майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/313/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Зоренко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кирилець М.О. - адвокат, ордер серії АА №1551383 від 11.03.2025;
від відповідача: Титаренко Ю.Д. - адвокат, ордер серії ВІ №1289963 від 25.03.2025;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ"
до Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС"
про стягнення 409982,71 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" 409982,71 грн заборгованості, з яких 135000,00 грн - основний борг, 23102,30 грн - інфляційні втрати, 6180,41 грн - 3% річних та 245700,00 грн - пеня.
Ухвалою суду від 14.03.2025 відкрито провадження у справі №906/313/25 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.04.2025.
18.03.2025 за допомогою засобами поштового зв'язку до суду від представника позивача на виконання вимог ухвали надійшли оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
01.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог у справі в частині стягнення 5000,00 грн основного боргу у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми.
01.04.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 01.04.2025 суд прийняв часткову відмову позивача від позову та закрив провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн основного боргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Спір розглядається в частині вимог про стягнення відповідача: 404982,71грн, яких: 130000,00 грн - основний борг, 23102,30 грн - інфляційні втрати, 6180,41 грн - 3% річних та 245700,00 грн - пеня.
Також ухвалою від 01.04.2025 суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та встановив відповідачу строк для подання відзиву - 7 (сім) днів з дня оголошення даної ухвали з доказами направлення відзиву позивачу та оголосив перерву в судовому засіданні до 15.04.2025.
03.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
До суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли:
- заява від 12.04.2025 про стягнення з відповідача 46 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано копії: ордеру на надання правничої допомоги серії АА №1551383 від 11.03.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №001317 від 06.12.2021, акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №00108 від 31.03.2025, додаткової угоди №3 від 07.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №Ю-22 від 07.02.2025, платіжної інструкції від 02.04.2025 №9174 на суму 46000,00 грн, рахунку-фактури №120 від 31.03.2025 та докази направленні вказаних документів відповідачу;
- заява від 15.04.2025 про відмову від позовних вимог у справі в частині стягнення 5000,00 грн основного боргу у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми. До заяви додано довідку про стан заборгованості за вих.№1-15/04 від 01.04.2025, з якої вбачається, що 14.04.2025 ФГ "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" здійснено оплату за товар відповідно до договору поставки №1-18/04 від 18.04.2023 в розмірі 5000,00 грн.
15.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання у якому представник просить суд долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення №1392 від 14.04.2025 про сплату відповідачем 5000,00 грн в рахунок часткової сплати основної заборгованості за договором поставки №1-18/044 від 18.04.2023.Також просить суд відмовити ТОВ "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ФГ "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" пені в розмірі 245700,00 грн за договором поставки №1-18/04 від 18.04.2023, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність обгрунтованих підстав для стягнення з відповідача пені, зменшити її на 99 %.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про відмову від позову в частині стягнення 5000,00 грн основного боргу. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за понесені судові витрати.
Представник відповідача суму основної заборгованості у розмірі 125000,00 грн, суму нарахованих інфляційних втрат та 3% річних визнав. Просив суд задовольнити клопотання про зменшення розміру пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
18.04.2023 між Фермерським господарством "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БСМ Євростандарт" (продавець, позивач) укладено договір поставки № 1-18/04 (надалі - договір, а.с. 15-16).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 135000,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення 135000,00 грн основного боргу, 23102,30 грн інфляційних втрат, 6180,41 грн 3% річних та 245700,00 грн пені.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що незважаючи на скрутне матеріальне становище, здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 5000,00 грн, що свідчить про його добросовісну поведінку. Звернув увагу на строки та розмір нарахованої пені, вказавши, що розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ яка діяла в період, за який нараховується пеня. У клопотанні від 15.04.2025 просив суд зменшити розмір пені на 99 %. Вказане клопотання відповідач обгрунтував тим, що: заявлений розмір пені не є розумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, адже загальна вартість товару за договором у два рази менша за розмір пені нарахованої позивачем, що суперечить принципу справедливості та розумності; відповідач невідкладно почав вживати заходи до виконання зобов'язання, здійснивши часткову сплату заборгованості; порушення не завдало збитків будь яким іншим учасникам господарських правовідносин; відповідач перебуває в тяжкому фінасовому становищі; позивач попередньо не вживав заходів для стягнення основної заборгованості, а сукупність обставин у даних правовідносинах свідчить про формальні ознаки прострочення боржника.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що при нарахуванні пені керувався умовами договору, у п. 6.6 якого сторони погодили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №1-18/04 від 18.04.2023.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З умовами до п. п.1.2, 1,3 договору, найменування товару: насіння (зерно) гірчиці білої, в кількості - 1,5 т.
Відповідно до п. 3.1 договору, поставка товару відбувається за рахунок покупця. Місце поставки - склад продавця вул. Васильківська, 72 г, с. Безп'ятне, Васильківський район, Київська область.
За умовами п. 3.2 договору товар повинен бути поставлений покупцю до 30.04.2023.
Відповідно до п. 5.4. договору покупець здійснює оплату товару не пізніше 31 серпня 2023 року.
Суд встановив, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 135 000,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №95 від 21.04.2023, товарно-транспортною накладною №Р95 від 21.04.2023 та зареєстрованою податковою накладною від 21.04.2023 №12 (а.с 8-12).
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 5000,00 грн, у зв'язку з чим ухвалою від 01.04.2025 суд закрив провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Під час розгляду справи в суді відповідач додатково сплатив суму основного боргу у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1392 від 14.04.2025.
За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн, основного боргу необхідно закрити за відсутністю предмета спору відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" про стягнення з Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" основного боргу в сумі 125000,00 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення 23102,30 грн інфляційних втрат, 6180,41 грн 3% річних та 245700,00 грн пені, суд зазначає наступне.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.6 договору сторони погодили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач, за період з 01.09.2023 по 29.02.2024, здійснив нарахування відповідачу 245 700,00 грн пені, у розмірі 1 % від несплаченої суми (135000,00 грн) за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Здійснивши перерахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 (182 дні) суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 22817,15грн пені. Позовні вимоги в частині стягнення 222882,85грн пені заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99% суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).
Зважаючи на здійснений судом перерахунок пені, за результатами якого пеня склала 22817,15 грн (заявлено 245700,00 грн), суд не вбачає обґрунтованих та підтверджених доказами підстав для зменшення суми пені, а тому в задоволенні клопотання про зменшення пені відмовляє.
Також, за період з 01.09.2023 по 11.03.2025 позивач нарахував 6180,41 грн 3% річних та 23102,30 грн інфляційних.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" про стягнення з Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" 125 000,00 грн основного боргу, 23102,30 грн інфляційних, 6180,41 грн 3% річних та 22817,15 грн пені є обґрунтованими. В частині стягнення 222882,85грн пені слід відмовити.
Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Оскільки позивач також просив зазначити в рішенні суду про нарахування 3 % річних до моменту виконання такого рішення відповідачем, з вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів щодо основного боргу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Санкція частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) не є самостійним і новим видом заходів відповідальності, на відміну від неустойки, і нарахування згаданих пені або відсотків судом на майбутнє позбавлятиме сторону права на повторне стягнення цих сум за іншим судовим рішенням. Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання (постанова Великої Палати Верховного суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22).
Враховуючи, що суд у даному рішенні стягує суму боргу, на який нараховуються 3% річних і позивач просить суд зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення, 3% річних за неправомірне використання грошових коштів до моменту виконання рішення, суд вважає за доцільне застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України та зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Що стосується заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 46000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" надавала адвокат Кирилець Марина Олександрівна повноваження та обсяг прав якої підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1551383 від 11.03.2025, виданим адвокатським об'єднанням "КАНО", свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №001317 від 06.12.2021 (а.с. 9).
На підтвердження обсягу наданих відповідачу адвокатських послуг та для визначення розміру понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги до справи долучено копії акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №00108 від 31.03.2025, додаткової угоди №3 від 07.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №Ю-22 від 07.02.2025, платіжної інструкції від 02.04.2025 №9174 на суму 46000,00 грн, рахунку-фактури №120 від 31.03.2025.
Суд враховує, що додатковою угодою №3 від 07.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №Ю-22 від 07.02.2025 сторони визначили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги, визначеної цією додатковою угодою складається, зокрема, із суми гонорару за кожну окрему виконану роботу/надану послугу, згідно актів виконаних робіт.
31.03.2025 сторонами підписаний акт №00108 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у якому сторони погодили вартість послуг у сумі 46000,00 грн, а саме:
- вступ у справу, правовий висновок, підготовка доказової бази, план дій - 20000,00 грн;
- підготовка та подача позовної заяви до Господарського суду Житомирської області - 10000,00 грн;
- супровід в суді (відповідь на відзив, подання доказів, пояснень, участь у судових засіданнях, отримання рішення, тощо) - 16000,00 грн.
Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами.
Клопотань від відповідача щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Разом з тим, положеннями п.3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 20431,58 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" 5000,00 грн основного боргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
3. Стягнути з Фермерського господарства "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" (11716, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Слобода-Романівська, вул. 40 Річчя Перемоги, буд. 23А, ід. код 40910438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ ЄВРОСТАНДАРТ" (08628, Київська обл., Обухівський р-н, село Безп'ятне, вул. Васильківська, будинок 72-Г, ід. Код 37381929:
- 125000,00 грн - основного боргу;
- 23102,30 грн - інфляційних втрат;
- 6180,41 грн - 3% річних;
- 22817,15 грн - пені;
- 2185,20 грн судового збору;
- 20431,58 грн витрат на правничу допомогу.
4. В решті позову відмовити.
5. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 12.03.2025 до моменту виконання рішення суду. Нарахування 3% річних здійснювати за такою формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д/365/100, де С сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення.
6. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ФГ "ОСАДЧУК ФЕМІЛІ ЕНД ПАРТНЕРС" суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.04.25
Суддя Давидюк В.К.
Відправити сторонам через "Електронний суд"