суду адміністративної юрисдикції, однак, постановою від 23.02.2024 у справі № 380/16842/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд закрив провадження і вказав, що спір належить розглядати за правилами господарського судочинства через наявність спору про право.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Як вбачається з обставин справи, між сторонами тривалий час існують відносини внаслідок того, що позивач здійснював реконструкцію одного корпусу санаторію «Світанок», який позивач не має можливості зареєструвати як об'єкт незавершеного будівництва через відсутність речових прав на земельну ділянку. Первинно таку реконструкцію мав здійснювати Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь», однак, з 2014 року його як забудовника замінив позивач відповідно до договору про уступку долі.
4.2. Щодо твердження відповідача про нікчемність договору уступки долі, то такі є безпідставними, адже ні основний договір, ні додаткова угода, описані в п. 3.8, п. 3.9 цього рішення, не вимагали згоди іншої сторони при відступленні прав вимоги однією зі сторін. Доказів визнання недійсним жодного із зазначених договорів, включно із договором уступки долі, суду не подано.
4.3. Крім цього, щодо факту здійснення будівельних робіт у спальному корпусі санаторію «Світанок» на вул. Джерельна, 9б саме позивачем, то такий жоден із учасників справи не заперечував і не спростовував. Саме позивач був замовником технічної інвентаризації нерухомості - спального корпусу за адресою вул. Джерельна, 9б в м. Моршин, за результатами чого 12.05.2022 отримав технічний паспорт Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
4.4. Тому ситуативною та недобросовісною є поведінка учасників справи стосовно тверджень про нікчемність договору, який упродовж тривалого часу публічно виконується позивачем на належній територіальній громаді земельній ділянці. Доказів існування жодних спорів стосовно здійснення незаконної діяльності позивачем на спірній земельній ділянці суду, зокрема за позовом Моршинської міської ради чи третіх осіб, не надано.
4.5. Водночас у справі відсутні докази того, що Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» мав речові права на земельну ділянку, на якій проводились роботи. Зокрема, відсутній договір тимчасового користування на земельну ділянку із міською радою, необхідність якого передбачалась рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради від 21.06.2000. Відповідно Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» не міг передати такі права внаслідок укладення договору уступки долі позивачу.
4.6. Із 2015 року позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання оформлення прав на земельну ділянку, на якій знаходиться реконструйований корпус. Підтвердженням цього є рішення Моршинської міської ради № 1141 від 04.06.2015 про надання дозволу виконавчому комітету на розроблення детального плану території, фінансування якого здійснюється за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело»; заява позивача від 23.02.2016 про подання копій документів, які стосуються розгляду заяви, поданої 28.12.2015, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для передачі позивачу в оренду для будівництва та обслуговування курортного готелю, орієнтовною площею 0,42 га; заява позивача від 30.09.2020 про поділ земельної ділянки, площею 6,5829 га, з метою закріплення земельної ділянки на умовах оренди.
4.7. Водночас остаточного рішення про задоволення вимог позивача відповідач не прийняв і, не зважаючи на тривалість комунікації між сторонами, правової визначеності та належного урядування у відносинах з позивачем не забезпечив.
4.8. Аналізуючи позовні вимоги, суд акцентує, що чинність Державного акта на право постійного користування землею за № 18 від 22.06.1994, виданого санаторію «Світанок», не скасовано, а право постійного користування у передбачений ст. 141 Земельного кодексу України спосіб не припинено.
4.9. Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 зазначив, що «приписи наведених у … підпункті «в» частини 1 статті 141 ЗК України підстав потрібно розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво» (п. 51 постанови).
4.10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 15.02.2022 у cправі № 906/707/19 також підтримав вказану позицію і, крім того, дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду. Подібні правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, на яку посилається відповідач, та у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, від 02.09.2020 у справі № 918/194/19.
4.11. Обґрунтування позивача з покликанням на ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України про наявність виключного переліку осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування, не спростовує зазначеного вище, адже вказана норма вживає термін «набуття» права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Тобто вона застосовується до осіб, які отримують таке право безпосередньо від органів розпорядження земельними ділянками (державної влади чи місцевого самоврядування). Водночас в ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України застосовується поняття «перехід» прав та обов'язків, що означає визначення правової долі вже набутого раніше попередником правонаступника права постійного користування земельною ділянкою.
4.12. Крім цього, рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 передбачається, що використання терміну «набувають», що означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь», після набрання чинності статтею 92 Земельного кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Вказаним рішенням також визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 року з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
4.13. Покликання позивача на ту обставину, що рішення про надання в постійне користування земельної ділянки по вул. Джерельна, 9б в м. Моршин Дочірньому підприємству «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» Моршинською міською радою не приймалося, не спростовує наведеного вище, так як право постійного користування належить третій особі 1 у порядку переходу прав та обов'язків від санаторію «Світанок».
4.14. Суд також враховує, що санаторій «Світанок» і Дочірнє підприємство «Санаторій Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства Лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» мають однаковий ідентифікаційний код - 02649905, а також що в п. 1.4 Статуту вказано, що у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання за рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.05.2003 Підприємство є правонаступником, серед іншого Дочірнього підприємства Санаторій «Світанок» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
4.15. Так, позивач звертає увагу на відсутність вказівки про правонаступників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а суд також звертає увагу на неподання третіми особами рішення Загальних зборів акціонерів від 25.05.2003, яке вказане в п. 1.5 Статуту третьої особи 1. Однак, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.16. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
4.17. Враховуючи зазначене та відповідно до описаних в п. п. 3.25 - 3.28 цього рішення фактів правонаступництво Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» (код 02649905) від санаторію «Світанок» (код 02649905) є більш вірогідною обставиною, ніж його відсутність.
4.18. Водночас наявність у третьої особи 1 права постійного користування земельною ділянкою, площею 6,5829 га, не позбавляє інших зацікавлених суб'єктів, у спірній ситуації - позивача, на отримання на законних підставах права користування частини такої ділянки для спеціальних потреб.
4.19. Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
4.20. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. Тому позивач має підстави реалізувати право на отримання документації із землеустрою.
4.21. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи (ч. 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій»).
4.22. Вказаним законом (ст. 25) передбачено види документації із землеустрою, серед яких в пп. й) вказано технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
4.23. Як правильно вказував в оскаржуваному рішенні відповідач, документації щодо виділу земельної ділянки не передбачено. Тобто позивач мав звертатися із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610700000:01:006:0045.
4.24. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 910/2500/22 (постанова від 09.05.2023) про те, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Виходячи з аналізу положень ч. ч. 5-10 ст. 79-1 ЗК України можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
4.25. Крім цього, відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Стаття 56 Закону України «Про землеустрій» також передбачає, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
4.26. Однак докази отримання від землекористувача - третьої особи 1 згоди на поділ земельної ділянки, якою останній користується на підставі Державного акта на право постійного користування серія ЛВ 11 від 22.06.1994 і таке право не припинене, відсутні.
4.27. Щодо відмови в задоволенні заяви позивача з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам Земельної кодекси України, то суд зазначає таке. Так, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Однак із оскаржуваного рішення незрозуміло, яким саме приписам перелічених актів не відповідає місцезнаходження обраної позивачем земельної ділянки. Таке у свою чергу не дозволяє в повному обсязі оцінити обгрунтованість відмови, а також не дозволяє позивачу однозначно зрозуміти підставу відмови і врахувати такий недолік та не допустити такого при повторному зверненні із заявою.
4.28. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
4.29. Щодо відмови міською радою з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості, то суд не вважає таку обґрунтованою, адже жодною проаналізованою нормою закону не передбачено необхідності подання такого документа для отримання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки. Наявність у заявника таких документів, які підтверджують речові права на об'єкти нерухомості, мають значення для наступного етапу оформлення прав на земельну ділянку, а саме для визначення процедури передачі земельних ділянок в оренду: на земельних торгах чи без них.
4.30. Так, ст. 134 Земельного кодексу України визначає обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або передачі їх у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах), а одним із винятків з такого правила визначено розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Однак при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, загальною площею 6,5829 кадастровий номер 4610700000:01:006:0045 питання процедури передачі в користування чи оренду не вирішувалось, тому оцінка відсутності правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості не стосувалися заявленого питання.
4.31. У діях відповідача прослідковується непослідовна поведінка, адже відповідач в червні 2015 року надав дозвіл на розроблення детального плану території із реконструкції незавершеного будівництвом спального корпусу на вул. Джерельна, 9б, поклав фінансування робіт по його розробленню на позивача, в грудні 2015 року затвердив детальний пан території, після отримання заяв позивача від 28.12.2015 і від 23.02.2016 рішенням від 21.04.2016 надав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в м. Моршин не позивачу, а третій особі 1, в грудні 2020 розглянув клопотання позивача і не відмовив в наданні йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, але і не надав такого нарівні з третьою особою 1.
4.32. Крім цього, органу місцевого самоврядування як суб'єкт владних повноважень, очевидно що відомо, що позивач не має можливості здійснити реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва до моменту отримання документів про речові права на земельну ділянку, що передбачено ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
4.33. Дозвіл на розроблення проєкту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому. Із неодноразових звернень позивача та із висновків суду, зроблених вище, відповідачу не могло не бути відомо про частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування реконструйованого корпусу санаторію.
4.34. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Отже, рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку.
4.35. Зазначений інтерес, у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 700/313/20).
4.36. Позивач обізнаний про рішення Моршинської міської ради № 43 про надання третій особі 1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною плошею 3,9360 (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) площею 6,5829 га для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна в м. Моршині.
4.37. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
4.38. Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 700/313/20 зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
4.39. Суд заважує, що незважаючи на те, що підставою прийняття цього рішення № 43 були заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки і від третьої особи 1, і від позивача, рішення стосувалось тільки третьої особи 1. Тобто орган місцевого самоврядування не дотримався загальних засад цивільного права, не забезпечив принципу належного урядування та правової визначеності. Наведене зумовило ситуацію, коли позивач, не отримавши відмови в задоволенні його заяви, правомірно очікував на здійснення поділу земельної ділянки третьою особою, після чого міг продовжувати процедуру оформлення речових прав на земельну ділянку.
4.40. На час звернення до суду відомості про те, що розроблена та погоджена технічна документація надана третьою особою 1 на затвердження в міську раду відсутня. Водночас рішення міської ради, яким саме третій особі 1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, чинне. Один тільки факт невиконання третьою особою 1 упродовж певного часу робіт по виготовленню технічної документації не є законною підставою для внесення змін у таке рішення міської ради у спосіб надання того саму дозволу позивачу, а може мати ознаки втручання в мирне володіння майном.
4.41. Суд зауважує, що в межах цього спору не досліджує та не встановлює обставини наявності чи відсутності у третьої особи 1 права власності чи інших прав щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресами вул. Проліскова, 6б, 6, 6а, 4, Джерельна, 11в, 5а в м. Моршин, не встановлює обставини наявності таких об'єктів на спірній земельній ділянці. Такі обставини можуть бути спірними для сторін, що вбачається із письмових позицій позивача і третьої особи 1, однак не є необхідними для вирішення спору в цій справі.
4.42. Встановивши вище правонаступництво третьої особи 1 стосовно права постійного користування земельною ділянкою, площею 9,4 га, не припиненого у встановленому законодавством порядку (ст. 141 Земельного кодексу України), суд не визнає обґрунтованими твердження позивача про те, що задоволенням позову права та законні інтереси третьої особи 1 не порушуватимуться. Також у суду немає підстав визнавати доведеним твердження, що третя особа 1 втратила інтерес у реалізації рішення Моршинської міської ради № 43 від 22.12.2020.
4.43. Тому, незважаючи на прослідковувану непослідовну поведінку органу місцевого самоврядування, яка створювала умови правомірних очікувань для позивача на оформлення речових прав на земельну ділянку, підстав вносити зміни до існуючого рішення міської ради № 43 у органу місцевого самоврядування не було. Відповідно у суду немає підстав визнавати незаконним саме рішення Моршинської міської ради від 20.10.2022 № 469.
4.44. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав визнавати протиправним в скасовувати рішення про відмову Товариству обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою про виділ із земельної ділянки, загальною площею 6,5829 кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) та наданні в оренду земельної ділянки, площею 0,3800 га, на вул. Джерельна, 9Б в м. Моршин для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
4.45. Щодо другої позовної вимоги, то, по-перше, вона є похідною від першої, яка визнана судом не обґрунтованою, а по-друге, її задоволення є втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, що є недопустимим при вирішення спору судом та при невстановленні лише одного правильного варіанту поведінки органу місцевого самоврядування.
4.46. Так, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
4.47. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі № 825/602/17.
4.48. За результатом розгляду першої позовної вимоги, на цей час зобов'язання за рішенням суду відповідача надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з метою наступного надання в оренду земельної ділянки набуде ознак втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин.
4.49. Крім цього, задоволення такої позовної вимоги призведе до позбавлення існуючих, не оскаржених і чинних прав третьої особи, якої стосувалося рішення № 43 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 4610700000:01:006:0045) для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів для оздоровчих цілей по вул. Джерельна в м. Моршині.
4.50. Водночас через встановлені вище недотримання відповідачем принципу належного урядування, допущення непослідовної поведінки при розгляді звернень позивача та прийняття рішень на користь третьої особи 1, позивач при обранні інших способів захисту може претендувати на пропорційне та обґрунтоване втручання в права інших користувачів. На переконання суду, позивач не позбавлений права повторного звернення із заявою до органу місцевого самоврядування з правильним (однозначним для розуміння органом місцевого самоврядування) формулюванням прохальної частини для захисту своїх прав. Крім цього, позивач не позбавлений права здійснювати захист своїх інтересів у спірних правовідносинах іншими способами захисту про зобов'язання вчинити певні дії, оскарження бездіяльності уповноважених органів, відшкодування витрат.
4.51. Підсумовуючи, суд зазначає, що заявлені в цій справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинське Джерело» не підлягають задоволенню.
4.52. Щодо розподілу судових витрат, то понесені позивачем витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 145, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18.04.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.