вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1592/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса ДДК»
про стягнення 762 653,88 грн. неустойки
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: Гайдамаченко В.Г.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Гайдамаченко В.Г.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» про стягнення 762 653,88 грн. неустойки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1592/24 за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/1592/24 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиса - ДДК», яке є власником майна, яке було передано позивачем в суборенду відповідачу.
В ході підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав, також подав заяви про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову. Третя особа підтримала позицію позивача. Відповідач в ході підготовчого провадження проти позову заперечував та подав заперечення проти прийняття судом заяви про зміну предмету позову.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/1592/24 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Зокрема, остаточно визначено предмет спору та межі позовних вимог. З врахуванням поданих позивачем заяв про уточнення позовних вимог (про збільшення позовних вимог та про зміну предмета позову), до розгляду по суті приймаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса ДДК» про стягнення 889 763,00 грн. неустойки.
Щодо наведеної позивачем у заяві про зміну предмета позову вимоги про стягнення з відповідача 67 760,00 грн. збитків у вигляді витрат на відновлення майна для приведення його у належний стан, суд зазначає, що така вимога має іншу правову природу, відмінну від первісно заявленої вимоги про стягнення неустойки за прострочення повернення майна з оренди, що свідчить про доповнення позовних вимог фактично новою вимогою з інших підстав, що чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Зокрема, з огляду на ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Тобто, позивач може заявити новий предмет з тих же підстав, або щодо заявленого предмету навести інших підстав. Одночасне заявлення іншого предмету з інших підстав не допускається.
Враховуючи, що предметом позову у справі є стягнення неустойки за прострочення повернення майна з оренди, вимога про стягнення збитків у вигляді витрат на відновлення майна для приведення його у належний стан є повністю відмінною від первісної вимоги як за правовою природою, так і за обґрунтуванням, що свідчить про одночасну зміну предмету та підстав позову і суперечить ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті у межах визначеного судом предмета спору та характеру спірних правовідносин.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/1592/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2025.
В судовому засіданні 19.03.2025 представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали. Відповідача в судове засідання не прибув, в ході розгляду спору проти позову заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 19.03.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ» (позивач, Орендар) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» (відповідач, Суборендар) 762 653,88 грн. неустойки за Договором суборенди нежитлового приміщення № 118 від 01.08.2018 (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час звернення до суду відповідачем не було приведено орендоване приміщення та асфальтовану площадку у належний стан, та не повернуто позивачу за актом приймання-передачі (повернення), у зв'язку з чим нараховано суму неустойки за користування приміщенням та асфальтованою площадкою за період з 17.10.2022 по 16.10.2023 у сумі 762 653,88 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної орендної плати. Предметом позову є стягнення неустойки за період з 17.10.2022 по 16.04.2023 на суму 762 653,88 грн.
В ході розгляду справи позивачем збільшено позовні вимоги у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування неустойки та заявлено про стягнення з відповідача 889 763,00 грн. неустойки за період з 17.10.2022 по 16.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного 01.06.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИСА ДДК» (Орендодавець, третя особа) Договору № 132, Товариством з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ» (Орендар, позивач) отримано в оренду нежитлові приміщення площею 500,0 м2, готельні приміщення площею 500,0 м2 та асфальтовану площадку площею 500,0 м2. Приміщення та асфальтована площадка знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б (надалі - Об'єкти оренди).
01.08.2018 позивачем було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 118 (надалі - Договір суборенди) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» (Суборендар, відповідач), за умовами якого позивач передав відповідачу в суборенду офісне приміщення (ГК № 204) загальною площею 37,8 м2 з розрахунку 66,14 грн/м2 та асфальтову площадку площею 35,0 м2 з розрахунку 28,57 грн/м2 за місяць.
Приміщення та асфальтова площадка знаходяться за адресою: село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б ( п.1.2.).
Термін оренди складає один рік з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом прийому передачі. У разі, якщо жодна із сторін не повідомила за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово про небажання продовжувати договірні стосунки, даний Договір вважається пролонгованим щоразу на один рік (1.6.1).
Сторонами Договору суборенди було підписано Акт прийому передачі № 1 від 01.08.2018. В Акті було зазначено, що предметом передачі в суборенду є офісне приміщення загальною площею 37,8 м2 з розрахунку 66,14 грн/ м2 та асфальтована площадка площею 35,0 м2, розташованих за адресою: село Петропавлівська, Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б, Києво-Святошинського району.
Приміщення та асфальтована площадка передані в належному стані, відповідно до санітарних норм, вимог протипожежної безпеки.
10.03.2020 сторонами Договору суборенди було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 118 від 01.08.2018 про зміну вартості послуг оренди.
01.10.2020 сторонами Договору суборенди було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 118 від 01.08.2018 про зміну вартості послуг оренди.
15.11.2021 сторонами Договору суборенди було укладено Додаткову угоду № 3 по Договору № 118 від 01.08.2018 про зміну вартості послуг оренди.
15.08.2022 між ТОВ «Ваш Перевізник» та ТОВ «Девіта ВТВ» було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору суборенди майна № 118 від 01.08.2018.
Предметом Додаткової угоди № 4 є внесення змін до Договору суборенди майна № 118 від 01.08.2022 а саме з 16.08.2022 додатково надання в оренду асфальтової площадки 208 м2.
Також відповідною додатковою угодою № 4 від 15.08.2022:
- п. 1.2. п.п. 1.1. Договору оренди майна № 118 від 01.08.2018 викладено у наступній редакції: «об'єкт, що орендується, являє собою: офісне приміщення (ГК № 204) загальною площею 37,8 м2 з розрахунку 200,00 грн/м2; асфальтована площадка загальною площею 243,0 м2 з розрахунку 230,43 грн/ м2.
- п. 2.1 Сума Договору з 16.08.2022 складатиме 63 554,49 грн. за місяць.
- п. 2.2. Щомісячно здійснюється передоплата за послуги оренди на підставі рахунків фактур, виставлених «Орендарем», до 5-го числа поточного місяця.
- п. 3.1. Додаткова угода № 4 до Договору № 118 діє до 16 жовтня 2022 року включно.
- п. 3.2. 16 жовтня 2022 року звільнити орендовані офісні приміщення площею 37,8 м2 та асфальтовану площадку площею 243 м2 та передати їх Орендарю за актом прийому передачі (повернення).
Офісне приміщення та асфальтована площадка повинні бути повернуті у тому стані, в якому були прийняті в суборенду (офісне приміщення без пошкодження стін та підлоги покриття, асфальтована площадка звільнена від бетонних конструкцій).
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що Договір суборенди нежитлового приміщення № 118 від 01.08.2018 припинив свою дію в кінці дня 16.10.2022 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
В свою чергу, ТОВ «Ваш Перевізник» в порушення п. 3.2. Додаткової угоди № 4 до Договору суборенди майна № 118 від 01.08.2018 в кінці дня 16.10.2022 не повернуло орендоване офісне приміщення площею 37,8 м2 та асфальтовану площадку площею 243 м2, тобто не було належним чином передано об'єкт оренди Орендарю ТОВ «Девіта ВТВ» за Актом прийому передачі (повернення).
Також, позивач зазначає, що порушуючи умови Договору відповідач залишив пошкодженим офісне приміщення, яке в подальшому без проведення відновлювального ремонту є непридатним для використання за призначенням. Під час суборенди відповідачем на асфальтованій площадці було встановлювало АЗС контейнерного типу та після демонтажу її було залишено монолітну бетонну плиту довжиною 9,9 м шириною 4,2 м та висотою 0,2 м, а також бетонну споруду під рекламу розміром 2 м на 2 м та висотою 0,82 м.
Позивач зазначає, що 17.10.2022 ним було створено комісію для обстеження неповернутих об'єктів оренди, що складалася з директора ТОВ «Девіта ВТВ» Василевської Тетяни Вадимівни, головного бухгалтера ТОВ «Девіта ВТВ» Кирюшко Марії Анатоліївни та власника майна ТОВ «Тиса-ДДК» в особі директора Деркача Віталія Миколайовича.
Після обстеження неповернутих відповідачем об'єктів оренди, було складено Акт про те, що на наступний день після закінчення строку дії Договору суборенди майна № 118 від 01.08.2018 станом на 17.10.2022 представники ТОВ «Ваш перевізник» не з'явилися для повернення орендованого приміщення офісу, асфальтованої площадки з суборенди.
Також Комісією після проведеного обстеження вищевказаних об'єктів суборенди, які перебували в суборенді ТОВ «Ваш перевізник» було встановлено, що в офісному приміщенні (ГК № 204) загальною площею 37,8 м2 пошкоджено лінолеумне покриття підлоги площею 37,8 м2; пошкоджені вхідні двері; пошкоджені стіни, а саме отвори в стінах після зняття кондиціонера та інших самовільно встановлених предметів; пошкоджені підвіконня.
В результаті обстеження асфальтованої площадки загальною площею 243,0 м2 виявлено наступне: на асфальтованій площадці знаходиться залишена монолітна бетонна плита довжиною 9,9 м шириною 4,2 м та висотою 0,2 м а також бетонна споруда під рекламу розміром 2 м х 2 м та висотою 0,82 м, що були залишені ТОВ «Ваш Перевізник» та недемонтовані ним.
До Акту огляду було додано фотоматеріали. Дата та час огляду неповернутих об'єктів суборенди: 17.10.2022 о 19:15 год.
Для подальшої здачі в оренду асфальтової площадки та приведення її до належного стану, ТОВ «Тиса-ДДК» замовило послуги по демонтажу залишених Суборендарем бетонних конструкцій та в подальшому здійснено ремонт офісного приміщення.
Позивач зазначає, що офісне приміщення та асфальтована площадка повинні були бути повернуті у тому стані, в якому були прийняті в суборенду (офісне приміщення без пошкодження стін та підлоги покриття, асфальтована площадка звільнена від бетонних конструкцій).
Однак, ТОВ «Ваш Перевізник» своєчасно та належним чином не вжило належних заходів щодо повернення Орендарю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України позивач просить у позові стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період після закінчення Договору, протягом якого орендоване майно не повернуто Орендарем.
Зокрема, позивачем нараховано неустойку виходячи з розміру орендної плати 63554,49 грн/місяць за 6 місяців (прострочення повернення майна за період з 17.10.2022 по 16.04.2023, що складає 381 326,94 грн і в подвійному розмірі складає 762 653,88 грн.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що позивач неповно та спотворено виклав обставини правовідносин сторін.
Відповідач зазначає, майно перебувало у його орендному користуванні безперервно ще з 15.10.2012 на підставі укладеного з ТОВ «ТИСА-ДДК» Договору оренди № 33/1. Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 01.07.2017 до цього Договору оренди було додатково взято в оренду частину асфальтованої площадки площею 35 кв.м.
В подальшому 15.07.2018 відповідач та Третя особа уклали додаткову угоду № 4, в якій домовились про припинення Договору оренди № 33/1 від 15.10.2012 з 31.07.2018, формально підписали акт повернення. Припинення договору відбулось на прохання ТОВ «ТИСА-ДДК», та яка повідомила, що буде зроблено перепідписання договору, тільки вже суборенди з іншою їхньою компанією.
На наступний день з 01.08.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №118, за яким основним орендодавцем залишалось ТОВ «ТИСА-ДДК». Відповідно до вказаного Договору позивач передав у суборенду теж майно, що і орендувалось відповідачем за попереднім Договором.
Разом із підписанням Договору було підписано акт-приймання передачі № 1 від 01.08.2018, в якому зазначено, що приміщення та асфальтована площадка передані в належному стані, відповідно до санітарних норм та вимог протипожежної безпеки. Іншого опису зазначений акт не містить.
Договір не містить в собі положень щодо порядку повернення майна після закінчення договору.
15.08.2022 було укладено додаткову угоду №4, згідно якої було визначено про додаткове надання в оренду асфальтової площадки в розмірі 208 кв.м, збільшено суму орендного платежу по договору до 63 554,49 грн. в місяць. Також визначено порядок розірвання Договору та умови повернення.
Сторони погодили в додатковій угоді, що Договір діє до 16.10.2022 включно (п.3.1.), Також було прописано пункт 3.2., відповідно до якого 16.10.2022 звільнити орендовані офісне приміщення площею 37,8 кв.м та асфальтовану площадку площею 243 кв.м та передати їх «Орендарю» за актом прийому-передачі (повернення). Офісне приміщення та асфальтована площадка повинні бути повернуті у тому стані, в якому були прийняті в суборенду (офісне приміщення - без пошкодження стін та підлогового покриття, асфальтована площадка - звільнена від бетонних конструкцій.).
Тобто вбачається, що останнім днем дії Договору є 16.10.2022 і вцей день було складено акт № 434 про надання орендних послуг з 01.10.2022 по 16.10.2022. Заборгованості зі сплати орендних платежів за орендовані об'єкти не було, та всі платежі сплачувались вчасно.
Таким чином, приміщення, яке було предметом Договору суборенди знаходилось у користуванні відповідача з 2012 року, а з липня 2017 року у користуванні також знаходилась частина асфальтованої площадки.
При цьому, відповідач зазначає, що з липня 2022 року керівником Третьої особи Деркачом В.М. та посадовими особами позивача почалось фактичне перешкоджання господарській діяльності відповідача в орендованому приміщенні шляхом відключення від електропостачання, недопуску працівників на територію. Позивач почав безпідставно вимагати дострокового припинення орендних відносин та звільнення орендованого приміщення з серпня 2022 року, що підтверджується електронними листами ТОВ «Девіта ВТВ» від 18.07.2022 № 53, № 54, від 21.07.2022. Також, відповідачем були складені акти про недопуск від 18.07.2022 та за вказаними фактами було написані відповідні заяви до правоохоронних органів.
Враховуючи напружену та конфліктну ситуація, яка склалась з липня 2022 року, було укладено додаткову угоду № 4 від 18.08.2022, за якою сторони дійшли згоди припинити орендні відносини з 16.10.2022.
Відповідач зазначає, що 16.10.2022 в останній день дії договору суборенди, відповідач звільнив від власного майна займаний офіс та асфальтову площадку.
Територія де заходились об'єкти оренди була закритою територією та належить Третій особі.
17.10.2022 керівник відповідача з'явився за адресою с. П.П. Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. В. Кільцева, 4-Б для складання відповідного акту, де був присутній також керівник Третьої особи, який почав погрожувати фізичною розправою, та навіть вчинив напад на керівника відповідача. За вказаним фактом було викликано поліцію та написано відповідну заяву. Тому підписати акт не вдалось. Відповідач наполягав на підписанні акту та намагався здійснити його підписання, проте представники позивача відмовились від підписання акту.
Коли стало зрозуміло, що позивач не хоче підписувати акт повернення який було складено, відповідачем у 2-х екземплярах направлено засобами поштового зв'язку з підписами керівника відповідача. Однак другий примірник акту у відповідь позивач не направив.
Таким чином відповідач не ухилявся від укладання акту про повернення майна, а фактично був підданий нападу з боку керівника третьої особи, яка є власником об'єктів оренди та території де вони знаходились, та намагався виконати положення додаткової угоди.
Починаючи з 17.10.2022 позивач та третя особа мали вільний доступ до об'єкту оренди, відповідач вже фактично та юридично не мав жодного впливу на вказане майно, не мав жодного права користування та розпорядження об'єктом оренди. Жоден із співробітників вже не користувався цим майном, тому що воно було фактично повернуто, більше того представники відповідача не могли потрапити на територію автостоянки де знаходились об'єкти оренди. Акт в даному випадку не був підписаний виключно через незаконні дії керівника третьої особи, яка перешкоджала проходу співробітників на територію де були розташовані об'єкти оренди, погрожувала фізичною розправою, а також завдала тілесних ушкоджень керівнику відповідача, а також небажання позивача підписати відповідний акт.
Щодо стану повернутого майна з оренди, відповідач зазначив, що офісне приміщення орендувалось ще з 2012 року безпосередньо у ФОП ОСОБА_1 , потім у ТОВ «Тиса-ДДК» за прямими договорами оренди, в подальшому на прохання того ж самого ОСОБА_1 було укладено договір суборенди з підконтрольним йому підприємством ТОВ «Девіта ВТВ», під час передання офісного приміщення в оренду було зазначено, що воно відповідає санітарним нормам, іншого деталізованого опису стану офісного приміщення описано не було. Фактично відповідач повернув офісне приміщення в належному стані із врахуванням нормального фізичного зносу.
Що стосується асфальтної площадки, відповідач зазначив, що вона була повернута в тому стані, в якому її було отримано. Все належне відповідачу майно з асфальтної площадки було вивезено до 16.10.2022 включно. Також було підписано акт наданих послуг за період з 01.10.2022 по 16.10.2022, який додатково свідчить про закінчення орендних відносин та закриття питань оплати.
При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Тобто, судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані з умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди;
З обставин справи чітко вбачається, що відповідач після 16.10.2022 жодним чином не утримував у себе орендоване майно, не вчиняв жодних дій на недопуск позивача до цього майна, після 16.10.2022 майно повність перейшло у користування та розпорядження позивача та Третьої особи.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1806/17, Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17 та у постанові КГСВС від 24.09.2020 у справі № 922/2665/17.
Позивач у відповіді на відзив наполягав на неповерненні майна відповідачем з оренди, що вважається належним виключно у разі підписання відповідного акту та приведення майна у належний стан.
В ході розгляду спору судом було витребувано у позивача докази, які засвідчують стан майна в момент передачі його в оренду; обґрунтовані письмові пояснення та докази перебування в орендованому приміщенні відповідача чи його майна після закінчення договору оренди/доступу відповідача до орендованих приміщень.
У відповідача було витребувано докази надіслання Акту про повернення від 17.10.2022 на адресу позивача.
Відповідачем було надано докази надіслання Акту про повернення від 17.10.2022 на адресу позивача 08.11.2022.
Позивачем не надано доказів, які засвідчують стан майна в момент передачі його в оренду, та обґрунтованих пояснень та докази перебування в орендованому приміщенні відповідача чи його майна після закінчення договору оренди. Позивач лише стверджував, що його територія є вільною для проходу/проїзду.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідачем надано обґрунтовані пояснення з приводу обставин повернення майна та невикористанням ним майна після припинення орендних відносин. Про відсутність майна відповідача в орендованому приміщенні також свідчать пояснення самого позивача та надані ним фото.
Також, відповідачем надано докази вжиття залежних від нього заходів щодо повернення майна з оренди. Відповідачем було надано докази надіслання Акту про повернення від 17.10.2022 на адресу позивача 08.11.2022.
Зі встановлених в ході розгляду справи обставин вбачається, що саме позивач чинив перешкоди у підписанні відповідного Акту про повернення майна, тобто непідписання Акту мало місце внаслідок обставин, які були поза волею відповідача.
Враховуючи напружені та конфліктні відносини, які склались між сторонами з липня 2022 року, що також призвело до дострокового припинення орендних відносин, звернення відповідача до правоохоронних органів, зокрема через конфліктну ситуацію 17.10.2022, що свідчить про прибуття представника відповідача у цей день на територію позивача для підписання Акту, що зафіксовано фактом виклику поліції, за вірогідністю доказів згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, більш вірогідними є обставини, які свідчать про намір відповідача повернути майно з оренди та вжиття ним можливих за даних умов та залежних від нього заходів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Оскільки відповідачем вжито всіх залежних від нього та необхідних заходів щодо повернення майна з оренди у встановленому Договором та законодавством порядку, майно вважається належним чином повернутим Орендарем з моменту надіслання Акту по пошті 08.11.2022.
Фактично зі змісту позовної заяви вбачається, що насправді між сторонами має місце спір щодо неналежного стану повернутого орендованого майна, а не спір щодо відмови/прострочення повернення об'єкта оренди орендарем та стягнення за це неустойки.
З наданих позивачем фотографій вбачається що майно повернуто зі слідами користування та дрібного демонтажу, що враховуючи період оренди біля 10 років, відповідає критеріям нормального зносу і приміщення може бути приведене у належний стан виконанням звичайного ремонту.
Щодо тверджень позивача про встановлення відповідачем бетонних конструкцій на асфальтованому майданчику, позивач не довів відповідних тверджень, коли саме і яким чином були встановлені бетонні конструкції. Як вбачається зі складеного між позивачем та відповідачем Акту приймання-передачі майна в оренду №1 від 01.08.2018, відповідний Акт не містить застережень, що майданчик був вільний від будь-яких конструкцій.
Враховуючи, що асфальтований майданчик передавався позивачем відповідачу в оренду за Актом приймання-передачі майна в оренду №1 від 01.08.2018, після того як такий майданчик орендувався відповідачем у третьої особи ще з 2017 року, вирішуючи спір у справі, суд бере до уваги саме стан асфальтованого майданчику, який передавався позивачем відповідачу 01.08.2018. Позивачем не доведено суду, зокрема, що ним передавався відповідачу асфальтований майданчик, вільний від бетонних конструкцій.
Якщо бетонні конструкції були встановлені раніше, то асфальтований майданчик повертався попередньому орендодавцю і був переданий відповідачу позивачем, як новим орендодавцем, вже з бетонними конструкціями. А якщо бетонні конструкції встановлювались відповідачем після липня 2022 року, то позивач мав би про це знати і надати суду відповідні пояснення та докази.
В будь-якому випадку, Орендодавець має прийняти майно з оренди і в залежності від стану майна має право звернутись за відшкодуванням витрат на відновлення майна, що є самостійним предметом спору.
Відмовляти у прийнятті майна з оренди з мотивів його неналежного стану, чим збільшувати період для нарахування неустойки, є неправомірним.
Таким чином, оскільки приміщення та асфальтований майданчик фактично були повернуті відповідачем з оренди, були звільнені від майна відповідача і перейшли у повне володіння позивача, відповідачем надано суду докази вжиття ним повних і належних заходів з повернення приміщення з оренди, відсутні достатні підстави для покладення на відповідача сплати неустойки за наведений у позові період.
Однак, оскільки відповідач надіслав позивачу Акт лише 08.11.2022, за період з 17.10.2022 по 08.11.2022 майно вважається неповернутим з оренди і за відповідний період підлягає нарахуванню неустойка, що складає 97 450,22 грн.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 97 450,22 грн. неустойки у вигляді подвійної орендної плати за період з 17.10.2022 по 08.11.2022. У решті вимог позов не підлягає задоволенню як не доведений та безпідставний.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1 462,17 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» (08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Хмельницького Б., 7, прим. 25, код ЄДРПОУ 36942062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіта ВТВ» (08130, Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б, код ЄДРПОУ 39216535) 97 450,22 грн. неустойки та 1 462,17 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.04.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін