вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2297/21
Розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України
до Баришівської селищної ради
про стягнення 3 566 801,11 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від прокурора: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гордієнко В.М.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Баришівської селищної ради про стягнення 3 566 801,11 грн. шкоди, завданої порушенням екологічного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2021 відкрито провадження у справі № 911/2297/21, справу № 911/2297/21 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/2297/21 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2021 провадження у справі № 911/2297/21 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/11452/21, у якій оскаржується наказ Голови Державної екологічної інспекції України про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.01.2021 року № 17, на підставі якого проводилась перевірка за наслідками якої відповідачу нараховані заявлені у справі № 911/2297/21 збитки.
До Господарського суду Київської області від Броварської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/2297/21, яким повідомлено, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.
Керуючись ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 911/2297/21 було поновлено ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2023.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2023 провадження у справі № 911/2297/21 зупинялось до остаточного вирішення спору у справі Київського окружного адміністративного суду № 320/4418/21, у якій досліджуються по суті обставини проведення перевірки та складення за її результатами Акту від 01.02.2021 року № 4.2-19/2, безпосередньо на підставі якого відповідачу нараховані заявлені у справі № 911/2297/21 збитки.
Керуючись ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 911/2297/21 було поновлено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024.
В підготовчому засіданні 29.01.2025 представник прокуратури зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач в підготовчому засіданні 29.01.2025 проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в підготовче засідання 29.01.2025 не з'явився.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.02.2025.
У судове засідання 26.02.2025 представники прокуратури та позивача не з'явились, в ході розгляду спору позовні вимоги підтримували. Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2025 проти позову заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 26.02.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Керівником Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України подано позов про стягнення з Баришівської селищної ради 3 566 801,11 грн. шкоди, завданої порушенням екологічного законодавства.
Броварською окружною прокуратурою Київської області в ході реалізації конституційної функції з представництва інтересів держави в суді, яка передбачена ст. 131-1 Конституції України, вивчено матеріали Державної екологічної інспекції України щодо порушення Баришівською селищною радою законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в ході якої встановлені підстави для представництва інтересів держави в суді.
На підставі Наказу голови Державної екологічної інспекції України від 19.01.2021 № 17 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» утворено комісію з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства полігоном твердих побутових відходів, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 та на землях підпорядкованої території Баришівської селищної ради Київської області.
В період з 20.01.2021 по 01.02.2021 комісією у складі начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення старшим державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України Акберовим А.Е., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України Соловйовим Д.О., в присутності голови Баришівської селищної ради Вареніченка О.П., заступника голови з питань житлово-комунального господарства Баришівської селищної ради Шовтя Ю.Л. проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Баришівською селищною радою.
Проведеною перевіркою в діяльності Баришівської селищної ради виявлені ряд порушень природоохоронного законодавства, які виразились у незабезпеченні виконання у повному обсязі селищною радою делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що складено Акт від 01.02.2021 № 4.2-19/2, відповідно до якого виявлені наступні порушення:
- не вирішено питання щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами, а саме місць чи об'єктів для сортування, оброблення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів, а також не здійснено в повному обсязі контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, що є порушенням п. «е» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;
- на земельній ділянці з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, що перебуває в користуванні Баришівської селищної ради Київської області відповідно до паспорту місця видалення відходів (МВВ) № 90-1-18 від 01.11.2018 здійснюється планована діяльність з видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів на території Баришівської селищної ради, а саме на відстані 3,050 км на південний схід від смт. Баришівка, між автодорогою Бориспіль-Баришівка та залізничною колією на місці виробленого піщаного кар'єру, 50.354961, 31.272276, без документів дозвільного характеру, а саме висновку з оцінки виливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи, що є порушенням п.п. 11 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
При фактичному обстеженні території сміттєзвалища із залученням інженера землевпорядника ТОВ «ПІК Нова земля», площа сміттєзвалища в межах земельної ділянки з кадастровим № 3220255100:01:139:1000 складає 4,4813 га, площа сміттєзвалища на ненаданих у власність або користування землях складає 0,7813 га, площа сміттєзвалища на інших землях складає 5,7626 га. Таким чином, загальна площа сміттєзвалища складає 11,0252 га. Крім того, під час огляду сміттєзвалища встановлено, що сміттєвоз марки МАЗ державний знак НОМЕР_1 здійснив видалення та захоронення побутових відходів в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 без проведення будь-яких операцій з оброблення (перероблення) відходів.
Баришівською селищною радою не забезпечується захист земель від забруднення (засмічення), а саме не вирішено відповідно до законодавства питання щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами щодо сортування, оброблення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів, що призвело до захоронення змішаних побутових відходів, будівельних та небезпечних відходів (автомобільні шини) на вищезазначених земельних ділянках. Крім того, Баришівською селищною радою не вживаються заходи щодо запобігання негативного і екологічно безпечного впливу на земельній ділянці та ліквідацію наслідків такого впливу, що є порушенням абз. 11 та 12 ч.1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель»;
- послуги з поводження з побутовими відходами, а саме послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів Баришівською селищною радою здійснені з порушенням правил благоустрою території населеного пункту та без урахування схеми санітарного очищення населеного пункту смт. Баришівка, розробленого та затвердженого відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 23.03.2017 № 57 «Про затвердження Порядку розроблення, погодження та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів», що є порушенням п. «б» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;
- не організовано створення полігонів для їх захоронення відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування з відповідним проектом, що включає санітарно-технічний паспорт, а також не організовано роздільне збирання корисних компонентів цих відходів», що є порушенням п. «в» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи»;
- станом на 01.02.2021 не виконана Програма охорони навколишнього середовища Баришівської селищної ради на 2020-2021 роки з питань упорядкування діючих сміттєзвалищ на території селищної ради та здійснення заходів для впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів, яка затверджена рішенням селищної ради від 20.07.2020 № 1301-28-07 та від 20.03.2020 № 1050-24-07, що є порушенням п. «г» ч.1 ст.21 Закону України «Про відходи»;
- виконавцем послуг з вивезення побутових відходів без проведення конкурсної процедури визначено Житлово-експлуатаційну контору Баришівської селищної ради, не підготовлено та не забезпечено проведення конкурсу, що є порушенням п.4. п.6 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173, ч. 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи»;
- не враховані обсяги послуг з вивезення побутових відходів та вимоги щодо якості надання послуг згідно з критеріями, що визначаються відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що є порушенням п.5 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173;
- відсутнє рішення конкурсної комісії про результати проведення конкурсу, що є порушенням п.29 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173;
- відсутнє рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на певній території населеного пункту, межі якої повинні бути визначені умовами конкурсу та зазначений строк протягом якого виконавець має право надавати такі послуги, але не менше як п'ять років, що є порушенням п. 30 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173:
- відсутній договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту з переможцем конкурсу протягом 10 календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішення, що є порушенням п .31 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173;
- в укладених договорах № 25 від 24.02.2020 та № 196 від 23.11.2020 між Баришівською селищною радою та ЖЕК Баришівської селищної ради на закупівлю послуг з утилізації/видалення сміття та поводженням зі сміттям № UA2020-02012-000765-6 не визначено конкретного місця видалення та захоронення побутових відходів. Актом виконаних робіт № 8 про вивезення та захоронення відходів на території селищної ради з місць загального користування за грудень 2020 року встановлено, що надані послуги з вивезення твердих побутових відходів об'ємом 1305,81 куб.м на загальну суму 114 342,27 грн. Захоронення відходів здійснюється без проведення будь-яких операцій з оброблення (перероблення) відходів в той час, коли Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради мас повноваження та зобов'язання утилізувати відходи, що підтверджує факт засмічення території та земельної ділянки сміттєзвалища, тобто не здійснюється контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, що є порушенням п. «з» ч.1 ст.21 Закону України «Про відходи».
За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства відносно заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства Баришівської селищної ради Шовтя Юрія Анатолійовича складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2021 № 135 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постановою Баришівського районного суду Київської області від 11.05.2021 у справі № 355/164/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Питання щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 при ухваленні рішення судом не вирішувалось.
Також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 y справі № 320/4418/21 частково задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції України до Баришівської селищної ради та зобов'язано останню вжити заходи реагування щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та вимог законодавства у сфері поводження з відходами, шляхом вирішення питання щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами, а саме для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів: розроблення та затвердження схеми санітарного очищення населеного пункту смт. Баришівка; організації у повному обсязі збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організації роздільного збирання корисних компонентів цих відходів.
На підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 із змінами, визначено розмір збитків, зумовлених засміченням земельних ділянок, зокрема, площею 4,4813 га з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, яка перебуває у постійному користуванні Баришівської селищної ради на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 154540.
Державна екологічна інспекція України звернулася до Баришівської селищної ради з претензією № 2474/4.2/5-21 від 15.03.2021 про відшкодування збитків у розмірі 3 566 801,11 грн. Претензія та обґрунтований розрахунок шкоди отриманий Баришівською селищною радою, проте, сума збитків в добровільному порядку не сплачена.
Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Також, пунктом «е» ч.1 ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Таким чином, Броварська окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією України захисту інтересів держави в суді, як суб'єктом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
У позові заявлено вимогу стягнути з Баришівської селищної ради на користь Держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 3 566 801,11 грн. за засмічення земельної ділянки на рахунок UA448999980333129331000010742 фонду охорони навколишнього природного середовища Баришівської селищної ради, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04360623, банк отримувача: ГУК у Київській області Баришівська селищна рад/24062100, код отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 24062100.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на протиправність Наказу голови Державної екологічної інспекції України від 19.01.2021 № 17 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» та оскарження Акту від 01.02.2021 № 4.2-19/2 перевірки, під час якого більшість порушень було спростовано.
По суті порушень відповідач вважає, що не є суб'єктом господарювання, відповідальним за організацію та утримання полігонів побутових відходів та не здійснює жодної діяльності на спірній земельній ділянці, збитки розраховані на підставі недостовірної інформації.
У справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/11452/21 оскаржувався наказ Голови Державної екологічної інспекції України про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.01.2021 року № 17, на підставі якого проводилась перевірка за наслідками якої відповідачу нараховані заявлені у справі № 911/2297/21 збитки.
Однак, сама перевірка та складений за її результатами Акт від 01.02.2021 року № 4.2-19/2, безпосередньо на підставі якого відповідачу нараховані заявлені у справі № 911/2297/21 збитки, був предметом дослідження у справі Київського окружного адміністративного суду № 320/4418/21.
За наслідками розгляду справи Київського окружного адміністративного суду № 320/4418/21 не спростовано встановлені в Акті від 01.02.2021 року № 4.2-19/2 порушення, які стали підставою для нарахування заявлених у справі № 911/2297/21 збитків, зокрема, щодо засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, яка перебуває у постійному користуванні Баришівської селищної ради на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 154540.
В силу положень ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Статтею 2 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Частиною 4 ст. 33 Закону України «Про відходи» передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні та технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Відповідно до підп.6 та підп. 15 пункту «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про відходи» передбачені зобов'язання органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, зокрема п. «а» передбачено обов'язок виконувати вимоги законодавства про відходи; п. «в» передбачено організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; п. «д» передбачено вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; п. «з» передбачено здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; п. «м» передбачено здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
Статями 21, 27, 28, 31, 32, 33 Закону України «Про відходи» на сільські ради покладені обов'язки щодо організації збирання і видалення побутових відходів, створення полігонів для їх захоронення, організацію роздільного збирання корисних компонентів, затвердження місцевих та регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням, вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про відходи» видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (ч.5 ст. 33 Закону України «Про відходи»).
Відповідно п. 1.1 ДБН В2.4-2.2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування» (далі ДБГ В.2.4-2-2005) полігони твердих побутових відходів є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів.
Згідно із пунктом 1.2 ДБН В.2.4-2-2005 полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів та явищ.
Відповідно до п. 1.11 ДБН В.2.4-2-2005 при проектуванні полігонів ТПВ повинні бути передбачені: рішення, що забезпечують експлуатаційну надійність, економічність, мінімальне відчуження земельних та інших природних ресурсів і обов'язкове повернення тимчасово відчужуваних земель для подальшого господарського використання; розроблення матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище згідно з ДБН А.2.2-1; інженерні заходи, що забезпечують стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього середовища; вимоги щодо безпеки життя і здоров'я людини.
Оскільки проект полігону твердих побутових відходів Баришівською селищною радою не розроблений та не затверджений, то відповідно не враховані і вимоги щодо безпеки життя і здоров'я людей, не розроблена оцінка впливу на довкілля.
За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьої цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів.
В ході проведеної перевірки встановлено, що не спростовано під час розгляду справи Київського окружного адміністративного суду № 320/4418/21, встановлено бездіяльність Баришівської селищної ради, як суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність пов'язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів, оскільки господарська діяльність здійснюється відповідачем без дотримання норм екологічної безпеки, а саме за відсутності документів дозвільного характеру та без здійснення оцінки впливу на довкілля, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Також, пунктом «е» ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
У відповідності до приписів ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 із змінами, визначено порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.
Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами скидів, викидів речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункти 1.2, 1.3 Методики).
Пунктом 3.2 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики).
Згідно з п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154540, виданим на підставі розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 05.09.2011 № 884, Баришівській селищній раді Київської області надано у постійне користування земельну ділянку площею 5,8000 га, кадастровий № 3220255100:01:139:1000, із цільовим призначенням під розміщення сміттєзвалища.
Також, на сміттєзвалище твердих побутових відходів Баришівською селищною радою отримано Паспорт місця видалення відходів за реєстраційним номером № 90-1-18 від 01.11.2018, розрахунковий термін експлуатації 50 років, площа зайнята МВВ 1,8 га, 2,7 га з урахуванням СЗЗ, проектна площа 5,8 га.
При фактичному обстеженні території сміттєзвалища, що проведено в ході здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства полігоном твердих побутових відходів, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 та на землях підпорядкованої території Баришівської селищної ради Київської області, було встановлено, що площа сміттєзвалища в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 становить 4,4813 га, площа сміттєзвалища на невідведених у власність або користування землях становить 0,7813 га, площа сміттєзвалища на інших землях становить 5,7626 га. Таким чином, загальна площа сміттєзвалища, де здійснюється видалення та захоронення побутових, будівельних та небезпечних відходів (автомобільні шини) становить 11,0252 га. Відповідні обставини зафіксовані в установленому порядку Актом перевірки від 01.02.2021 № 4.2-19/2, який в частині засмічення земельних ділянок не спростований.
Дана інформація також відображена на плані-схеми сміттєзвалища з прив'язкою до меж земельної ділянки з кадастровим № 3220255100:01:139:1000, виконаного інженером землевпорядником ТОВ «ПІК Нова земля».
На підтвердження розміру засміченої площі земельної ділянки з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 до позовної заяви додано план схему сміттєзвалища, яка складена інженером-землевпорядником ТОВ «ПІК Нова Земля».
На запит Броварської окружної прокуратури від 10.09.2021 слідчим Слідчого управління ГУ НП в Київській області надано копію протоколу огляду місця події від 20.01.2021, в ході якого за участю спеціаліста інженера-землевпорядника ТОВ «ПІК Нова Земля» Бесогоновим Ю.Ю. проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 та складено план-схему сміттєзвалища з прив'язкою до меж земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером, розташованого на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області.
Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників станом на 16.09.2021 за посиланням https://data.gov.ua Бєсогонов Юрій Юрійович має кваліфікаційний сертифікат від 17.04.2013 № 003162 зі строком дії до 05.02.2024, місцем роботи інженера є ТОВ «Проектно-інженерна компанія Нова-земля».
Огляд місця події проводився на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2020 в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020101110000145 від 17.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
Також, згідно листа слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 10.09.2021 № 24/22-2-145кп, Броварській окружній прокуратурі надано дозвіл на використання зазначених документів та долучення їх до матеріалів справи в суді.
Таким чином, план-схема сміттєзвалища, який визначає розмір засміченої земельної ділянки з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 73 ГПК України.
Із дотриманням строків для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції України здійснено розрахунок збитків, зумовлених засміченням земельної ділянки Баришівською селищною радою площею 4,4813 га, з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, яка перебуває у постійному користуванні Баришівської селищної ради на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 154540.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, фонду охорони навколишнього природного середовища Київської обласної ради, фонду охорони навколишнього природного середовища Баришівської селищної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести факти неправомірної винної поведінки, наявності негативних наслідків та причинного зв'язку між ними.
В позові заявлено до відшкодування шкоду/збитки, яку завдано саме у зв'язку з недотриманням відповідачем вимог закону (природоохоронного законодавства) і в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.
Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Таким чином, вимоги Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України про стягнення з Баришівської селищної ради 3 566 801,11 грн. шкоди, завданої порушенням екологічного законодавства, доведені та обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Баришівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04360623, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27) на користь Держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 3 566 801,11 грн. за засмічення земельної ділянки на рахунок UA448999980333129331000010742 фонду охорони навколишнього природного середовища Баришівської селищної ради, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04360623, банк отримувача: ГУК у Київській області Баришівська селищна рад/24062100, код отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 24062100.
3. Стягнути з Баришівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04360623, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, за реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) 53 502,01 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.04.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін