вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р. Справа № 911/1376/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом): Воронюк Ю. П. (самопредставництво - наказ № 205/к/тр від 19.10.2022 р., посадова інструкція б/н від 20.10.2022 р., довіреність № 31/5 від 30.05.2024 р.);
від відповідача (за первісним позовом) - від позивача (за зустрічним позовом): не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Зодіак-сб», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник Плюс», м. Вишневе, Бучанський район, Київська область
про стягнення 170 659, 55 грн
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник Плюс», м. Вишневе, Бучанський район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зодіак-сб», м. Київ
про стягнення 169 859, 55 грн
ТОВ “Зодіак-сб» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “АПФ “Родник Плюс» про стягнення 170 659, 55 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за надані послуги згідно з договором № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/1376/24 за позовом ТОВ “Зодіак-сб» до ТОВ “АПФ “Родник Плюс» про стягнення 170 659, 55 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
11.07.2024 р. ТОВ “АПФ “Родник Плюс» (відповідач по справі за первісним позовом) у строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 911/1376/24 звернувся в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ “Зодіак-сб» про стягнення збитків у розмірі 169 859, 55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) неналежним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо забезпечення належного контролю пропускного режиму, охорони території та об'єктів згідно з договором № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони, чим було завдано позивачу (за зустрічним позовом) збитки (шкоду).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2024 р. прийнято зустрічний позов ТОВ “АПФ “Родник Плюс» (відповідача по справі за первісним позовом) до ТОВ “Зодіак-сб» про стягнення 169 859, 55 грн для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ “Зодіак-сб» у справі № 911/1376/24, постановлено про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 04.09.2024 р.
04.09.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 02.10.2024 р.
05.09.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява № 27 від 27.08.2024 р. про поновлення процесуальних строків на подачу документів.
05.09.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив № 27/8/24 від 27.08.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд задовольнити первісний позов повністю.
27.09.2024 р. через систему “Електронний суд» до суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшла відповідь б/н від 27.09.2024 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.
02.10.2024 р. через систему “Електронний суд» до суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшла відповідь б/н від 02.10.2024 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.
02.10.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 16.10.2024 р.
16.10.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання № 11/с від 11.10.2024 р. про витребування документів.
16.10.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення № 11/10-с від 11.10.2024 р. на відповідь, відзив поданого 02.10.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.
16.10.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 06.11.2024 р.
06.11.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання № 23/с від 04.11.2024 р. про витребування документів.
06.11.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 19.11.2024 р.
18.11.2024 р. через систему “Електронний суд» до суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 18.11.2024 р. у справі, що долучено судом до матеріалів справи.
19.11.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 04.12.2024 р.
28.11.2024 р. через систему “Електронний суд» до суду від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 28.11.2024 р. у справі, що долучено судом до матеріалів справи.
04.12.2024 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення № 47/11-24 від 04.12.2024 р. у справі, що долучено судом до матеріалів справи.
04.12.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 08.01.2025 р.
08.01.2025 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення № 14/01-25 від 07.01.2025 р. у справі, що долучено судом до матеріалів справи.
08.01.2025 р. за наслідками розгляду клопотань позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) № 11/с від 11.10.2024 р., № 23/с від 04.11.2024 р. про витребування документів, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 22.01.2025 р.
22.01.2025 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.02.2025 р.
05.02.2025 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.03.2025 р.
26.02.2025 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява № 105/2 від 25.02.2025 р. про поновлення процесуальних строків на подачу документів.
26.02.2025 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення № 104/2 від 25.02.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.
05.03.2025 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 19.03.2025 р.
17.03.2025 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява № 119/3 від 10.03.2025 р. про поновлення процесуальних строків на подачу документів.
17.03.2025 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові письмові пояснення № 118/3 від 10.03.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.
19.03.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду перед судовим засіданням від відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 19.03.2025 р. про проведення засідання за відсутності учасника справи.
19.03.2025 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.
Представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.07.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) (надалі - Виконавець) та відповідачем (за первісним позовом) (надалі - Замовник) було укладено договір про надання послуг із охорони № 86, згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату послуги з контролю пропускного режиму, охорони території та фізичної охорони об'єктів Замовника, що знаходяться за адресами: - Чернівецька область, Кіцманський район, с. Оршівці, - Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Будилів, - Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Устя, - Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Орелець (надалі - Договір).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що охорона об'єктів здійснюється щодня цілодобово, починаючи з 01 липня 2022 року.
Пунктами 3.1. - 3.4. Договору передбачено, що вартість послуг з охорони, складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп., з ПДВ (20%) за місяць за один цілодобовий пост, крім вартості послуг з охорони цілодобового посту № 1 Начальник відділу охорони, вартість послуг якого складає 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень 00 коп. з ПДВ (20%) за місяць, та вартості послуг 12-годинного денного посту, вартість якого складає 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок з ПДВ (20%) за місяць (п. 3.1.).
3.2. Оплата Замовником вартості наданих послуг здійснюється щомісячно на підставі рахунку-фактури та акту наданих послуг (виконаних робіт), який виставляється Виконавцем.
3.3. Виконавець зобов'язаний надати акт Замовнику не пізніше 01-го числа місяця, що йде за місяцем наданих послуг. Замовник розглядає акт протягом 5 робочих днів і, за відсутності заперечень, зобов'язаний його підписати та передати Виконавцю. У випадку ненадання підписаного акту або заперечень до наданих послуг у встановлені строки послуги вважаються такими, що прийняті без заперечень.
3.4. Замовник сплачує за надані послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідно до п. 9.1. Договору договір набуває чинності з 01 липня 2022 року та діє до 01 липня 2023 року.
Одночасно із укладенням договору між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було підписано додаток № 1 до договору - дислокація об'єктів, які передаються під охорону ТОВ “Зодіак-сб», додаток № 2 до договору - інструкція по охороні об'єкту, додаток № 3 до договору - інструкція про порядок прийому (здачі) об'єктів та окремих приміщень ТОВ “АПФ “Родник Плюс» під охорону.
16.07.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
14.11.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 3 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
30.11.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 4 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
01.01.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 5 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
30.06.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р., згідно з умов п. 1 якої Сторони дійшли згоди викласти пункт 9.1. Договору наступним чином: “9.1. Договір набуває чинності з 01 липня 2023 року та діє до 01 липня 2024 року», а також додаткову угоду № 8 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
01.07.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 9 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р., згідно з умов п. 1 якої Сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору в наступній редакції: “3.1. вартість послуг з охорони, складає 38 500 (тридцять вісім тисяч п'ятсот) гривень 02 копійок, з ПДВ (20%) за місяць за один цілодобовий пост, крім вартості послуг з охорони цілодобового посту № 1 Начальник відділу охорони, вартість послуг якого складає 26 850 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. з ПДВ (20%) за місяць, та вартості послуг 12-годинного денного посту, вартість якого складає 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок з ПДВ (20%) за місяць».
11.07.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 10 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
14.07.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 11 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
21.07.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 12 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
14.08.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 13 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
29.09.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 14 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
30.10.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 15 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
18.12.2023 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено додаткову угоду № 16 до Договору про надання послуг із охорони № 86 від 01.07.2022 р.
На виконання умов договору позивачем (за первісним позовом) у період з липня 2022 р. по березень 2024 р. було надано відповідачу (за первісним позовом) послуги на загальну суму 6 178 605, 73 грн, що підтверджується підписаними сторонами за допомогою сервісу “Вчасно» актами надання послуг, а саме актом надання послуг № 206 від 31.07.2022 р. на загальну суму 243 993, 54 грн, актом надання послуг № 241 від 31.08.2022 р. на загальну суму 249 799, 97 грн, актом надання послуг № 279 від 30.09.2022 р. на загальну суму 249 799, 97 грн, актом надання послуг № 310 від 31.10.2022 р. на загальну суму 265 154, 81 грн, актом надання послуг № 349 від 30.11.2022 р. на загальну суму 300 800, 05 грн, актом надання послуг № 390 від 31.12.2022 р. на загальну суму 283 800, 05 грн, актом надання послуг № 32 від 31.01.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 65 від 28.02.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 106 від 31.03.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 143 від 30.04.2023 р. на загальну суму 302 950, 02 грн, актом надання послуг № 183 від 31.05.2023 р. на загальну суму 339 450, 02 грн, актом надання послуг № 220 від 30.06.2023 р. на загальну суму 339 450, 02 грн, актом надання послуг № 257 від 31.07.2023 р. на загальну суму 382 575, 88 грн, актом надання послуг № 294 від 31.08.2023 р. на загальну суму 318 350, 06 грн, актом надання послуг № 326 від 30.09.2023 р. на загальну суму 318 350, 06 грн, актом надання послуг № 367 від 31.10.2023 р. на загальну суму 340 350, 05 грн, актом надання послуг № 406 від 30.11.2023 р. на загальну суму 318 350, 05 грн, актом надання послуг № 440 від 31.12.2023 р. на загальну суму 311 430, 70 грн, актом надання послуг № 37 від 31.01.2024 р. на загальну суму 327 050, 02 грн, актом надання послуг № 85 від 29.02.2024 р. на загальну суму 327 050, 02 грн, актом надання послуг № 93 від 07.03.2024 р. на загальну суму 73 850, 02 грн, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем (за первісним позовом) було частково виконано свій обов'язок по оплаті за надані йому послуги шляхом перерахування позивачу (за первісним позовом) грошових коштів у розмірі 6 007 946, 18 грн, що підтверджується платіжними інструкціями на загальну суму 6 007 946, 18 грн, наявними у матеріалах справи.
Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 170 659, 55 грн основної заборгованості.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) свій обов'язок щодо оплати за надані йому послуги у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (за первісним позовом) складає 170 659, 55 грн, що підтверджується договором № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони, актом надання послуг № 206 від 31.07.2022 р. на загальну суму 243 993, 54 грн, актом надання послуг № 241 від 31.08.2022 р. на загальну суму 249 799, 97 грн, актом надання послуг № 279 від 30.09.2022 р. на загальну суму 249 799, 97 грн, актом надання послуг № 310 від 31.10.2022 р. на загальну суму 265 154, 81 грн, актом надання послуг № 349 від 30.11.2022 р. на загальну суму 300 800, 05 грн, актом надання послуг № 390 від 31.12.2022 р. на загальну суму 283 800, 05 грн, актом надання послуг № 32 від 31.01.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 65 від 28.02.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 106 від 31.03.2023 р. на загальну суму 295 350, 14 грн, актом надання послуг № 143 від 30.04.2023 р. на загальну суму 302 950, 02 грн, актом надання послуг № 183 від 31.05.2023 р. на загальну суму 339 450, 02 грн, актом надання послуг № 220 від 30.06.2023 р. на загальну суму 339 450, 02 грн, актом надання послуг № 257 від 31.07.2023 р. на загальну суму 382 575, 88 грн, актом надання послуг № 294 від 31.08.2023 р. на загальну суму 318 350, 06 грн, актом надання послуг № 326 від 30.09.2023 р. на загальну суму 318 350, 06 грн, актом надання послуг № 367 від 31.10.2023 р. на загальну суму 340 350, 05 грн, актом надання послуг № 406 від 30.11.2023 р. на загальну суму 318 350, 05 грн, актом надання послуг № 440 від 31.12.2023 р. на загальну суму 311 430, 70 грн, актом надання послуг № 37 від 31.01.2024 р. на загальну суму 327 050, 02 грн, актом надання послуг № 85 від 29.02.2024 р. на загальну суму 327 050, 02 грн, актом надання послуг № 93 від 07.03.2024 р. на загальну суму 73 850, 02 грн, платіжними інструкціями на загальну суму 6 007 946, 18 грн, іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи, відповідачем (за первісним позовом) у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за надані йому послуги згідно з договором № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони.
Отже, вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення із відповідача (за первісним позовом) основної заборгованості у розмірі 170 659, 55 грн за договором № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) збитки у розмірі 169 859, 55 грн.
З приводу вказаних зустрічних позовних вимог позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було зазначено вище, 01.07.2022 р. між позивачем (за зустрічним позовом) (надалі - Замовник) та відповідачем (за зустрічним позовом) (надалі - Виконавець) було укладено договір про надання послуг із охорони № 86 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.4. Договору заходи охорони, що здійснюються працівниками Виконавця: 1.4.1. контроль за проходженням на об'єкт, пересування його територією, а також залишенням його особами, переміщенням предметів відповідно до порядку, встановленого Замовником (власником майна), з урахуванням вимог чинного законодавства, у тому числі шляхом застосування пропускного та внутрішньо об'єктового режиму; 1.4.2. фізична охорона - безпосередні дії персоналу охорони за місцезнаходженням об'єкту, спрямовані на виявлення, запобігання та припинення: - не санкціонованих Замовником проникнень на об'єкт (на територію, у приміщення); - перебування на об'єкті осіб, яким Замовник не надав відповідних повноважень; - протиправного використання майна на об'єкті; - заподіяння Замовнику збитків шляхом умисного пошкодження або знищення майна, його викрадення, а також протиправного посягань на особисту безпеку фізичних осіб, їх недоторканність; 1.4.3. оперативне реагування: - негайні дії персоналу охорони, у тому числі за повідомленням третіх осіб, за фактами протиправних дій щодо об'єктів.
Згідно з п. 5.1. Договору Виконавець зобов'язаний: 5.1.1. організувати та забезпечити охорону та недоторканість об'єктів Замовника, прийнятих під охорону шляхом проведення заходів охорони, зазначених у цьому Договорі; 5.1.2. не допускати проникнення сторонніх осіб на територію, що охороняється, здійснювати на території, що охороняється, пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію або з території об'єкта, який охороняється. 5.1.3. у випадку виявлення порушення цілісності приміщень (дверей, вікон, сховищ, замків, стін), пошкодження, знищення або викрадення майна негайно повідомляти про це Замовника.
Пунктами 6.3. - 6.6. Договору визначено, що Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за шкоду та збитки: - спричинені крадіжками товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкта під охороною, здійсненими в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Виконавцем встановленого на об'єкті порядку забезпечення охорони; - завдані знищенням або пошкодженням майна (в тому числі шляхом підпалювання) сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, в результаті неналежного виконання Виконавцем прийнятих за Договором обов'язків; - спричинені пожежами або в силу інших причин з вини працівників Виконавця, що здійснюють охорону об'єкта (п. 6.3.).
6.4. Розмір збитку (шкоди) повинен бути підтверджений Замовником відповідними документами, розрахунком вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна, складеним за участі Виконавця звіреним з бухгалтерськими даними. У відшкодований збиток (шкоду) входить вартість викраденого та пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати здійснені на відновлення пошкодженого майна.
6.5. Виконавець про випадки порушення цілісності приміщень, що охороняються, крадіжку, пошкодження майна негайно повідомляє Замовника та органи внутрішніх справ України. До прибуття представників органів внутрішніх справ Виконавець забезпечує недоторканість місця події.
6.6. Виконавець не несе відповідальності за наступне: ?- ?за майнову шкоду, заподіяну стихійними лихами (затоплення, землетрус, тощо); ??- за залишене в приміщенні, що охороняється, особисте майно працівників Замовника; - ??за шкоду, завдану злочинцем всередині приміщення, що охороняється, якщо він проник в приміщення і залишив його в час, коли приміщення не охоронялось; - ??за нестачу (пошкодження) майна, що знаходиться в опломбованих (опечатаних) приміщеннях, якщо не було до них доступу шляхом взлому; - за крадіжки матеріальних цінностей, які сталися внаслідок невиконання Замовником вимог Виконавця щодо технічної оснащеності об'єкта охорони, встановлених двостороннім актом технічного обстеження.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 226 цього ж кодексу учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
2. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
3. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
4. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
5. У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
6. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
7. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Положеннями пунктів 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Абзацами 1-3 пункту 7 цього ж роз'яснення Вищого арбітражного суду України передбачено, що статтею 1192 ЦК України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) суду слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи (упущену вигоду) (стаття 623 ЦК України).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 вказав, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (за зустрічним позовом) в обґрунтування своїх позовних вимог вказує те, що під час вивезення товару та звільнення складів ТОВ “АПФ “Родник Плюс» від залишків запасів насіння соняшнику на об'єкті “Тракторна бригада та тік (Ферма ВРХ)», що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Коломийський район, с. Будилів, вул. Шевченка, 51, працівниками ТОВ “АПФ “Родник Плюс» виявлено, що кількість залишків не відповідають даним бухгалтерського обліку - кількість залишків є меншою від кількості, яка мала б бути у наявності, тобто виявлена недостача, з огляду на що позивачем (за зустрічним позовом) для підтвердження розміру понесених збитків було складено акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.01.2024 р., акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 09.02.2024 р.
Як зазначає позивач (за зустрічним позовом) у позовній заяві, акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.01.2024 р. були складені, оформлені та підписані за участю представника відповідача (за зустрічним позовом), а саме начальника охорони ТОВ “Зодіак-сб», - Ничипорука М.
Водночас, як вбачається зі змісту вищевказаних актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей, позивачем (за зустрічним позовом) у даних актах не було зазначено жодних відомостей щодо наявності трудових відносин ОСОБА_1 із відповідачем (за зустрічним позовом), жодних відомостей щодо займаної посади ОСОБА_2 , а також жодних відомостей щодо наявності повноважень ОСОБА_1 підписувати від імені відповідача (за зустрічним позовом) будь-які документи.
Крім того, як вбачається зі штатного розпису ТОВ “Зодіак-сб» (станом на 01.01.2024 р.) затвердженого директором ТОВ “Зодіак-сб», наявного в матеріалах справи, Ничипорук М. станом на 01.01.2024 р. не перебував у трудових відносинах із відповідачем (за зустрічним позовом).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи, позивачем (за зустрічним позовом) у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували той факт, що акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.01.2024 р., акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 09.02.2024 р. були складені, оформлені та підписані за участю відповідача (за зустрічним позовом).
Отже, як було встановлено судом в процесі розгляду справи, додані позивачем (за зустрічним позовом) до позовної заяви акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.01.2024 р., акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 09.02.2024 р. були складені, оформлені та підписані в односторонньому порядку позивачем (за зустрічним позовом), - без участі відповідача (за зустрічним позовом), а тому вказаний у даних актах розмір збитків (шкоди) не підтверджений позивачем (за зустрічним позовом) відповідними документами, розрахунком вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна, складеним за участі відповідача (за зустрічним позовом), що суперечить положенням п. 6.4. договору № 86 від 01.07.2022 р. про надання послуг із охорони.
У процесі розгляду справи, позивачем (за зустрічним позовом) у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність необхідних елементів складу господарського правопорушення, що є обов'язковою умовою застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, а саме наявність у діях відповідача (за зустрічним позовом) ознак протиправної поведінки (порушення зобов'язання), наявність шкідливого результату протиправної поведінки відповідача - збитки та їх розмір, причинний зв'язку між протиправною поведінкою відповідача (за зустрічним позовом) та збитками, а також вину відповідача (за зустрічним позовом).
Отже, враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача (за зустрічним позовом) до відповідача (за зустрічним позовом) про стягнення збитків у розмірі 169 859, 55 грн, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.
Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом).
Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за зустрічним позовом) - відповідача (за первісним позовом).
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма “Родник Плюс» (08132, вул. Промислова, буд. 5, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 37112925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Зодіак-сб» (02081, вул. Ахматової Анни, буд. 46, м. Київ; ідентифікаційний код 39299260) 170 659 (сто сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 55 (п'ятдесят п'ять) коп. основної заборгованості та судові витрати 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.
4. Судові витрати за розгляд зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
18 квітня 2025 р.