вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"17" квітня 2025 р. м. Київ Справа №911/556/25
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, 1)
до Акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14)
про витребування земельних ділянок
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники сторін:
від позивача: Ковальчук А.С.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (відповідач) про витребування земельних ділянок у спосіб здійснення державної реєстрації права оренди за позивачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у періоді з жовтня 2022 по травень 2023 були достроково припинені договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281200:07:018:0010, 3221281200:07:018:0019, 3221281200:07:016:0013, 3221281600:05:003:0009, 3221281200:07:018:0008, 3221281600:05:003:0019, орендарем яких був позивач. Позивач при цьому посилається на те, що для державної реєстрації припинення права оренди позивача був наданий нікчемний протокол загальних зборів учасників СТОВ «Войтовське» №4/1 від 27.01.2022 з додатком, який учасниками вказаного товариства не підписувався, збори не скликались та не проводилися, угоди про розірвання договорів оренди директором позивача не підписувались, а в подальшому у березні 2024 право оренди земельних ділянок було продано відповідачу. Посилаючись на порушення права оренди позивача, позивачем в позовній заяві заявлені позовні вимоги про витребування земельних ділянок на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння та користування у спосіб здійснення державної реєстрації права оренди за позивачем.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/556/25 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач надав до Господарського суду Київської області, заяву про усунення недоліків від 03.03.2025, якою усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2025 у справі №911/556/25 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2025.
09.04.2025 та повторно 10.04.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
У підготовче засідання 10.04.2025 з'явились сторони. При з'ясуванні судом предмета позову та характеру спірних правовідносин у суду виникло питання щодо підвідомчості даного спору господарському суду, враховуючи, що відповідно до обставин спору власниками спірних земельних ділянок є фізичні особи, а отже даний спір про витребування земельних ділянок на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння та користування впливає на права та обов'язки фізичних осіб. Протокольною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 17.04.2025 для надання можливості сторонам підготувати та подати суду доводи в питанні підвідомчості даного спору господарському суду.
В підготовче засідання 17.04.2025 з'явився позивач, відповідач не з'явився, про підготовче засідання був повідомлений, що не перешкоджає вирішенню в підготовчому засіданні питання щодо підвідомчості даного спору господарському суду. Сторони не повідомили суду їхні конкретні доводи в питанні підвідомчості даного спору господарському суду.
Після перерви в підготовчому засіданні 17.04.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду Київської області від 17.04.2025 про закриття провадження у справі №911/556/25.
Суд дійшов висновку про те, що спір у справі №911/556/25 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Визначаючи юрисдикцію господарського суду щодо даного спору, суд керується таким.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав та не заперечується сторонами справи №911/556/25, орендодавцем-власником:
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281200:07:018:0010 є фізична особа ОСОБА_1 (витяг від 20.03.2024 №370621300, договір оренди землі від 11.07.2022);
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281200:07:018:0019 є фізична особа ОСОБА_2 (витяг від 16.05.2024 №378893722, договір оренди землі від 01.05.2024 №229 Д/АК);
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281200:07:016:0013 є фізична особа ОСОБА_3 (витяг від 23.04.2024 №375547872, договір оренди землі від 10.04.2024 №99 Д/АК);
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281600:05:003:0009 є фізична особа ОСОБА_4 (витяг від 23.04.2024 №375470512, договір оренди землі від 11.04.2024 №113 Д/АК);
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281200:07:018:0008 є фізична особа ОСОБА_5 (витяг від 16.05.2024 №37890282, договір оренди землі від 30.04.2024 №225 Д/АК);
- спірної у цій справі земельної ділянки з кадастровим номером 3221281600:05:003:0019 є фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (витяг від 01.05.2024 №376735463, договір оренди землі від 16.04.2024 №154 Д/АК).
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені в статті 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як вказувала Велика Палата Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №911/4111/16, пункти 27-34), визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про витребування земельних ділянок на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння та користування у спосіб здійснення державної реєстрації права оренди за позивачем, такий спір є приватноправовим, однак за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки фізичних осіб, які є власниками та орендодавцями спірних земельних ділянок.
Те, що власники спірної земельної ділянки (фізичні особи) не були зазначені позивачем в позовній заяві як відповідачі, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків таких фізичних осіб-власників земельних ділянок.
Схожий правовий висновок про підвідомчість суду за правилами цивільного судочинства земельного спору, вирішення якого впливає на права та обов'язки фізичної особи-власника земельної ділянки, міститься в пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №911/4111/16.
Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, господарський суд дійшов висновку про те, що такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а позивач помилково звернувся з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Відповідно до ч.3 ст.231 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 2 ст. 185 цього Кодексу передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.
За вказаних обставин, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №911/556/25 відповідно до п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
З положень пункту 5 часини 1 ст.7 Закону України “Про судовий збір» випливає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Позивачем в підготовчому засіданні №911/556/25 заявлено усне клопотання про повернення позивачу судового збору, сплаченого за подання позову, у разі закриття господарським судом провадження у цій справі.
Враховуючи закриття провадження у справі №911/556/25, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір, сплачений за подання позову в сумі 18168,00 грн згідно із платіжною інструкцією №1358 від 13.12.2024 на суму 18168,00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 130, частиною 2 ст.185, пунктом 1 частини 1 ст.231, частинами 3-5 ст.231, статтями 232-236 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 ст.7 Закону України “Про судовий збір», суд
ухвалив:
1. Провадження у справі №911/556/25 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» до Акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» про витребування земельних ділянок - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
2. Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 30839560) з Державного бюджету України 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят відсім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №1358 від 13.12.2024, оригінал якої наявний в матеріалах справи №911/556/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.04.2025.
Суддя О.О. Третьякова