18 квітня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Михайлюка М. І., представника Чернівецької митниці Державної митної служби України Рачук О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Івасюка І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Республіка Туреччина, за ч. 1 ст. 483 МК України, за апеляційною скаргою начальника Чернівецької митниці Державної митної служби України на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2025 року, -
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 770 390грн. 10коп. в дохід держави, а також конфіскації товару, який був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0012/UA40800/2025 від 10 січня 2025 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Чернівецької митниці Державної митної служби України витрати за зберігання майна - транспортного засобу в розмірі 32 582 грн. 54 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп.
Транспортний засіб - пасажирський автобус марки «Mercedes», модель «TRAVEGO 17 SHD», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0012/UA40800/2025 від 10 січня 2025 року повернуто ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ).
Згідно обставин встановлених судом першої інстанції, 10 січня 2025 року о 00:52 год. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в зону митного контролю заїхав пасажирський автобус марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1 , який слідував з Туреччини м. Стамбул до України м. Хмельницький. Вказаний автобус здійснює не регулярне перевезення пасажирів. У вказаному автобусі слідувало троє водіїв та 6 пасажирів. До митного контролю Провадження №33/822/146/25 Головуючий у І інстанції: Вольська-Тонієвич О. В.
Категорія ст. 483 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.
вказані громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «червоному коридору». Під час здійснення митних формальностей, водії та громадяни, які слідували у вищевказаному автобусі заявили про наявність особистих речей. Громадянин Туреччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) для здійснення митних формальностей надав митну декларацію, яку заповнив за власним бажанням, в якій вказав про наявність товару (ручна поклажа в кількості 35 місць), а саме штани джинсові, вагою 600 кг., вартістю 7200 доларів США. На підставі ст. 338 МКУ, застосування системи управління ризиками було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду транспортних засобів із застосуванням оглядової рентгенотелевезійної техніки. Під час здійснення митного контролю, а саме поглибленого огляду автобус марки -«Мерседес» д.н. НОМЕР_1 було виявлено не заявлені та не пред'явлені до митного контролю, приховані від митного контролю штани джинсові, костюми дитячі, труси, кофти, які знаходились :
- штани джинсові в кількості 396шт. та труси в кількості 96 шт., які знаходилися у паливному баку, який був розміщений по середині автобуса з лівої сторони. У паливному баку було видалено його нижню частину та залишено верхню стінку з горловиною. Після видалення нижньої частини паливного бака утворено порожнину розміром 90X90X120 см., у якій і було поміщено вищевказаний товар. Доступ та виїмка вказаних штанів стала можливою після відкручування двох болтів; підіймання двері та виймання речей.
-костюми дитячі в кількості 152 шт. та кофти (худі) в кількості 44 шт. у порожнині, шляхом встановлення металевого каркасу, прямокутної форми розмірами 94X26 см., до якого кріпилась відповідна дерев'яна пластина ( на 4 саморізах) та утворювали перегородку, яка розміщена в нижній частині автобуса, по середині, під середніми сходами з правої сторони. Доступ та виїмка вказаних кофт та костюмів стали можливими після вивантаження вищевказаних штанів джинсових, демонтажу додатково встановленої дерев'яної перегородки.
Громадянин Туреччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) митний контроль пройшов та виявлені товари визнав своєю власністю.
Таким чином, громадянин Туреччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України товарів, штани джинсові, труси, костюми дитячі, кофти (худі) з приховуванням від митного контролю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.
На вказану постанову суду першої інстанції начальник Чернівецької митниці Державної митної служби України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою притягнути громадянина Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкції вказаної статті МК України, з конфіскацією транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищами (тайниками), що використовувався для переміщення
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що вилучений товар, а саме 396 шт. джинсових штанів та 32 шт. трусів знаходився в спеціально виготовленому тайнику, який виготовлений шляхом розрізання паливного бака, а саме видалення його нижньої частини та залишення верхньої стінки з горловиною. Після видалення нижньої частини паливного бака утворено порожнину розміром 90х90х120 см., у якій і було поміщено товар. Доступ та виїмка вказаних штанів стала можливою після відкручування двох болтів, підіймання дверей та виймання речей.
Костюми дитячі в кількості 152 шт. та кофти в кількості 44 шт. знаходились в тайнику, який виготовлений шляхом встановлення металевого каркасу, прямокутної форми розмірами 04х26 см., до якого кріпилась відповідно дерев'яна пластина на 4-х саморізах та утворювали перегородку, яка розміщена в нижній частині автобуса, по середині., під середніми сходами з правої сторони. Доступ та виїмка вказаних кофт та костюмів стали можливими після вивантаження вказаних штанів, демонтажу додатково встановленої дерев'яної перегородки. Даний каркас та перегородка не передбачена заводом виробником та була спеціально виготовлена та встановлена з метою приховування предметів порушення митних правил.
Зазначає, що санкція ч. 1 ст. 483 МК України не має альтернативи, а є фіксованою і однозначно передбачає конфіскацію транспортного засобу із спеціально виготовленими сховищами (тайниками).
Вказує, що питання співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався, розглядається лише при порушенні питання про можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Чернівецької митниці Державної митної служби України Рачук О. В., яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України з конфіскацією транспортного засобу, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Івасюка І. Г., який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно з ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного його вирішення.
Питання щодо доведення вини громадянина Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, жодним з учасників не оскаржується, а тому судом не переглядається.
Санкцією ч. 1 ст. 483 МК України передбаченого за вчинення даного правопорушення накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Суд першої інстанції не застосування конфіскації транспортного засобу мотивував непропорційністю вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу.
Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 листопада 2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», встановив, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
На підставі наведеного вбачається, що у разі, якщо стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
Отже, питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу пропорційності. Суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стануть вжиті заходи особистим і надмірним тягарем для правопорушника.
Крім того, пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», визначено, що суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених у статті 352 МК (92-15), за які передбачено обов'язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався; інші обставини, - та за наявності підстав обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КпАП.
В поданій апеляційній скарзі митний орган тлумачить вказаний пункт постанови Пленуму, як такий, який підлягає застосуванню виключно при порушенні питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим наведене тлумачення, оскільки сполучник «та» вказує на необхідність додаткового, при наявності на це підстав, розгляду питання про малозначність правопорушень, окрім обов'язкового врахування перелічених критеріїв.
З висновку № 1420003301-0028 від 24 січня 2025 року (а.с. 51-58) встановлено, що загальна вартість товарів, які були предметом порушення митних правил становить 770 390 гривень 10 коп.
Разом з цим, згідно висновку №1420003301-0032 від 29 січня 2025 року (а.с. 59-63), вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «TRAVEGO 17 SHD» станом на дату оцінки, становить 5 062 638 гривень 48 коп.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про непропорційність застосування конфіскації транспортного засобу вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил є обґрунтованими та правильними, оскільки автобусу більше ніж в 6,5 разів вартості вилученого товару.
Крім того, за приписами п. 3 ч.1 ст. 461 МК України за порушення митних правил може бути накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Згідно наявних в справі матеріалів вбачається, що транспортний засіб марки «Mercedes», модель «TRAVEGO 17 SHD», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 є пасажирським туристичним автобусом.
Відповідно до п. 59 ч. 1 ст. 4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
В матеріалах справи про порушення митних правил наявні пояснення шести пасажирів вказаного автобусу (а.с. 20-25), з яких вбачається, що останній використовувався для їх перевезення маршрутом з Туреччини в Україну.
Представник Чернівецької митниці Рачук О. В. в суді апеляційної інстанції підтвердила, що спірний автобус є пасажирським, здійснює пасажирські перевезення згідно графіку. Однак, який розклад його руху їй не відомо.
Крім того, 27 січня 1995 року між Україною та Туреччиною укладено угоду про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.
16 жовтня 2012 року Україна приєдналась до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS), членом якої є Туреччина з 11 червня 2001 року.
Таким чином, між Україною та Туреччиною наявні міжнародні договори щодо перевезення пасажирів.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що транспортний засіб марки «Mercedes», модель «TRAVEGO 17 SHD» 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , не підлягає конфіскації, оскільки на нього розповсюджується обмеження конфіскації, передбачене п. 3 ч.1 ст. 461 МК України.
Суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 483 МК України та наклав на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 770 390 гривень 10 коп. в дохід держави, а також конфіскував товар, який був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0012/UA40800/2025 від 10 січня 2025 року, вартість якого становить 770 390 гривень 10 коп.
Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції під час перегляду не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Чернівецької митниці Державної митної служби України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а отже постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 460, 461, 483, 487, 489, 495, 497, 498, 527, 528, 529 Митного кодексу України, ст. 288, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги начальника Чернівецької митниці Державної митної служби України, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 770 390грн. 10коп. в дохід держави, а також конфіскації товару, який був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0012/UA40800/2025 від 10 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Т. Марчук